Вирок № 101597105, 24.11.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/121/2021

Справа № 428/7078/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретарів судового засідання: Кожем`яки (Макарової) А.В.,

Корнєвої Ю.П., Ляленка М.В.,

Казюк Л.Г.,

прокурорів: Новікова О.І., Фатєєвої А.Г.,

потерпілої: ОСОБА_1 ,

законних представників: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників: Воронка В.В., Гаврилюка Р.А.,

Хорольського І.В.,

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Сєвєродонецька, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020130370001111 від 08.06.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецька Луганської області, росіянки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, яка не працює, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 304 КК України, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одружений, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-11.06.2019 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт. Покарання відбув 07.11.2019 року.

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 152 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, учня ВПУ № 92 м. Сєвєродонецька, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Епізод № 1.

07 червня 2020 року, приблизно о 2200 годині, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходячись біля першого під`їзду будинку № 31 по проспекту Гвардійському міста Сєвєродонецька Луганської області, сумісно вживали спиртні напої. У зазначений час ОСОБА_6 та ОСОБА_6 побачили, раніше знайомого їм ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 який проходив повз зазначений будинок. ОСОБА_6 підізвав ОСОБА_11 до себе. Під час спілкування, між ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , на ґрунті начебто раніше скоєної ОСОБА_11 крадіжок, виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_11 фізичного та морального страждання, з метою отримати від потерпілого відомостей про обставини скоєння ним крадіжок та визнання факту їх вчинення, почергово стали наносити ОСОБА_11 множинні удари руками та ногами по різних частинах тіла, спричинивши останньому фізичні та моральні страждання та тілесні ушкодження.

Приблизно о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_5 зателефонувала своєму сину - неповнолітньому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та попросила його прийти до першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 . Приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_7 приєднався до своєї матері ОСОБА_5 та вітчима ОСОБА_6 .

Приблизно о 0.00 годині 07 червня 2020 року, ОСОБА_6 , після словесної сварки з ОСОБА_5 , пішов додому, за адресою: АДРЕСА_1 , але 08 червня 2020 року, приблизно о 03-05 годині, більш точний час встановити не виявилося можливим, після дзвінка ОСОБА_7 , повернувся до будинку АДРЕСА_3 , та привів з собою з дому на повадку собаку бійцівської породи стаффордширський тер`єр.

Протягом періоду з 0.00 до 03.05, ОСОБА_11 перебував поряд з ОСОБА_5 та неповнолітнім ОСОБА_7 .

У подальшому, біля будинку № 31 по проспекту Гвардійському міста Сєвєродонецька, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, будучи невдоволеними відповідями ОСОБА_11 , вирішили шляхом катування примусити ОСОБА_11 визнати свою причетність до крадіжок у ОСОБА_5 .

З цією метою, користуючись явною фізичною та чисельною перевагою, наявністю поряд собаки бійцівської породи, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_7 вирішили привести ОСОБА_11 за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжили катування, та наказали ОСОБА_11 йти до будинку АДРЕСА_3 .

ОСОБА_11 , розуміючи небезпечність свого подальшого перебування для себе, намагався втекти, але ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_7 , оточивши ОСОБА_11 з трьох боків, користуючись чисельною та фізичною перевагою, силою зупиняли його, при цьому ОСОБА_6 , тримаючи собаку бійцівської породи, навчену здійснювати напади за командою господаря, віддавав відповідні команди, та собака здійснював напади на ОСОБА_11 , спричиняючи йому укушені рани в області нижніх кінцівок.

Приблизно о 05 годині 08 червня 2020 року, більш точно час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_7 , прибувши за місцем свого мешкання, за адресою АДРЕСА_4 , завели ОСОБА_11 до кухонної кімнати загального користування, розташованої на другому поверсі, поруч з кімнатою 203Г, де ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наказала ОСОБА_11 стати на коліна, після чого лягти на підлогу обличчям донизу. ОСОБА_11 , враховуючи раніше здійснені погрози та побиття, перебуваючи в стані морального пригнічення, та не бажаючи продовження застосування стосовно нього насильства виконав вимогу ОСОБА_5 , ліг на підлогу обличчям до низу. Після цього ОСОБА_6 , знайшовши у приміщенні загальної кухонної кімнати туристичну мотузку синього кольору з синтетичного матеріалу, почав зв`язувати ОСОБА_11 .

Під час зв`язування ОСОБА_11 , ОСОБА_6 попросив неповнолітнього ОСОБА_7 зробити вузли на руках та ногах ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_7 раніше займався скалолазанням та має певні навики.

Виконуючи вимогу ОСОБА_6 , неповнолітній ОСОБА_7 зв`язав вузли над руками та ногами потерпілого ОСОБА_11 , який лежав обличчям донизу на підлозі та не чинив опору, з`єднавши таким чином мотузкою область шиї, тулуб, верхні та нижні кінцівки, при цьому позбавив можливості ОСОБА_11 до вільного пересування.

Після цього, з метою примушення ОСОБА_11 надати інформацію щодо місцезнаходження викраденого майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_7 , використовуючи ніжку від табурету, яку вони знайшли у приміщенні загальної кухонної кімнати, почергово почали наносити в область голови, тулуба та нижніх кінцівок ОСОБА_11 множинні удари, всього не менше 100, чим спричиняли потерпілому сильне фізичне та моральне страждання, мучення та тілесні ушкодження.

Вказаними насильницькими діями - катуванням, ОСОБА_6 , разом із ОСОБА_5 , та неповнолітнім ОСОБА_7 завдали потерпілому ОСОБА_11 фізичні страждання, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді:

-синця навколо правого ока з переходом на праву виличну ділянку; 12 синців на передній поверхні грудної клітки; 9 синців на заднє-зовнішній поверхні правого плеча; 11 синців на заднє-зовнішній поверхні правого передпліччя; синця на тильній поверхні правої кисті; 18 синців на передній поверхні правої гомілки; 9 синців на передній поверхні правої гомілки; синець на тильній поверхні лівої стопи; 5 синців на передній поверхні лівого стегна; синець на зовнішній поверхні лівого передпліччя; синець в ділянці проекції крила здухвинної кістки; 9 синців на задній поверхні тулубу; 3 синців на задній поверхні лівого стегна у нижній третині; садно на задній поверхні тулубу; 3 синців на задній поверхні лівого стегна у нижній третині; 8 синців на задній поверхні лівої гомілки; синця на задній поверхні правої гомілки; 9 саден у лобній ділянці зліва; садна у ділянці перенісся; 14 саден на обличчі; 3 садна в ділянці нижній третині правого плеча; 21 садно на тильній поверхні правої кисті; 18 саден у нижній частині правої гомілки та у ділянці гомілковостопного суглобу; садна на передній поверхні лівого стегна; синця на тильній поверхні лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 252 від 08.06.2020-17.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- рани у центрі тім`яної ділянки; 6 ран у нижній частині правої гомілки та у ділянці гомілковостопного суглобу; 5 ран на задній поверхні лівої гомілки; 4 рани на задній поверхні правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 252 від 08.06.2020-17.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 127 КК України - катування, тобто умисне заподіянні фізичного та морального страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою отримання від потерпілого відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 127 КК України - катування, тобто умисне заподіянні фізичного та морального страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою отримання від потерпілого відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Вказаними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 127 КК України - катування, тобто умисне заподіянні фізичного та морального страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою отримання від потерпілого відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Епізод № 2

Після катування ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_7 , діючи спільним злочинним наміром, приблизно о 03-05 годині, 08 червня 2020 року, більш точний час встановити не виявилося можливим, продовжуючи знаходитись біля будинку № 31 по проспекту Гвардійському міста Сєвєродонецька, маючи намір на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_11 , позбавляючи останнього можливості пересуватися вільно за власним бажанням та на свій розсуд, використовуючи їх спільну фізичну та кількісну перевагу, достовірно знаючи, що в результаті раніше здійсненного побиття, потерпілий ОСОБА_11 перебуває в стані морального та фізичного пригнічення, продовжуючи здійснювати психологічний та фізичний тиск на нього, подавивши волю потерпілого до спротиву, не даючи йому змоги покинути своє місце перебування, повідомили йому про намір привести його за місцем свого мешкання, до будинку АДРЕСА_4 .

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_7 оточили його з трьох сторін, та стали супроводжувати до будинку АДРЕСА_4 , тим самим позбавили його можливості самостійно обирати місце свого знаходження та свободу переміщення.

Приблизно о 0300-0500 години 08 червня 2020 року, більш точно час встановити не виявилося можливим, прибувши до загальної кухонної кімнати розташованої на другому поверсі гуртожитку за адресою АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 , діючи спільним злочинним наміром з неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали бити ОСОБА_11 наносячи йому удари руками, ногами та дерев`яною ніжкою від табурета по голові, тулубу, та нижнім кінцівкам, вимагаючи зізнання про місцезнаходження майна, яке належало ОСОБА_5 . Не досягши бажаного результату, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії спрямовані на незаконне позбавлення волі ОСОБА_11 , з метою позбавлення потерпілого можливості пересуватися вільно за власним бажанням та на свій розсуд, наказала ОСОБА_11 стати на коліна після чого лягти на підлогу обличчям до низу. ОСОБА_11 , враховуючи раніше здійснені погрози та побиття, перебуваючи в стані морального пригнічення, та не бажаючи продовження застосування стосовно нього насильства, виконав вимогу ОСОБА_5 , ліг на підлогу обличчям до низу. Після цього ОСОБА_6 , знайшовши у приміщенні загальної кухонної кімнати туристичну мотузку синього кольору з синтетичного матеріалу, почав зв`язувати ОСОБА_11 .

Під час зв`язування ОСОБА_11 , ОСОБА_6 попросив неповнолітнього ОСОБА_7 зробити вузли на руках та ногах ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_7 раніше займався скелелазінням та має певні навики.

Виконуючи вимогу ОСОБА_6 , неповнолітній ОСОБА_7 зв`язав вузли над руками та ногами потерпілого ОСОБА_11 , який лежав обличчям донизу на підлозі та не чинив опору, з`єднавши таким чином мотузкою область шиї, тулуб, верхні та нижні кінцівки, при цьому позбавив можливості ОСОБА_11 до вільного пересування.

Таким чином, діючи проти волі та бажання ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_7 утримували його зв`язаним в загальній кухонній кімнаті другого поверху гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , приблизно до 0900 години 08 червня 2020 року, до моменту настання смерті ОСОБА_11 , заподіяної протиправними діями ОСОБА_6 .

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу.

Вказаними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу.

Епізод 3.

Після катування та незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 , 08 червня 2020 року, приблизно о 06.00 годині, більш точно час встановити не виявилося можливим, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на порушення статевої свободи і статевої недоторканості потерпілого ОСОБА_11 .

З метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи, з використанням будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, ОСОБА_5 , взявши до рук дерев`яну ніжку від табурета білого кольору, натягла на його вільний вужчий кінець презерватив. У подальшому, використовуючи безпорадний стан потерпілого ОСОБА_11 , який продовжував перебувати у зв`язаному стані на підлозі загальної кухонної кімнати, розташованої на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на зґвалтування ОСОБА_11 , вчинила дії сексуального характеру пов`язані із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 іншим предметом, а саме - дерев`яною ніжкою від табурета, без добровільної згоди потерпілої особи, а саме ввела дерев`яну ніжку від табурета в анальний отвір ОСОБА_11 .

У подальшому, приблизно о 06.40 08 червня 2020 року, дії, пов`язані із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 , ОСОБА_5 було сфотографовано на мобільний телефон «Xiaomi» моделі «Redmi Note 4х», який належить неповнолітньому ОСОБА_7 .

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 152 КК України - зґвалтування, тобто дії сексуального характеру пов`язані із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

Епізод №4.

07.06.2020, приблизно о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку № 31 по проспекту Гвардійському міста Сєвєродонецьк, являючись матір`ю неповнолітнього ОСОБА_7 , маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, а саме незаконне позбавлення волі та катування потерпілого ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, що полягають у згубному впливі на неповнолітнього та заподіяння шкоди його духовно-моральному благополуччю та нормальному розвитку, зателефонувала своєму сину - неповнолітньому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та попросила його прийти до першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 . Приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_7 приєднався до своєї матері ОСОБА_5 та вітчима ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 під час нанесення тілесних ушкоджень попросила неповнолітнього ОСОБА_7 знайти дерев`яну палку.

Виконуючи вимогу своєї матері, ОСОБА_7 зламав з дерева палку, та віддав її ОСОБА_5 , яка продовжувала наносити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 .

Крім того, 08.06.2020, в період часу з 03 до 05 години, більш точного часу встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні загальної кухонної кімнати розташованої на другому поверсі гуртожитку за адресою АДРЕСА_4 , продовжувала наносити тілесні ушкодження ОСОБА_11 та просила неповнолітнього ОСОБА_7 відкрутити з табурету дерев`яну ніжку.

Виконуючи вимогу своєї матері, ОСОБА_7 відкрутив з табурету дерв`яну ніжку та віддав ОСОБА_5 , яка продовжувала наносити вказаною палкою тілесні ушкодження по різним частинам тіла.

Після цього ОСОБА_12 повторюючи дії своє матері ОСОБА_5 , взяв до рук дерев`яну ніжку від табурету та особисто почав наносити не менше 10 ударів по кінцівкам ніг потерпілому ОСОБА_11 .

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 304 КК України - втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, вчинене матір`ю.

Епізод №5.

Після катування, незаконного позбавлення волі та зґвалтування ОСОБА_11 , 08.06.2020, приблизно о 07 годині, більш точного часу встановити не виявилося можливим, ОСОБА_6 увійшов до загальної кухонної кімнати другого поверху гуртожитку розташованого за адресою АДРЕСА_4 , де побачив, що зв`язаний ОСОБА_11 продовжує лежати на підлозі, а в кімнаті відсутні ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_7 .

У цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_11 , тобто умисне протиправне заподіяння йому смерті.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , підійшов до лежачого на підлозі зв`язаного ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що від здавлення ним шиї мотузкою може настати смерть ОСОБА_11 та бажаючи настання таких наслідків, взяв у праву руку туристичну мотузку з синтетичної тканини, яка вже була обв`язана навколо шиї ОСОБА_11 ,. та став тягти її догори, з такою силою, що голова ОСОБА_11 різко піднялася над підлогою на максимально можливу висоту, при цьому ОСОБА_6 коліном ноги, натискаючи з зусиллям на спину потерпілого, притиснув тулуб до підлоги. Вказані дії ОСОБА_6 виконував доти, доки ОСОБА_11 не перестав подавати ознаки життя.

Після цього, ОСОБА_6 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 1991 р.н. № 252 від 08.06.2020-17.07.2020 на трупі встановлені наступні тілесні ушкодження:

- поодинока, високо розташована, нерівномірно виражена, горизонтальна, незамкнута, странгуляційна борозда на шиї, що має прижиттєвий характер, яка розташована вище щитоподібного хряща та утворилась внаслідок стискання шиї нападником,

- крововиливи в підшкірній клітковині шиї по ходу странгуляційної борозди,

- перелом щітоподібного хряща, наявні надриви та відшарування внутрішньої та середньої оболонки лівої сонної артерії, які утворилися від дії мотузки в малий проміжок часу після спричинення тілесних ушкоджень в ділянці шиї, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Причиною смерті ОСОБА_11 явилася механічна асфіксія внаслідок стискання органів шиї мотузкою.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Позиція обвинувачених.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України визнала повністю, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України визнала частково, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 304, ч. 2 ст. 127 КК України не визнала та пояснила, що 07.06.2020 року вони з чоловіком вживали алкогольні напої - сидр, приблизно о 21 годині перебували біля під`їзду буд. АДРЕСА_3 та побачили, що повз вказаний будинок проходить їх знайомий ОСОБА_11 . Чоловік покликав його, оскільки у нього були претензій до ОСОБА_13 , після чого вони трохи відійшли в бік, про що саме вони розмовляли - вона не чула. Після чого ОСОБА_14 та ОСОБА_13 почали сваритися, через те, що ОСОБА_13 до неї не підійшов і нічого не пояснив з приводу крадіжок, які ОСОБА_13 вчинив у неї вдома, сварка продовжувалася досить довго, точний час вона не пам`ятає. В ході сварки вони з ОСОБА_14 застосовували до ОСОБА_13 фізичну силу, зокрема, ОСОБА_14 відразу почав бити ОСОБА_13 руками та ногами по нижній частині тіла. ОСОБА_13 особливого супротиву не виявляв. Вона також наносила удари палицею, яку знайшла на землі, по руках та ногах ОСОБА_13 , кількість яких вона не пам`ятає. Коли вона побачила, що ОСОБА_14 перестає себе контролювати, вона злякалася, зателефонувала ОСОБА_15 та попросила його прийти, після чого ОСОБА_15 дуже швидко прибіг. ОСОБА_15 жодних ударів ОСОБА_13 не наносив, просто сидів на лавці. Вона не весь час перебувала поряд з ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , оскільки на деякий час відлучалася з місця події, ходила в магазин та в туалет. Скільки часу вони перебували біля під`їзду, вона не пам`ятає. Потім вона попросила чоловіка, щоб він припинив бити ОСОБА_13 , через що між ними виникла сварка, а ОСОБА_14 розлютився і кудись пішов. Після чого, вона попросила сина - ОСОБА_7 , щоб той подзвонив чоловіку та дізнався, де він знаходиться, оскільки якщо він вдома, то вона боялася туди йти, через те, що чоловік поводив себе дуже агресивно. ОСОБА_15 зателефонував йому, і ОСОБА_14 йому повідомив, що скоро прийде. Через деякий час, чоловік повернувся до під`їзду будинку АДРЕСА_3 , вже з їх собакою бійцівської породи стаффордширський тер`єр, та вони вирішили йти додому. При цьому вони з ОСОБА_15 йшли попереду, а ОСОБА_14 і ОСОБА_13 трохи позаду, про що вони розмовляли, вона не чула. ОСОБА_16 додому була через гаражі в цей час чоловік дав собаці команду «чужий», після чого собаки кинувся на ОСОБА_13 , але він ніяк не відреагував та не показав, що йому боляче, тому вона подумала, що собака не достала до нього. Потім чоловік повторно дав команду собаці та після того, як собака кинулася на ОСОБА_13 , той присів, після чого вона почула його крики болю. Після чого вона забрала собачий поводок у чоловіка, проте не могла його втримати, через що собака продовжувала нападати на ОСОБА_13 . Потім собачий поводок забрав ОСОБА_17 , але собака вже був злий, продовжував кидатися на ОСОБА_13 , через що ОСОБА_15 з собакою відійшов до проїжджої частини. При цьому ОСОБА_13 всю дорогу нікуди від них не відходив, продовжував йти поряд, незважаючи на те, що вона йому казала, щоб він йшов додому. З цього приводу вони з ОСОБА_14 посварилися, оскільки вона не хотіла, щоб ОСОБА_13 йшов з ними через те, що у ОСОБА_14 був алкогольний сидр та вона боялася, що вони будуть випивати, через що ОСОБА_14 наступного дня не піде на роботу. Проте ОСОБА_13 сказав, що піде до них, а ОСОБА_14 підтримав його в цьому. Після опівночі вони всі разом прийшли за їх місцем мешкання до гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та пройшли на загальну кухню. Вона не пам`ятає про що вони розмовляли, пам`ятає лише, що чоловік хотів спустити собаку з поводка, щоб той охороняв ОСОБА_13 до ранку, а вона просила, щоб чоловік пішов та ліг спати, а всі питання з ОСОБА_13 вирішити вранці. Проте, незважаючи на її прохання, ОСОБА_14 все ж таки зняв нашийник з собаки, але вони разом з ОСОБА_15 надягли його знову на собаку та вона попросила ОСОБА_18 , щоб той забрав собаку в кімнату, після чого вони разом з ОСОБА_18 пішли в кімнату. Потім ОСОБА_18 пішов на кухню, вона також пішла за ним через кілька хвилин та побачила, що ОСОБА_13 лежить на підлозі, а ОСОБА_18 зв`язує йому руки та ноги. Після чого вони з ОСОБА_14 знову почали сваритися, а ОСОБА_18 вона вигнала в кімнату, в ході сварки чоловік її вдарив, та вона також пішла в кімнату. Трохи заспокоївшись, вона знову вийшла на кухню, щоб забрати звідти ОСОБА_14 та вмовити його лягти спати, проте ОСОБА_14 не хотів йти спати, казав, що як тільки вони підуть, то зв`язаний ОСОБА_13 почне кричати та звати на допомогу і для того, щоб переконати чоловіка піти, вона спочатку намагалася зробити кляп з жіночого нашийного шарфа, а коли це не вдалося, то вона накрила ОСОБА_13 ковдрою. Після чого, ОСОБА_14 ніби заспокоївся, сказав, що піде покурити у під`їзд, а потім вони підуть в кімнату. Коли ОСОБА_14 вийшов, вона залишалися на кухні з ОСОБА_13 , який лежав зв`язаний на підлозі. Вона намагалася поговорити з ОСОБА_13 , але той почав казати, що вона сама винна у тому, що він вчинив насильницькі дії щодо її доньки, а також те, що її чоловік алкоголік, та, якщо б не вона, то він би не мав доступу до її дітей. Мова йшла про те, що приблизно за пів року до подій, зазначених у обвинувальному акті, ОСОБА_13 іноді приходив до них додому, просив поїсти, а вона його жаліла. В черговий раз, коли ОСОБА_13 прийшов, він попросив поїсти та коли вона вийшла з кімнати на кухню, ОСОБА_13 залишився в кімнаті з її доньками - ОСОБА_19 , якій на той час було 4 роки та ОСОБА_20 , якій було 7 років. Через деякий час, ОСОБА_21 прибігла до неї на кухню та сказала, що дядя чіпає ОСОБА_22 . Коли вона прибігла до кімнати, то побачила, що вхідні двері відчинені, а ОСОБА_13 вже не було. Вона запитала у меншої доньки, чи робив їй дядя боляче, на що вона сказала, що ні. З вказаного приводу вона не зверталася до поліції, оскільки боялася нанести дітям психологічну травму, про вказаний випадок вона розповіла тільки чоловіку. Після зазначеного випадку ОСОБА_13 більше до них додому не приходив, вона лише один раз зустрічала його на вулиці, крім того ОСОБА_13 змінив свій номер телефону, а його місце проживання їй було не відоме. На досудовому розслідуванні вона розповідала слідчому про те, що ОСОБА_13 чіпав її дітей, але слідчий сказав, що краще для неї буде давати пояснення про те, що ОСОБА_13 ніби вчиняв у них вдома крадіжки. Повертаючись до подій вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 пояснила, що 07.06.2020 року, коли вона залишилася на кухні наодинці з потерпілим та після вищевказаних слів ОСОБА_13 у неї зникло бажання його відпускати. Вона хотіла йому помститися, щоб ОСОБА_13 відчув той біль та страх, який відчували її доньки під час вчинення щодо них насильницьких дій з боку ОСОБА_13 , після чого вона взяла ніжку від стільця, натягла на її вужчий кінець презерватив та ввела зазначену дерев`яну ніжку в анальний отвір ОСОБА_13 . В цей час на кухні крім неї та ОСОБА_13 нікого не було. ОСОБА_13 ніяк не відреагував на її дій, а вона запитала у нього, як у нього відчуття, на що той промовчав та лише повернув голову. Вона хотіла, щоб ОСОБА_13 страждав, та боявся виходити з дому та більше ніколи нікого не міг скривдити. Потім вона пішла в кімнату, де взяла телефон ОСОБА_15 для того, щоб сфотографувати ОСОБА_13 , зайшовши у спальню вона розбудила ОСОБА_15 , який пішов слідом за нею на кухню та допоміг їй розблокувати телефон. Після того, як вона сфотографувала ОСОБА_13 , вона сподівалася, що після вчинених нею дій вона відчує полегшення, проте цього не відбулося. При цьому, ОСОБА_13 її нічого не просив, не вибачався, а вона все ще хотіла побачити його страждання. Після чого вона ногою надавила на ніжку табурета, тим самим глибше ввела її в анальний отвір ОСОБА_13 таким чином, що назовні залишилося приблизно 20 см. ніжки. На її дії ОСОБА_13 відреагував та вона зрозуміла, що йому боляче. Через деякий час на кухню зайшов ОСОБА_14 та побачивши, що вона зробила ОСОБА_13 сказав, що вона така ж як ОСОБА_13 , на що вона йому відповіла, що він просто слабак, витягла ніжку стільця з анального отвору ОСОБА_13 , кинула її на підлогу та пішла в кімнату. Що відбувалося на кухні коли ОСОБА_13 та ОСОБА_14 залишилися там наодинці - вона не знає. Через якийсь час, коли вона повернулася на кухню, то чула від ОСОБА_13 якісь звуки, схожі на сміх чи крики, після чого вона зняла з його голови ковдру та побачила на обличчі ОСОБА_13 кров, обличчя було синьо-сірого кольору. Вона злякалася та намагалася перевернути його на спину, намагалася зробити йому масаж серця, пропонувала ОСОБА_14 викликати поліцію та швидку, оскільки думала, що ОСОБА_13 задушився ковдрою. На питання ОСОБА_15 : «Що сталося?», ОСОБА_14 відповів: «Собаці - собача смерть». Вона хотіла зателефонувати в поліцію, але ОСОБА_14 забрав у неї телефон. Через деякий час, коли ОСОБА_14 віддав їй телефон, вона почала телефонувати своїм знайомим, просила їх прийти, щоб разом з ними вмовити ОСОБА_14 викликати поліцію, оскільки той не хотів цього робити. Потім прийшов їх знайомий ОСОБА_23 , який теж порадив викликати поліцію, після чого вона все ж таки зателефонувала туди.

