Рішення № 101605230, 15.11.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/9/2021

Справа № 537/655/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2021 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді – Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання – Головньової Л.М., Гавриш А.Ю., Бакай М.С., за участі: позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , представника відповідача – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Діліжанс і Ко», за участю третіх осіб: Акціонерної страхової компанії «Омега», ОСОБА_5 про стягнення шкоди завданої злочином,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Діліжанс і Ко», де просив суд стягнути з відповідача Приватного підприємства «Діліжанс і КО», завдану матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_1 , в сумі 165 025 грн. 49 коп.; та завдану моральну шкоду потерпілому ОСОБА_1 , в сумі 200 000 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог вказав, що 18.09.2017 року біля 13 години 20 хвилин в м. Кременчуці по проїзду Галузевий, 4, водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем «ГАЗ 3302-14» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності Приватному підприємству «Діліжанс і Ко», при зміні напрямку руху, виконуючи маневр ліворуч, не переконався в безпеці даного маневру скоїв зіткнення з автомобілем «ТОYOTA-САМRY» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався прямо зліва від нього виконуючи маневр обгону. В результаті ДТП водій «ТОYOTA-САМRY» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 901 від 13.11.2017 року отримав тілесні ушкодження які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку експерта авто-технічної експертизи № 3 від 22.11.2017 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ГАЗ 3302 - 14» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «TOYOTA - CAMRY» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Вироком Автозаводського районного суду Полтавської області у справі №524/9415/17 від 26 грудня 2017 року, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України, та останньому призначене покарання у вигляді штрафу з розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Вирок набрав законної сили 26 січня 2018 року.

До цього часу, а ні винною особою, а ні власником транспортного засобу завдана майнова шкода, витрати на лікування та моральна шкода, завдані злочином ОСОБА_1 не відшкодовані.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 132 від 02 жовтня 2017 року, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «TOYOTA - CAMRY» д.н.з. НОМЕР_4 , дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП та складає 255 857 грн. 35 коп.

04.01.2018 року потерпілий ОСОБА_1 звернувся із заявою про страхове відшкодування до страхової компанії АСК «Омега», страхувальником якої є власник автомобіля «ГАЗ 3302 - 14», д.н.з. НОМЕР_3 , ПП «Діліжанс і Ко», страховий поліс АМ/0138475, згідно якого сума відповідальності на одного потерпілого за майнову шкоду становить 100 000 грн., а за шкоду життю та здоров`ю складає 200 000 грн..

Враховуючи те, що страховою компанією, потерпілому буде відшкодована матеріальна шкода в сумі 100 000 грн., а загальна сума матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля «TOYOTA - CAMRY» д.н.з. НОМЕР_4 , дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП та складає 255 857 грн. 35 коп., то власник автомобіля ПП «Діліжанс і Ко» повинен сплатити потерпілому різницю в сумі 155 857 грн. 35 коп. Також до відшкодування матеріальної шкоди підприємством на користь потерпілого підлягають витрати на визначення вартості збитку автомобіля «TOYOTA - CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 1000 грн., витрати на лікування в сумі 8 168 грн. 14 коп..

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до п. 8 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Окрім матеріальної шкоди, злочинними діями ОСОБА_7 , який в свою чергу перебував в трудових відносинах з ПП «Діліжанс і КО», як власником джерела підвищеної небезпеки на законних підставах, позивачеві було завдано велику моральну шкоду, яка виразилась в наступному: по-перше у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку із фактичним знищенням належного йому автомобіля, для купівлі якого позивач сам тяжко працював, відмовляючи собі в інших благах для досягнення мети, придбати автомобіль, а придбавши, весь час дуже дбайливо ставився до нього, постійно підтримував належний технічний стан, зовнішній вигляд, обережно керував ним під час руху; по-друге під час ДТП позивач відчув страх не за пошкодження майна, а за своє життя, бо після зіткнення з автомобілем винної особи, його автомобіль врізався в дерево, після чого позивача затисло в автомобілі і автомобіль загорівся, а винуватець ДТП ОСОБА_5 навіть не надав ніякої допомоги, допомогу надали сторонні особи, водії які зупинились і витягли потерпілого ОСОБА_1 з автомобіля, та вогнегасниками загасили вогонь. Крім того, внаслідок ДТП позивач зазнав пошкодження здоров`я, та тривалий час лікувався в стаціонарі; по-третє: в результаті ДТП було порушено звичайний уклад життя позивача, так, як фактично, в період часу з 18.09.2017 року і по 11.11.2017 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні Кременчуцької третьої міської лікарні, а також із моменту ДТП позивач позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем внаслідок його пошкодження, і до цього часу, а ні водій ОСОБА_8 , а ні відповідач по справі не вжили ніяких заходів до хоча б якогось відшкодування завданої шкоди, вони навіть не вибачились. Сума моральної шкоди, в яку оцінює свої моральні страждання потерпілий ОСОБА_1 , складає 200 000 грн.

Також у відповідності до ст. 16 ЦПК України, позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору, шляхом надіслання відповідачу 02.02.2018 року ПП «Діліжанс і Ко», претензії з пропозицією добровільного відшкодування шкоди, але на претензію відповідач не відреагував ніяким чином.

19.02.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

19.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у загальному порядку з призначенням підготовчого судового засідання.

18.04.2018 року від відповідача надійшов відзив, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі з підстав невизначеності їх в позові та недоведеності доказами.

Відповідно до вимог п.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до пункту 6, 7 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду..

В позовній заяві зазначено «.. 18.09.2017 року близько 13 години 20 хвилин в м. Кременчуці по проїзду Галузевий 4 водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем ГАЗ 3302-14, державний номерний знак НОМЕР_1 при зміні напрямку руху , виконуючи маневр ліворуч, не переконався в безпеці даного маневру, скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA - CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_5 під керування ОСОБА_1 , який рухався прямо зліва від нього, виконуючи маневр обгону.

Відповідно до копії вироку суду по справі № 524/9415/17 обвинувачений ОСОБА_6 18.09.2017 року близько 13 год. 20 хвилин, керуючи автомобілем ГАЗ 3302-14, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзду Галузевий, 4 в м. Кременчуці, виконуючи маневр поворот ліворуч, не переконався в безпеці даного маневру та скоїв зіткнення з транспортним засобом TOYOTA - CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався прямо, виконуючи маневр обгону обвинуваченого..»

Вирок суду по справі № 524/9415/17 від 26 грудня 2017 року лише частково містить посилання на дії, що викладені в позовній заяві, але в більшій частині їй суперечить, а саме:

- за вироком суду ОСОБА_6 завчасно увімкнувши лівий показник повороту, почав виконувати маневр поворот ліворуч та відчув при цьому удар в ліву сторону;

- за змістом позовної заяви .. ОСОБА_6 при зміні напрямку руху, виконуючи маневр ліворуч (не поворот, а маневр), скоїв зіткнення з автомобілем позивача.

Обидва описання дій засудженого ОСОБА_8 не містять чіткого визначення дорожньої обстановки та протирічать одне одному (відсутнє посилання з підтвердженням належними доказами на місце ДТП; розташування транспортних засобів на дорозі; напрямок руху транспортних засобів: з якої сторони в яку сторону рухались; який транспортний засіб їхав вперед, а який назад; за вироком суду т.з. ОСОБА_6 було пошкоджено внаслідок удару автомобілем позивача при здійсненні обгону останнім; за позовною заявою такі маневри, як поворот ліворуч т.з ОСОБА_6 та обгін автомобілем позивача взагалі не здійснювались).

За вироком суду ОСОБА_5 , виконуючи маневр поворот ліворуч завчасно ввімкнув лівий показчик повороту, почав виконувати маневр повороту ліворуч, відчув удар в ліву сторону, що вказує на те, що за дорожньою обстановкою позивач по справі щонайменше порушив два правила дорожнього руху (пункти 14.2 (б), 14.6 (а)), що істотно впливає на рівень відповідальності кожного з водіїв та на розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Позовна заява не містить належних та допустимих доказів, зафіксованих у встановленому законом порядку, щодо переліку пошкоджень, що були завдані автомобілю TOYOTA - CAMRY під час ДТП так, як додана копія висновку експертного дослідження не відповідає вимогам ст. 102 та ЦПК України, а тому не є належним та допустимим доказом по справі, фіксує пошкодження автомобіля станом на 27 вересня 2017 року; не містить посилання на пошкодження, що були зафіксовані патрульною поліцією під час фіксування ДТП та не містять інформацію про стан автомобіля до ДТП; не запрошувались на огляд інші учасники ДТП, які могли б підтвердити або спростувати наявність пошкоджень, завданих саме під час ДТП; жодного документу на підтвердження того, що позивач має будь-яке відношення до автомобіля TOYOTA - CAMRY та є особою, яка має право на відшкодування завданої під час ДТП майнової шкоди; обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди та витрат на лікування ( самі по чеки не можуть вказувати на те, що ліки були придбані саме в зв`язку з лікуванням наслідків ДТП, а не з інших обставин; характер пошкоджень, що зазначені у вироку вказує на порушення позивачем правил дорожнього руху в частині користування пасками безпеки, що впливає на визначення розміру шкоди; обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди є суто декларативним та доказами не підтверджено, розрахунок відсутній, а також не підтверджено доказами ( де і скільки працював, скільки заробив; від яких благ відмовився; чим підтверджується належний технічний стан автомобіля до ДТП та його підтримання; не наведено в чому полягають винні та протиправні дії саме відповідача, на які посилається позивач в обґрунтуванні позову по справі під час ДТП.

