Рішення № 101608343, 09.11.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.2021 Справа № 905/1428/21

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Циктич А.Р.

Позивач - Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа".

Відповідач - Фізична особа-підприємець Каракосов Павло Вікторович.

Про стягнення 102119,54 грн.

Представники учасників справи:

від позивача – Егельська О.В.;

від відповідача – не з`явився.

Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Каракосова Павла Вікторовича (далі - відповідач) про стягнення 102119,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №10-02 від 01.10.2005, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.10.2005 між Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (далі-постачальник) та фізичною особою-підприємцем Каракосовим Павлом Вікторовичем (далі - споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії відповідно до п.1.1 якого, постачальник надає теплову енергію на об`єкт споживача, вказаних у додатку (дислокації) (а.с.8-10).

Умовами п.1.1 договору визначено, що постачальник надає теплову енергію на об`єкт споживача, вказаний у додатку - дислокації, згідно з яким об`єктом теплопостачання є магазин з опалювальною площею 45,10 м2, розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. М.Жукова (нині - пр. Захисників України), буд.74, приміщення №1.

Відповідно до п.4.1 договору, споживач за одержану теплову енергію проводить оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконавчим комітетом міської ради в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом опалювального сезону…

Сторони в п.4.3 договору погодили, у разі несплати рахунку у зазначений строк споживачеві нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючого в період за який сплачується пеня. Споживачу – суб`єкту підприємницької діяльності пеня нараховується відповідно до Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" в розмірі 1% за кожен день прострочення.

Згідно з п.4.5 договору визначено, що споживач повинен щомісяця направляти свого представника для складання акту звіряння. При неявці представника для звіряння, до оплати виставляються рахунки згідно розрахунком постачальника.

У випадках зміни тарифів, нові вважаються обов`язковими для застосування сторонами.

Пунктом 5.1 договору визначено, що він укладений строком на два роки. Договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляду…

Позивачем складені акти про включення опалення в будинку 74 по пр.Захисників України (раніше пр. М. Жукова) в м. Маріуполі від 13.10.2015, від 17.10.2016, від 23.10.2017, від 27.10.2018, від 23.10.2019, та від 30.10.2020 (а.с.12-15,17).

Позивачем були виставлені та направлені на адресу відповідача рахунки-фактури на оплату поставленої теплової енергії: №12-9797/01 від 30.12.2015, 12-9797/01 від 30.12.2015, 01-9797/01 від 29.01.2016, 02-9797/01 від 29.02.2016, 03-9797/01 від 31.03.2016, 04-9797/01 від 25.04.2016, 11-9797/01 від 30.11.2016, 12-9797/01 від 31.12.2016, 01-9797/01 від 31.01.2017, 02-9797/01 від 28.02.2017, 03-9797/01 від 31.03.2017, 11-9797/01 від 30.11.2017, 12-9797/01 від 31.12.2017, 01-9797/01 від 31.01.2018, 02-9797/01 від 28.02.2018, 03-9797/01 від 31.03.2018, 04-9797/01 від 30.04.2018, 11-9797/01 від 30.11.2018, 12-9797/01 від 31.12.2018, 01-9797/01 від 31.01.2019, 02-9797/01 від 28.02.2019, 03-9797/01 від 31.03.2019, 04-9797/01 від 30.04.2019, 11-9797/01 від 30.11.2019, 12-9797/01 від 31.12.2019, 01-9797/01 від 31.01.2020, 02-9797/01 від 29.02.2020, 03-9797/01 від 31.03.2020, 04-9797/01 від 30.04.2020, 11-9797/01 від 30.11.2020, 12-9797/01 від 31.12.2020, 01-9797/01 від 31.01.2021, 02-9797/01 від 28.02.2021, 03-9797/01 від 31.03.2021, 04-9797/01 від 30.04.2021 (а.с.18-20,22, 25-38).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, документів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за укладеним з позивачем договором від 01.10.2005 щодо оплати за постачання теплової енергії, до суду надано не було.