Відповідаючи на питання, ОСОБА_5 пояснила, що після того, як вони прийшли додому, то ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пішли на загальну кухню, а вони з ОСОБА_15 пішли в кімнату. Приблизно через 5 хвилин, коли вона зайшла на кухню, то побачила, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про щось розмовляють, про що саме - вона не пам`ятає. Перебуваючи на кухні вона та ОСОБА_14 наносили удари ОСОБА_13 . ОСОБА_14 наносив удари по різним частинам тіла, вона також наносила удари по рукам та ногам ОСОБА_13 . Коли ОСОБА_14 хотів залишити собаку, щоб той стеріг ОСОБА_13 , то вона попросила його цього не робити та запропонувала зв`язати ОСОБА_13 . Коли вона зайшла на кухню, то ОСОБА_15 зав`язував вузли, мотузка була зав`язана кругом ніг та рук, при цьому ОСОБА_13 лежав обличчям до низу, руки та ноги були зв`язані. ОСОБА_15 майже не був присутній на кухні, вона бачила лише як ОСОБА_15 стояв над ОСОБА_13 , вона не бачила, щоб ОСОБА_15 зв`язував ОСОБА_13 . ОСОБА_13 був одягнутий у штани, футболку, кофту. Коли ОСОБА_13 наносили тілесні ушкодження він спротиву майже не проявляв, на допомогу не кликав, говорив якісь дивні, незрозумілі речі, але в основному мовчав. ОСОБА_14 виказував погрози ОСОБА_13 в основному нецензурною лайкою. Вона намагалася зробити кляп та закрити рота ОСОБА_13 з нашийного шарфа, після того, як не вдалося зробити кляп, вона накрила голову ОСОБА_13 ковдрою. В цей час ОСОБА_15 на кухні не було. Після того, як ОСОБА_24 вдарив ОСОБА_13 , вони почали сваритися і ОСОБА_24 вийшов з кухні, а вона залишилася з ОСОБА_13 наодинці, після чого знайшла покривало. Вона не знає хто зв`язував ОСОБА_13 , ОСОБА_15 вона мотузку не надавала та не казала, щоб той зв`язував ОСОБА_13 . Вона сама вводила ніжку стільця в анальний отвір ОСОБА_13 . ОСОБА_15 та ОСОБА_14 при цьому присутні не були, фото ОСОБА_13 робила також вона на мобільний телефон сина. Вона вчиняла протиправні дії у відношенні ОСОБА_13 , через насильницькі дії, які він вчинив щодо її доньки. ОСОБА_24 також були відомі обставини того, що ОСОБА_13 вчиняв дії щодо їх неповнолітньої доньки. ОСОБА_24 ніколи не розповідав про те, що у нього є гомосексуальний потяг. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України не визнає тому, що вона ОСОБА_13 побої не наносила, примусово його не утримувала, ніяких питань йому не задавала. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України визнає частково тому, що вона лише була присутня під час того, як ОСОБА_13 був зв`язаний, але ніяких дій, щоб його звільнити не вчиняла, активні дії робив ОСОБА_14 , але вона нічого не могла зробити, оскільки ОСОБА_14 відібрав у неї телефон. Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України не визнає, оскільки сина вона не втягувала у злочинну діяльність, вона йому подзвонила та попросила його прийти, щоб він якось допоміг їй заспокоїти ОСОБА_14 та щоб останній її не чіпав. Вона навпаки максимально намагалася зробити, щоб ОСОБА_15 не був присутній на кухні. На момент вчинення нею зґвалтування ОСОБА_11 , вона перебувала з ним на кухні наодинці, більше з нею нікого не було, ОСОБА_15 на той час спав у кімнаті, а з ОСОБА_14 вона посварилася та він пішов курити у під`їзд. Презерватив, який вона використовувала під час зґвалтування ОСОБА_11 був у пачці останній, вказану пачку вони зберігали у ящику. Мотивом їх дій окрім крадіжок, було вчинення насильницьких дій щодо ОСОБА_13 щодо їх малолітньої доньки. На стадії досудового розслідування вона надавала неправдиві покази щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення злочину за ч. 3 ст. 152 КК України, обмовила його через те, що злякалася та хотіла себе вигородити. Також у судовому засіданні ОСОБА_5 попросила вибачення у потерпілої.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України визнав повністю, вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України не визнав та пояснив, що з потерпілим він не був знайомий, іноді зустрічав його на вулиці. Він познайомився з ОСОБА_13 особисто коли одного разу прийшов додому, та побачив, що він сидить у них на кухні. Оскільки вони мали різні інтереси та ОСОБА_11 цікавився наркотичними засобами, вони з ним не спілкувалися. Йому відомо, що ОСОБА_13 неодноразово перебував у дружини вдома, де вчиняв крадіжки. 07.06.2020 року увечері вони з дружиною сиділи на лавочці біля будинку АДРЕСА_3 та побачили ОСОБА_13 , який проходив повз них з якимось незнайомим чоловіком. Побачивши ОСОБА_13 він силою підтягнув його до під`їзду та почав задавати питання з приводу вчинення ним крадіжок, на що ОСОБА_13 відразу зізнався, що він дійсно вчиняв крадіжки грошей, крім того, ОСОБА_5 сама давала йому гроші. Він намагався пояснити ОСОБА_13 , що така його поведінка є неприпустимою, на що ОСОБА_13 почав йому пояснювати, що йому потрібні гроші, щось розповідав незрозуміле, потім почав жартувати та сміятися. Через таку поведінку ОСОБА_13 у нього здали нерви та він почав наносити ОСОБА_13 удари, щоб хоч якось донести йому про неправомірність його поведінки. Перебуваючи біля під`їзду він періодично наносив удари ОСОБА_13 , але ОСОБА_13 не вчиняв спроб піти, хоча він декілька разів залишав ОСОБА_13 біля під`їзду, ходив в магазин. При цьому, ОСОБА_14 почала захищати ОСОБА_13 , через що вони почали сваритися, а ОСОБА_15 , який також прийшов на місце події, її підтримував. Після сварки з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 він залишив їх біля під`їзду, пішов додому, де почав займатися хатніми справами. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_15 та він йому повідомив, що зараз буде гуляти з собакою та підійде до них. Коли він повернувся вже разом з собакою до під`їзду будинку АДРЕСА_3 , то побачив, що ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 спілкуються між собою. Коли він підійшов, то вони з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вирішили піти додому, а ОСОБА_13 пішов разом з ними. Коли вони проходили через гаражі, то він дав команду собаці « ОСОБА_25 », після чого собака вкусила ОСОБА_13 кілька разів. ОСОБА_14 казала ОСОБА_13 , щоб він йшов додому, але той відмовився і сказав, що піде до них у гості. Коли вони прийшли до свого помешкання, то вони з ОСОБА_13 пішли на загальну кухню, а ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пішли в кімнату. Він мав намір поговорити з ОСОБА_13 з приводу його поведінки, в ході розмови у нього почався приступ люті, та він почав наносити ОСОБА_13 удари, по який саме частинам тіла - не пам`ятає. Потім на кухню зайшла ОСОБА_14 та занесла якусь каструлю з їжею, чи їв щось ОСОБА_13 - не пам`ятає. При цьому ОСОБА_15 практично завжди був в кімнаті на кухню заходив тільки іноді, коли чув гучні крики. Потім він вирішив зв`язати ОСОБА_13 , та попросив ОСОБА_15 , щоб той показав йому як в`язати вузли на що той погодився. В цей час на кухню знову зайшла ОСОБА_14 та почала казати йому, щоб він відпустив ОСОБА_13 , через що вони почали сваритися. Потім він забрав у ОСОБА_14 телефон та пішов на сходову клітину покурити, а коли повернувся на кухню, то побачив, що ОСОБА_13 лежить зв`язаний на кухні, а йому в анальний отвір була вставлена ніжка від стільця. Він почав питати ОСОБА_14 навіщо вона це зробила, після чого вона витягла палку та викинула її, розлютилася та пішла в кімнату, а він залишився наодинці з ОСОБА_13 , який лежав зв`язаний на підлозі. Він щось говорив ОСОБА_13 , іноді чіпав його ногою, питаючи чи живий він, а потім потягнув за мотузку, якою був зв`язаний ОСОБА_13 , біля шиї, з метою його налякати, щоб він розкаявся за вчинені дії. Після того, як він секунд 10 тягнув за мотузку ОСОБА_13 почав хрипіти. В цей час на кухню зайшла ОСОБА_14 , яка почала казати навіщо він це зробив, потім почала телефонувати знайомим, які йому порадили викликати поліцію. Через деякий час прийшов ОСОБА_23 , який оглянув ОСОБА_13 , сказав, що той мертвий та порадив їм викликати поліцію. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, не визнає тому, що він жодних відомостей чи визнання від ОСОБА_13 не вимагав, жодної змови з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у нього не було.

Відповідаючи на питання, ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_13 вони зустріли приблизно о 22 годині вечора. Коли він давав пояснення, то слідчий його майже не слухав, питання було не в крадіжках, а в сукупності дій ОСОБА_13 , тоді як слідчий ОСОБА_26 чинив на нього тиск та задокументував усі обставини на власний розсуд. Біля під`їзду особисто він наносив удари ОСОБА_13 по рукам та ногам та в область тулубу. Від його ударів ОСОБА_13 не падав, лише трохи відходив. Чи були від його ударів тілесні ушкодження - він не знає. Він бачив, що ОСОБА_14 нанесла ОСОБА_13 два удари, чи наносила більше - він не знає. Він не бачив, щоб ОСОБА_15 наносив ОСОБА_13 якісь удари. По дорозі додому ніхто не наносив удари ОСОБА_13 , він можливо наніс йому один удар в область тазу, також його вкусила собака. При цьому ОСОБА_13 ніхто не тримав, у нього була можливість піти. Додому вони прийшли приблизно опівночі, та він разом з ОСОБА_13 зайшли на кухню, а ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пішли в кімнату. Він прив`язав собаку та сів на диван, а ОСОБА_13 сів у крісло. На кухні собака ОСОБА_13 не кусала. Вони розмовляли з ОСОБА_13 , він хотів почути від нього слова каяття. Потім він попросив ОСОБА_13 встати та почав наносити ОСОБА_13 удари по кінцівках, можливо один раз попав по обличчю, точно не пам`ятає, при цьому ОСОБА_13 не кричав. Потім ОСОБА_13 знову сів. Він особисто зв`язував ОСОБА_13 мотузкою, яка була в них вдома. Він сказав ОСОБА_13 лягти на підлогу, після чого зв`язав його, обернувши мотузку кругом рук, ніг, тулуба та за шию. При цьому ОСОБА_13 спротиву не чинив. Коли він майже зв`язав ОСОБА_13 , то він покликав ОСОБА_15 , щоб той показав йому як правильно зав`язувати вузли, оскільки той раніше займався альпінізмом. Проте ОСОБА_15 не встиг йому нічого показати, оскільки на кухню зайшла ОСОБА_14 та вигнала ОСОБА_15 з кухні. Він не бачив як ОСОБА_14 робила кляп ОСОБА_13 . Він не бачив моменту хто вводив у анальний отвір ОСОБА_13 палку. Він виходив з кухні, а коли зайшов, то побачив, що з анального отвору ОСОБА_13 стирчить палка, а поряд знаходилася ОСОБА_14 . Залишився наодинці з ОСОБА_13 , він вирішив його налякати та не дуже сильно потягнув за мотузку. Він не збирався душити ОСОБА_13 , він не розумів, де знаходиться мотузка і що вона може здавити життєво-важливі органи. Коли він зрозумів, що ОСОБА_13 мертвий, він не намагався викликати швидку, розгубився та не знав, що робити. Він зателефонував своєму товаришу - ОСОБА_23 та попросив його прийти. Після того, як він прийшов, він попросив разом з ним вигуляти собаку та взяв з собою покривало та мотузку, які поклав у пакет. Після чого вони з ОСОБА_23 пішли в район АЗС та в лісосмузі викинув зазначені речі, потім повернувся додому. Протягом вечора він не бачив, щоб ОСОБА_15 наносив удари ОСОБА_13 , участі у злочинах він не приймав. Мотивом його дій було те, що ОСОБА_13 вчиняв крадіжки у них, а також та інформація, яку повідомила йому дружина щодо насильницьких дій ОСОБА_13 у відношенні їх дітей. Презервативи, які знаходилися у паперовій упаковці з-під презервативів «Dolphi», один з яких використала ОСОБА_14 під час зґвалтування ОСОБА_13 , він купував особисто для власних потреб, та два з них використав за 1-2 місяці до подій зазначених в обвинувальному акті. Він не був присутній у кухонній кімнаті під час зґвалтування ОСОБА_13 , з ним наодинці залишалася ОСОБА_14 , а він в цей час виходив у під`їзд покурити, перебував між 3 та 4 поверхами, оскільки посварився з ОСОБА_14 . ОСОБА_15 також не було на кухні - він перебував у кімнаті. Потім йому зателефонував ОСОБА_15 , після чого він зайшов на кухню та побачив наслідки зґвалтування ОСОБА_13 . У вчиненому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України не жалкує, вважає що зробив правильно. Всі удари ОСОБА_13 наносив він.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України не визнав, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України визнав частково та пояснив, що 07.06.2020 року він перебував вдома та йому зателефонувала мати та попросила його прийти до під`їзду будинку АДРЕСА_3 . Коли він прийшов, приблизно о 23 годині, то побачив, що мати сидить біля під`їзду на лавочці, а батько спілкується з ОСОБА_13 , про що була розмова - він не чув. Він бачив, як вітчим наносив ОСОБА_13 тілесні ушкодження. Він не помітив ознак алкогольного сп`яніння у матері та вітчима, в якому стані перебував ОСОБА_13 - він не знає. Вітчим спілкувався з ОСОБА_13 на підвищених тонах, а коли останній не розумів, то вітчим наносив йому удари ногами та руками по різним частинам тіла. ОСОБА_13 майже ніяк не реагував на завдані удари, просто стояв, від завданих ударів не падав. Мати також наносила удари ОСОБА_13 палкою, яку знайшла поряд, скільки вона нанесла йому ударів - не пам`ятає, він лише бачив, як мати нанесла ОСОБА_13 один удар по руці. При цьому мати та вітчим періодично залишали місце події, але ОСОБА_13 не намагався піти. Особисто він ОСОБА_13 тілесні ушкодження не наносив, у ОСОБА_13 він бачив лише гулю, крові на ньому він не бачив. Потім батьки посварилися та вітчим пішов додому, а мати попросила його зателефонувати вітчиму та дізнатися, де він. Через деякий час вітчим повернувся разом з собакою. Спочатку собака ніяк не реагувала на ОСОБА_13 , а потім коли вони йшли додому, собака його вкусила, від чого він присів. Додому вони прийшли приблизно о першій годині ночі. Вітчим з ОСОБА_13 пішли на кухню, а вони з матір`ю пішли в кімнату. Потім він зайшов в кухню, щоб попросити вітчима піти в кімнату, оскільки йому на наступний день потрібно було йти на роботу. Коли він зайшов на кухню, то побачив, що вітчим спілкується з ОСОБА_13 . При цьому ОСОБА_13 сидів у кріслі, а вітчим сидів на дивані. На той час він тілесних ушкоджень у ОСОБА_13 не бачив. Особисто він наніс ОСОБА_13 пару ударів палкою в область п`ят, а також зв`язував вузли на мотузці, якою був зв`язаний ОСОБА_13 , більше нічого не робив. Коли він зав`язував вузли, то ОСОБА_13 лежав на животі, ноги та руки були зв`язані, чи була на шиї мотузка - він не звертав уваги. Оголеного ОСОБА_13 він не фотографував, це робила його матір, яка взяла його мобільний телефон і робила фото. Він бачив на кухні оголеного ОСОБА_13 , а також те, що в його анальний отвір вставлена палка. Він не запитував у матері хто це зробив. Прокинувся він лише під ранок, його розбудила мати та сказала, що ОСОБА_13 помер. Він зайшов в кухню та побачив, що ОСОБА_13 лежить обличчям до низу, він був накритий синьою ковдрою. Він намагався заспокоїти матір, не пропонував викликати швидку допомогу. Потім він зібрав молодших брата та сестер та відвів їх до бабусі. Коли повернувся додому, матір просила телефон, щоб викликати швидку, але вітчим не давав їй телефон. Після чого він відлучався з дому, поїхав купатися на озеро.