23.05.2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, згідно якої позивач наполягає на своєму позові, вказуючи, що відповідач спотворює та перекручує фактичні обставини справи. В своєму відзиві відповідач зазначає, що водій ОСОБА_5 при зміні напрямку руху, виконуючи маневр ліворуч (маневр, а не поворот) скоїв зіткнення з автомобілем позивача, при цьому завчасно ввімкнувши лівий показчик повороту. З такого твердження відповідача, вбачається, що взяте воно лише зі слів ОСОБА_8 , які повністю спростовані доказами в кримінальному провадженні, відповідач свій відзив ґрунтує лише на маневрі його водія ліворуч, цим самим навмисно викидаючи із речення слово поворот, бо і в обвинувальному акті від 1.12.2017 року і в вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.12.2017 року, це чітко зазначено, що водій ОСОБА_8 - виконуючи маневр повороту ліворуч..., а не маневр ліворуч, як зазначено у відзиві. Вказані обставини, згідно вироку суду водій ОСОБА_8 визнав повністю бо у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, визнав повністю та щиро розкаявся.

Також у своєму відзиві відповідач вказує що, висновок експертного дослідження не відповідає вимогам ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а тому не є належним та допустимим доказом у справі, і при цьому ж відповідач не зазначає яким же саме вимогам вин експерта не відповідає, і чому і з яких підстав він є не неналежним та недопустимим, чому саме порушені вимоги ст.ст. 77, 78 ЦПК України ?

Вказаний висновок експертного дослідження є належним та допустимим письмовим доказом, та відповідає вимогам ЦПК України, бо складений безпосередньо судовим експертом який має спеціальні знання в сфері проведення автотоварознавчих експертиз. Відповідач вводить суд в оману, навмисно спотворюючи поняття експертне дослідження і висновок експертного дослідження складе судовим експертом.

Також автомобіль TOYOTA-CAMRY був оглянутий з фіксуванням пошкоджень представником Страхової компанії «Омега», де застрахований винний автомобіль.

Щодо того чи є позивач власником автомобіля TOYOTA-CAMRY, зазначає, що всі ці дані маються як в матеріалах кримінального провадження, так і висновку експерта авто товарознавця.

Матеріальна та моральна шкода в даному випадку доведена повністю, бо саме позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, саме майно позивача пошкоджене і відновити яке не можливо.

05.06.2018 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_5 , згідно яких останній прохав суд винести рішення з їх урахуванням. У поясненнях вказав, що 18.09.2017 року близько 13-20 він їхав по проїзду Галузевому в м. Кременчуці в напрямку вулиці Свіштовської в районі будинку № 4. За ним на відстані близько 5-10 метрів рухався автомобіль Камаз. Перед поворотом до ТД «Укртатнафта» завчасно, десь за 50-70 метрів до перехрестя, увімкнув лівий поворот та почав зменшувати швидкість для того, щоб комфортно та безпечно здійснити поворот ліворуч. Майже перед самим поворотом, знаходячись уже на перехресті, він переконався, що зліва немає перешкод та ніхто не рухається назустріч та в попутному напрямку, також переконався, що позаду нього Камаз також зменшив швидкість та зайняв безпечну відстань (метрів 5-7 від нього) та почав маневр поворот ліворуч на автомобільну дорогу, що веде до ТД «Уртатнафта», після чого одразу відчув удар в ліву сторону свого автомобіля та побачив, як транспортний засіб Тойота під керуванням водія ОСОБА_1 наїхав на дерево. Протягом декількох секунд він підбіг до автомобіля Тойота, відчинив дверцята та витяг водія на зовні. Водій ОСОБА_9 був не пристебнутий, що є порушенням правил дорожнього руху, а тому, можливо, і отримав травми під час зіткнення з деревом.

Він водій, а тому оцінює дорожню обстановку під час руху за дорожніми знаками, розміткою, обладнанням, світлофорами та сигналами регулювальників, що прямо передбачено правилами дорожнього руху. Так на вулиці, куди він намагався повернути, зліва від нього було встановлено для виїжджаючих на проїзд Галузевий дорожній знак «Дати дорогу» та дорожній знак «Пішохідний перехід», а з права дорожній знак «Пішохідний перехід». Далі по вулиці, куди він намагався повернути, встановлені також наступні дорожні : «Пагорб», «Обмеження максимальної швидкості» та «Пішохідний перехід». Дорожні знаки встановлюються лише на автомобільних дорогах та не встановлюються на прилеглих територіях та при виїзді з них. Всі ці дорожні знаки знаходяться в полі зору усіх водіїв транспортних засобів, які рухались та рухаються по проїзду галузевому, а тому, водій Тойоти ОСОБА_1 також повинен був ними керуватися і сприймати дану дорожню обстановку саме, як перехрестя, а не в`їзд до прилеглої території, що цілковито узгоджується з правилами дорожнього руху, де зазначено, що водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом повинен керуватися дорожньою обстановкою.

Дорожні знаки не встановлюються на в`їзді до прилеглої території. Прилегла територія не має наскрізного проїзду. На дорозі, куди він намагався повернути, встановлено близько десятка дорожніх знаків, в тому числі перед виїздом на головну дорогу та вона має наскрізний проїзд, а тому не є в`їздом до прилеглої території.

За наведених обставин, водій Тойоти ОСОБА_1 під час здійснення маневру обгін на перехресті порушив три пункти правил дорожнього руху:

- 14.6 а) «Обгін заборонено на перехресті»

- 14.2 б) «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про наміру повороту ( перестроювання ) ліворуч.

- 2.3 в) користуватися засобами пасивної безпеки.

За наведених обставин, грубе порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, на його погляд, стало підставою ДТП, а нехтування ним заходів пасивної безпеки, а можливо і швидкісного режиму, стало підставою для отримання ним травм.

02.07.2018 року до суду надійшли заперечення від сторони відповідача згідно яких відповідач, окрім вже вказаних підстав та обставин з яких позов не визнається, додатково вказав на те, що позивач не зазначає про своє рішення, чи вважає він автомобіль фізично знищеним, а тому і не вказує в який спосіб він вважає за необхідне провести відшкодування: 1) передача автомобіля особі, що відшкодує шкоду; 2) відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, хоча це є істотною умовою для вирішення справи по суті.

Відповідно до висновку експерта № 92 від 15.06.2018 року, який складаний на замовлення відповідача, ..залишкова вартість залишків пошкодженого автомобіля TOYOTA-CAMRY д.н НОМЕР_2 після ДТП станом на день складання висновку складає 47 367,44 грн.

Ця сума в будь-якому випадку підлягає вирахуванню з розміру шкоди, на яку претендує позивач по справі.

Відповідно до вимог ст. 23.1 ст.23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ..шкодою, завданою життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода: пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

04.01.2018 року позивач по справі - ОСОБА_1 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії АСК «Омега», страхувальником якої ПП «Діліжанс і Ко», а отже має право на отримання, за умови доведеності їх розміру, страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страхової компанії за страховим випадком, а саме: за шкоду, завдану життю та здоров`ю - двісті тисяч гривень; за шкоду, завдану майну - сто тисяч гривень;

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до СК АСК «Омега» про виплату страхового відшкодування, завданої ДТП, що передбачає погодження позивачем з відшкодуванням саме страховою компанією як матеріальної шкоди, так і шкоди завданої життю та здоров`ю особи та моральної шкоди, в своїй позовній заяві позивач не навів підстав та не підтвердив це доказами, чому відшкодування страховою компанією за поданою заявою повинно відбуватись лише частково.

Стосовно вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди то, у разі, якщо експертом в діях водія ОСОБА_1 буде виявлено невідповідність вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, відповідальність за шкоду, заподіяну автомобілю ОСОБА_1 буде визначатись з урахуванням вимог ст. 1188 ЦК, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Стосовно вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то прохав врахувати що дане ДТП, можливо, сталося в результаті умисних дій водія ОСОБА_10 , який свідомо порушував правила дорожнього руху, не пристебнувся, наслідком чого стало отримання ним тілесних ушкоджень, а також те, що матеріали цивільної справи не містять доказів, на які посилається позивач ( тяжка праця перед купівлею автомобіля, відмова від інших благ, дбайливе ставлення до автомобіля, страх за життя під час загоряння автомобіля ), страждання позивача, якщо такі маються, більшою мірою викликані від переживань за власні протиправні та недоречні дії, що призвели до таких наслідків і яких, за умови дотримання правил дорожнього руху, можливо було б уникнути.

Крім того, водій ОСОБА_6 став учасником ДТП з необережності, а водій ОСОБА_10 , розуміючи можливі наслідки грубого порушення вимог ПДР, легковажно їх проігнорував, що істотно впливає на визначення розміру моральної шкоди.

За висновком судово-медичної експертизи № 901 від 13.11.2017 року, у громадянина ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження тім`яної ділянки волосяної частини голови та на лобі зліва, правого колінного суглобу та ін.., які утворились від дії тупих твердих предметів. Такі пошкодження в абсолютно цілому салоні автомобіля при спрацювавших подушках безпеки можливо отримати лише за умови, що водій автомобіля під час ДТП був не пристебнутий пасоками безпеки. Такий висновок підтверджується поясненнями водія ОСОБА_6 , який одразу, протягом декількох секунд після ДТП, витягнув водія ОСОБА_1 з автомобіля.

А тому, можливі страждання водія ОСОБА_1 внаслідок ушкодження здоров`я під час ДТП обумовлені порушенням останнім правил дорожнього руху, в тому числі і нехтуванням обов`язкового користуванням паском безпеки, що істотно впливає на визначення розміру моральної шкоди.

Стосовно вимог щодо відшкодування витрат на лікування, то дана вимога є безпідставною, оскільки за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 грудня 2017 року по справі № 524/9415/17 вже стягнуто з засудженого ОСОБА_6 2307 грн. 21 коп. витрат на лікування потерпілого.

