Ухвала суду № 101604201, 02.12.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14141/21

2/357/5137/21

У Х В А Л А

02.12.2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення та внесення запису до трудової книжки, стягнення заробітної плати та компенсації нарахованої при невчасній виплаті заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позові позивач посилається на звільнення від сплати судового збору згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, пп. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В позовній заяві позивач просить суд: 1) скасувати наказ про звільнення; 2) зобов`язати відповідача винести новий наказ про звільнення змінивши формулювання; 3) зобов`язати внести зміни до трудової книжки; 4) стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 3 039 грн.; 5) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 69 852,86 грн.; 6) стягнути компенсацію за несвоєчасну виплату нарахованої заробітної плати в розмірі 30 608,81 грн.; 7) стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

При цьому слід звернути увагу, що згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», поширюється лише на вимогу позивача про стягнення боргу по заробітній платі та середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Документів, що підтверджують сплату ОСОБА_1 судового збору у встановлених порядку і розмірі, при подачі позову останньою не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270 гривень.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн. (2 270 х 0,4).

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн.

За таких обставин, на підтвердження сплати судового збору до суду позивачу необхідно надати докази (оригінали квитанцій) про сплату судового збору окремими платіжними документами в розмірі 908 грн. за кожну з трьох вимог немайнового характеру (скасування наказу, зобов`язання винести новий наказ, зобов`язання внести зміни до трудової книжки) та 908 грн. за вимоги майнового характеру про стягнення грошових коштів (середній заробіток, компенсацію за несвоєчасну виплату, моральну шкоду), що разом становить 3 632 грн., або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *; 101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Окрім того, частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізналась про порушення її суб`єктивних трудових прав 18.06.2021 року, коли ознайомилась із наказом про звільнення, а до суду з позовом звернулась 19.11.2021 року, тобто поза межами встановленого тримісячного строку звернення, при цьому ОСОБА_1 не зазначає про причини пропуску строку та не просить суд вирішити питання щодо поновлення такого строку.

Таким чином, позивачу слід надати докази на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку, враховуючи норми трудового законодавства.

Крім того, позовну заяву подано до суду без дотримання вимог п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позов ОСОБА_1 містить вимогу щодо стягнення середнього заробітку. Між тим, позивачем не надано відповідного розрахунку суми, що підлягає стягненню, а також не надано довідку про середній заробіток позивача, визначений відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

В матеріалах справи наявні скріншоти виписок АТ КБ "ПриватБанк" з зарплатного рахунку ОСОБА_1 з сумами зарахованої позивачу заробітної плати, однак зазначені суми не є середнім заробітком в розумінні вищезазначеного Порядку № 100.

Отже, позивачу необхідно надати суду довідку про її середній заробіток у відповідача за весь період роботи, а у разі неможливості отримання вказаного доказу, надати суду клопотання встановленої форми та змісту у відповідності до ст. 84, 183 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 84, 175, 177, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Ю. Цуранов