Відповідаючи на питання ОСОБА_7 пояснив, що батьки мають для нього авторитет. Дії батьків, які були вчинені 07.06.2020 року його здивували, але він не міг нічого зробити, щоб зупинити їх. Його рідний батько на даний час проживає у РФ, він не приймав участі у його вихованні, лише кілька разів розмовляли по телефону. ОСОБА_14 проживає разом з ними 13 років, він іноді підіймав на нього руку, одного разу він був потерпілим у кримінальному провадженні, після того як ОСОБА_14 спричинив йому тілесні ушкодження. Спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 було пов`язано з тим, що він ображав матір, а він її захищав. Він проживав у бабусі, оскільки у неї двокімнатна квартира. Приблизно за місяць-півтора до подій, зазначених в обвинувальному акті, коли ОСОБА_13 прийшов до них додому, він розмовляв з ним, хотів дізнатися чим він займається, хоча з ним дружніх стосунків не підтримував. Мати йому повідомила, що ОСОБА_13 вкрав у них вдома срібний хрестик. Йому нічого не відомо про їх родича, який кривдив сестер. Він у той же день намагався видалити фото оголеного ОСОБА_13 з телефону, але йому це не вдалося. Він не знає навіщо він наносив удари палицею по п`ятам ОСОБА_13 , мабуть хотів повторити за матір`ю. Вузли зав`язувати його попросив ОСОБА_14 . При цьому матір його виганяла з кухні, казала йому йти у кімнату. На слідчому експерименті він давав неправдиві покази, оскільки слідчий Живаго йому казав, що якщо він дасть потрібні покази, то його відпустять додому, на нього чинили моральний тиск, він був дуже розгублений. На момент зґвалтування ОСОБА_11 він спав у кімнаті, а прокинувся від того, що почув як ОСОБА_14 взяла його телефон. Після чого він пішов на кухню за матір`ю та побачив, що ОСОБА_13 зґвалтовано. Потім він зателефонував ОСОБА_14 , який через деякий час прийшов. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України визнає частково тому, що він активні дії щоб утримувати ОСОБА_13 не робив, але нічого не робив, щоб його звільнити. Ніяких катувань не робив, ніяких відомостей у нього не питав. Також обвинувачений ОСОБА_7 попросив вибачення у потерпілої за свої дії.

Позиція законних представників неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 .

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , яка є донькою обвинуваченої ОСОБА_5 та рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_7 , в судовому засіданні відмовилася давати показання на підставі ст. 63 Конституції України.

Представник Служби у справах дітей Сєвєродонецької ВЦА Булачова О.В. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 перебуває на обліку Служби у справах дітей, як дитина, яка зазнала насилля в сім`ї, з приводу того, що його вітчим спричинив йому тілесні ушкодження. На час взяття ОСОБА_7 на облік, він навчався у 13 школі, та характеризувався як доброзичливий, привітний, нездатний до конфліктів хлопець. У травні 2020 року до Служби надійшло повідомлення, що ОСОБА_18 опинився у стані алкогольного сп`яніння на пустирі, після чого він був доставлений швидкою допомогою до лікарні. З дитиною та матір`ю було проведено профілактичні бесіди. Інші служби займалися соціальним супроводом, відвідували їх за місцем мешкання, підстав для позбавлення батьківських прав не було. Вона була присутня під час допитів неповнолітнього ОСОБА_15 багато разів, жодного разу він не повідомляв, що на нього чинили тиск, захисник також був присутній під час допитів та слідчих дій.

Позиція потерпілої.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_11 є її онуком, який був сиротою та вона його виховувала з 10 місяців, була його опікуном та отримувала на нього допомогу. Мати ОСОБА_11 відмовилися від нього, вона позбавлена батьківських прав, а батько помер, коли ОСОБА_27 було 4 роки. ОСОБА_11 мав технічну освіту, закінчив технікум, проте офіційно ніде не працював, перебивався тимчасовими підробітками, з цього приводу між ними виникали сварки, оскільки вона наполягала на тому, щоб той влаштувався на роботу. В ході однієї з таких сварок на її питання коли він влаштується на роботу, онук їй сказав, що ніколи, оскільки йому вже недовго залишилося жити. З інших причин вони не сварилися, вона іноді помічала, що онук приходив додому у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_28 харчувався за її рахунок, де він брав гроші на одяг - їй не відомо. Іноді у нього були нові речі, вона не знає, де він їх брав. Гроші вона йому майже не давала. Останній раз вона бачила онука 07.06.2020 року, в цей день було свято Трійці, та вона ходила в гості до подруг. Перед тим як йти з дому, вона запитала онука чи збирається він кудись йти, на що той відповів, що поки нікуди не збирається, після чого вона залишила йому свої ключі та попросила залишити їх сусідці у разі, якщо онук буде кудись йти з дому. Коли вона повернулася додому від подруги, то онука вдома не було, ночувати він також не прийшов. Вона не хвилювалася з приводу відсутності онука, оскільки бувало таке, що він не приходив додому на ніч. Коли вона бачила онука останній раз у нього не було жодних тілесних ушкоджень. Жодних чужих речей, зокрема хрестиків, у онука вона не помічала. 08.06.2020 року приблизно о 16 годині прийшов чоловік у цивільному одязі та повідомив, що онука вбили та сказав адресу, де він знаходиться. Вона відразу побігла туди, впізнала онука, коли його виносили. При цьому у нього були видно тілесні ушкодження, полоси на шиї. З обвинуваченими вона не знайома, хоча вони мешкали недалеко від них. Вона має претензії до обвинувачених матеріального та морального характеру, але цивільний позов не заявляє. Просила призначити обвинуваченим суворе покарання, особливо ОСОБА_5 . Крім того, потерпіла ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 338 КПК України, підтримала обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі за ч. 3 ст. 152 КК України, вважаючи, що у вчиненні зазначеного злочину приймав участь і ОСОБА_6 , а версію щодо непричетності його до зґвалтування обвинувачені вигадали під час судового розгляду з метою пом`якшити покарання. Також потерпіла погодилася із зміною прокурором обвинувачення з ч. 3 ст. 146 КК України на ч. 2 ст. 146 КК України, пояснила, що не бажає підтримувати обвинувачення у попередньому об`ємі, погоджується з кваліфікацією дій обвинувачених за ч. 2 ст. 146 КК України.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор в порядку ст. ст. 338 та 341 КПК України змінив висунуте раніше обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146 КК України на ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 304 КК України на ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 304 КК України, ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 152 КК України на ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 115 КК України. Обґрунтуванням прийнятого рішення про зміну обсягу обвинувачення щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_7 є встановлені під час судового розгляду наступні нові фактичні обставини, зокрема, в ході судового розгляду обставини незаконного позбавлення волі за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, що спричинили тяжкі наслідки не підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 в ході судового розгляду суду пояснила, що дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 остання скоїла особисто, ОСОБА_6 участі в цьому не приймав, що також підтвердив у судовому засіданні. Також, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_7 , суду пояснили, що мотивом вчинення ними вищевказаних злочинів було вчинення потерпілим ОСОБА_11 дій сексуального характеру стосовно малолітньої доньки ОСОБА_5 приблизно за пів року до вчинення ними злочинів.

Прокурор вважав за необхідне визнати неповнолітнього ОСОБА_7 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити покарання: за ч. 2 ст. 127 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 146 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у вигляді 5 років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_5 винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 304 КК України, та призначити покарання: за ч. 2 ст. 127 КК України - 6 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 146 КК України - 4 роки позбавлення; за ч. 1 ст. 152 КК України - 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 304 КК України - 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у вигляді 6 років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_6 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, КК України, та призначити покарання: за ч. 2 ст. 127 КК України - 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 146 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 115 КК України - 12 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у вигляді 12 років позбавлення волі.

Надані стороною обвинувачення докази на підтвердження пред`явленого обвинувачення:

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснив, що з обвинуваченими він знайомий. ОСОБА_5 є його рідною сестрою. 08.06.2020 року приблизно о 09 годині ранку, ОСОБА_14 зателефонувала йому на мобільний телефон та попросила його приїхати до неї додому. Пояснила, що в неї проблеми та їй потрібна допомога. Він відповів ОСОБА_14 , що приїхати не може, оскільки на даний час перебуває на роботі. Приблизно через годину, ОСОБА_14 йому знову зателефонувала та попросила приїхати. На його питання, що сталося, вона сказала, що ця розмова не по телефону, але він знову відмовився приїхати. Приблизно об 11 годині, вона втретє подзвонила, попросила приїхати та повідомила, що у неї на кухні знаходиться труп людини. На його питання що сталося, вона розповіла, що її знайомий, який був побитий, попросився до неї переночувати, вона йому хотіла постелити на дивані, але той відмовився і сказав, що він ляже на підлозі в кухні. Коли вона вранці зайшла до кухні, то побачила, що знайомий помер, проте її вини у цьому немає. Він порадив їй викликати поліцію та пояснив, що нічим допомогти їй не може. У другій половині дня він подзвонив ОСОБА_5 та запитав чи викликали вони поліцію, на що та сказала, що ні. Приблизно о 17 годині йому подзвонила ОСОБА_5 та сказала, що вони нарешті викликали поліцію. Через деякий час, ОСОБА_5 йому подзвонила в черговий раз та сказала, що приїхала поліція та їх допитують.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснила, що ОСОБА_5 є її донькою. 07.06.2020 року між 12-00 год. та 01-00 год. дня їй зателефонувала ОСОБА_5 та сказала, що онуки просяться до неї у гості. Після чого, онуки самі до неї прибігли, пробули у неї до вечора та збиралися ночувати, але потім почали проситися додому та вона подзвонила ОСОБА_5 та сказала, що діти хочуть ночувати вдома на що та відповіла, що ОСОБА_31 піде гуляти з собакою та їх забере, після чого ОСОБА_31 дійсно зайшов та забрав дітей додому. Приблизно о 23 годині вона зателефонувала ОСОБА_14 та запитала, як діти, на що та відповіла, що діти лягли спати, а вона вийшла на вулицю та сидить на лавці. Про обставини вчинення кримінальних правопорушень їй нічого не відомо. Її донька проживала з чоловіком ОСОБА_6 , сином - ОСОБА_32 . ОСОБА_5 займалася вихованням ОСОБА_15 . Їй відомо, що два останні роки Парфеньєви зловживали спиртними напоями.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченими він знайомий більше 10 років. 08.06.2020 року вранці, точного часу він не пам`ятає, йому зателефонувала ОСОБА_14 , сказала, що в неї проблеми та попросила приїхати до неї додому. Оскільки він в той час знаходився неподалік, на велосипеді приїхав за місцем проживання ОСОБА_5 - гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_4 . Біля під`їзду його зустрів ОСОБА_6 , допоміг підняти велосипед на другий поверх та вони разом зайшли на кухню, де знаходилися ОСОБА_6 , ОСОБА_32 та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 сказала, що в кімнаті знаходиться труп чоловіка. Після чого він побачив труп, який був накритий ковдрою. Слідів крові в приміщенні кухні він не бачив. Також ОСОБА_5 просила у нього гроші у борг. Після того, як він зрозумів, що в кімнаті знаходиться труп, він порадив їм зателефонувати в поліцію, зібрався та пішов, оскільки перебував у шоковому стані. Особисто він у поліцію не телефонував.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 пояснила, що з обвинуваченими вона знайома, вони її сусіди, з ними вона близько не спілкувалася. 08.06.2020 року о 05 годині ранку, перебуваючи у своїй кімнаті, вона почула як гучно грюкнули двері кухні від чого вона прокинулася. Потім о 10 годині ранку вона знову почула стукіт дверей. Приблизно о 13-30 годині вона в під`їзді зустрілася з ОСОБА_15 , він перебував у звичайному стані. Їй відомо, що у ОСОБА_14 була велика собака, вона кілька разів бачила, що її вигулює ОСОБА_32 . Їй відомо, що Парфеньєви іноді вживали алкогольні напої, останнім часом в їх квартирі взагалі було тихо. Конфліктів з ОСОБА_14 у неї не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснила, що вона працює вчителем у СЗШ №13 та була у ОСОБА_32 класним керівником. Охарактеризувати ОСОБА_32 вона може як добру, врівноважену дитину. У нього у 6-7 класі іноді виникали конфлікти з однолітками, але це було не системно. Мотивації до навчання у нього не було, з 7 класу взагалі перестав виконувати домашні завдання, а на уроках просто сидів та не займався навчанням. З матір`ю ОСОБА_32 вони перебували часто на зв`язку, викликали її до школи та приходили до них додому. ОСОБА_18 не засвоїв матеріал початкових класів і в подальшому йому було тяжко та й бажання навчатися у нього не було. ОСОБА_15 палив, у стані алкогольного сп`яніння вона його ніколи не бачила, їй відомо, що він займався скелелазінням, та ходив на інші гуртки, але ніде довго не затримувався. У 9-му класі ОСОБА_15 не відвідував уроки без поважних причин, в зв`язку з чим вони відвідували його за місцем проживання та складали акт обстеження житлових умов. Його родина мешкала у одній кімнаті гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 . В кімнаті розташований диван, де спали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та двох`ярусне ліжко, де спали менші діти, а от ОСОБА_15 місця в кімнаті не зовсім вистачало, тому він іноді ночував у бабусі, а інколи на кухні, у них стояв диван, де він спав. Він міг вступити конфлікт у разі критики його матері, її він завжди захищав, однозначно матір він любив. Арестов міг піддатися чужому негативному впливу. Їй відомо, що ОСОБА_15 був потерпілим у кримінальному провадженні, де вітчим був обвинуваченим. Зі слів батьків однокласників вона чула, що Парфеньєви зловживали спиртними напоями, але особисто вона жодного разу не бачила їх у стані алкогольного сп`яніння.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 пояснила, що вона є викладачем у професійному училищі, де навчався ОСОБА_15 , та вона була його класним керівником. Він розпочав навчання у їх навчальному закладі з 01.09.2019 року та відразу почав пропускати заняття без поважних причин. Вони ходили додому до ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 . Потім 11.09.2019 року зателефонувала матір ОСОБА_15 , оскільки оформлювала стипендію. Крім того, матір повідомила, що через те що вона має нестандартну зовнішність, то до учбового закладу не прийде. Потім ОСОБА_15 періодично відвідував заняття. Зі слів адміністрації навчального закладу їй відомо, що ОСОБА_14 притягували до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_18 вживав алкогольні напої. Також вона може охарактеризувати ОСОБА_15 , як неконфліктну людину, він не конфліктував ні з учнями ні з вчителями, агресії він ні до кого не виявляв, він завжди тримався окремо від дітей. В стані алкогольного сп`яніння він до навчального закладу не приходив. Їй також відомо, що вітчим особисто приводив ОСОБА_15 до навчального закладу, ОСОБА_15 проживав у бабусі. На її питання чому він не хоче навчатися, ОСОБА_15 нічого не пояснював. На її думку, ОСОБА_15 є не поганою дитиною, але він педагогічно запущений, крім того, його вихованням ніхто не займався.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 пояснив, що з обвинуваченими він знайомий, вони є його сусідами, у них спільний коридор та кухня. Охарактеризувати він їх може як нормальних людей, йому вони не заважали, загальною кухнею він не користувався. 08.06.2020 року його не було вдома, він перебував у селі у матері, що сталося того дня у їх будинку, йому відомо лише зі слів сусідів. З ким проживали Парфеньєви - йому не відомо, чи є в них собака також не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснив, що з обвинуваченими він знайомий, з ОСОБА_5 давно підтримує приятельські відносини. У червні 2020 року, точного часу він не пам`ятає, він перебував на роботі та в цей час до нього зателефонувала ОСОБА_5 , як йому здалося, вона була дуже схвильована та почала казати, що на загальній кухні за місцем її мешкання, знаходиться якийсь чоловік, який начебто не дихає, зі слів ОСОБА_39 він зрозумів, що вказаний чоловік їй незнайомий. Вона дзвонила для того, щоб отримати у нього пораду, що робити. Він її порадив викликати швидку допомогу та поліцію. ОСОБА_5 він може охарактеризувати як нормальну жінку, вона не агресивна. ОСОБА_6 може охарактеризувати як «підкаблучника», про ОСОБА_15 йому нічого не відомо, з ним він спілкувався коли той був ще малий. Також йому відомо, що ОСОБА_5 працювала тату-майстром, ОСОБА_6 підробляв на будівництві. Чи була у ОСОБА_14 собака - йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 пояснив, що з ОСОБА_6 він знайомий з дитинства, також він знайомий з його дружиною ОСОБА_5 , з ними він підтримує дружні відносини. 08.06.2020 року він перебував на роботі та близько 08 години ранку йому зателефонувала ОСОБА_5 та попросила його відпроситися з роботи та терміново прийти до них додому. Через нетривалий час ОСОБА_5 знову йому подзвонила та попросила прийти, сказавши при цьому, що в них на кухні труп. Він відпросився у керівництва з роботи та близько 11 години зателефонував ОСОБА_6 , домовився з ним зустрітися біля ТЦ «Мир». Після чого зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що домовився з ОСОБА_24 про зустріч на що та сказала, що з ним не потрібно зустрічатися через те, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Після чого він зустрівся з ОСОБА_6 , як і домовлялися, біля ТЦ «Мир», при цьому ОСОБА_24 перебував у нормальному стані, ознак алкогольного сп`яніння він у нього не помітив. ОСОБА_6 не став при зустрічі розповідати, що сталося, а запросив його до них додому, по дорозі вони зайшли в магазин, де купили пива. Коли вони разом з ОСОБА_6 прийшли за місцем мешкання останнього та зайшли на кухню, він побачив, що на кухні лежить труп чоловіка обличчям вниз, ногами до дверей, який був накритий ковдрою, з під якої було видно ноги та руки. Він запитав у ОСОБА_14 хто це, на що вони сказали, що вказаний чоловік жив у їхньому районі та вживавав наркотичні засоби. Також ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розповіли, що вказаний чоловік прийшов до них увечері та попросився у них переночувати, на що вони сказали, що в кімнату його не пустять, а у кухні він може переночувати, а коли вони зранку прокинулися, то чоловік був мертвий. Після чого до кухні зайшла собака ОСОБА_14 та вони з ОСОБА_24 зібралися, взяли з собою пиво та пакет із сміттям та пішли вигулювати собаку в бік ринку «Радість», де на пустирі зупинилися та відпустили собаку. Про труп вони майже не розмовляли, спілкувалися на загальні теми. В цей час дзвонила ОСОБА_5 та просила, щоб вони швидше поверталися. Вони повернулися приблизно через годину, при цьому труп лежав на кухні. В цей час ОСОБА_15 пішов на вулицю, ОСОБА_14 пішов в кімнату відпочити, а він пішов у справах, порадивши ОСОБА_14 викликати поліцію та швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_41 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_6 , в судовому засіданні відмовилася давати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України.

На підтвердження вини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, стороною обвинувачення надані наступні докази, які були судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні.