Крім того, за наданими позивачем медичними документами ОСОБА_1 був виписаний з лікарні 22.09.2017 року (виписка з медичної картки амбулаторного хворого нейрохірургічного відділення від 22.09.2017 року), де він перебував з 18.09.2017 року, тобто чотири дні. У виписці зазначено, що лікування хворого завершено та лікарем рекомендовано медикаментозне лікування з чітким зазначенням переліку останнього, витрати на яке не є предметом позову та відповідними чеками та квитанціями не підтверджується.

Крім того, позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії АСК «Омега», страхувальником якої є ПП «Діліжанс і Ко», а отже має право на отримання, за умови доведеності їх розміру, страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страхової компанії за страховим випадком, а саме за шкоду, завдану життю та здоров`ю - двісті тисяч гривень.

01.10.2019 року представником відповідача подано до суду оригінал висновку №1273 судової авто-технічної експертизи від 24.07.2018 року.

Ухвалою суду від 04.10.2018 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті. В задоволенні клопотання представника позивача про призначення комплексної експертизи – відмовлено. Витребувано з Автозаводського районного суду м. Кременчука матеріали кримінального провадження справа № 524/9415/17 провадження № 1-кп/524/634/18 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України для дослідження в судовому засіданні. Викликати в судове засідання з розгляду справи судового експерта Полтавського відділення ХНДІ СК ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Ханянца А.А. для допиту в якості експерта.

21.02.2019 року представником позивача подано до суду копії судової авто-технічної експертизи №3 від 22.11.2017 року, акту та протоколу огляду місця ДТП від 20.09.2017 року, схеми місця ДТП від 18.09.2017 року.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року за клопотанням сторони позивача призначено по цивільній справі комплексну дорожньо-технічну та авто технічну експертизи. На вирішення експерту поставити такі питання: 1. Чи є ділянка дороги пров. Галузевого, 4 в м. Кременчуці, де сталася дана ДТП, яка мала місце 18.09.2017 року о 13 год. 45 хв., перехрестям, відповідно до вимог ПДР України ? 2. Якщо так, то чи належним чином це вирішено, відповідно з врахуванням вимог ПДР України в даному місці ? 3. Чи належним чином був поінформований водій ОСОБА_1 , рухаючись по пров. Галузевому в напрямку до вул. Свіштовська в м. Кременчуці при здійсненні маневру обгону про наявність на цій ділянці дороги перехрестя ? 4. Яким вимогам ПДР України з технічної точки зору повинен був керуватися водій автомобіля «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці при здійсненні маневру обгону авто «ГАЗ - 3302-14 ЗНГ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 .? 5. Яким вимогам ПДР України з технічної точки зору повинен був керуватися водій автомобіля «ГАЗ - 3302-14 ЗНГ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 в даній дорожній обстановці при здійсненні маневру повороту ліворуч ? Чи завчасно водій автомобіля «ГАЗ - 3302-14 ЗНГ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 в даній дорожній обстановці при здійсненні маневру повороту ліворуч ввімкнув лівий показчик повороту? 6. Чи мав водій автомобіля «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ГАЗ- 3302-14 ЗНГ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та виконанням яких вимог ПДР України це можливо було забезпечити ? 7. Чи мав водій автомобіля « ГАЗ- 3302-14 ЗНГ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 в даній дорожній обстановці технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та виконанням яких вимог ПДР України це можливо було забезпечити ? 8. Чиї дії з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП, яка мала місце 18.09.2017 року о 13 год. 45 хв. та наслідками, які настали? Проведення експертизи доручено судовим експертам Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса. На час проведення експертизи, провадження у справі зупинено.

21.05.2019 року до суду від судового експерта Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Ольхова В. С. надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи № 9215, а саме : останній просив забезпечити огляд місця ДТП, шляхом забезпечення прибуття експерта до місця ДТП та забезпечення належні умови праці, попередньо узгодивши з експертом дату та час проведення огляду місця ДТП.

З метою розгляду клопотання провадження у справі за ухвалою суду від 24.05.2019 року було відновлено.

30.05.2021 року клопотання судового експерта Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Ольхова В. С. про забезпечити огляд місця дорожньо-транспортної пригоди задоволено. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

16.10.2019 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення комплексної судової дорожньо-технічної, автотехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису №9215/9379/12781 від 30.09.2019 року.

Ухвалою суду від 23.10.2019 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року клопотання представника відповідача задоволено, зобов`язано Кременчуцьку місцеву прокуратуру надати до суду оригінал протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 21.09.2017 року.

17.09.2020 року на виконання ухвали суду надійшли оригінал протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 21.09.2017 року.

Ухвалою суду від 25.09.2020 року клопотання представника відповідача про призначення по справі експертизи відео,- звукозапису - задоволено частково. Клопотання представника позивача про призначення по справі додаткової комплексної судової дорожньо-технічної, автотехнічної експертизи, та експертизи відео, - звукозапису - задоволено частково. У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення повторної комплексної дорожньо-технічної, авто-технічної експертизи – відмовлено. Призначено по справі додаткову комплексну судову дорожньо-технічну, автотехнічну експертизи, та експертизу відео, - звукозапису на вирішення якої поставлено питання: 1) Чи вбачаються в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 невідповідності з вимогами «Правил дорожнього руху України», які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку зі виникненням даної ДТП, при швидкості його руху 70 км/год. відповідно з кожною окремою швидкістю. ? 2) Чи мав водій автомобіля ГАЗель ОСОБА_6 у даній дорожній ситуації, при швидкості руху водія ОСОБА_1 70 км/год., технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем Тойота? 3) Чи вбачаються в діях водія автомобіля ГАЗель ОСОБА_7 невідповідності із вимогами «Правил дорожнього руху України», які б з технічної точки зору, у даній дорожній ситуації, при швидкості руху водія ОСОБА_1 70 км/год., знаходились в причинному зв`язку із виникненням даної ДТП? 4) За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані фрагменти відеофонограми ДТП від 18.09.2017 року на оптичному СД диску та флешнакопичувачі, що відбулось за участю автомобілів під кермуванням водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_5 ? 5) Чи є відеофонограма ДТП від 18.09.2017 року на оптичному СД диску та флешнакопичувачі оригіналом чи копією, завіреною цифровим підписом? 6) Чи проводився запис відеофонограми ДТП від 18.09.2017 року на оптичному СД диску та флешнакопичувачі безперервно? 7) Чи зазнавала змін надана відеофонограма ДТП від 18.09.2017 року на оптичному СД диску та флешнакопичувачі ? 8) Якого числа були стоворена відеофонограма ДТП від 18.09.2017 року на оптичному СД диску та на флеш накопичувачі. Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса, які проводили комплексну судову дорожньо-технічну автотехнічну експертизу та експертизу відео -, звукозапису (висновок № 9215/9379/12781 від 30.09.2019 року). Провадження в справі на час проведення експертизи зупинено.

18.12.2020 року до суду надійшов лист від завідувача лабораторії інженерно-технічних, екологічних, військових досліджень та досліджень відео-, звукозапису, к.ю.н., ст.. дослідника Богданюк І. з рахунками вартості експертиз та клопотання судового експерта, зав. сектору Брендель О.І., про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи.

06.01.2021 з метою вирішення клопотання експерта, суд відновив провадження у справі.

26.01.2021 року клопотання судового експерта Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса задоволено. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

22.09.2021 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення додаткової судової автотехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису №18090/1809/121376 від 31.08.2021 року.

Ухвалою суду від 29.09.2021 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення повторної авто технічної експертизи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві та запереченнях на відзив, та прохав їх задовольнити. Додатково суду пояснив, що під час руху та в момент пригоди він був пристебнутий пасками безпеки, під час здійснення маневру обгону він рухався зі швидкістю близько 60-65 км/год. Будь-яких дорожніх знаків, які б вказували, що попереду є перехрестя на дорозі не було, цей відрізок шляху він сприймав, як дорогу з виїздом з прилеглої території. Перед здійсненням маневру обгону автомобілів, які рухались попереду, впевнившись у відсутності зустрічним транспортних засобів, він ввімкнув лівий показчик повороту та почав виконувати маневр обгону. Коли він вже обігнав автомобіль КамАЗ, який рухався попереду нього, побачив авто ГАЗель та почав зрівнюватися з ним. Ввімкненого лівого показчика повороту в автомобілі ГАЗель не було. При цьому, він побачив, що вантажний автомобіль виїжджає зліва з виїзду з прилеглої території і відмовитись від розпочатого маневру вже не міг, як і повернутися на свою смугу руху, так як справа рухалась ГАЗель. Після цього він відчув удар справа в районі стійки між дверей, після чого його авто кинуло вправо, авто втратило керування і в подальшому його авто вдарилось в дерево. Від удару він втратив свідомість, вдарившись головою в ліві дверцята. Після ДТП та удару в дерево, до його авто підбіг ОСОБА_5 , водій КамАЗа та ще хтось. При цьому, він казав ОСОБА_5 , щоб той його дістав з авто, на що ОСОБА_5 відповів, що до приїзду ДАЇ цього робити не буде. Після цього водій ОСОБА_11 дістав його з салону авто, яке почало димитись. Від удару він травмував ліве коліно, зламав великий палець на правій нозі, отримав забій правого ліктя, струс головного мозку, отримав удар в грудну клітину об рульове колесо та всілякі забої. Вказав, що за відсутності пристебнутих пасків безпеки при такому удару на великій швидкості він би отримав більш тяжкі та множинні тілесні ушкодження і не прохав би нікого діставати його з авто. Також пояснив, що не заперечує щодо врахування залишкової вартості залишків пошкодженого автомобіля Тойота за висновком експерта № 92 від 15.06.2018 року в сумі 47367,44 грн. від загальної суми, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити в повному обсязі, додатково вказавши, що стороною відповідача на протязі всього часу з моменту ДТП до теперішнього часу не було вжито заходів щодо відшкодування понесених матеріальних витрат на лікування позивача, за купівлю ліків, проведення відновлювальної реабілітації після отримання тілесних ушкоджень, тощо як і намагання вирішити дане питання в порядку позасудового врегулювання. При цьому, на протязі більше трьох років розгляду справи сторона відповідача всіляко намагалася затягнути судовий розгляд .