В той же час, ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до ч.1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ГПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем...

Договір №10-02 від 01.10.2005 на відпуск теплової енергії був укладений між Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" та Фізичною особою-підприємцем Каракосовим Павлом Вікторовичем.

В той же час, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Каракосов Павло Вікторович був зареєстрований як фізична особа-підприємець (дата державної реєстрації: 13.10.1994, дата запису: 07.10.2005, номер запису 22740170000006092) та припинив діяльність як фізична особа-підприємець 11.03.2016.

За змістом ч.2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, законодавством передбачена відповідальність фізичної особи – підприємця лише за зобов`язаннями, які пов`язані з підприємницькою діяльністю.

В той же час, у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП, її господарські зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

За таких обставин, господарські зобов`язання відповідача, які виникли до дати припинення його діяльності як суб`єкта господарювання не припиняються, а отже відповідач не звільняється від їх виконання.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 13.10.2015 по 10.03.2016 в розмірі 4797,56 грн підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій встановлено Законом України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Згідно з ст.1 цього Закону, установлено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги розрахунок позивача, вірними для нарахування пені є періоди:

- на суму 2070,36 грн з 12.01.2016 по 10.07.2016 (з урахуванням вихідних);

- на суму 1310,99 грн з 11.02.2016 по 10.08.2016;

- на суму 1126,78 грн з 11.03.2016 по 10.09.2016;

- на суму 289,43 грн з 11.04.2016 по 10.10.2016.

Здійснивши самостійно розрахунок пені, виходячи з приписів статті 1 вказаного вище Закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в цій частині на суму 4797,56 грн, що становить 100% від загальної суми боргу.

Позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, також просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що вірними періоди нарахування є:

- на суму 2070,36 грн з 12.01.2016 по 01.07.2021 (з урахуванням вихідних);

- на суму 1310,99 грн з 11.02.2016 по 01.07.2021;

- на суму 1126,78 грн з 11.03.2016 по 01.07.2021;

- на суму 289,43 грн з 11.04.2016 по 01.07.2021.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних, суд задовольняє вимогу у цій частині на суму 776,27 грн.

Здійснивши самостійно розрахунок інфляційний втрат (на суму 2070,36 грн за період січень 2016 року - червень 2021 року; на суму 1310,99 грн за період лютий 2016 року - червень 2021 року; на суму 1126,78 грн за період березень 2016 року - червень 2021 року; на суму 289,43 грн за період квітень 2016 року - червень 2021 року), суд задовольняє вимогу на в цій частині на суму 2982,97 грн.

Оскільки починаючи з 11.03.2016 відповідач не є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язання з оплати за поставлену теплову енергію, які виникли після припинення відповідачем діяльності як суб`єкта господарювання, не можуть вважатись такими, що пов`язані з підприємницькою діяльності, а відтак на спір, який виникає щодо таких зобов`язань, юрисдикція господарського суду не поширюється.

Виходячи з характеру спірних правовідносини, а також суб`єктного складу учасників такого спору, розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального суду.

За приписами п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, суд закриває провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла починаючи з 11.03.2016, а також нарахованої на таку заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каракосова Павла Вікторовича ( АДРЕСА_1 – реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87534, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Гризодубової, буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи – 33760279) заборгованість у розмірі 4797 (чотири тисячі сімсот дев`яносто сім) грн 56 коп., пеню у розмірі 4797 (чотири тисячі сімсот дев`яносто сім) грн 56 коп., 3% річних 776 (сімсот сімдесят шість) грн 27 коп., інфляційні втрати у розмірі 2982 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 296 (двісті дев`яносто шість) грн 85 коп.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 – реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованості, яка виникла починаючи з 11.03.2016, а також нарахованої на таку заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла починаючи з 11.03.2016, а також нарахованої на таку заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат віднесений до юрисдикції загального суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.11.2021.

Суддя О.В. Говорун