Так, згідно рапорту на ім`я начальника Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області від 08.06.2020 року № 11975 , 08.06.20202 року о 15 годині 37 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.06.2020 року о 15 годині 36 хвилин заявниця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що до неї переночувати попросився малознайомий чоловік на ім`я ОСОБА_27 , приблизно 30 років, а півтори години тому вона виявила, що він помер. У нього були тілесні ушкодження, садна обличчя, руки (т.2 а.п. 2)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.06.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, слідчий Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Околотенко Д.С., в присутності понятих, спеціаліста, в період часу з 16-15 год. до 17-50 год. провів огляд місця події - приміщення кухні гуртожитку, розташоване з лівої сторони від кімнати 203-г, буд. АДРЕСА_4 . Приміщення розмірами 10 х 4 метри. З лівого боку виявлено кухонні меблі, кухонна плита, посуд. З правого боку розташована шафа та диван. Наприкінці кімнати на підлозі виявлено чоловіка. З лівого та правого боку є речі, кросівки, футболка, куртка. Порядок речей порушений, розкиданий у хаотичному порядку. Труп лежить обличчям униз. Права та ліва рука злегка відведені від тулуба. Голова повернута до правого плеча та лівою передньою бічною поверхнею розташована на коричневій куртці. Ноги трохи розсунуті. На трупі є наступний одяг: чорні штани синтетичні з білими вставками, сині шорти з хаотичним малюнком. На лівій штанині хб штанів є розрив тканини та рана. Трупне заклякнення добре виражене у всіх досліджуваних групах м`язів. Трупні плями не рясні, вбачаються на передній поверхні на обличчі зникають і відновлюють забарвлення через 9 хв 16 секунд (17.01). Пошкодження на задній поверхні тулуба 16 синців синьо-фіолетового кольору, на внутрішній поверхні лівого передпліччя є 7 синців, у верхній третій лівого плеча є садна невизначеної форми, на зовнішній поверхні правого плеча 8 синців синьо-фіолетового кольору, є 3 рани та 5 саден. При перевертанні трупа на передню поверхню є такі ушкодження: навколо правого ока з переходом на праву вилицю область є синець, в цій же області є садна передньої губи, рани на передній поверхні носа є нерівномірні садна розміром 1 на 1,5 см. На 2 см нижче даного садна є садна довжиною близько 18 см, шириною до 1 см. В області чола зліва та області перенісся є також садна. На передній поверхні грудної клітки довжиною 8-10 см. На тильній поверхні правої кістки є синьо-фіолетовий синець, у цій же ділянці дрібні садна. На тильній поверхні лівої кисті наявні гематоми. Інших будь-яких пошкоджень у ході зовнішнього огляду не виявлено. Слідів боротьби, затирання речовини бурого кольору та інших слідів у ході огляду місця події не виявлено. В ході огляду вилучено кросівки білого кольору, футболку сірого кольору, чоловіча куртка коричневого кольору (т.2, а.п. 5-17).

Згідно протоколу огляду трупа від 08.06.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, старший слідчий Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Легенченко М.В., в присутності понятих ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , за участі судово-медичного експерта ОСОБА_44 , провів огляд трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виявленого в кухні гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_4 . Під час огляду встановлено, що об`єктом огляду є приміщення секційного залу моргу, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , де на металевому столі розташований труп в лежачому положенні, руки та ноги витягнуті вздовж тулуба. Кругом правого ока з переходом на праву вилицю наявний синець синьо-фіолетового кольору, розміром 10 ? 3 см. По центру тім`яної області трупу наявна рана з нерівними краями, в лобній області зліва наявно 9 саден. В області перенісся наявне садно, на обличчі 14 саден аналогічного характеру. По передній та боковій поверхні наявні садна, садна в області бокової поверхні шиї зліва. Анологічного характеру садна в області нижньої третина правого плеча. По задній поверхні (зовній частині), правого плеча наявні аналогічні характерні садна. По задній поверхні, зовнішній частині правого передпліччя наявні 11 синців. На нижній частині гомілок наявні садна. Під час огляду вилучено одяг ОСОБА_11 , нігтьові зрізи рук (т.2, а.п. 18-24).

Відповідно до повідомлення ЛОБ СМЕ про причину смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами дослідження встановлена основна причина смерті (остаточно) - механічна асфіксія внаслідок удушення петлею. Встановлена категорія смерті - насильницька. Наявність тілесних ушкоджень та їх локалізація: синець навколо правого ока з переходом на праву виличну ділянку; рана у центрі тім`яної ділянки; 9 саден у лобній ділянці зліва; садно у ділянці перенісся; 14 саден на обличчі; 2 странгуляційні борозди на шиї; 3 садна в ділянці нижній третині правого плеча; 12 синців на передній поверхні грудної клітки; 9 синців на заднє-зовнішній поверхні правого плеча; 11 синців на заднє-зовнішній поверхні правого передпліччя; синець на тильній поверхні правої кисті; 21 садно на тильній поверхні правої кисті; 18 синців на передній поверхні правої гомілки; 18 саден у нижній частині правої гомілки та у ділянці гомілковостопного суглобу; 6 ран у нижній частині правої гомілки та у ділянці гомілковостопного суглобу; 9 синців на передній поверхні правої гомілки; синець на тильній поверхні лівої стопи; 5 синців на передній поверхні лівого стегна; садно на передній поверхні лівого стегна; синець на тильній поверхні лівої кисті; синець на зовнішній поверхні лівого передпліччя; синець в ділянці проекції крила здухвинної кістки; 9 синців на задній поверхні тулубу; 3 синця на задній поверхні лівого стегна у нижній третині; садно на задній поверхні тулубу; 3 синця на задній поверхні лівого стегна у нижній третині; 8 синців на задній поверхні лівої гомілки; 5 ран на задній поверхні лівої гомілки; синець на задній поверхні правої гомілки; 4 рани на задній поверхні правої гомілки ( т.2., а.п.25-26).

Як вбачається з висновку експерта № 252 (експертизи трупа) від 17.07.2020 року, смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї мотузкою на що вказує поодинока, високо розташована, нерівномірно виражена на протязі, горизонтальна, незамкнута странгуляційна борозда на шиї, що має прижиттєвий характер, яка розташована вище щитоподібного хряща та утворилась внаслідок стискання шиї нападником, який розташовувався позаду потерпілого з найбільшою вірогідністю, коли останній розташовувався на підлозі обличчям до низу; крововиливи в підшкірній клітковині шиї по ходу странгуляційної борозди; перелом щитоподібного хряща; наявні надриви та відшарування внутрішньої та середньої оболонки лівої сонної артерії, на поверхні надривів нашаровані поодинокі чіткі еритроцити та крововилив в м`які тканини; розповсюджена гостра альвеолярна емфізема з ділянками ателектазу та дистелектазу альвеол на тлі помірно вираженого набряку легенів; виражене повнокров`я внутрішніх органів; набряк головного мозку; множинні крапкові темно-червоні крововиливи на слизових та серозних оболонках; рідкий стан крові; ознаки дефекації на трупі. Вищевказана странгуляційна борозда на шиї та перелому щитоподібного хряща (які в даному випадку є видовими ознаками удушення) та ознаки механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї мотузкою, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Також при експертизі трупу виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних синців, саден обличчя, тулуба, нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупого предмету, предметів, незадовго до настання смерті. За ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Також при експертизі були виявлені ушкодження у вигляді ран нижніх кінцівок. Дані ушкодження утворилися від дії зубів тварини, не виключена можливість їх утворення внаслідок укусу собакою. Також виявлена рана в тім`яній ділянці голови, яка утворилась від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. За ступенем тяжкості вказані рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Враховуючи данні отриманні при огляді трупу на місті настання смерті, а також враховуючі ступінь вираженості трупних явищ на момент експертизи трупа в морзі, причину смерті, а також умови і місце знаходження трупа, можна припускати, що ймовірна давність настання смерті за 11-15 годин з моменту дослідження трупа в морзі. Між спричиненими тілесними ушкодженнями в ділянці шиї які привели до механічної асфіксії і настанням смерті є прямий причинно наслідовий зв`язок. У виявлених тілесних ушкодженнях на тілі ОСОБА_11 у вигляді странгуляційної борозди шиї, садна передньої поверхні грудної клітини, саден правого плеча де відобразилась у вигляді відбитку структури мотузки, яка має індивідуальні властивості; ушкодження у вигляді синців та саден утворились від дії тупого предмету, предметів, індивідуальна властивість яких не відобразилась. Тілесні ушкодження у вигляді ран нижніх кінцівок могли утворитися від дії зубів тварини (ймовірно собаки), індивідуальні властивості даних тілесних ушкоджень не відобразилися. Враховуючи дані отримані при експертизі трупа ОСОБА_11 , його смерть настала внаслідок удушення мотузкою з силою, яка діяла зліва на право, ззаду вперед з достатньою силою. Стискання шиї мотузкою у ОСОБА_11 було прижиттєве, на що вказують ушкодження виявлені в ділянці шиї, а також данні судово-гістологічного дослідження які підтверджують утворення ушкоджень прижиттєво. Будь-яких ушкоджень в ділянці задньопрохідного отвору ОСОБА_11 не виявлено. Смерть ОСОБА_11 настала в малий проміжок часу після спричинення йому тілесних ушкоджень в ділянці шиї що привело до розвитку механічної асфіксії. Враховуючи характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень в ділянці шиї з найбільшою вірогідністю ОСОБА_11 був розташований лежачи на підлозі обличчям вниз, ушкодження у вигляді синців, саден та ран могли утворитися коли ОСОБА_11 розташовувався у будь-якому положенні (стоячи, сидячи, лежачи) та був повернутий ділянкою де є ушкодження до травмуючого предмету. Враховуючи вище вказане експерт прийшов до висновку, що ОСОБА_13 було нанесено не менш чим сто впливів тупого предмету в різні частини тулубу та кінцівок, а також було здійснено стискання шиї мотузкою. Враховуючи те, що тілесні ушкодження ОСОБА_11 були нанесені в невеликий проміжок часу, встановити порядок їх нанесення не є можливим. Тілесні ушкодження, виявлені на тильній поверхні верхніх кінцівок, могли утворитися при захистах від завданих ударів. При експертизі трупу в шлунку ОСОБА_11 були виявлені харчові маси у вигляді непереварених шматочків картоплі, яєць, ковбаси, огірків, зелені в кількості близько 350 мл з кислим запахом. Враховуючи вище описане приходжу до висновку, що ОСОБА_11 вживав перед смертю харчові продукти у вигляді окрошки від 30 хвилин до 2 часів до настання смерті. Евакуація рідких харчових мас зі шлунку здійснюється на протязі 2-2,5 годин після прийому їжі. Тілесні ушкодження внаслідок яких настала смерть (механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї мотузкою) могли виникнути від впливу мотузки синього кольору, виявленої 08 червня 2020 року, під час проведення огляду ділянки місцевості розташованої у лісовому масиві за автозаправочною станцію WOG по вулиці Новікова міста Сєвєродонецька Луганської області яка надана на дослідження експерту у вигляді речового доказу. При судово-токсикологічному дослідженні крові алкоголь не виявлено (т. 2, а.п. 29-45).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.06.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, слідчий Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Околотенко Д.С., в присутності понятих ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , за участі спеціаліста ОСОБА_47 , провів огляд кухонної кімнати загального користування, розташованої на другому поверсі поруч з кімнатою 203-г, будинку АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено та вилучено зарядний пристрій у вигляді зарядного блока USB шнур, до якого приєднано шнур; два мотки мотузки, довжина яких не вимірювалася, коробок чорно-коричневого кольору з написом «Dolphi», подовжувач білого кольору, які упаковані в окремі сейф-пакети. Також в ході огляду на підлозі біля столу та плитці виявлено речовину бурого кольору розміром 30?16 см. З вказаної плитки зроблено змив на марлеву серветку, яку упаковано до паперового конверту. Також на підлозі біля дивану виявлено пляму речовину бурого кольору, з якої зроблено змив, який упаковано до паперового конверту. Далі, в ході обробки дактилоскопічним порошком «рубін», виявлено та вилучено сліди папілярних ліній: три сліди з поверхні полімерної пляшки «Ciber», які від копійовані на ЛТ 31?38, 27?38, 25?25; один слід з поверхні скляної чашки ЛТ 26?38; 2 сліди з поверхі полімерної пляшки коричневого кольору ЛТ 24?38; 18?38. Вищевказані сліди папілярних ліній вилучені та упаковані до сейф-пакету (т.2, а.п.47-55).

Згідно протоколу огляду місця події від 08.06.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, слідчим Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Околотенко Д.С., в присутності понятих ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , за участі спеціаліста ОСОБА_47 , проведено огляд ділянки місцевості, розташованої біля під`їзду № 2, будинку АДРЕСА_4 . Навпроти під`їзду на відстані 20 м. від входу, виявлено дерев`яний предмет довжиною 58 см., діаметром 38 см. в ширшій частині (т.2, а.п. 56-59).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.06.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, слідчим Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Околотенко Д.С., в присутності понятих ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , за участі спеціаліста ОСОБА_47 , проведено огляд ділянки місцевості, розташований у лісо смузі за АЗС «WOG», розташований на відстані 30 м. від траси, де виявлено яму, діаметром 4-5 м., глибиною 1 м. -1,5 м., в якій виявлено два полімерних пакети синього та червоно-чорного кольору. Оглядом вмісту зазначених пакетів встановлено, що в них знаходяться три фрагменти мотузки довжиною 1,83, 7, 54, 6, 45. На фрагментах мотузки в різних частинах, наявні нашарування схожі на сліди РБК, ганчірка зі зв`язаними кутами, ковдра блакитного кольору, розмірами 2 ? 1,5 м., на якій виявлено плями зі слідами речовини бурого кольору розміром 19?16, 11?9 та 31?38 (т.2, а.п. 60-70).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.06.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, старший слідчим Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Легенченком М.В., в присутності понятих ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , провів огляд кухонної кімнати загального користування, розташованої на другому поверсі поруч з кімнатою 203-г, будинку АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено та вилучено полімерний пакет в якому міститься дерев`яна ніжка стільця білого кольору, з вужчого боку якою одягнутий гумовий предмет на якому наявна речовина біологічного походження темно-коричневого кольору (т.2, а.п. 72-75).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 09.06.2020 року, слідчий Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Легенченко М.В., за участі свідка ОСОБА_40 , за участі статиста ОСОБА_50 , в присутності понятих ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , провів слідчий експеримент з метою встановлення обставин, які відбувалися 08.06.2020 року приблизно о 12 годині 00 хвилин у приміщенні кухні загального користування розташованої на другому поверсі поруч з кімнатою 203-г, будинку АДРЕСА_4 , в ході якого ОСОБА_40 розповів обставини та за допомогою статиста показав положення, в якому знаходився труп ОСОБА_11 , зокрема, труп лежав на животі головою до вікна кухні, ногами в бік дверей. Також свідок вказав місце, куди ОСОБА_6 викинув два полімерні пакети зі сміттям, а саме: ділянку місцевості, розташовану у лісі біля АЗС «WOG», розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 10 (т.2, а.п. 77-81).

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 09.06.2020 року, старшим слідчим Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Легенченком М.В. на підставі постанови прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Приходька В.С. від 09.06.2020 року, в присутності понятих ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , за допомогою металевих ножиць з правої та лівої руки ОСОБА_5 з фалангів пальців, проведено зрізи з нігтьових пластин, які упаковані у два різних паперових конверта (т.2, а.п. 106-108).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 09.06.2020 року, старшим слідчим Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Легенченком М.В. на підставі постанови прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Приходька В.С. від 09.06.2020 року, в присутності понятих ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , за допомогою металевих ножиць з правої та лівої руки ОСОБА_6 з фалангів пальців проведено зрізи з нігтьових пластин, які упаковані у два різних паперових конверта (т.2, а.п. 109-111).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 09.06.2020 року, старшим слідчим Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Легенченком М.В. на підставі постанови прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Приходька В.С. від 09.06.2020 року, в присутності понятих ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , за допомогою металевих ножиць з правої та лівої руки ОСОБА_7 з фалангів пальців проведено зрізи з нігтьових пластин, які упаковані у два різних паперових конверта (т.2, а.п. 112-114).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 10.06.2020 року, старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Фоменко О.В., за участі неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 , за участі захисника Хорольського І.В., за участі судово-медичного експерта Устінченка І.В., законних представників неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_3 , ОСОБА_55 , за участі статиста ОСОБА_56 , у присутності понятих ОСОБА_48 , ОСОБА_54 , провів слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей, що були надані неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час його допиту у якості підозрюваного 09.06.2020 року, в ході якого ОСОБА_7 розповів обставини вчинення кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_7 на пропозицію слідчого показав напрямок руху та прослідував до під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_4 та пояснив, що 08.06.2020 приблизно о 00 годині він прийшов на місце, оскільки попередньо йому на мобільний телефон подзвонила його мати ОСОБА_5 та наказала це робити По приходу у зазначений час до під`їзду № 1 буд. АДРЕСА_4 біля зазначеного під`їзду знаходилась його мати ОСОБА_5 , вітчим ОСОБА_57 та їх знайомий ОСОБА_11 знаходився біля сходів, що ведуть до під`їзду. Між вказаними особами проходило спілкування з приводу місцезнаходження срібного хрестика, який ОСОБА_11 раніше викрав у ОСОБА_5 , знаходячись за її місцем мешкання. При цьому, ОСОБА_11 не зізнавався де знаходиться срібний хрест, що розлютило останню та вона взяла з землі палку та почала бити нею ОСОБА_11 . Далі, за допомогою статиста ОСОБА_7 було запропоновано відтворити механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 та таким чином встановлено, що ОСОБА_5 , знаходячись у положенні стоячи дещо праворуч від стоячого навпроти неї ОСОБА_11 , взявши дерев`яну палку до правої руки та з розмахом нанесла вказаною палкою ОСОБА_11 один удар по направленню зверху-донизу справа-наліво у ділянку лівої ноги ОСОБА_11 , лівіше колінного суглоба. Оскільки удар був сильним, то ОСОБА_11 , втративши рівновагу впав, спочатку обпершись об коліно, а потім сів на сідниці, опираючись о поверхню землі правою рукою. Після цього ОСОБА_11 , опинившись на правому боці, закривав обома руками обличчя, а ОСОБА_5 нанесла останньому з положення стоячи біля його ніг не менше 30 ударів дерев`яною палкою зверху-вниз по кінцівкам (рукам та ногам). Після цього, коли ОСОБА_11 знаходився у положенні сидячи на сідницях на доріжці біля під`їзду, прикриваючи обома руками голову та обличчя, а ОСОБА_5 підійшовши до нього нанесла 2 удари дерев`яною палкою, яку тримала у правій руці по спині та не менше 5 ударів по рукам ОСОБА_11 . Коли ОСОБА_5 стояла навпроти ОСОБА_58 біля вхідних дверей до під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_4 , вона нанесла близько 10 ударів по ногам та рукам ОСОБА_11 . Положення останнього не змінювалось, рівновагу він не втрачав та не падав. Далі ОСОБА_11 заставили (криками) підвестись та пішли до гаражів, які знаходяться поблизу будинку № 31 по просп. Гвардійський м. Сєвєродонецьк Луганської області. Після чого, ОСОБА_11 сказав, що хоче піти додому, але ОСОБА_5 сказала, щоб він йшов з ними. ОСОБА_11 ніякого супротиву не чинив, єдине, що міг робити, це стати та просто стояти, в такому разі вони його штовхали.

Після чого, всі учасники слідчого експерименту прослідували до приміщення кухні гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_7 , за допомогою статиста було відтворено механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 . ОСОБА_5 , а саме: знаходячись у положенні сидячи на дивані, ОСОБА_5 дерев`яною ніжкою з табурету, яку тримала у правій руці нанесла не менше 20 ударів по рукам та ногам ОСОБА_11 , який сидів на сідницях, на підлозі, навпроти неї, лівим плечем уперед.