Представники відповідача ПП «Діліжанс і Ко» - Чернявський К.А., Медведєва Т.В. заперечували проти позовних вимог з підстав вказаних у відзиві та інших заявах по суті. У судовому засіданні вказали, що моральна шкода відшкодовується особою, неправомірними діями якої завдана, в даному випадку винуватість ОСОБА_5 в матеріалах позову не доведена. Ділянка дороги, де сталася пригода за зовнішніми ознаками є перехрестям, довідки ШРБУ про відсутність перехрестя, які додані до позову не можуть слугувати належним доказом цього, так як визначення не є компетенцією цієї організації, при цьому у висновку експерта ОСОБА_12 вказано, що ОСОБА_1 здійснив обгін на перехресті. Тобто, у висновку встановлено порушення ПДР України позивачем, а саме невідповідність вимогам п.14.6 ПДР України, які знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. При встановленні також в діях водія ОСОБА_5 невідповідності вимогам п.10.1 ПДР України , які з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, тобто обопільної вини водіїв, ОСОБА_5 повинен відшкодовувати 50 відсотків від розміру матеріальної шкоди, а моральна шкода у відповідності від доведення ступеня вини обох водіїв в даній пригоді.

Третя особа ПАТ «АСК «Омега» до суду свого представника не направила, однак направила клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ «АСК «Омега».

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак направив пояснення згідно яких прохав винести рішення з урахуванням наданих ним пояснень.

Судовий експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні 21.02.2019 року пояснив, що по запиту адвоката Чернявського К.А. проводив судову авто технічну експертизу № 1273 від 24.07.2018 року Згідно проведеного дослідження ним було встановлено, що за зовнішніми ознаками з урахуванням дорожної обстановки та наданих на дослідження матеріалів місце зіткнення автомобілів є перехрестям. В умоваїх місця пригоди технічна можливість запобігти зіткненню з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_5 для водія ОСОБА_1 визначалася виконаннмя ним вимог п.14.6 ПДР України , для чого у нього не було причин технічного характеру та дії водія ОСОБА_1 не відповідаои вимогам п.14.6 ПДР України і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з пригодою. На питання представника позивачва експерт відповів, що в його компетенцію не входить визначення, чи є дана ділянка дороги, де сталася пригода, перехрестям, це повиння визначати дорожньо-технічна експертиза, а не авто технічна експертиза та підтвердив відсутність у нього відповідної кваліфікації судового експерта на проведення даного виду експертиз.

Судовий експерт Ольхов В.С. в судовому засіданні 29.07.2021 року пояснив, що для проведення експертизи йому необхідно було оглянути ділянку дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме дослідження самого об`єкта, як на день пригоди, так і на момент дослідження, аналізуючи всі дані на час пригоди та на відео, яке було на диску. Дані не суперечили, додаткових дорожніх знаків не було. Щодо диску з відеозаписом за відсутності напису то проводилось дослідження за методикою, а саме досліджувались матеріали цивільної справи разом з запечатаним диском, який був долучений до матеріалів справи. Диск досліджувався експертом ОСОБА_14 згідно інструкції, як членом комісії, аркуш справи 7 вказаний як аркуш цивільної справи. Пояснення натурного обстеження є в методиках і це є процесом дослідження, що вказано в дослідженні п.6 та експертизі п.11. 19.06.2020 року до суду було повідомлення про час та дату проведення огляду. При обстеження були присутні позивач та його представник. Після проведення огляду та проведення експертизи ним був складений висновок експерта. На а.с.9,10 сфотографовано місце де відбулася пригода, тобто об`єкт дослідження з диску про що вказано у висновку. П.1.10 ПДР України , що прилегла територія «не призначена для наскрізного проїзду» має значення загалом, це питання досліджувалось і у висновку, що це прилегла територія, а .с.11 висновку експертизи вказано, що місце пригоди не є перехрестям, в тому числі за відсутність вказаних дорожніх знаків. Тобто перетин виїзду з ТД «Укртатнафта» та провулку (проїзду) Галузевого не є перехрестям, тому вирішення вказаних питань і позбавлені логічного сенсу (а.с. експертизи 11, абзац 4, т.1,а.с.237). При проведенні експертизи конверти відкривались і переглядались носії відеозаписів, як диск так і флеш накопичувач. Візуально відео на обох носіях, їх аутотентичність дуже схоже, однак ці питання не до нього, а до іншого експерта. Висновок експерта підтримує в повному обсязі.

Судовий експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні 25.08. 2021 року пояснила, що лазерний комплект диск при проведенні експертизи був упакований і знаходився в матеріалах справи, підпису на ньому не було, окрім вказання номера сторінок і даний вид упакування не впливає на властивості диску. Питання дати створення відео файлу, чи є цей відеозапис завірений цифровим підписом, чи було втручання у відеозапис не ставилось, тому це питання не досліджувалось. При вказанні, що якість відеозапису незадовільна малось на увазі, що визначення дрібних предметів в кабіні, тощо. Що стосується показчика повороту чи ввімкнений він чи ні, то це не дрібна деталь, а якщо тріщина,то це дрібна деталь. Відео файл є кольоровим , однак питання кольору автомобіля Тойота не ставилось, візуально це авто чорного кольору, а який колір є справжній то точно тільки після порівняння, що вказано на а.с.14 експертизи. Вказання в експертизі, що переглядались досліджувані відео файли при наявності одного файлу, то це є стандартна фраза в експертизі і міститься один відео файл. Незадовільність якості дрібних предметів на відео не вплинули на висновки, механічних пошкоджень на диску не мається, що вказано на сторінці а.с.6 експертизи.

Свідок ОСОБА_15 , водій автомобіля КамАЗ, в судовому засіданні 09.06.2020 року пояснив, що був свідком дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 18.09.2017 року близько 13 години по проїзду Галузевий в м. Кременчуці, а саме він рухався за кермом автомобіля КамАЗ по проїзду Галузевому, попереду нього рухався автомобіль ГАЗель з будкою та в попутному напрямку за ним рухався автомобіль Тойота, який він бачив в бокове дзеркало, який почав маневр обгону і коли Тойота проїхала його авто, водій ГАЗелі здійснив поворот наліво і зіткнувся з автомобілем Тойота. Від зіткнення автомобіль Тойота розвернуло на дорозі і занесло, і в подальшому авто вдарилось в дерево справа від дороги по напрямку руху. Він зупинився, вийшов водій ГАЗелі і підійшов до нього з питанням, що робити і він разом з ним підійшли до авто Тойота, після чого водій ГАЗелі взявся за голову і пішов з місця. Він побачив, що з капоту Тойоти пішов дим, тоді він взяв пасатижі і перекусив шину на АКБ в Тойоті. При цьому на місці пригоди зібрались люди і витягли водія Тойоти з автомобіля, водій був при свідомості. Коли він підійшов до Тойоти то побачив, що у водія була розбита голова і він тримався за ногу та грудну клітину. В нього в автомобілі на лобовому склі був розміщений відео реєстратор на якому був зафіксований момент пригоди. Даний відео запис ним був переданий слідчому, який через деякий час повернув оригінал карти пам`яті, як він зрозумів, знявши собі копію даного відео запису пригоди. Уточнив, що в поліції він переглядав відео запис з флеш карти, коли передавав її, на відео було зоображено все так, як і відбулося реально. Чи допитували його тоді яв свідка і чи казав щось при цьому слідчий він згадати не може, так як не пам`ятає за сплином часу, його начебто викликали в поліцію по факту ДТП, документа про передачу карти у нього немає. Він впевнений, що йому повернули ту ж флеш карту без змін, після цього він відео на карті не переглядав. Дана флеш карта з відео реєстратора була в нього тривалий час, після до нього передзвонив представник позивача ОСОБА_2 і запропонував йому передати флеш карту, надавши адвокатський запит і в подальшому при зустрічі він передав ОСОБА_2 цю флеш карту, коли саме це було , в якому році, зараз не пам`ятає. Карту він передав в запечатаному конверті і поставив при цьому на ньому свій підпис. Весь цей час флеш карта була в нього. Підтвердив, що на даній флеш карті зберігається оригінал відео запису моменту ДТП. Флеш карта ним була передана добровільно без будь якого примусу. Про те, що він може надати даний відео запис він повідомляв зразу ж після пригоди. В подальшому даний автомобіль ним був проданий іншій особі разом з встановленим в кабіні авто відео реєстратором, тому надати його він не має можливості.

Суд, заслухавши учасників справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.12.2017 по справі № 524/9415/17, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 2307 грн. 21 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 витрати на проведення експертизи в розмірі 1188 грн. 00 коп. Речові докази: транспортний засіб «ГАЗ 3302-14» д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_16 - залишити у володінні та користуванні власника ПП «Діліжанс і КО», транспортний засіб «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_1 - залишити у володінні та користуванні власника ОСОБА_1 ..