Також за допомогою статиста було відтворено механізм нанесення вказаних ударів, а саме: ОСОБА_6 знаходячись у положенні стоячи позаду лежачого на підлозі на правому боці ОСОБА_11 , наніс йому почергово стопами правої та лівої ніг, взутих у кросівки не менше 15-20 ударів у ділянку голови. Після зазначеного, ОСОБА_7 відтягнув ОСОБА_6 від ОСОБА_11 , однак останній все одно наніс щонайменше 5 ударів у ділянку голови ОСОБА_11 аналогічним чином. Надалі, ОСОБА_5 , яка все так же сиділа на дивані, наказала ОСОБА_11 підвестись. Надалі, ОСОБА_11 підвівся, при цьому ОСОБА_57 вже покинув кухню та пішов до кімнати. Далі, ОСОБА_11 став на коліна обличчям до вхідних дверей, ОСОБА_5 закрила його рот кляпом. Далі ОСОБА_5 наказала ОСОБА_11 лягти на живіт, однак він цього робити не став, після чого ОСОБА_7 з ОСОБА_5 силою поклали його на підлогу та він опинився у положенні лежачи на животі, обличчя відведене ліворуч. Надалі, ОСОБА_7 зв`язав ОСОБА_11 мотузкою. Під час проведення слідчого експерименту, ОСОБА_7 за допомогою статиста показав, яким саме чином зв`язував ОСОБА_11 (зв`язав мотузкою спочатку праву руку ОСОБА_11 , потім прив`язав до неї ліву рук, далі провів мотузку під лівою рукою, через шию, під правою рукою та натягнувши мотузку прив`язав ноги, які були зігнуті у колінних суглобах). Надалі, ОСОБА_7 накинув на голову ОСОБА_11 ковдру, після чого ОСОБА_5 сіла зверху на ОСОБА_11 , на спину, обличчям у сторону вхідних дверей та дерев`яною ніжкою табурету нанесла не менше 40 ударів по п`ятам обох ніг ОСОБА_11 та не менше 20 ударів по литковим частинам обох ніг. Після цього, ОСОБА_5 , підвівшись з ОСОБА_11 , знаходячись у напівнахиленому над ОСОБА_11 стані нанесла ніжкою табурету не менше 20 ударів по обом рукам та не менше 15 ударів по ногам ОСОБА_11 . У подальшому, ОСОБА_5 підвелась та з положення стоячи нанесла ніжкою табурету 5 ударів у голову ОСОБА_11 , при цьому від останнього удару ніжка табурета зламалась на дві частини. Після зазначеного, ОСОБА_7 підійшов до табурету, з якого до цього викручував ніжку та викрутив ще одну ніжку з нього, яку віддав ОСОБА_5 , яка сиділа на дивані. Вказаною ніжкою ОСОБА_5 нанесла приблизно 50 ударів по ногам ОСОБА_11 . Після цього ОСОБА_7 , який сів поряд з ОСОБА_5 на диван, взяв у неї ніжку табурету та з положення сидячи на дивані наніс вказаною ніжкою 10 ударів по п`ятам ОСОБА_11 та вставши наніс 1 удар взутою стопою правої ноги по наружній поверхні правого стегна. В подальшому, ОСОБА_7 відійшов від ОСОБА_11 , в той час як ОСОБА_5 продовжила знущатись над ОСОБА_11 , завдавши ніжкою табурету ще 20 ударів по п`ятам, 10 ударів по ногам, 10 ударів по рукам та 2 удари по спині. Після вищезазначеного, ОСОБА_7 заснув та через деякий час його розбудила мати та сказала, що ОСОБА_11 не подає ознак життя. Пішовши до кухні, ОСОБА_7 побачив тіло ОСОБА_11 на підлозі, вкрите ковдрою. В подальшому ОСОБА_57 розв`язав та зняв з тіла ОСОБА_11 мотузку, а ОСОБА_7 зрізав кухонним ножем кляп. (т.4, а.п. 4-14)

Також в судовому засіданні було досліджено відеозапис на якому зафіксовано хід слідчого експерименту від 29.11.2020 року, за участі обвинуваченого ОСОБА_7 (т.4, а.п. 14).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 10.06.2020 року, старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Живаго О.О., за участі підозрюваної ОСОБА_5 , за участі захисника Гавриленка О.І., інспектора-криміналіста Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області - Нікіфорова О.В., спеціаліста в галузі судової медицини - ОСОБА_44 , статиста ОСОБА_56 , у присутності понятих ОСОБА_48 , ОСОБА_54 , провів слідчий експеримент з метою перевірки показань ОСОБА_5 , в ході якого ОСОБА_59 розповіла та показала на місцевості про обставини вчинення кримінальних правопорушень в ніч з 07 на 08 червня 2020 року за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Так ОСОБА_59 перебуваючи біля під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_3 вказала на лавочку на якій вона сиділа та вказала на покришки колес, які були вкопані в землю, на яких сидів ОСОБА_6 . Також ОСОБА_59 пояснила, що перебуваючи на вказаному місці ОСОБА_6 покликав ОСОБА_11 , який проходив повз них та почав йому казати чому він не прийшов до них не поговорив та не повідомив коли поверне викрадений у них вдома срібний хрестик. Розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 продовжувалася досить довго, після чого ОСОБА_6 наніс три удари кулаком правої руки в область лівої щоки ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_13 впав спиною на покришки, а потім наніс ще декілька ударів по обличчю ОСОБА_11 . За допомогою статиста ОСОБА_5 показала механізм нанесення вищевказаних ударів. Після чого ОСОБА_6 продовжив розмовляти з ОСОБА_11 та наніс останньому не менше трьох ударів ногами по ногам.

Також за допомогою статиста ОСОБА_5 продемонструвала механізм нанесення нею ударів дерев`яною палкою в область лівого та правого колінного суглобу ОСОБА_11 . Після чого, ОСОБА_59 вказала на механізм одного удару палкою, яку утримувала у своїй правій руці, удар прийшовся в область колінного суглобу ОСОБА_11 , та ліву руку, якою ОСОБА_11 прикривав свою ліву ногу.

Після чого ОСОБА_5 , розповіла, що потім до ОСОБА_11 підійшов ОСОБА_6 , який наніс удар Маркову лівою ногою в область стегна правої ноги. Показала як особисто наносила удари ОСОБА_11 палкою по ногам. Потім ОСОБА_6 пішов і повернувся через деякий час з собакою породи стаффордширский терьєр. Після чого вони вчотирьох - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 пішли в бік їх будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . По дорозі ОСОБА_6 давав команду собаці «чужий» та собака два-три рази кидалася в область ніг ОСОБА_11 , останній раз ОСОБА_13 почав кричати.

Далі ОСОБА_5 розповіла та показала на місці про обставини вчинення кримінальних правопорушень 08 червня 2020 року після 2 години ночі за адресою АДРЕСА_4 , на загальній кухні другого поверху, розташовану між першим та другим під`їздом. Так, ОСОБА_5 розповіла, що перебуваючи на кухні ОСОБА_11 сів у крісло, а ОСОБА_6 стоячи перед ОСОБА_11 наніс йому удар долонею лівої руки в область лівого вуха. Після чого, вона вийшла з кухні, а коли повернулася, то побачила, що ОСОБА_11 лежить на підлозі, обличчям донизу, його голова була повернута вліво, а ноги зігнуті у колінах, руки заведені за спиною. Всі частини тіла були зв`язані мотузкою. Зв`язував ОСОБА_7 . Потім вона попросила ОСОБА_7 відкрутити від стільця ніжку, а коли він виконав її прохання та передав їй ніжку від стільця, вона почала наносити удари дерев`яною ніжкою від стільця в область стоп зв`язаного ОСОБА_11 нанісши йому біля 10 ударів. Після чого ОСОБА_5 , за допомогою статиста, продемонструвала механізм нанесення нею вищевказаних ударів.

Далі ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_7 взяв ніжку від стільця та також почав наносити удари ОСОБА_11 , який лежав на підлозі, нанісши при цьому близько 10 ударів. ОСОБА_6 також взяв ніжку від стільця та також наніс кілька ударів ОСОБА_11 , який лежав на підлозі. Потім вона вийшла з кухонної кімнати, а коли повернулася, то побачила, що у ОСОБА_11 тремтять кінцівки, після чого вона перевірила його тиск та зрозуміла, що він живий. Через деякий час вона зрозуміла, що ОСОБА_13 помер, задихнувся. (т. 4, а.п. 16-25).

Також в судовому засіданні було досліджено відеозапис на якому зафіксовано хід слідчого експерименту від 10.06.2020 року, за участі обвинуваченої ОСОБА_5 (т.4, а.п. 25).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 29.07.2020 року, старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Живаго О.О., за участі підозрюваного ОСОБА_6 , за участі захисника Циби Д.М., інспектора-криміналіста Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області - Донець М.М., спеціаліста в галузі судової медицини - ОСОБА_44 , статиста ОСОБА_60 , у присутності понятих ОСОБА_49 , ОСОБА_61 , провів слідчий експеримент з метою перевірки показань ОСОБА_6 , в ході якого ОСОБА_6 розповів та показав на місцевості про обставини вчинення кримінальних правопорушень в ніч з 07 на 08 червня 2020 року за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Так, ОСОБА_6 , зокрема, пояснив, що 07.06.2020 року приблизно о 22-00 годині він перебував біля під`їзду буд. № 31, розташованого по пр. Гвардійському, де між ним та ОСОБА_11 виник конфлікт через те, що останній, приблизно за місяці чи півтора до подій, вкрав у них вдома речі - срібні хрестик та ланцюжок. В ході сварки він наніс ОСОБА_11 не менше 50 ударів руками та ногами по різним частинам тіла приблизно за 2 години, при цьому спротиву ОСОБА_11 не чинив. Також біля під`їзду буд. № 31, розташованого по пр. Гвардійському знаходилися ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , який прийшов пізніше. Потім вони пішли до них додому, ОСОБА_11 йшов добровільно, його ніхто не примушував. В період розмови з ОСОБА_11 він ходив додому та взяв з собою собаку, щоб її вигуляти. Коли вони йшли додому, то собака один раз схватила ОСОБА_11 за штанину, хто в цей момент тримав собаку - не пам`ятає.

Далі всі учасники групи зі слідчого експерименту пройшли до приміщення загальної кухонної кімнати гуртожитку на другому поверсі, розташованої поруч з кімнатою 203-г, де ОСОБА_6 розповів механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , зокрема пояснив, що він наносив удари руками, ногами в область голови та спини, точну кількість не пам`ятає. Показати механізм нанесення ударів за допомогою статиста відмовився. Також в кухонній кімнаті знаходилися ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Після чого, за допомогою статиста, ОСОБА_14 показав положення тіла ОСОБА_11 у зв`язаному стані та пояснив, що руки ОСОБА_11 були заведені за спину, ноги зігнуті в колінних суглобах та всі частини зв`язані альпіністською мотузкою синього кольору на багато вузлів. На той час ОСОБА_11 був живий, рухав пальцями рук та ногами. Також, у ОСОБА_11 з анального отвору стирчала ніжка від стільця, білого кольору, круглої форми. Також, ОСОБА_6 пояснив, що коли ОСОБА_11 зв`язаний лежав на підлозі, він підійшов до нього з правого боку, взявся руками за мотузку, яка була обведена кругом шиї ОСОБА_11 та став тягнути на себе, тягнув секунд 10 точно не пам`ятає. Крім того, ОСОБА_6 показав механізм удушення ОСОБА_62 за допомогою статиста та наданої мотузки. В ході наглядної демонстрації ОСОБА_14 перебував з правого боку від статиста, який лежав на підлозі, після чого ОСОБА_6 обвів надану йому слідчим мотузку кругом шиї статиста та вказав напрям її натягування ззаду наперед, зліва направо. ОСОБА_6 пояснив, що він не мав на меті вбити ОСОБА_11 , він хотів його лише налякати. Після чого, в кімнату зайшла ОСОБА_5 , яка оглянула ОСОБА_11 та повідомила, що той мертвий (т. 5, а.п. 65-74).

Також в судовому засіданні було досліджено відеозапис на якому зафіксовано хід слідчого експерименту від 29.11.2020 року, за участі обвинуваченого ОСОБА_6 (т.5, а.п. 75).

Відповідно до висновку експерта № 252/1 (експертизи трупа) від 17.07.2020 року, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_11 1991 року народження, результатів додаткових лабораторних досліджень у відповідь на поставлені питання експерт прийшов до наступних висновків: смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї мотузкою, на що вказують: поодинока, високо розташована, нерівномірно виражена на протязі, горизонтальна, незамкнута странгуляційна борозда на шиї. що має прижиттєвий характер, яка розташована вище щитоподібного хряща та утворилась внаслідок стискання шиї нападником, який розташовувався позаду потерпілого з найбільшою вірогідністю, коли останній розташовувався на підлозі обличчям до низу; крововиливи в підшкірній клітковині шиї по ходу странгуляційної борозди; перелом щитоподібного хряща; наявні надриви та відшарування внутрішньої та середньої оболонки лівої сонної артерії, на поверхні надривів нашаровані поодинокі чіткі еритроцити та крововилив в м`які тканини; розповсюджена гостра альвеолярна емфізема з ділянками ателектазу та дистелектазу альвеол на тлі помірно вираженого набряку легенів; виражене повнокров`я внутрішніх органів; набряк головного мозку; множинні крапкові темно-червоні крововиливи на слизових та серозних оболонках; рідкий стан крові; ознаки дефекації на трупі. Вищевказана странгуляційна борозда на шиї та перелому щитоподібного хряща (які в даному випадку є видовими ознаками удушення) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Також при експертизі трупу виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних синців, саден обличчя, тулуба, нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворилися від не однократної дії тупого предмету, предметів, незадовго до настання смерті. За ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Також при експертизі були виявлені ушкодження у вигляді ран нижніх кінцівок. Дані ушкодження утворилися від дії зубів тварини, не виключена можливість їх утворення внаслідок укусу собакою. Також виявлена рана в тім`яній ділянці голови, яка утворилась від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. За ступенем тяжкості вказані рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Тілесні ушкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_11 , за виключенням тілесних ушкоджень від яких наступила смерть, та тілесних ушкоджень які утворились від дії зубів тварини, могли утворитися при обставинах, викладених неповнолітнім ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 10.06.2020 р. Тілесні ушкодження, виявлені при експертизі трупа гр. ОСОБА_11 , за виключенням тілесних ушкоджень від яких наступила смерть, та тілесних ушкоджень які утворились від дії зубів тварини, могли утворитися при обставинах, викладених підозрюваною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення слідчого експерименту за її участі від 10.06.2020 року (т. 4, а.п. 28-39).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 12.06.2020 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області Фоменком О.В., на підставі постанови заступника начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Луганської області Новікова І.О. від 11.06.2020 року, в присутності захисника, законного представника, відібрано зразки букального епітелію ОСОБА_7 , які поміщені у поперовий згорток, який далі поміщений у паперовий конверт білого кольору, який опечатаний та пояснювальний напис з підписами учасників (т.4, а.п. 41-43).

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 12.06.2020 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області Фоменком О.В., на підставі постанови заступника начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Луганської області Новікова І.О. від 11.06.2020 року, в присутності захисника, законного представника, відібрано зразки крові у неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 (т. 4, а.п. 44-46).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 12.06.2020 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області Живаго О.О., на підставі постанови заступника начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Луганської області Новікова І.О. від 11.06.2020 року, в присутності захисника, відібрано зразки крові ОСОБА_6 (т. 4, а.п. 47-49).

Відповідно протоколу отримання зразків для експертизи від 12.06.2020 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області Живагою О.О., на підставі постанови заступника начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Луганської області Новікова І.О. від 11.06.2020 року, в присутності захисника, відібрано зразки букального епітелію ОСОБА_6 , які поміщені у паперовий згорток, який далі поміщений у паперовий конверт білого кольору, який опечатаний та пояснювальний напис з підписами учасників (т.4, а.п. 50-52).

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 12.06.2020 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області Живаго О.О., на підставі постанови заступника начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Луганської області Новікова І.О. від 11.06.2020 року, в присутності захисника, відібрано зразки букального епітелію ОСОБА_5 (т. 4, а.п. 53-55).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 12.06.2020 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області Живагою О.О., на підставі постанови заступника начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Луганської області Новікова І.О. від 11.06.2020 року, в присутності захисника, відібрано зразки крові ОСОБА_5 , які поміщені у поперовий згорток, який далі поміщений у паперовий конверт білого кольору, який опечатаний та пояснювальний напис з підписами учасників (т.4, а.п. 56-58).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 168 від 06.08.2020 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, що відноситься до діяння, у якому вона підозрюється, хронічними психічними захворюваннями, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждала, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходилися, виявляла ознаки психічних, поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (Згідно з МКХ-10 F 10.2) зі змінами особистості ( F10.71). За своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Питання осудності є виключною компетенцією суду. ОСОБА_5 в даний час яким-небудь психічним захворюванням слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждала, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходилися, виявляла ознаки психічних, поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (Згідно з МКХ-10 F 10.2) зі змінами особистості ( F10.71). За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 за своїм психічним станом застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує (т.4, а.п. 66-70).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 170 від 06.08.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період часу, що відноситься до кримінального правопорушення (08.06.2020 року), у якому він підозрюється, хронічним психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав, у тимчасовому розладі психіки не знаходився, виявляв ознаки органічної дисфункції головного мозку з когнітивною недостатністю та поведінковими розладами (нерізко виражений органічний психофізичний інфантилізм з розладами поведінки) (згідно з МКХ-10 F88), внаслідок чого він не був здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_7 в даний час яким-небудь психічним захворюванням не страждає, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходиться, виявляє ознаки органічної дисфункції головного мозку з когнітивною недостатністю та поведінковими розладами (нерізко виражений органічний психофізичний інфантилізм з розладами поведінки), внаслідок чого він не здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. До неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги, одночасно з покаранням, яке буде йому призначено. (т.4, а.п. 75-79)

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 169 від 06.08.2020 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на період часу, що відноситься до діяння у якому він підозрюється, хронічним психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходився. Виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності (Згідно з МКХ-10 Б 19.2) зі змінами особистості (Б 19.71). За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Питання осудності є виключною компетенцією суду. ОСОБА_6 в даний час яким-небудь психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходиться. Виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності, на даний час утримання але в умовах, що виключають вживання (Згідно з МКХ-10 Б 19.21), зі змінами особистості (Р 19.71). За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2.4. ОСОБА_6 за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.4, а.п.84-88).

Згідно протоколу огляду предмету від 30.06.2020 року, старший слідчий в ОВС-криміналіст слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області майор поліції Живаго Олег Олександрович у приміщенні кабінету № 621 СУ ГУНП в Луганській області, провів огляд мотузки, що була вилучена 08.06.2020 під час проведення огляду ділянки місцевості, розташованої у лісовому масиві за автозаправною станцію «WOG» по вулиці Новікова міста Сєвєродонецька Луганської області. Огляду підлягає картонний коробок, розмірами 320x290x29.5 з надписом «Velon». Коробок з трьох боків заклеєний бирками з пояснювальним текстом та підписами учасників. Механічних пошкоджень коробок та бирки не мають. При відкритті в коробку виявлено три однотипні фрагменти мотузки синього кольору з білою смугою спіральної форми, діаметр фрагментів мотузки складає 11 мм„ довжина трьох фрагментів мотузок складає 1.83. 6.45 та 7.54 метри. Матеріал мотузки - синтетична тканина (нейлон або капрон). При візуальному огляді на фрагменті мотузки довжиною 1.83 м. виявлено вузол який складається з комбінації двох простих вузлів. Краї всіх трьох фрагментів мотузок (шість країв) мають розволокнення тканини. На поверхні всіх трьох фрагментів маються накладання бруду та плям бурого кольору схожих на кров. Після огляду фрагмент мотузки довжиною 6.45 м. упаковано у картонний коробок з надписом «Eva», опечатаний биркою, та підписом слідчого; фрагмент мотузки довжиною 7, 54 м. упаковано у картонний коробок з надписом «Liberton», опечатаний биркою, та підписом слідчого; фрагмент мотузки довжиною 1.83 м. упаковано у паперовий конверт, опечатаний биркою, та підписом слідчого. (т.4, а.п. 89).

Відповідно до висновку експерта № 74/20-і від 19.08.2020 року, кров із трупа потерпілого ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою. Кров неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н. Кров підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваної ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_10 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н. В слідах на ковдрі, вилученої при огляді місця події (об№1-8), виявлена кров людини. При серологічному дослідженні вище зазначених об`єктів на ковдрі, в об`єктах №1,2,5,6,7,8 виявлений антиген Н, в об`єктах №3,4 - антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В. Таким чином, кров в слідах на ковдрі (об№1-8) може походити від особи (осіб) групи з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, і може походити трупа потерпілого ОСОБА_11 та належати підозрюваному ОСОБА_6 , при цьому виключає походження цих слідів від підозрюваного ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . (т.4, а.п. 97-103).

Згідно висновку експерта № 114/4 від 23.07.2020 року, кров трупа ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО; кров підозрюваної ОСОБА_5 та неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи А(11) з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. При судово - медичній експертизі піднігтьового вмісту правої руки трупа ОСОБА_11 (об. 1) знайдені епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі та виявлений антиген Н, на одиничних клітинах - антиген А ізосерологічної системи АВО. Отже, враховуючи обставини справи, отримані результати та групу крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що дані клітини можуть походити за рахунок чоловіка (чоловіків), в крові якого (яких) міститься антиген Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі як за рахунок самого ОСОБА_11 так і підозрюваного ОСОБА_6 .

Походження антигену А на поодиноких клітинах за рахунок підозрюваного ОСОБА_7 , крові якого він властивий, також не виключається. Даних про походження виявлених клітин від підозрюваної ОСОБА_5 не отримано. При дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки трупа ОСОБА_11 (об.2) знайдені лише без`ядерні епітеліальні клітини, походження яких за рахунок самого ОСОБА_11 найбільш ймовірно. (т.4, а.п. 109-117).

Відповідно до висновку експерта № 115/ц від 22.07.2020 року, з даних «Висновку експерта» №114 від 13-23.07.2020 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово - медичної цитології ДСУ «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» відомо, що: «В крові трупа ОСОБА_11 виявлений антиген Н. що дає змогу віднести зазначену кров до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО; Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО». При судово - медичній експертизі піднігтьового вмісту рук підозрюваного ОСОБА_6 (об. 1,2) знайдені епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі та виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Розташування клітин в препаратах групами та пластами свідчить про їх травматичне походження. Отже враховуючи отримані результати, дані клітини можуть походити за рахунок чоловіка (чоловіків), в крові якого (яких) міститься антиген Н ізосерологічної системи АБО, в тому числі і за рахунок самого підозрюваного ОСОБА_6 . Домішок клітин в піднігтьовому вмісті ОСОБА_6 від потерпілого ОСОБА_11 не виключається. (т.4, а.п. 121-127).

Згідно висновку експерта № 119/ц від 28.07.2020 року, з «Висновку експерта» № 114 від 13-23.07.2020 року експертизи речових доказів проведеної у відділенні судово - медичної цитології ДСУ «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» відомо, що: «Кров трупа ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО; Кров підозрюваної ОСОБА_5 та неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи А(11) з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. При судово - медичній експертизі слідів бурого кольору на мотузці знайдена кров людини в об. 7,9,15. в об.9,10 особи чоловічої генетичної статі. В об.1,5,8,10-14,16 знайдені мікросліди крові, видову належність яких встановити не вдалось в зв`язку з малою їх кількістю. Статеву належність крові об.7*15 - встановити не вдалось в зв`язку з відсутністю клітин крові в препаратах, епітеліальних клітин об.9 - з недостатньою їх кількістю. При серологічному дослідженні виявлених слідів крові об. 7,9,10,15 та клітин об.9 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Отже, враховуючи обставини справи, отримані результати та групу крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що дані сліди крові могли походити за рахунок чоловіка (об.9,10), особи (об.7,15), в крові якого (якої) міститься антиген Н системи АБО, в тому числі потерпілого ОСОБА_11 . Домішки даних слідів крові від підозрюваного ОСОБА_6 не виключаються, в разі якщо на момент скоєння злочину у нього були пошкодження, які супроводжувались зовнішньою кровотечою. Даних про походження виявлених від підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_5 не отримано (т. 4., а.п. 131-137).

Згідно висновку експерта № 9/897СЕ-20 від 14.08.2020 року, генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi» (об`єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi» (об`єкт № 2), не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові трупу гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.08.2020 № 9/906СЕ-20). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi» (об`єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi» (об`єкт № 2), не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.08.2020 № 9/906СЕ-20). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi», (об`єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi», (об`єкт № 2), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт № 4 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від № 9/906СЕ-20). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi» (об`єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi» (об`єкт № 2), не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваної гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 3 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від № 9/906СЕ-20). (т.4, а.п. 151-166).

Згідно висновку експерта № 9/897/СЕ-20 від 14.08.2020 року, на наданій на дослідження мотузці (об`єкти №№ 2,3), на мотузці на секторі «VI» (об`єкт №13) виявлено кров людини та клітини з ядрами; об`єктах №№1,4-12,14,20 виявлено клітини з ядрами, кров людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові та клітини з ядрами, виявленими на мотузці (об`єкт №3). Генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці, на секторі "VI" (об`єкт № 13), клітин з ядрами, виявлених на мотузці, на секторах, позначених як "II", "IV", "VII" - "X", "XII" (об`єкти №№ 9, 11, 14 - 17, 19), є змішаними та є непридатними для ідентифікації. Генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 2), клітин з ядрами, виявлених на мотузці, на умовній відстані до 25 см від краю мотузки, позначеного як "А" (об`єкт № 6), на секторах, позначених як "І", "XI", "ХІП" (об`єкти №№ 8, 18, 20), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж двох осіб та є непридатними для ідентифікації. Генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові трупу гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.08.2020 № 9/906СЕ-20). Генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.08.2020 № 9/906СЕ-20). Генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДЕІК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), не збігаються з генетичнимиознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт № 4 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.08.2020 № 9/906СЕ-20). Генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 3), не збігаються з генетичними ознаками(ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваної гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № З згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.08.2020 № 9/906СЕ-20). У зв`язку з тим, що генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мотузці (об`єкт № 2), на мотузці, на секторі "VI" (об`єкт № 13), клітин з ядрами, виявлених на мотузці, на умовній відстані до 25 см від краю мотузки, позначеного як "А" (об`єкт № 6), на мотузці, на секторах, позначених як "І", "II", "IV", "VII" - "XIII" (об`єкти №№ 8, 9, 11, 14 - 20), є непридатними для ідентифікації, відповісти на питання: "Чи збігаються генетичні ознаки крові та клітин виявлених на поверхні мотузки з генетичними ознаками (ДНК- профіль) зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ?" стосовно даних об`єктів не є можливим. (т.4, а.п. 171-183).

Згідно висновку експерта № 9/906СЕ-20 від 06.08.2021 року, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 2) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт № 4) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваної гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 3) (таблиця 1.1, додаток 1).На наданих на дослідження фрагментах тканини (об`єкти №№ 5-17) виявлено кров людини та клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагментах тканини (об`єкти №№ 6-15) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 16, 17), які є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж двох осіб, та є непридатними для ідентифікації. Генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкт № 5), не встановлено у зв`язку надзвичайно низьким вмістом ДНК в даному об`єкті. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагментах тканини (об`єкти №№ 6-9,12-15), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_11 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагментах тканини (об`єкти №№ 6-9, 12 - 15), складає 2,56 х 10-35. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 39 децильйонів осіб (3,90 х 10). Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові трупа гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1). Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагментах тканини (об`єкти №№ 6 - 9, 12 - 15), збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 2). Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами виявлених на фрагментах тканини (Об`єкти №№ 6-9, 12-15), збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію. Підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт № 4). Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагментах тканини (об`єкти №№ 6 - 9, 12 - 15), збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 3). Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті тканини (об`єкти №№ 10, 11), збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 3). (т.5, а.п. 5-27).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 09.06.2020 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , про що 09.06.2020 складено відповідний актовий запис № 723 (т.5, а.п. 35).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 на ім`я слідчого СУ ГУНП в Луганській області від 20.06.2020 року, в якій вона просить залучити її в якості потерпілої у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020130370001111 (т. 5, а.п. 39).

Згідно висновку експерта № 252/2 від 17.08.2020 року, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , 1991 року народження, результатів додаткових лабораторних досліджень експерт прийшов до висновку, що смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї мотузкою, на що вказують: поодинока, високо розташована, нерівномірно виражена на протязі, горизонтальна, незамкнута странгуляційна борозда на шиї, що має прижиттєвий характер, яка розташована вище щитоподібного хряща та утворилась внаслідок стискання шиї нападником, який розташовувався позаду потерпілого з найбільшою вірогідністю, коли останній розташовувався на підлозі обличчям до низу; крововиливи в підшкірній клітковині шиї по ходу странгуляційної борозди; перелом щитоподібного хряща: наявні надриви та відшарування внутрішньої та середньої оболонки лівої сонної артерії, на поверхні надривів нашаровані поодинокі чіткі еритроцити та крововилив в м`які тканини; розповсюджена гостра альвеолярна емфізема з ділянками ателектазу та дистелектазу альвеол на тлі помірно вираженого набряку легенів; виражене повнокров`я внутрішніх органів; набряк головного мозку; множинні крапкові темно-червоні крововиливи на слизових та серозних оболонках; рідкий стан крові: ознаки дефекації на трупі. Вищевказана странгуляційна борозда на шиї та перелому щитоподібного хряща (які в даному випадку є видовими ознаками удушення) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Також при експертизі трупу виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних синців, саден обличчя, тулуба, нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворилися від не однократної дії тупого предмету, предметів, незадовго до настання смерті. За ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Також при експертизі були виявлені ушкодження у вигляді ран нижніх кінцівок. Дані ушкодження утворилися від дії зубів тварини, не виключена можливість їх утворення внаслідок укусу собакою. Також виявлена рана в тім`яній ділянці голови, яка утворилась від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. За ступенем тяжкості вказані рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Тілесні ушкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_11 , могли утворитися при обставинах, викладених ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 29.07.2020 р. Тілесні ушкодження виявлені при експертизі трупа ОСОБА_11 , від яких настала смерть (механічна асфіксія внаслідок стискання органів шиї мотузкою), могли утворитися при обставинах, викладених ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участі від 29.07.2020 року ( т.5, а.п. 77-84).

Відповідно протоколу тимчасового доступу від 06.08.2020 року та описом до вказаного протоколу, старшим слідчим В ОВС-криміналіст СУ ГУНП в Луганській області Живаго О.О., на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.07.2020 року, у приміщенні ПРаТ «МТС-Україна» ознайомився з інформацією, а саме: за абонентськими номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 у період часу з 00 годин 00 хвилин 07 червня 2020 року до 24 годин 00 хвилин 08 червня 2020 року. В ході проведення тимчасового доступу копія інформації у електронному вигляді вилучена та записана на оптичний диск CD-R з написом ВФ Україна № 428/5840/20 від 22.07.2020 року (т.5, а.п. 52-55).

Згідно протоколу огляду предмету та додатку до протоколу огляду предмета від 14.08.2020 року, старшим слідчим в ОВС-криміналіст слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Живагою О.О. за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1, проведено огляд предмету, а саме: оптичного диску «Alerus» формату CD+R на якому міститься інформація ПрАТ «ВФ Україна», вилучена під час тимчасового доступу на підставі ухвали суду № 428/5440/20 від 22.07.2020 року. Так, під час перегляду файлу « 380509441180_6_8_2020_0» встановлена наявна інформація про вхідні, вихідні дзвінки і sms повідомлення, адреси розташування та номери базових станцій, типи з`єднань (вхідні, вихідні, нульові дзвінки. SMS. MMS. GPRS, переадресація); дату, час та тривалість з`єднання; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) (абонентський, серійний. IMSI номери сім-картки. 1МЕІ); ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання нульової тривалості обладнання за абонентським номером НОМЕР_3 . який належить ОСОБА_5 у період часу з 00 годин 00 хвилин 07 червня 2020 року до 24 годин 00 хвилин 08 червня 2020 року, зокрема, було здійснено телефонні дзвінки 07.06.2020 року о 21:03:44 вхідний на абонентський номер - НОМЕР_5 ОСОБА_7 , о 22:40:11, 23:54:22 вихідні на абонентський номер - НОМЕР_5 ОСОБА_7 , а також 08.06.2020 року о 11:12:50; 12:41:06 вихідні на абонентський номер НОМЕР_6 ОСОБА_6 , о 15:35:52 було здійснено дзвінок на 102. Під час перегляду файлу «get_report_conn_vkrutikov_380958079389_6_8_2020_0» встановлена наявна інформація про вхідні, вихідні дзвінки і sms повідомлення, адреси розташування та номери базових станцій, типи з`єднань (вхідні, вихідні, нульові дзвінки. SMS, MMS, GPRS, переадресація); дату, час та тривалість з`єднання; ідентифікаційні ознаки, лицевого обладнання (абонента А) (абонентський, серійний, IMSI номери сім-картки, ІМЕІ); ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання - нульової тривалості обладнання за абонентським номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 у період часу з 00 годин 00 хвилин 07 червня 2020 року до 24 годин 00 хвилин 08 червня 2020 року, зокрема, 07.06.2020 року о 23:47:21, 02:56:22, 06:40:51, 06:42:36 вхідні дзвінки з абонентського номеру НОМЕР_2 ОСОБА_7 ; 08.06.2020 року о 11:12:50; 12:41:06 вхідні з абонентського номеру НОМЕР_3 ОСОБА_5 . Під час перегляду файлу «_380993705606 6_8_2020_0» встановлена наявна інформація про вхідні, вихідні дзвінки і sms повідомлення, адреси розташування та номери базових станцій, типи з`єднань (вхідні, вихідні, нульові дзвінки, SMS. MMS, GPRS, переадресація); час та тривалість з`єднання; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) абонентський, серійний. IMSI номери сім-картки. ІМЕІ); ідентифікаційні ознаки терміналу, яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання нульової тривалості обладнання за абонентським номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 у період часу з 00 один 00 хвилин 07 червня 2020 року до 24 годин 00 хвилин 08 червня 2020 року, зокрема, 07.06.2020 року о 21:03:44 вихідний на абонентський номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 , 07.06.2020 року о 22:40:11 вихідний на абонентський номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 , 07.06.2020 року о 23:47:21 вихідний на абонентський номер НОМЕР_4 ОСОБА_6 , 07.06.2020 року о 23:47:21 вихідний на абонентський номер НОМЕР_4 ОСОБА_6 , 07.06.2020 року о 23:54:12 вхідний з абонентського номеру НОМЕР_3 ОСОБА_5 , 08.06.2020 року о 02:56:22; 06.:40:51, 06:42:42 вихідні на абонентський номер НОМЕР_4 ОСОБА_6 (т. 5, а.п.85-118)

Відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.08.2020 року, з мобільного терміналу з ІМЕІ 1 - НОМЕР_7 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_8 , проведеного на підставі ухвали Луганського апеляційного суду від 27.07.2020 року, витребувано фотозображення за період часу з 01.06. по 30.06.2020 року. Інформацію, яку було отримано під час проведення НСРД було записано на оптичний носій № 291 т. (т. 5, а.п. 126).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 17.08.2020 року, старший слідчий в ОВС-криміналіст слідчого управління ГУНП поліції в Луганській області Живаго О.О., у відповідності до ст.ст. 104,105,106,107,223,237 КПК України, провів огляд предмету, а саме: оптичного диску «Patron» формату DVD+R, під час перегляду файлів IMG_20200608_064010, IMG_20200608_064024 встановлено, що на них зображена людина, яка лежить на підлозі у кімнаті, обличчям до низу, верхні кінцівки якої зв`язані в області поясниці мотузкою синього кольору, в анальний отвір вказаної особи вставлений предмет циліндричної форми білого кольору (т.5, а.п. 127-137).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 23.08.2020 року на ім`я старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області, остання просить провести перевірку інформації про вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відносно її онука - ОСОБА_11 насильницьких дій - зґвалтування (т. 5, а.п. 149).

Оцінка наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору їх належності та допустимості.

Оцінюючи надані докази з точки зору належності та допустимості суд виходить з наступного.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно із ст.92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Суд зауважує, що надані державним обвинуваченням в якості доказів витяги з ЄРДР про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення не може бути доказом вини особи у вчиненні злочину.

Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 761/28347/15-к (провадження № 51-500 км 18).

Разом з тим, під час судового розгляду за клопотанням прокурора було досліджено постанову про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 08.06.2020 року, протоколи роз`яснення положень ст. 30 Конституції України, (т.2, а.п. 3-4, 46,71,76, 4, а.п. 3, 15), постанову про призначення судово-медичної експертизи трупа від 08.06.2020 року (т.2, а.п. 27-28), пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, пам`ятки для затриманих осіб, повідомлення про затримання, копії доручення про надання безоплатної правової допомоги (т. 2., а.п. 84, 86-89, 186,92-97, 100-105), запит до Сєвєродонецького БТІ від 09.06.2020 року та до Сєвєродонецької міської ради та відповідь на них (т.2, а.п.127-131), запит до ВПУ № 92 від 10.07.2020 року та до СЗШ № 13 (т. 2, а.п. 144, 146), клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 09.06.2020 року (т.2, а.п. 153-154, 157-158, 161-162, 165), постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншого органу досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 09.06.202 року (т.2, а.п. 168-169), постанову про призначення групи прокурів від 09.06.2020 року (т.2, а.п. 171-172), доручення слідчому про проведення досудового розслідування від 09.06.2020 року, постанова про здійснення досудового розслідування слідчою групою, копія наказу № 34 від29.05.2020 року, запит, доручення служби у справах дійтей Сєвєродонецької міської ради, фото копія паспорту ОСОБА_3 , постанова про залучення законного представника неповнолітнього підозрюваного від 10.06.2020 року, заява адвоката Шурхна К.А., постанову про призначення захисника за призначенням від 09.06.2020 року (т.2, а.п. 173-184), повідомлення про підозру від 09.06.2020 (т.2, а.п. 187-191, 196-200, 202-206), пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, протокол роз`яснення права на захист (т.2, а.п. 192-195, 201), постанову про залучення законного представника підозрюваного, копія паспорта ОСОБА_2 (т.4, а.п. 1-2), постанову про призначення судово-медичної експертизи трупа від 13.07.2020 (т.4, а.п. 27) запит до відділення судово-медичної імунології ЛОБСМЕ про отримання зразку крові трупу, рапорт, супровідні листи, постанови про призначення судової амбулаторної експертизи від 15.06.2020 року (т.4, а.п. 59-60, 62, 80-83, 93,) постанови про призначення експертиз від 30.06.2020 року, супровідні листи (т.4, а.п. 94-96, 104-108, 118-120, 128-130, 138-140, 147-150, 167-170, т.5, а.п. 1-4), копію паспорту ОСОБА_1 , копію посвідчення опікуна, копію паспорту ОСОБА_11 (т. 5, а.п.28-34, 36-38), пам`ятку про права та обов`язки потерпілого (т. 5, а.п. 40), клопотання про продовження строку досудового розслідування від 15.07.2020 року, постанова про продовження строку досудового розслідування, клопотання про надання дозволу на проведення тимчасового доступу від 20.07.2020 року (т.5, а.п. 46-51), доручення начальника ССД, копію паспорта ОСОБА_4 , лист до Луганського бюро судово-медичної експертизи, постанова про призначення захисника для окремої процесуальної дії від 29.07.2020 року, копію доручення про надання безоплатної правової допомоги, протокол роз`яснення положень ст. 30 Конституції України (т.5, а.п. 56-64), постанову про призначення судово-медичної експертизи трупу від 29.07. 2020 року (т.5, а.п. 76), доручення, повідомлення, клопотання про дозвіл на проведення НСРД, супровідний лист (т.5, а.п. 118-125), клопотання про розсекречування матеріальних носіїв інформації, постанову про розсекречування матеріальних носіїв інформації, супровідні листи (т.5, а.п. 138-145), доручення про проведення досудового розслідування від 24.08.2020 року, рапорт, повідомлення про початок досудового розслідування від 24.08.2020 року, супровідний лист, постанову про призначення групи прокурорів (т.5, а.п. 151-156, 158-163, 165-170, 172-177), постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 25.08.20202 року, супровідний лист, постанову про зміну складу кримінального правопорушення (т.5, а.п. 178-184), повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, пам`ятки про процесуальні права, протокол роз`яснення права на захист, супровідний лист, доручення, повідомлення про завершення досудового розслідування, протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 5, а.п. 187-210, 215-231), запит прокурора, повідомлення (т.5, а.п. 232-234).

Одночасно суд зауважує, що з числа доказів слід виключити висновок експерта № 118/ц від 28.07.2020 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі статеву та групову приналежність за слідами крові встановити не вдалося (т.4, а.п. 141-146), оскільки вказаний документ не містить даних, що встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Мотиви суду, оцінка наданих сторонами доказів, їх позицій та показів обвинувачених, потерпілих та свідків.

Надаючи оцінку діям обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, за епізодом № 1, суд виходить з наступного.

Так, згідно ст.127 КК України, катуванням є умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб.

З чого слідує, що об`єктивна сторона катування характеризується: діянням - нанесенням побоїв, мученням або іншими насильницькими діями та наслідками, які виявляються у заподіянні сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждання, причинним зв`язком між вказаними діянням і наслідками.