За даним вироком обвинувачений ОСОБА_5 , 18.09.2017 року близько 13 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом «ГАЗ 3302-14» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзду Галузевий, 4 в м. Кременчуці, виконуючи маневр повороту ліворуч, не переконався в безпеці маневру та скоїв зіткнення з транспортним засобом «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався прямо, виконуючи маневр обгону обвинуваченого, після чого виїхав за межі проїзної частини де скоїв наїзд на дерево. В наслідок чого водій ОСОБА_17 , згідно висновку судово-медичної експертизи №901 від 13.11.2017р., отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми; струс головного мозку; рубців в тім`яній ділянці волосяної частини голови та на лобі зліва, які утворились внаслідок загоєння ран; закритого внутрішньо-суглобового перелому зовнішнього виросту правої великогомілкової кістки, гемартрозу правого колінного суглобу; крайового перелому головки основної фаланги 1-го пальця правої стопи; садна кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Відповідно до висновку експерта №3 від 22.11.2017 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ГАЗ 3302-14» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, пояснивши, що дійсно 18.09.2017 року близько 13 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом «ГАЗ 3302-14» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзду Галузевий, 4 в м. Кременчуці, виконуючи маневр повороту ліворуч за вчасно ввімкнувши лівий показник повороту, не бачив перешкод, але як тільки почав виконувати маневр відчув удар в ліву сторону та побачив як транспортний засіб «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_17 , наїхав на дерево. Вийшовши з автомобіля, підбіг до потерпілого, для того щоб його витягти з автомобіля. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 , пояснив, що 18.09.2017 року на автомобілі «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по проїзду Галузевий, 4 в м. Кременчуці, під час виконання маневру обгону, ввімкнув лівий показник повороту то почав обгін, обігнав КАМАЗ, потім почав обгін автомобіля «ГАЗ 3302-14» д.н.з. НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_5 , який рухався без показника повороту ліворуч, обігнавши обвинуваченого майже повністю, відчув удар в середину правої сторони автомобіля в наслідок чого занесло і викинуло на узбіччя де наїхав на дерево.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспорту – ОСОБА_1 була застрахована. Так, згідно заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від потерпілої особи, якою 4.01.2018 року було повідомлено СК «Омега» про настання страхового випадку, ОСОБА_1 має поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. тас №АК 9231610, строк дії з 30.08.2017 по 29.08.2018 року.

Згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, страховик зобов`язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля , «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено страхова сума заподіяна за шкоду життю здоровю в сумі 200 000, 00 грн, за шкоду заподіяну майну в сумі 100 000, 00 грн. (т.1 а.с. 122).

Судом встановлено, що автомобіль «ГАЗ-3302 -14 ЗНГ», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , належить на праві власності Приватному підприємству «Діліжанс і Ко», та цивільно-правова відповідальність власника вказаного наземного транспорту також була застрахована у АСК «Омега», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0138475 від 25.05.2017 року.

Судом встановлено, що для встановлення вартості матеріального збитку власника автомобіля «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , 27.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до судового експерта.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 132 від 02.10.2017 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП та складає 255 857,35 грн.( т.1,а.с.9-10), вартість дослідження складає 1000 грн.( т.1 а.с.12).

Суд звертає увагу, що дана вартість матеріального збитку сторонами справи не окаоржувалась і не ставилась під сумнів.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором срахування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 ЗУ «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений оговором строк.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова ума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Факт ДТП 18.09.2017 року був визнаний АСК «Омега» страховим випадком, що підтверджується як страховим актом, так і іншими документами щодо звернень позивача до страхової компанії, Моторпно (транспортного) страхового бюро України, Нацкомісії, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідей вказаних організацій (т.1, а.с.14; т.3,а.с. 15-24). На підставі страхового акту, на виконання вимог ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 ЦК України АСК «Омега» було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого, в сумі 100 тис.грн., що підтверджується випискою з рахунку про перерахування АСК «Омега» позивачу 19.10.2018 року 40 тис. грн., 24.10.2018 року - 30 тис. грн., 26.10.2018 року - 30 тис.грн. ( т.3, а.с. 25 ), інших виплат не проведено.

Представником позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 02.02.2018 року направлено до ПП «Діліжанс і Ко» претензію згідно якої прохав відшкодувати ОСОБА_1 в добровільному порядку 165 025, 49 грн. завданої матеріальної шкоди та 200 000 грн. завданої моральної шкоди. Дана претензія була отримана 09.03.2018 року.

Судом встановлено, що ПП «Діліжанс і Ко» у добровільному порядку жодних виплат ОСОБА_1 не здійснило.

Для встановлення залишкової вартості залишків пошкодженого автомобіля «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , 14.06.2018 року представника відповідача ОСОБА_3 звернувся до судового експерта.

Згідно висновку експерта Сумцова С.С. № 92 від 15.06.2018 року, залишкова вартість залишків пошкодженого автомобіля «TOYOTA-CAMRY» д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП станом на день складання висновку, визначення без проведення дефектування на спеціалізованому для даної моделі автомобіля підприємстві автосервісу, складає величину 47 367,44 грн.

Згідно наданих КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» листів від 08.12.2017 року № 53-10/1625 та № 53-10/1626, останні повідомляють, що проїзна дорога вздовж території будинку АДРЕСА_1 , являється виїздом з прилеглої територій підприємств, що знаходяться на території даного мікрорайону та не є власністю міської громади і на балансі їх підприємства не обліковується, тому вони не мають компетентності у визначенні чи являється цей виїзд перехрестям.

Представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до Полтавського відділення судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Харківського науково-дослідного інституту з запитом на проведення авто технічної експертизи.

Згідно висновку судового експерта Полтавського відділення судових експертиз ім.. засл. проф.. М.С. Бокаріуса Харківського науково-дослідного інституту Ханянц А.А. №1273 від 24.07.2018 року :

1)за зовнішніми ознаками з урахуванням дорожньої обстановки та наданих на дослідження матеріалів місце зіткнення (місце ДТП) автомобілів «TOYOTA-CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 та «ГАЗ-3302-14 ЗНГ», д.н.з. НОМЕР_1 є перехрестям ;

2)в умовах місця пригоди технічна можливість запобігти зіткненню з автомобілем «ГАЗ-3302-14 ЗНГ» під керуванням водія ОСОБА_7 для водія автомобіля «TOYOTA-CAMRY» ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 14.6 а) «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було причин технічного характеру;

3)в умовах місця пригоди дії водія автомобіля «TOYOTA-CAMRY» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 14.6 а) «Правил дорожнього руху України» і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з пригодою.

21.02.2019 року представником позивача подано до суду копії судової авто-технічної експертизи №3 від 22.11.2017 року, акту та протоколу огляду місця ДТП від 20.09.2017 року, схеми місця ДТП від 18.09.2017 року.

Згідно висновку судового експерту Кирилишена О.М. від 22.11.2017 року №3 за результатами проведення авто технічної експертизи:

1)в даній дорожній обстановці водія автомобіля «ГАЗ-3302 -14 ЗНГ», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «TOYOTA-CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_18 шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру;

2)в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ГA3-3302-14 ЗНГ», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вбачається невідповідності вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди; Провести оцінку дій водія автомобіля «ГАЗ-3302-14 ЗНГ» державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_5 в частині відповідності ним вимог н.п. 9.2 б). 9.4 Правил дорожнього руху України, можливо слідчим (судом) самостійно після уточнення в учасників ДТІІ вимог вказаних пунктів.

3)в даній дорожній обстановці технічна можливість запобігти зіткненню з боку водія автомобіля «TOYOTA-CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , визначалася виконанням їм вимог п.14.6 а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру;

4)в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «TOYOTA-CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_18 вбачається невідповідності вимогам п.14.6 а) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

16.10.2019 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення за ухвалою суду комплексної судової дорожньо-технічної, автотехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису №9215/9379/12781 від 30.09.2019 року. (вартість експертизи 5 495,00 грн + 2355,00 грн. ( т.1,а.с. 223, 224, 231).

Згідно висновку:

1-3. Перетин виїзду з ТД «Укртатнафта» та провулку (проїзду) Галузевого не є перехрестям. З причин, які вказані у дослідницькій частині висновку, вирішення питань: «Якщо так, то чи належним чином це вирішено, відповідно з врахуванням вимог ПДР України в даному місці?» та «Чи належним чином був поінформований водій ОСОБА_1 , рухаючись по пров. Галузевому в напрямку до вул. Свіштовська в м. Кременчуці при здійсненні маневру обгону про наявність на цій ділянці дороги перехрестя?», - позбавлено логічного сенсу.

4-6. Виходячи з наданого відеозапису «DR 134044 (1).ауі» час руху автомобіля Тойота з моменту ввімкнення заднього покажчика лівого повороту водієм автомобіля ГАЗ-3302 до моменту появи в полі зору відеореєстратора автомобіля Тойота, який обганяє автомобіль, на якому встановлений відеорієстратор, становить близько 0,7 с та час руху автомобіля ГАЗ-3302 з моменту початку маневру лівого повороту до моменту зіткнення з автомобілем Тойота, становить близько 1,4 с.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.3, 14.2 б) Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п. 14.2 б) Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути виникнення даної ДТП шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися би в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля FA3-3302 ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 9.2 б) та 9.4 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля ГАЗ-3302 ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ГАЗ-3302 ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

З причин, які вказані у дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Чи завчасно водій автомобіля «ГАЗ - 3302-14 ЗНГ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 в даній дорожній обстановці при здійсненні маневру повороту ліворуч ввімкнув лівий покажчик повороту?», - відносно вимог п. 9.4 Правил дорожнього руху України не представляється можливим.

Якщо водій автомобіля ГАЗ-3302 ОСОБА_6 завчасно увімкнув покажчик лівого повороту, то в даному випадку, це на давало йому переваги на виконання маневру лівого повороту та не звільняла його від вжиття запобіжних заходів для попередження зіткнення з автомобілем Тойота шляхом виконання ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

22.09.2021 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення додаткової судової автотехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису №18090/1809/121376 від 31.08.2021 року. Вартість експертизи складає 11767,68 грн. ( т.2,а.с.229).

Так, згідно висновку :

1-3. В даній дорожній ситуації водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути виникнення даної ДТП шляхом виконання ним вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 не вбачається не відповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Дії водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 , який рухався в населеному пункті зі швидкістю ніж 60 км/год., не відповідали вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху України, однак дані невідповідності з технічної точки зору не знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, причини вказані у дослідницькій частині висновку.

4. Встановити певний пристрій запису (один або декілька) за допомогою якого/яких проводилась фіксація/копіювання досліджуваних відеофайлів «DR134044.AVI», що міститься в області даних карти пам`яті «ЕМТЕС» SD 4 GB № 3F20RR 1050046 101207181, та «DR134044 (l).avi», що міститься в області даних CD-R диску білого кольору, - з технічної точки зору не представилось можливим з причин, наведених у дослідженні.

5. Встановити чи є відеофайл «DR134044.AVI», що міститься в області даних карти пам`яті «ЕМТЕС» SD 4 GB № 3F20RR 1050046 101207181, оригіналом або копією не представилось можливим з причин, наведених у дослідженні. Відеофайл «DR134044 (l).avi», що міститься в області даних CD-R диску білого кольору, є копією, записаною за допомогою комп`ютерної техніки. Цифровий підпис пристрою запису у метаданих цього відеофайлу - відсутній.

6-7. Загальним та роздільним аналізом, засобами, які знаходяться в розпорядженні експерта, встановлено що на досліджуваних записах ознаки, характерні для електронного монтажу запису звуку та відеозображення - не виявлені. Однак, встановити ці факти у категоричній формі (підтвердити/спростувати) не представляється можливим у зв`язку з тим, що не встановлена оригінальність досліджуваних записів.

8. Відеофайл «DR134044.AVI», що міститься в області даних карти зам`яті «ЕМТЕС» SD 4 GB № 3F20RR 1050046 101207181, ймовірно було створено 18 вересня 2017 р. о «13:42:06». Відеофайл «DR134044 (l).avi», що міститься в області даних CD-R диску білого кольору, ймовірно було скопійовано в область даних лазерного диску 19 лютого 2019 р. о «22:22:40». Встановити ці факти у категоричній формі (підтвердити/ спростувати) не представляється можливим оскільки визначені дати/час є системними датами/часом пристрою фіксації/копіювання інформації та можуть відрізнятися від реальної календарної дати/часу.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши учасників справи, а також свідка та експертів, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. Приймаючи дане рішення суд виходив з наступного:

Суд звертає увагу, що допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 показав, що в експертизі на а.с.4 в п.3 ( т.1, а.с.233) вказано пояснення водія ОСОБА_5 та відповідно вказано аркуш цивільної справи 7, звідки взяті ці пояснення, а саме з вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.12.2017 року по кримінальному провадженню № 1201710090003403, внесеного до ЄРДР 18.09.2017 року, яким визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 3400 грн. В ході судового розгляду даного кримінального провадження за участю захисника обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і щиро розкаявся в скоєному. При цьому, ОСОБА_5 та стороною захисту жодним чином не спростовувались докази сторони обвинувачення, в тому числі даний висновок експерта та відеозапис обставин пригоди.

Суд звертає увагу, що допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 на питання представника відповідача вказала, що відео файл є кольоровим, однак питання кольору автомобіля Тойота не ставилось, візуально це авто чорного кольору, а який колір є справжній то точно тільки після порівняння, при тому, що вказання чорного кольору автомобіля Тойота не має суттєвого значення, при тому, що вказання такого кольору ніяким чином не впливає на розгляд справи, а питання щодо зображення іншого автомобіля Тойота, а не під керуванням позивача взагалі не оспорювалось і не ставилось в ході судового розгляду ( а.с.14, абзац 1 комплексної експертизи , т.1,а.с.238) .

Суд звертає увагу, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що після ДТП він зупинився, вийшов водій ГАЗелі і підійшов до нього з питанням, що робити і він разом з ним підійшли до авто Тойота, після чого водій ГАЗелі взявся за голову і пішов з місця. Тобто, свідок підтвердив, що ОСОБА_5 не надавав першу медичну допомогу ОСОБА_1 після ДТП і залишив місце пригоди.

Суд враховує і пояснення ОСОБА_1 щодо прохання до ОСОБА_5 допомогти залишити авто та відмову останнього в цьому до приїзду працівників ДАІ. Дана обставина має суттєве значення при визначенні розміру моральної шкоди при ухваленні судового рішення, враховуючи, що ОСОБА_5 не вчинив будь-яких активних дій щодо надання медичної допомоги постраждалому, враховуючи отримані останнім тілесні ушкодження.

Суд звертає увагу, що свідок вказав, що даний відео запис з відео реєстратора його авто ним був переданий слідчому, який через деякий час повернув оригінал карти пам`яті, як він зрозумів, знявши собі копію даного відео запису пригоди. При цьому, свідок уточнив, що в поліції він переглядав відео запис з флеш карти, коли передавав її і на відео була зоображена пригода так, як і відбулося реально, тобто підтвердив всі обставини пригоди (час, місце, обставини руху транспортних засобів, дії всіх після пригоди , тощо).

Також, суд бере до уваги, що представник відповідача не заявляв будь яких клопотань про виклик і допит слідчого в судовому засіданні щодо обставин отримання від свідка флеш карти, копіювання відео запису, тощо. Стосовно внесення в запис можливих змін, тощо, при тому, що згідно висновку додаткової комплексної експертизи (т.2.а.с.217-227) експертами надана відповідь на дане питання.

Також, суд бере до уваги, що свідок показав, що представнику позивача ОСОБА_2 вказану флеш карту, на якій було зафіксовано пригоду, він передав в запечатаному конверті і поставив при цьому на конверті свій підпис, уточнивши, що до передачі флеш карти весь цей час остання була в нього.

При цьому, суд критично відноситься до посилань сторони відповідача, щодо того, що свідок не зміг відповісти коли саме, в якому році свідок передав цю флеш карту, вказуючи, що зараз цього вже не пам`ятає, що не має суттєвого значення . Значення має та обставина, що свідок категорично стверджує, що до передачі слідчому нікому флеш карту не передавав, при передачі слідчому переглядав відео, яке повністю відповідало обставинам пригоди, свідком якої він був та після повернення йому флеш карти до моменту передачі її представнику позивача в запечатаному та власноруч підписаному конверті , також нікому її не передавав.

Також, суд звертає увагу, що відеозапис пригоди на компакт - диску з серійним номером № 617716 С16792 на якому мається відео файл № 134034 від 18.08.2017, тривалістю 1 хв. 22 сек., який був долучений до матеріалів кримінального провадження та визнаний допустимим доказом за постановою слідчого від 28.10.2017 року визнаний речовим доказом (т.1матеріалів кримінального провадження , а.с. 79).

При цьому, суд звертає увагу, що після проведення досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, як обвинуваченим так і захисником не було заявлено будь-якого клопотання щодо неналежності чи недопустимості даного доказу. Аналогічним чином даних клопотань не було заявлено і під час судового розгляду даного кримінального провадження в суді.

Враховуючи дані обставини, суд критично оцінює посилання сторони відповідача щодо неналежності даного відеозапису та можливості змін у даний відеозапис пригоди , який мається на компакт - диску та флеш накопичувачі, які були досліджені під час судового розгляду та які були предметом дослідження при проведенні, як комплексної судової дорожньо-технічної та авто технічної експертизи від 14.05.2019 року ( т.1,а.с.232-242), так і додаткової комплексної дорожньо - технічної, авто технічної експертизи та експертизи відео, - звукозапису від 31.08.2021 року (т.2,а.с. 217 -227) .

Також, суд вважає безпідставними посилання сторони відповідача щодо відсутності цифрового електронного підпису досліджуваного аудіо, - відеозапису , при тому , що даний відео запис був визнаний речовим доказом та в матеріалах кримінального провадження є протокол огляду даного речового доказу - відеозапису ( т.2,а.с.50) , на експертизу надавались як відеозаписи з матеріалів кримінального провадження на диску ( речовий доказ) так і на флеш накопичувачі з відео реєстратора свідка.

Також, суд звертає увагу, що 10.10.2019 року до суду надійшов висновок комплексної дорожньо - технічної та авто технічної експертизи № 9215/9379/12781 від 30.09.2019 року (т.1,а.с.232-242).

Згідно п.1-3 висновку експертизи чітко вказано, що перетин виїзду з ТД «Укртатнафта» та провулку (проїзду) Галузевого не є перехрестям.

Згідно п.4-6 вказано, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.3, 14.2 б) Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п. 14.2 б) Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути виникнення даної ДТП шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися би в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля FA3-3302 ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 9.2 б) та 9.4 Правил дорожнього руху України.У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля ГАЗ-3302 ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ГАЗ-3302 ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Тобто, наданий висновок комплексної експертизи чітко вказує на винуватість ОСОБА_5 в даній дорожньо-транспортній пригоді за відсутності порушень ПДР України з боку ОСОБА_1 та відсутності технічної можливості останнього уникнути пригоду.

В подальшому в ході судового розгляду справи стороною відповідача подавались клопотання, як про допит експертів, які проводили експертизу в судовому засіданні, про витребування оригіналу електронного доказу від 13.11.2029 року (т.2,а.с.20-22, 26-28), про призначення експертизи відео звукозапису від 28.07.2020 року ( т.2, а. с. 123-125), витребування оригіналу протоколу допиту потерпілого ОСОБА_20 від 25.08.2020 року, (т.2.а.с.132), заперечення на клопотання про призначення додаткової експертизи від 16.09.2020 року (т.2,а.с.168-173), поданого представником позивача ОСОБА_2 15.09.2020 року ( т.2,а.с.156) та клопотання про призначення повторної комплексної дорожньо - технічної та авто технічної експертизи від 17.09.2020 року ( т.2,а.с.174-179) .

Задовольняючи клопотання сторони відповідача, суд ухвалою від 25.09.2020 року призначив по справі додаткову комплексну дорожньо - технічної, авто технічну експертизу та експертизу відео, - звукозапису , проведення якої відповідно доручено експертам Харківського НДІСЕ ( т.2, а.с. 190-193).

При цьому, згідно висновку додаткової комплексної дорожньо - технічної, авто технічної експертизи та експертизи відео, - звукозапису , від 31.08.2021 року ( а.с. 21 повторної комплексної експертизи ,т.2,а.с.227) встановлено, що встановити певний пристрій запису (один або декілька) за допомогою якого/яких проводилась фіксація/копіювання досліджуваних відеофайлів «DR134044.AVI», що міститься в області даних карти пам`яті «ЕМТЕС» SD 4 GB № 3F20RR 1050046 101207181, та «DR134044 (l).avi», що міститься в області даних CD-R диску білого кольору, - з технічної точки зору не представилось можливим з причин, наведених у дослідженні, (а.с.21 повторної комплексної експертизи, т.2, а.с. 227), а саме відсутності самого пристрою, який за показаннями свідка ОСОБА_15 залишився в кабіні автомобіля КамАЗ, який був в подальшому проданий іншій особі.

З аналогічних притичин в п.5 висновку вказано, що встановити, чи є відео файл в карті пам`яті оригіналом або копією не представилось можливим, з причини, наведеній в дослідницькій частині, а саме в зв`язку з відсутністю оригінального пристрою (а.с.21 повторної комплексної експертизи, т.2, а.с. 227).

При цьому, суд звертає увагу на п.6-7 (а.с.21 повторної комплексної експертизи ,т.2,а.с.227), де вказано, що загальним та роздільним аналізом, засобами, які знаходяться в розпорядженні експерта, встановлено що на досліджуваних записах ознаки, характерні для електронного монтажу запису звуку та відеозображення - не виявлені. Однак, встановити ці факти у категоричній формі (підтвердити/спростувати) не представляється можливим у зв`язку з тим, що не встановлена оригінальність досліджуваних записів.

Суд критично оцінює посилання сторони відповідача на вказання згідно повторної комплексної експертизи щодо неможливості встановити в категоричній формі (підтвердити / спростувати) вказані факти в п.п. 6-8 не представилось можливим в зв`язку з відсутністю оригінального пристрою, яким проводився запис.

Також, суд звертає увагу, що в п.8 повторної комплексної експертизи вказано, що : «Відеофайл «DR134044.AVI», що міститься в області даних карти зам`яті «ЕМТЕС» SD 4 GB № 3F20RR 1050046 101207181, ймовірно було створено 18 вересня 2017 р. о «13:42:06». Відеофайл «DR134044 (l).avi», що міститься в області даних CD-R диску білого кольору, ймовірно було скопійовано в область даних лазерного диску 19 лютого 2019 р. о «22:22:40». Встановити ці факти у категоричній формі (підтвердити/ спростувати) не представляється можливим оскільки визначені дати/час є системними датами/часом пристрою фіксації/копіювання інформації та можуть відрізнятися від реальної календарної дати/часу.

Тобто, вказані висновки узгоджуються с дослідженими матеріалами справи, поясненнями сторін, показаннями свідків, а саме, що вказаний відеозапис ДТП був створений, тобто записаний на відео реєстратор ОСОБА_15 саме під час пригоди. При цьому, при відсутності самого пристрою експертами і було вказано, що встановити ці факти в категоричній формі не представилось можливим.

Таким чином, посилання, що згідно висновку додаткової експертизи встановити ознаки, характерні для електронного монтажу запису звуко,- та відео зображення у категоричній формі (підтвердити/спростувати) експертам не представилось можливим, при тому, що експерти, враховуючи відсутність самого відео реєстратора і не могли категорично щось стверджувати. Однак, експерти вказали на відсутність таких ознак, при тому, що сам обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник, як при розслідуванні кримінального провадження, розгляду кримінального провадження в суді, розгляді даної цивільної справи жодним чином не заперечував проти самого факту ДТП, місця пригоди, часу, обставин пригоди, тощо.

Враховуючи вказане, суд не вбачає, що дані висновки експертів можуть тлумачитись так, що відсутність тверджень в категоричній формі можуть бути прийняті, як такі, що спростовують вказані висновки .

Суд звертає увагу, що як в комплексній судовій дорожньо - технічній та авто технічній експертизі ( т.1,а.с. 215-218) так і в додатковій комплексній дорожньо - технічній, авто технічній експертизі та експертизі відео, - звукозапису ( т.2, а.с. 217-227) в автотехнічному дослідженні (т.2,а.с.223) вказано, що оскільки відстань, яку подолав автомобіль Тойота з моменту включення заднього показчика лівого повороту водієм автомобіля ГАЗ -3302 становить 13,6 м при руху автомобіля Тойота зі швидкістю 70 км/год і, що мінімальне повздовжнє переміщення, яке необхідно, з технічної точки зору, для виконання маневру зміни смуги руху автомобіля Тойота становить 25,5 м, при тому, що зупинковий шлях автомобіля Тойота при максимально-допустимій швидкості руху 60 км/год складає 38, 8 м і тому в п. 1-3. висновку і вказано, що «в даній дорожній ситуації водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути виникнення даної ДТП шляхом виконання ним вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 не вбачається не відповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Дії водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 , який рухався в населеному пункті зі швидкістю ніж 60 км/год., не відповідали вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху України, однак дані невідповідності з технічної точки зору не знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, причини вказані у дослідницькій частині висновку.( т.2,а.с.226-227 ).

Також, дані висновки підтверджуються і експертизою відео, які вказали експерти у в п. 6-7, 8 висновку експертизи (т.2,а.с. 227).

Суд звертає увагу, що експерт ОСОБА_21 проводив експертизу по запиту адвоката Чернявського К.А. і сам адвокат надавав експерту вихідні дані, де ним було вказано швидкість руху автомобіля Тойота за слів водія – 60 км/год., при тому, що в подальшому представник відповідача доводив суду, що швидкість руху автомобіля Тойота під керуванням водія ОСОБА_1 перед пригодою була 70 км/год.

Суд звертає увагу, що додаткова комплексна експертиза була призначена судом в Харківський НДІСЕ керуючись нормами ст.113 ЦПК України, а саме, що додаткова експертиза, в разі визнання її неповною або неясною, доручається тому самому або іншому експерту. Враховуючи надані пояснення сторони позивача та відповідача, враховуючи відсутність підстав призначення повторної комплексної експертизи .

Також, суд критично оцінює посилання сторони відповідача, як на підставу визнання комплексної дорожньо - технічної та авто технічної експертизи № 9215/9379/12781 від 30.09.2019 року та відповідно і додаткової комплексної дорожньо - технічної, авто технічної експертизи та експертизи відео, - звукозапису від 31.08.2021 року неналежною і недопустимою, наявність внесення відомостей в ЄРДР щодо кримінального провадження за фактами, викладеними представником відповідача в скаргах з приводу проведення комплексної експертизи від 30.09.2019 року так як дане провадження внесено за фактами, а не відносно конкретних осіб, на час судового розгляду цивільної справи будь яких відомостей щодо оголошення підозри будь яким особам відсутня. Враховуючи викладене, сам факт наявності кримінального провадження не є обґрунтованою підставою визнавати висновки комплексної дорожньо - технічної та авто технічної експертизи від 30.09.2019 року і відповідно додаткової комплексної дорожньо - технічної, авто технічної експертизи та експертизи відео, - звукозапису від 31.08.2021 року неналежною і недопустимою .

Також, суд критично оцінює посилання представника відповідача щодо наявності обопільної вини обох водіїв при дорожньо-транспортній пригоді, враховуючи висновки комплексної дорожньо-технічної та авто технічної експертизи від 30.09.2019 року ( т.1,а.с.231 -242) та додаткової комплексної дорожньо-технічної, авто технічної експертизи та експертизи відео, - звукозапису від 31.08.2021 року ( т.2,а.с.217-227), які повністю спростовують винуватість ОСОБА_1 у пригоді.

Також, суд бере до уваги, що у дослідницькій частині висновку додаткової комплексної дорожньо - технічної, авто технічної експертизи та експертизи відео, - звукозапис, де судом вказувалась швидкість авто Тойота - 70 км/год ( т.2,а.с.222) та проводились розрахунки з урахуванням даної шкидкості вказано, що оскільки відстань, яку подолав автомобіль Тойота з моменту включення заднього показчика лівого повороту водієм автомобіля ГАЗ -3302 становить 13,6 м при руху автомобіля Тойота зі швидкістю 70 км/год і що мінімальне повздовжнє переміщення, яке необхідно, з технічної точки зору, для виконання маневру зміни смуги руху автомобіля Тойота становить 25, 5 м , при тому, що зупинковий шлях автомобіля Тойота при максимально – допустимій швидкості руху 60 км/год складає 38, 8 м ( т.2,а.с.223-224) і тому в п. 1-3 висновку і вказано, що «в даній дорожній ситуації водій автомобіля Тойота ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути виникнення даної ДТП шляхом виконання ним вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Тойота ОСОБА_1 не вбачається не відповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП . причини вказані у дослідницькій частині висновку (т.2,а.с.227 ).

Таким чином, враховуючи наявні висновки експертиз, суд критично оцінює посилання сторони відповідача на посилання у висновку експерта Кирилишена О.М. про здійснення маневру обгону ОСОБА_1 на перехресті, враховуючи, що дана обставина була вказано експертом не у висновках, а в описовій частині висновку при описі ним обставин справи, тому дане посилання є безпідставним ( т.1,а.с.190).

Таким чином, суд беручи до уваги висновки комплексної дорожньо-технічної та авто технічної експертизи від 30.09.2019 року та додаткової комплексної дорожньо-технічної, авто технічної експертизи та експертизи відео, - звукозапису від 31.08.2021 року, критично оцінює посилання сторони відповідача щодо участі ОСОБА_5 в даній пригоді з необережності, а ОСОБА_1 тому , що останній проігнорував виконання вимог ПДР України .

Також, суд критично оцінює посилання на ту обставину, що ОСОБА_1 під час пригоди не користувався пасками безпеки на тій підставі, що останній не міг отримати наявні в судово - медичній експертизі № 901 від 13.10.2017 року травми при їх користуванні, що не доведено жодним доказом . Вказання, що ОСОБА_1 міг отримати травми на лобі зліва тільки при ударі об лобове скло є припущенням, беручи до уваги всі наявні у ОСОБА_1 травми, які цілком могли утворитися і при пристебнутих пасках безпеки, враховуючи обставини пригоди та удару авто Тойота на великій швидкості об дерево.

Суд звертає увагу, що від удару ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які вказані у висновку № 901 від 13.11.2017 року (т.1,а.с.110-113), в тому числі травмував ліве коліно, зламав великий палець на правій нозі, отримав забій правого ліктя, струс головного мозку, тощо, які цілком можливо останній міг отримати при пристебнутих пасках безпеки. Суд обгрунтовано припускає, що за відсутності пристебнутих пасків безпеки при ударі на великій швидкості авто Тойота під його керуванням, ОСОБА_1 отримав би більш тяжкі та множинні тілесні ушкодження і не прохав би свідків діставати його з авто, що підтвердив як ОСОБА_1 так і свідок ОСОБА_15 . Вказані обставини за відсутності будь-яких клопотань щодо виклику і допиту судово - медичного експерта від сторін та представників, що у сукупності з дослідженими матеріалами справи не спростовують того факту, що ОСОБА_1 на момент пригоди користувався пасками безпеки.

Відповідно до положень ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дiями чи бездiяльнiстю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фiзичної або юридичної особини, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про вiдшкодування шкоди», шкода, заподiяна особi й майну громадянина або заподiяна майну юридичної особини, пiдлягає вiдшкодуванню в повному обсязi особою, яка її заподiяла, за умови, що дiї останньої були неправомiрними, мiж ними й шкодою є безпосереднiй причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов"язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.

В силу положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, які регулюють даний вид правовідносин, встановлені обставини справи, зокрема встановлено винного у вчиненні неправомірних дій, якими завдано матеріальної шкоди позивачу, а також наявність між ними причинного зв`язку, суд дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача завдана матеріальна шкода, яка знайшла підтвердження в ході судового розгляду, а саме: вартість матеріального збитку автомобіля Тойота, д.н.з. НОМЕР_2 яка складає 255 857, 35 грн. (т.1,а.с.10) - 100 000 грн. (страхова виплата (т.3,а.с.25) = 155 857, 35 грн.- 47 367, 44 грн. (залишкова залишків пошкодженого автомобіля вартість Тойота, д.н.з. НОМЕР_2 ( т.1,а.с.116) = 108 489, 91 грн. При цьому, вказані суми сторонами по справі не оспорювались та не ставились під сумнів.

Стосовно витрат на лікування згідно позовної заяви в сумі 8 168, 14 грн., судом встановлено, що вказані витрати знайшли часткове підтвердження, а саме витрпати на проведення комп`ютерної томографіїв сумі 700 грн. (т.1,а.с.65, 11), проведення УЗД в сумі 170 грн. ( т.1,а.с.62, 11), консультація лікаря невропатолога в сумі 160 грн. (т.1,а.с. 64, 11), проведення РЕГ (т.1 а.с. 66) та ЕЕГ (т.1 а.с. 63, 11).

При цьому, інші витрати на лікування , консультації, купівля медпрепаратів за лікарським призначенням документально не була підтверджена. Таким чином, судом документально підтверджено витрати на лікування на загальну суму 1310 грн., яка підлягає стягненню.

Тому загальний розмір матеріальної шкоди становить 108 489,91 грн.+ 1310 грн. =109 799,91 грн.

Як визначено ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Із роз`яснень, даних в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вбачається, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд бере до уваги, що окрім матеріальної шкоди, злочинними діями ОСОБА_7 , який в свою чергу перебував в трудових відносинах з ПП «Діліжанс і КО», як власником джерела підвищеної небезпеки на законних підставах, позивачеві було завдано велику моральну шкоду, яка згідно позову виразилась в наступному : по-перше у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку із фактичним знищенням належного йому автомобіля, для купівлі якого позивач сам тяжко працював, відмовляючи собі в інших благах для досягнення мети, придбати автомобіль, а придбавши, весь час дуже дбайливо ставився до нього, постійно підтримував належний технічний стан, зовнішній вигляд, обережно керував ним під час руху; по-друге під час ДТП позивач відчув страх не за пошкодження майна, а за своє життя, бо після зіткнення з автомобілем винної особи, його автомобіль врізався в дерево, після чого позивача затисло в автомобілі і автомобіль загорівся, а винуватець ДТП ОСОБА_5 навіть не надав ніякої допомоги, допомогу надали сторонні особи, водії які зупинились і витягли потерпілого ОСОБА_1 з автомобіля, та вогнегасниками загасили вогонь. Крім того, внаслідок ДТП позивач зазнав пошкодження здоров`я, та тривалий час лікувався в стаціонарі; по-третє: в результаті ДТП було порушено звичайний уклад життя позивача, так, як позивач перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні Кременчуцької третьої міської лікарні, після виписки з лікарні тривалий час проходив лікування вдома, проходив різноманітні обстеження в лікувальних закладах, звертався за консультаціями до лікарів з приводу отриманих травм та наслідків до часу звренення до суду, що підтверджується наданими доказами (т.1 а.с. 61-68 ), а також із моменту ДТП позивач позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем внаслідок його пошкодження, і до цього часу, а ні водій ОСОБА_8 , а ні відповідач по справі не вжили ніяких заходів до хоча б якогось відшкодування завданої шкоди, вони навіть не вибачились. Сума моральної шкоди, в яку оцінює свої моральні страждання потерпілий ОСОБА_1 , складає 200 000 грн.

Суд звертає увагу, що обставини ненадання першої допомоги позивачу після ДТП та удару авто об дерево підтверджуються поясненнями останнього, за якими до його авто підбіг ОСОБА_5 та водій КамАЗа ОСОБА_15 . При цьому, ОСОБА_1 прохав ОСОБА_5 , щоб той його дістав з авто, на що ОСОБА_5 відповів, що до приїзду працівників ДАЇ цього робити не буде, а за показаннями свідка ОСОБА_15 , побачивши стан ОСОБА_1 після удару і що той отримав тілесні ушкодження, побачивши дим з під капоту авто, він витягнув ОСОБА_1 з авто та прийняв необхідні заходи щодо недопущення виникнення пожежі автомобіля, чим можливо не допустив більш тяжких наслідків, як для ОСОБА_1 так і подальшого пошкодження чи знищення авто у випадку виникнення пожежі автомобіля. Дану обставину підтвердив і ОСОБА_15 , який також показав, що після пригоди вийшов водій ГАЗелі і підійшов до нього з питанням, що робити і він разом з ним підійшли до авто Тойота, після чого водій ГАЗелі взявся за голову і пішов з місця.

Сторона відповідача цивільний позов в частині відшкодування завданої моральної шкоди не визнала, враховуючи обставини справи вважає частково винним у пригоді позивача.

Суд бере до уваги, що з часу пригоди 18.09.2017 року, а також з часу розгляду справи в суді з 15.02.2018 року до часу винесення рішення по справі, тобто протягом близько чотирьох років, як ОСОБА_5 , так і сторона відповідача заперечували винуватість у вчиненні дорожньо – транспортної пригоди, стверджуючи спочатку про винуватість саме ОСОБА_1 , в подальшому про обопільну вину водіїв. За цей час позивачу не було відшкодовано в добровільному порядку, як кошти на лікування, медикаменти, проведення підтверджених медичних обстежень, так і відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, не було навіть вибачень за пошкодження автомобіля та спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Суд критично оцінює посилання сторони відповідача стосовно того, що характер пошкоджень, що зазначені у вироку вказує на порушення позивачем правил дорожнього руху в частині користування пасками безпеки, що впливає на визначення розміру шкоди, що не доведено жодними належними доказами по справі.

Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та враховуючи вищевикладені обставини, а саме: тривалість моральних страждань потерпілого, їх характер, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що завдало потерпілому моральних страждань, суд приходить до висновку, що вимога потерпілого щодо стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 200 000 грн. належним чином обґрунтовані частково, а тому слід стягнути з відповідача на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 150 000 грн.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 поніс судові витрати, а саме сплаченого судового збору за подання позовної заяви: 704,80 грн. за вимогу немайнового характеру та 1650,25 грн. за вимогою майнового характеру, оплату додаткової комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису №18090/1809/121376 від 31.08.2021 року - 11767,68 грн., комплексної судової дорожньо-технічної, автотехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису №9215/9379/12781 від 30.09.2019 року – (5 495,00 грн +2355,00) -7850 грн., висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 132 від 02.10.2017 року - 1000 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 139, ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2355,05 грн сплаченого судового збору, а також слід стягнути на користь позивача 20617,68 грн витрат на оплату проведених експертиз.

Керуючись ст. ст. 2, 76-81, 133-142, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1166, 1167, 1177, 1178, 1192 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «Діліжанс і Ко», за участю третіх осіб: Акціонерної страхової компанії «Омега», ОСОБА_5 про стягнення шкоди завданої злочином – задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «Діліжанс і Ко», за участю третіх осіб: Акціонерної страхової компанії «Омега», ОСОБА_5 про стягнення шкоди завданої злочином – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Діліжанс і КО», (ЄДРПОУ 30385686, адреса: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леонова 39) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) завдану матеріальну шкоду в сумі 109 799,91 грн, завдану моральну шкоду в сумі 150 000 грн, а також судовий збір у сумі 2 355,05 грн, витрати на проведення експертиз в сумі 20 617,68 грн.

В задоволенні решти позовних - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич

Повний текст рішення складено 18.11.2021 року.