Із суб`єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. При катуванні спеціальною метою насильницьких дій є примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 впродовж тривалого періоду часу - з 22 години 00 хвилин 07.06.2020 року по ранок 08.06.2020 року, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_3 , а також по дорозі до місця свого проживання, а також за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , вчиняли насильницькі неправомірні дії по відношенню до потерпілого ОСОБА_11 , що заподіяло йому сильний фізичний біль та моральні страждання, мучення та тілесні ушкодження, з метою примусити ОСОБА_11 надати інформацію щодо місцезнаходження викрадених речей та завдали потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо правого ока з переходом на праву виличну ділянку; 12 синців на передній поверхні грудної клітки; 9 синців на заднє-зовнішній поверхні правого плеча; 11 синців на заднє-зовнішній поверхні правого передпліччя; синця на тильній поверхні правої кисті; 18 синців на передній поверхні правої гомілки; 9 синців на передній поверхні правої гомілки; синець на тильній поверхні лівої стопи; 5 синців на передній поверхні лівого стегна; синець на зовнішній поверхні лівого передпліччя; синець в ділянці проекції крила здухвинної кістки; 9 синців на задній поверхні тулубу; 3 синців на задній поверхні лівого стегна у нижній третині; садно на задній поверхні тулубу; 3 синців на задній поверхні лівого стегна у нижній третині; 8 синців на задній поверхні лівої гомілки; синця на задній поверхні правої гомілки; 9 саден у лобній ділянці зліва; садна у ділянці перенісся; 14 саден на обличчі; 3 саден в ділянці нижній третині правого плеча; 21 садно на тильній поверхні правої кисті; 18 саден у нижній частині правої гомілки та у ділянці гомілковостопного суглобу; садна на передній поверхні лівого стегна; синця на тильній поверхні лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 252 від 08.06.2020-17.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; рани у центрі тім`яної ділянки; 6 ран у нижній частині правої гомілки та у ділянці гомілковостопного суглобу; 5 ран на задній поверхні лівої гомілки; 4 ран на задній поверхні правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 252 від 08.06.2020-17.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Встановлюючи об`єктивні ознаки катування, суд виходить з того, що до потерпілого застосовано насильницькі дії, які полягали у систематичному, протягом тривалого проміжку часу, нанесенні ударів ногами, руками, дерев`яною ніжкою від табурету в різні частини тіла. Крім того, ОСОБА_6 тримаючи собаку бійцівської породи, навчену здійснювати напади за командою господаря, віддавав відповідні команди та собака здійснював напади на ОСОБА_11 , спричинивши йому укушені рани в область кінцівок. При цьому, привівши потерпілого ОСОБА_11 за місцем свого мешкання, обвинувачені зв`язали ОСОБА_11 , в зв`язку з чим він був позбавлений можливості покинути приміщення кухні гуртожитку.

Крім цього суд встановив суб`єктивну ознаку складу злочину - мету катування, яка полягала у отриманні від потерпілого відомостей про обставини скоєння ним крадіжок та визнання факту їх вчинення.

Характер посягання, засоби фізичного впливу на потерпілого, зокрема нанесення множинних ударів, які були застосовані обвинуваченими, спосіб вчинення злочину, локалізація ударів, свідчать про заподіяння потерпілому ОСОБА_11 сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання.

Вищевказані висновки суду ґрунтується на доказах, які надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, висновках експертиз, проведених компетентними спеціалістами, узгоджуються з іншими об`єктивними доказами по справі, протоколами слідчих дій, що здійснені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України, які суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з достатністю доводить винуватість обвинувачених.

Крім того, винуватість обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України також підтверджуються показами самих обвинувачених наданими у судовому засіданні, зокрема, усі обвинувачені підтвердили факт нанесення ОСОБА_11 ударів, а також протоколами слідчих експериментів від 10.06.2020 та 29.07.2020 за їх участі та відеозаписами до вказаних протоколів, в ході яких обвинувачені розповіли про обставини вчинення злочину та показали механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .

Невизнання обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, суд розцінює як вибрану ними позицію свого захисту. Проте така позиція обвинувачених спростовується письмовими доказами, а саме: протоколами слідчих експериментів за участі обвинувачених від 10.06.2020 та 29.07.2020, а також їх же показами, наданими у судовому засіданні, оскільки вони підтвердили в судовому засіданні систематичне, протягом тривалого проміжку часу, нанесення ударів ногами, руками, дерев`яною ніжкою від табурету в різні частини тіла з метою отримання від потерпілого відомостей про обставини скоєння ним крадіжок та визнання факту їх вчинення.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що винуватість обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, доведена повністю, а їх дії за епізодом № 1 суд кваліфікує як катування, тобто умисне заподіяння фізичного та морального страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою отримання від потерпілого відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Надаючи оцінку діям ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, за епізодом № 2, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 146 КК незаконне позбавлення волі полягає в протиправному перешкоджанні людині вибирати за своєю волею місце перебування. Воно може виявитися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитися не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити. Це діяння може бути здійснене шляхом застосування фізичного насильства (наприклад, потерпілого зв`язують і замикають у підвалі, поміщують у заздалегідь підготовлене місце тощо).

При цьому, діяння у виді незаконного позбавлення волі вважається закінченим з моменту фактичного обмеження свободи переміщення потерпілого. Необхідно враховувати, що незаконне позбавлення волі відноситься до триваючих злочинів, тому зазначене діяння вважається вчинюваним аж до часу фактичного звільнення потерпілого.

З суб`єктивної сторони цей злочин вчиняється лише з прямим умислом і може характеризуватися різними мотивами (користь, помста та інші). Обов`язковим є усвідомлення особою незаконності діяння, що нею вчиняється.

Так винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, зокрема, протоколом огляду місця події від 08.06.2020 з додатками: фототаблиця (кухонна кімната загального користування розташована на другому поверсі поруч з кімнатою 203Г, де знаходився труп ОСОБА_11 ), протоколом огляду трупа ОСОБА_11 від 08.06.2020 з додатками, де зафіксовані тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_11 , висновком судово-медичного експерта № 252, протоколами огляду місця події від 08.06.2020 та від 09.06.2020 року, протоколами проведення слідчих експериментів за участі обвинувачених та відеозаписами до них; висновком експерта-імунолога № 74/20-і (зразків крові підозрюваних та із трупа, а також ковдри, речового доказу вилученого під час огляду місця події), які суд визнає належними, допустимими та такими, що підтверджують винуватість обвинувачених у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Доводи обвинувачених про непричетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, спростовуються показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що особисто він наніс ОСОБА_13 пару ударів палкою в область п`ят, а також зв`язував вузли на мотузці, якою був зв`язаний ОСОБА_13 , більше нічого не робив. Коли він зав`язував вузли, то ОСОБА_13 лежав на животі, ноги та руки були зв`язані, чи була на шиї мотузка - він не звертав уваги.

Суд вважає зазначені показання обвинуваченого достовірними, оскільки вони узгоджується з іншими доказами, зокрема, протоколом слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_7 від 10.06.2020 року, в ході якого ОСОБА_7 , за допомогою статиста показав, яким саме чином зв`язував ОСОБА_11 (зв`язав мотузкою спочатку праву руку ОСОБА_11 , потім прив`язав до неї ліву рук, далі провів мотузку під лівою рукою, через шию, під правою рукою та натягнувши мотузку прив`язав ноги, які були зігнуті у колінних суглобах).

Суд вважає неспроможною версію обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він самостійно зв`язав ОСОБА_11 , оскільки на думку суду одна особа, без спеціальних навиків, не зможе зав`язати однією мотузкою усі частини тіла іншої людини.

Крім того, враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 є близькими родичами неповнолітнього ОСОБА_7 , суд критично оцінює їх покази, які є суперечливими та мають вагомі розбіжності, щодо непричетності ОСОБА_7 до вчиненого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та вважає, що останні надані ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з метою допомоги ОСОБА_7 уникнути кримінальної відповідальності і ввести суд в оману.

Проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 винуватими в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні та кваліфікує їх дії за епізодом №2, за ч. 2 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, протягом тривалого часу.

Суд враховує, що обвинувачення інкриміноване за ч. 2 ст. 127 КК України - катування, тобто умисне заподіянні фізичного та морального страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою отримання від нього відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, знайшло своє підтвердження у суді на підставі письмових доказів, в тому числі протоколів слідчих експериментів від 10.06.2020, 29.07.2020 та показів самих обвинувачених про обставини вчинення злочинів, які вони давали на під час проведення слідчих експериментів та в судовому засіданні.

Домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій - поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.

Така позиція викладена у постанові ККС ВС від 10 грудня 2020 року у справі № 464/710/18

Надаючи оцінку діям ОСОБА_5 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 152 КК України, за епізодами № 3, суд виходить з наступного.

Так, стороною обвинувачення в підтвердження вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 152 КК України, суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

Також, обвинувачена визнала вину у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України, пояснила, що коли вона залишилася з ОСОБА_11 наодинці в приміщенні загальної кухні гуртожитку, вона взяла ніжку від стільця, натягла на її вужчий кінець презерватив та ввела зазначену дерев`яну ніжку в анальний отвір ОСОБА_11 .

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_5 маючи умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 з використанням ніжки від стільця, без добровільної згоди потерпілого, діючи на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_11 , через вчинення останнім крадіжок майна, вчинила дії сексуального характеру пов`язані із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 іншим предметом, а саме - дерев`яною ніжкою від стільця, без добровільної згоди потерпілої особи, а саме ввела дерев`яну ніжку від табурета в анальний отвір ОСОБА_11 .

На думку суду, у даному кримінальному провадженні зібрано достатня кількість доказів на підтвердження такої вини. При цьому, детально вивчивши обстановку у якій перебували обвинувачена ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_11 під час подій, які відбувалися 08.06.2020 року, суд дійшов стійкого переконання про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 за епізодом № 3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 152 КК України - як зґвалтування, тобто дії сексуального характеру пов`язані із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

Також, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

При цьому, суд дає критичну оцінку показам ОСОБА_5 щодо заперечення вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 304 КК України, оскільки як вбачається із матеріалів кримінального провадження, виходячи із об`єктивного з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, які підтверджено належними і допустимим доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду і оціненими у відповідності до ст. 94 КПК України, обвинувачена ОСОБА_5 , втягнула свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 у злочинну діяльність, оскільки саме вона покликала його на місце вчинення злочинів, та маючи великий авторитет та вплив на сина, своїм прикладом викликала у нього рішучість взяти участь у вчиненні злочинів.

Також, у відповідності до п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 27 лютого 2007 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» під втягненням неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність треба розуміти певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов`язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах або займатись іншою антигромадською діяльністю. Втягнення завжди передбачає наявність причинного зв`язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 за епізодом № 4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 304 КК України - як втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, вчинене матір`ю.

Крім того, вчинення умисних цілеспрямованих дій ОСОБА_5 підтверджує висновок судово-психіатричного експерта № 168 від 06.08.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до діяння, у якому вона підозрюється та даний час яким-небудь психічним захворюванням слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждала, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходилися, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. (т.4, а.п. 66-70).

Надаючи оцінку діям ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за епізодом № 5, суд виходить з того, що всі докази надані стороною обвинувачення, які визнані судом допустимими, належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Аналіз показань обвинуваченого ОСОБА_6 , а також сукупність усіх встановлених в судовому засіданні обставин кримінального правопорушення, зокрема те, що у обвинуваченого перед скоєнням кримінального правопорушення виникли претензії до потерпілого ОСОБА_11 з приводу крадіжок майна, а також враховуючи знаряддя злочину, яким є мотузка, спосіб вчинення злочину, характер та локалізацію тілесних ушкоджень - поодинока, високо розташована, нерівномірно виражена, горизонтальна, незамкнута, странгуляційна борозда на шиї, що має прижиттєвий характер, яка розташована вище щитоподібного хряща та утворилась внаслідок стискання шиї нападником, крововиливи в підшкірній клітковині шиї по ходу странгуляційної борозди, перелом щітоподібного хряща, наявні надриви та відшарування внутрішньої та середньої оболонки лівої сонної артерії, які утворилися від дії мотузки в малий проміжок часу після спричинення тілесних ушкоджень в ділянці шиї, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, що підтверджується висновком експерта № 252 від 17.07.2020, стало причиною смерті ОСОБА_11 , суд вважає, що вказане вище свідчить про наявність у обвинуваченого прямого умислу на скоєння вбивства ОСОБА_11 на ґрунті сформованих особистих неприязних відносин, при цьому обвинувачений перебував зв`язаний у безпорадному стані, позбавлений можливості чинити будь-який опір.

Вищевказаний висновок експерта, проведений компетентним спеціалістом, узгоджуються з іншими об`єктивними доказами по справі, протоколами слідчих дій, що здійснені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України, поясненнями самого обвинуваченого ОСОБА_6 , які суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_6 на позбавлення життя ОСОБА_11 .

Суд вважає, що злочинний намір обвинуваченого, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_11 , підтверджується тим, що ОСОБА_6 взяв до правої руки туристичну мотузку з синтетичної тканини, яка була обв`язана навколо шиї ОСОБА_11 та став тягти її догори, з такою силою, що голова ОСОБА_11 різко піднялася над підлогою на максимально можливу висоту, при цьому ОСОБА_6 коліном ноги, натискаючи з зусиллям на спину потерпілого, притиснув тулуб до підлоги. Вказані дії ОСОБА_6 виконував доти, доки ОСОБА_11 не перестав подавати ознаки життя.

Також знайшов своє підтвердження мотив скоєного вбивства - на ґрунті неприязних стосунків, зокрема, претензій ОСОБА_6 до ОСОБА_11 , через вчинені останнім крадіжок.

Крім того, вчинення ОСОБА_6 умисних, цілеспрямованих дій підтверджує і висновок судово-психіатричного експерта № 169 від 06.08.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на період часу, що відноситься до діяння у якому він підозрюється, хронічним психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходився. Виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності (Згідно з МКХ-10 Б 19.2) зі змінами особистості (Б 19.71). За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Питання осудності є виключною компетенцією суду. ОСОБА_6 в даний час яким-небудь психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходиться. Виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності, на даний час утримання але в умовах, що виключають вживання (Згідно з МКХ-10 Б 19.21), зі змінами особистості (Р 19.71). За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2.4. ОСОБА_6 за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.4, а.п.84-88).

Про наявність ознаки суб`єктивної сторони складу даного злочину, а саме бажання настання смерті потерпілого свідчить знаряддя вчинення злочину, характер та локалізація тілесних ушкоджень, а саме здавлення мотузкою шиї, де знаходяться дихальні шляхи, які є життєво важливими для людини.

Вказані обставини у своїй сукупності з очевидністю вказують на те, що ОСОБА_6 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а тому суд вважає доведеним, за вказаних вище обставин, що ОСОБА_6 мав прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_11 , і реалізуючи свій намір, умисно заподіяв смерть потерпілому.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вбивство.

Згідно обвинувального акту, що надійшов до суду, протиправні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 152 КК України, як зґвалтування, тобто вчинення дії сексуального характеру пов`язаних з анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинені групою осіб, а саме, відповідно до первісного обвинувального акту, після катування та незаконного позбавлення волі ОСОБА_11 , 08 червня 2020 року, приблизно о 06.00 годині, більш точно час встановити не виявилося можливим, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на порушення статевої свободи і статевої недоторканості потерпілого ОСОБА_11 .

З метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи, з використанням будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, ОСОБА_5 , у присутності свого сина - неповнолітнього ОСОБА_7 , взявши до рук дерев`яну ніжку від табурета білого кольору, натягла на його вільний вужчий кінець презерватив, поверхню якого змазала рідким туалетним милом. У подальшому, використовуючи безпорадний стан потерпілого ОСОБА_11 , який продовжував перебувати у зв`язаному стані на підлозі загальної кухонної кімнати, розташованої на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на зґвалтування ОСОБА_11 , вчинила дії сексуального характеру пов`язані із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 іншим предметом, а саме -дерев`яною ніжкою від табурета, без добровільної згоди потерпілої особи, а саме ввела дерев`яну ніжку від табурета в анальний отвір ОСОБА_11 .

Після цього до загальної кухонної кімнати увійшов ОСОБА_6 , який побачив лежачого на підлозі зв`язаного ОСОБА_11 , у якого в анальний отвір була вставлена ніжка від табурета. ОСОБА_6 , розуміючи характер та наслідки вже вчиненого ОСОБА_5 відносно ОСОБА_11 сексуального насильства, підтримавши спільний намір на зґвалтування ОСОБА_11 , з метою продовження вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи, ногою, надавив на вільну частину ніжки від табурету таким чином, що її вужча частина глибше проникла в тіло ОСОБА_11 .

У подальшому, приблизно о 06.40 08 червня 2020 року, дії, пов`язані із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 , було сфотографовано неповнолітнім ОСОБА_7 на належний йому мобільний телефон «Xiaomi» моделі «Redmi Note 4х».

В ході судового розгляду прокурор змінив обвинувачення, кваліфікував дії ОСОБА_5 як дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, таким чином фактично відмовившись від підтримання обвинувачення за ч. 3 ст. 152 КК України у відношенні ОСОБА_6 .

При цьому, суть пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення зведено до того, що з метою вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи, з використанням будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, ОСОБА_5 , взявши до рук дерев`яну ніжку від табурета білого кольору, натягла на його вільний вужчий кінець презерватив. У подальшому, використовуючи безпорадний стан потерпілого ОСОБА_11 , який продовжував перебувати у зв`язаному стані на підлозі загальної кухонної кімнати, розташованої на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на зґвалтування ОСОБА_11 , вчинила дії сексуального характеру пов`язані із анальним проникненням в тіло ОСОБА_11 іншим предметом, а саме - дерев`яною ніжкою від табурета, без добровільної згоди потерпілої особи, а саме ввела дерев`яну ніжку від табурета в анальний отвір ОСОБА_11 .

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України у раніше пред`явленому обсязі, вважаючи, що у вчиненні зазначеного злочину приймав участь і ОСОБА_6 , а версію щодо непричетності його до зґвалтування обвинувачені вигадали під час судового розгляду з метою пом`якшити покарання.

Суд продовжив розгляд кримінального провадження з урахуванням позиції потерпілої ОСОБА_1 щодо підтримання раніше пред`явленого обвинувачення.

При цьому, аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню і досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано достовірних прямих доказів на підтвердження вчинення зґвалтування ОСОБА_11 групою осіб.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що саме вона взяла ніжку від стільця, натягла на її вужчий кінець презерватив та ввела зазначену дерев`яну ніжку в анальний отвір ОСОБА_13 . В цей час на кухні крім неї та ОСОБА_13 нікого не було.

Зазначені покази ОСОБА_5 узгоджуються в цій частині з показами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в судовому засіданні підтвердили факт того, що ОСОБА_5 залишалася у кухонній кімнаті наодинці з потерпілим, а коли вони повернулися, то побачили наслідки її дій, зокрема те, що у відношенні ОСОБА_11 було вчинено зґвалтування.

Крім того, матеріали кримінального провадження - висновки експертів та протоколи слідчих дій, а також покази свідків не містять жодних належних доказів на підтвердження причетності ОСОБА_6 до зґвалтування ОСОБА_11 та вчинення вказаного злочину групою осіб, а отже суд вважає, що стороною обвинувачення вірно кваліфіковані дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 152 КК України.

Так, суд не приймає до уваги у якості належного, достатнього та беззаперечного доказу причетності ОСОБА_6 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України висновок експерта № 9/897/СЕ-20 в тій частині, що генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні паперової упаковки з-під презервативів «Dolphi», (об`єкт № 2), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки вказаним висновком не встановлено часовий проміжок, коли саме ОСОБА_6 було залишено вказаний відбиток. При цьому, відповідно до пояснень ОСОБА_6 наданих у судовому засіданні 23.11.2021 року, останній користувався презервативами, які знаходилися у паперовій упаковці з-під презервативів «Dolphi», (об`єкт № 2) в особистих потребах раніше, ще до подій зазначених в обвинувальному акті. Вказана версія обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні не спростована.

При цьому, обвинувачення ОСОБА_6 ґрунтувалося на показаннях ОСОБА_5 , які вона дала під час слідчого експерименту, проте вказані покази спростовані останньою під час судового розгляду кримінального провадження, вона наголошує, що обмовила ОСОБА_6 на слідчому експерименті, щоб самій уникнути покарання, та за відсутності інших доказів суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України не доведена.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно частини 2 статті 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинувасть у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з положеннями частини 4 вказаної статті всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. При цьому, як передбачає частина 6 статті 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого у даному кримінальному провадженні зроблено не було.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1- р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 3682 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року "Про виконання судами України законодавства і постановлення вироку", при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

При цьому, оцінюючі протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_5 від 10.06.2020 та надані в його ході пояснення обвинуваченої щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, суд виходить з того, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду

та кримінального провадження в цілому.

Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення

з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має

в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК. Тоді як під час слідчого експерименту обвинувачена ОСОБА_5 лише надавала пояснення щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України обвинуваченим ОСОБА_6 , проте не показувала механізм його вчинення.

Така позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14.09.2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Таким чином, під час судового розгляду доведено, що вчинено кримінальне правопорушення у вигляді насильницьких дій у відношенні ОСОБА_11 , але не доведено причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, суд вважає необхідним визнати ОСОБА_6 невинуватим за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинувачем.

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підстав наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

У судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони обвинувачення ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , зазначених у реєстрі, які за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Надаючи правову оцінку поясненням обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у судовому засіданні щодо застосування стосовно них недозволених методів та заходів психологічного та морального впливу з боку старшого слідчого в ОВС-криміналіста СУ ГУНП в Луганській області майора поліції Живаги О.О. під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020130370001111 від 08.06.2020 року, у зв`язку з чим вони були вимушені давати неправдиві показання щодо вчинення кримінальних правопорушень, що не відповідають обставинам, які відбувалася насправді, в тому числі і щодо мотиву вчиненого злочину, оскільки насправді мотивом було вчинення ОСОБА_11 насильницьких дій щодо малолітньої доньки ОСОБА_14 , суд зазначає наступне.

Так з метою перевірки вищевказаних доводів обвинувачених, ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.07.2021 року, було призначено перевірку, організацію якої доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань розташованому у місті Краматорську.

Згідно постанови слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Симоненко А.Ю. про закриття кримінального провадження від 11.08.2021 року вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62021050020000177 від 03.08.2021 року, не здобуто будь яких об`єктивних доказів того що в діях старшого слідчого в ОВС -криміналіста СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_26 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, зокрема, застосування недозволених методів та заходів психологічного та морального впливу до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , у зв`язку з чим кримінальне провадження було закрито (т. 7, а.п. 54-60).

Таким чином пояснення обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у судовому засіданні щодо застосування стосовно них недозволених методів та заходів психологічного та морального впливу з боку старшого слідчого в ОВС-криміналіста СУ ГУНП в Луганській області майора поліції Живаги О.О., не знайшли свого підтвердження в зв`язку з чим критично оцінюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

При цьому, як вбачається із змісту ч.3 ст.338 КПК України, якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов`язаний роз`яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі.

Таким чином, враховуючи, що межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а прокурором змінено обвинувачення з ч. 3 ст. 146 КК України на ч. 2 ст. 146 КК України, з чим погодилася потерпіла ОСОБА_1 та не висловила бажання підтримувати обвинувачення у цій частині у попередньому обсязі, відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд здійснює судовий розгляд щодо обвинувачених лише в межах висунутого обвинувачення за ч. 2 ст. 146 КК України відповідно до зміненого обвинувального акту, оскільки суд не вправі доповнювати обвинувачення новими епізодами або визнати встановленими кримінальні правопорушення, про які не вказано в обвинувальному акті, і які обтяжують покарання обвинувачених, а також змінювати юридичну кваліфікацію висунутого обвинувачення, якщо це обтяжує покарання обвинувачених.

Разом з тим, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення за ч.2 ст. 127 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України, за епізодами №№ 1,2 формулювання щодо мотиву вчинення злочинів, зокрема, через вчинення дій сексуального характеру стосовно малолітньої доньки ОСОБА_5 , оскільки зазначена версія обвинувачених, яка виникла вже на стадії судового розгляду, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та не підтверджена жодними належними доказами, оскільки стороною обвинувачення не проведено належної перевірки цих доводів, зокрема, не допитані діти обвинувачених ОСОБА_14 , родичі та/або педагоги.

Так, в судовому засіданні було досліджено відеозаписи, які проводився під час слідчого експерименту за участі обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Суд звертає увагу на поведінку обвинувачених, які під час слідчих експериментів орієнтувався на місці події, вільно поводили себе, в присутності захисників детально повідомляли про обставини вчинення кримінальних правопорушень, будь-яких заяв про чинення на них тиску з боку працівників поліції не заявляли.

В ході судового розгляду не було встановлено будь-яких дій, які можуть тлумачитися як чинення тиску на обвинувачених з боку працівників поліції з метою дачі ними неправдивих показань, тому твердження обвинувачених, що працівники поліції їм нав`язали та змоделювали таку версію мотиву вчинення злочинів, є неприйнятним до застосування в рамках даного кримінального провадження, оскільки вказане не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

Позиція обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо мотиву своїх злочинних дій, зокрема, вчинення насильницьких дій щодо малолітньої донька ОСОБА_14 , суд розцінює як обраний спосіб захисту та як бажання виправдати себе за вчинення умисних жорстоких злочинів вчинених у відношенні потерпілого ОСОБА_11 , що є їх правом. Однак у ході судового розгляду зазначені доводи обвинувачених не знайшли свого підтвердження, тому суд розцінює покази обвинувачених як неправдиві, а їх поведінку як намагання ввести суд в оману.

Призначення покарання.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів (ч.2 ст. 146 КК України та ч. 1 ст. 152 КК України) та тяжких злочинів (ч.2 ст. 127 КК України, ч. 2 ст. 304 КК України), особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка вчинила умисні злочини, що свідчить про небажання дотримуватися норм закону, моралі та загальновстановлених правил суспільної поведінки.

Крім того, суд враховує, що обвинувачена до адміністративної відповідальності не притягувалася, за місцем поживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, заміжня, офіційно не працює, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вину визнала за ч. 1 ст. 152 КК України, за ч. 2 ст. 146 КК України вину визнала частково, за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 304 КК України вину не визнала.

При цьому, враховуючи характер та зухвалість злочинів, вчинених обвинуваченою ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що така поведінка обвинуваченої свідчить про чітко виражену антисоціальну спрямованість, зневажливе ставлення до закону та загальноприйнятих норм моралі, а її відношення до скоєного свідчить про жорстокість, винятковий цинізм та уявлення обвинуваченої про безкарність її протиправних діянь.

Поміж іншого, суд враховує поведінку обвинуваченої як після вчинення нею злочинів так і під час досудового слідства, судового провадження в суді, не розкаялася у вчиненому, після вчинення злочинів жодних дій щодо надання медичної допомоги ОСОБА_11 , в тому числі виклику швидкої медичної допомоги, не вчинила, що вказує на особливу небезпечність такої особи та її загрозу для суспільства, що характеризує ОСОБА_5 як стійку антисоціальну особистість, схильну до жорстокості та безпідставного насильства.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особу обвинуваченої, її кримінальну поведінку, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушення та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів (ч. 2 ст. 127 КК України), нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 146 КК України), особливо тяжких злочинів (ч. 1 ст. 115 КК України), особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вчинив умисні злочини, не розкаявся у їх вчиненні, що свідчить про небажання дотримуватися норм закону, моралі та загальновстановлених правил суспільної поведінки.

Крім того, суд враховує, що за місцем поживання він характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працює, визнав вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 1 ст. 115 КК України, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України не визнав, не розкаявся, єдиний з обвинувачених не вибачився перед потерпілою, не жалкує про вчинення злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушення, зокрема обвинувачений раніше судимий за ч. 1 ст. 125 КК України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особу обвинуваченого, його кримінальну поведінку, відсутність обставин, що пом`якшують та обставини, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненених кримінальних правопорушень та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів (ч.2 ст. 146 КК України) та тяжких злочинів (ч. 2 ст. 127 КК України) особу обвинуваченого, який вчинив злочин у неповнолітньому віці, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності, вину визнав частково.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до вимог ст. 485 КПК України, враховує особу обвинуваченого, його спосіб життя, умови проживання та виховання, інформацію, зазначену у досудовій доповіді органу пробації про неповнолітнього обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Притягувався до адміністративної відповідальності, а саме за ч.1 ст. 178 КУпАП за що 12.05.2020 року винесено попередження. Із наданих письмових пояснень та проведеного інтерв`ю, з`ясовано, що неповнолітній обвинувачений проживає разом з матір`ю, вітчимом, малолітнім братом та двома малолітніми сестрами в однокімнатній квартирі гуртожитку. Умови проживання незадовільні: незручні спальні місця, маленьке та холодне приміщення, відсутність особистого простору. Стосунки в родині напруженні, періодично відбувалися бійки та сварки між батьками, які мають алкогольну залежність. Вітчим застосовував фізичне насилля но відношенню до дружини та ОСОБА_7 . Батьки не мають позитивного впливу на підлітка, не виконують свої батьківські обов`язки належним чином, подають поганий приклад, залучають до вживання алкогольних напоїв. Підтримку та допомогу ОСОБА_18 отримував від бабусі ОСОБА_30 , за місцем мешкання якої проводив багато часу. Рідний батько не бере участі у вихованні та житті підлітка. З 2019 року ОСОБА_18 навчається у Вищому професійному училищі № 92. Згідно характеристики з навчального закладу обвинувачений має нормальні розумові здібності, але педагогічно запущений через недостатню увагу з боку батьків. Навчається підліток посередньо, має низький рівень учбової мотивації. Хлопець швидко запам`ятовує навчальний матеріал, але неорганізований, вимагає постійного контролю. ОСОБА_18 замкнений, в учнівському колективі тримається відокремлено. У спілкуванні з викладачами безконфліктний. Хлопець поводиться легковажно, іноді піддасться сторонньому впливу. Розумові здібності ОСОБА_18 відповідають нормі, але спостерігається педагогічна запущеність. Неповнолітній має негативні звички: вживання алкогольних напоїв, куріння. Згідно довідки КНП КДЦ Сєвєродонецької міської ради на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває. У вільний від навчання час займається спортом на спортивному майданчику, допомагає батькам у побуті та догляді за молодшими дітьми, проводить час з однолітками. У спілкуванні з дорослими демонструє повагу та стриманість. Має достатньо розвинуті соціальні навички. ОСОБА_18 вважає себе емоційно стійкою та врівноваженою особою без проявів агресії відносно оточуючих. На обліку у лікаря психіатра не перебуває, психічних захворювань не має. У спілкуванні з дорослими поводиться досить спокійно та стримано. Серед однолітків тримається відсторонено, безконфліктно. Наявна схильність до деликвентної та залежної поведінки. Неповнолітній в повній мірі не розуміє проблемний характер власної поведінки та її наслідки. Пояснює, що має позитивні плани на майбутнє. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середньою ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих частинами статей особливої частини кримінального Закону. Разом з тим, з урахуванням особи обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, дані досудової доповіді, які свідчать про те, що обвинувачений має середній рівень ризику для суспільства, суд вважає за можливе призначити мінімальний строк покарання передбачений, санкціями ч. 2 ст. 127 КК України, ч. 2 ст. 146 КК України.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненених кримінальних правопорушень та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд враховує висновок судово-психіатричної експертизи № 170 від 06.08.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період часу, що відноситься до кримінального правопорушення (08.06.2020 року), у якому він підозрюється, хронічним психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав, у тимчасовому розладі психіки не знаходився, виявляв ознаки органічної дисфункції головного мозку з когнітивною недостатністю та поведінковими розладами (нерізко виражений органічний психофізичний інфантилізм з розладами поведінки) (згідно з МКХ-10 F88), внаслідок чого він не був здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_7 в даний час яким-небудь психічним захворюванням не страждає, у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходиться, виявляє ознаки органічної дисфункції головного мозку з когнітивною недостатністю та поведінковими розладами (нерізко виражений органічний психофізичний інфантилізм з розладами поведінки), внаслідок чого він не здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. До неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги, одночасно з покаранням, яке буде йому призначено. (т.4, а.п. 75-79)

Відтак, виходячи з аналізу заначеного висновку судово-психіатричного експерта, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченого ОСОБА_7 слід визнати в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння - обмежено осудним.

Згідно із ч.1 ст.20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, що встановлено ч.2 ст.20 КК України.

Згідно із п.п.8, 10 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування.

Статтями 92, 93, п.1 ч.1 ст.94 КК України встановлено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання. Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Статтею 96 КК України встановлено, що примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах.

Таким чином, суд вважає за необхідне обвинуваченого ОСОБА_7 визнати обмежено осудним та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта за № 170 від 06.08.2020 року він потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги, одночасно з покаранням, яке йому призначено.

При вирішенні питання про те, який вид примусових заходів медичного характеру слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує вимоги ст.20 та ч.1 ст.94, ст.96 КК України, а також роз`яснення, що містяться в п.п.7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 року за №7, відповідно до яких до обмежено осудних осіб у разі потреби може застосовуватися лише вид примусових заходів медичного характеру у виді надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно із відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Якщо покарання пов`язане із позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Відповідно до ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинувачених у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 09.06.2020 року по день набрання вироком законної сили.

Враховуючи те, що обвинуваченим призначено покарання у виді позбавленні волі, та з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 3 ст. 377 КПК України, для зміни обвинуваченим запобіжних заходів до набрання вироком законної сили на такі, що не пов`язані з триманням під вартою. Таким чином, запобіжні заходи у виді тримання під вартою, обрані у відношенні обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 слід залишити без змін.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.06.2020 року на кросівки білого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, футболку сірого кольору, чоловічу куртку коричневого кольору, зарядний пристрій, праску «Vitek», у корпусі синьо-білого кольору, два мотки мотузки сіро-зеленого кольору, коробок с надписом «Dolphi», полімерну упаковку «Dolphi», подовжувач електричний білого кольору, які були вилучені під час проведення огляду місця події 08.06.2020 у приміщенні загальної кухні на 2-му поверсі будинку № 14 по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.06.2021 року на дерев`яну ніжку (з-під стільця) білого кольору та гумовий предмет, на яких мається речовина біологічного походження темно-коричневого кольору, упаковані у три полімерних пакета, горловина яких зав`язана ниткою, вільні кінці ниток скріплені биркою, які 09.06.2020 вилучені під час проведення огляду місця події у приміщенні загальної кухні поблизу кімнати 203-г, що розташована на другому поверсі будинку № 14 по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.06.2021 року на фіолетовий пакет з трьома фрагментами мотузки, чорний та синій пакети з ковдрою, на якій маються нашарування речовини бурого кольору, ганчірку з вузлами, які були вилучені під час проведення огляду місця події 09.06.2020 у лісовому масиві поблизу АЗС «WOG» та дерев`яний предмет циліндричної форми, який був вилучений під час проведення огляду місця події 08.06.2020 поблизу під`їзду № 2 будинку № 14 по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.06.2021 року на мобільний телефон ТМ «Meizu M5 Note» у корпусі срібного кольору, у прозорому чохлі, з сім-картою НОМЕР_9 та фітнес браслет; мобільний телефон ТМ «Samsung» у корпусі чорного кольору, у червоному чохлі, моделі «Galaxy A10» imei 1 - НОМЕР_10 ; imei 2 - НОМЕР_11 з сім-картою НОМЕР_12 , мобільний телефон ТМ «Xiaomi» у корпусі сірого кольору моделі «Redmi Note 4х» imei 1 - НОМЕР_7 , imei 2 - НОМЕР_8 з сім-картою НОМЕР_13 та карту «Монобанку» № НОМЕР_14 .

Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.124 КПК України, відповідно до положень якої, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Таким чином, суд вважає за необхідне, судові витрати, які складаються з вартості проведених у кримінальному провадженні біологічної експертизи № 9/897СЕ-20 від 14.08.2020 року, вартість якої згідно довідки складає 9 509 гривень 25 копійок, молекулярно-генетичної експертизи № 9/896СЕ-20 від 14.08.2020, вартість якої згідно довідки становить 54 431 гривні 89 копійок, біологічної експертизи № 9/906СЕ від 06.08.2020, вартість якої згідно довідки становить 20 332 гривень 14 копійок, що в загальному розмірі складають 84 273 гривень 28 копійок, стягнути з обвинувачених в рівних частинах по 28 091 грн. 09 коп. з кожного, в дохід держави

Керуючись ст. 7, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 304 КК України та призначити їй покарання за:

- ч.2 ст.127 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;

-ч. 2 ст. 146 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-ч. 1 ст. 152 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

-ч. 2 ст. 304 КК України у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Запобіжний захід обраний у відношенні ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 09.06.2020 року по день набрання вироком законної сили.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.127 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;

-ч. 2 ст. 146 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-ч. 1 ст. 115 КК України у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

Визнати ОСОБА_6 невинуватим за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід обраний у відношенні ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 09.06.2020 року по день набрання вироком законної сили.

Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обмежено осудним - таким, який під час вчинення злочинів, через наявний у нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.127 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

-ч. 2 ст. 146 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.

Запобіжний захід обраний у відношенні ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 09.06.2020 року по день набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.06.2020 року на кросівки білого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, футболку сірого кольору, чоловічу куртку коричневого кольору, зарядний пристрій, праску «Vitek», у корпусі синьо-білого кольору, два мотки мотузки сіро-зеленого кольору, коробок с надписом «Dolphi», полімерну упаковку «Dolphi», подовжувач електричний білого кольору, які були вилучені під час проведення огляду місця події 08.06.2020 у приміщенні загальної кухні на 2-му поверсі будинку № 14 по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.06.2021 року на дерев`яну ніжку (з-під стільця) білого кольору та гумовий предмет, на яких мається речовина біологічного походження темно-коричневого кольору, упаковані у три полімерних пакета, горловина яких зав`язана ниткою, вільні кінці ниток скріплені биркою, які 09.06.2020 вилучені під час проведення огляду місця події у приміщенні загальної кухні поблизу кімнати 203-г, що розташована на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.06.2021 року на фіолетовий пакет з трьома фрагментами мотузки, чорний та синій пакети з ковдрою, на якій маються нашарування речовини бурого кольору, ганчірку з вузлами, які були вилучені під час проведення огляду місця події 09.06.2020 у лісовому масиві поблизу АЗС «WOG» та дерев`яний предмет циліндричної форми, який був вилучений під час проведення огляду місця події 08.06.2020 поблизу під`їзду № 2 будинку № 14 по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.06.2021 року на мобільний телефон ТМ «Meizu M5 Note» у корпусі срібного кольору, у прозорому чохлі, з сім-картою НОМЕР_9 та фітнес браслет; мобільний телефон ТМ «Samsung» у корпусі чорного кольору, у червоному чохлі, моделі «Galaxy A10» imei 1 - НОМЕР_10 ; imei 2 - НОМЕР_11 з сім-картою НОМЕР_12 , мобільний телефон ТМ «Xiaomi» у корпусі сірого кольору моделі «Redmi Note 4х» imei 1 - НОМЕР_7 , imei 2 - НОМЕР_8 з сім-картою НОМЕР_13 та карту «Монобанку» № НОМЕР_14 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням біологічної експертизи № 9/897СЕ-20 від 14.08.2020 року, вартість якої згідно довідки складає 9 509 гривень 25 копійок, молекулярно-генетичної експертизи № 9/896СЕ-20 від 14.08.2020, вартість якої згідно довідки становить 54 431 гривні 89 копійок, за проведення біологічної експертизи № 9/906СЕ від 06.08.2020, вартість якої згідно довідки становить 20 332 гривень 14 копійок, що в загальному розмірі складають 84 273 гривень 28 копійок, в розмірі по 28 091 грн. 09 коп. з кожного, в дохід держави. (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази:

-кросівки білого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, футболку сірого кольору, чоловічу куртку коричневого кольору, зарядний пристрій, праску «Vitek», у корпусі синьо-білого кольору, два мотки мотузки сіро-зеленого кольору, коробок с надписом «Dolphi», полімерну упаковку «Dolphi», подовжувач електричний білого кольору, які були вилучені в ході ОМП 08.06.2020, фіолетовий пакет з трьома фрагментами мотузки, чорний та синій пакети з ковдрою, на якій маються нашарування речовини бурого кольору, ганчірку з вузлами, які були вилучені в ході ОМП 09.06.2020 у лісовому масиві та дерев`яний предмет циліндричної форми, який був вилучений під час ОМП 08.06.2020 поблизу під`їзду № 2 будинку № 14 по проспекту Гвардійському м. Сєвєродонецька, дерев`яну ніжку білого кольору та гумовий предмет, на яких мається речовина біологічного походження темно-коричневого кольору, упаковані у три полімерних пакета, горловина яких зав`язана ниткою, вільні кінці ниток скріплені биркою, які 09.06.2020 вилучені в ході ОМП у приміщенні загальної кухні поблизу кімнати 203-г, що розташована на другому поверсі будинку № 14 по пр. Гвардійському, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - знищити;

- мобільний телефон ТМ «Meizu M5 Note» у корпусі срібного кольору, у прозорому чохлі, з сім-картою НОМЕР_9 та фітнес браслет, мобільний телефон ТМ «Samsung» у корпусі чорного кольору, у червоному чохлі, моделі «Galaxy A10» imei 1 - НОМЕР_10 ; imei 2 - НОМЕР_11 з сім картою НОМЕР_12 , мобільний телефон ТМ «Xiaomi» у корпусі сірого кольору моделі «Redmi Note 4x» imei 1 - НОМЕР_7 , imei 2 - НОМЕР_8 з сім картою НОМЕР_13 та карту «Монобанку» № НОМЕР_14 , які передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - повернути обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області. Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова