Ухвала суду № 101595998, 03.12.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 345/1263/19

Номер провадження: 1-кп/0343/90/21

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про відвід головуючого судді

03 грудня 2021 року м.Долина

Колегія суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

суддів – Монташевич С.М. та Тураша В.А.,

з участю: секретаря судових засідань – Бойків В.П.,

прокурора – Кравця В.В.,

потерпілих – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

представника потерпілого ОСОБА_3 – адвоката Бульби В.М.,

захисника – СвинтіцькогоІ.К.,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12012090170000393 від 28.12.2012 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді в Долинському районному суді Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12012090170000393 від 28.12.2012 року, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений подав заяву про відвід головуючому судді Лицуру І.М., яку мотивував тим, що під час розгляду даного кримінального провадження, ще починаючи з підготовчого судового засідання, у нього виникли сумніви в неупередженості вказаного судді. Так, колегія суддів необґрунтовано відхилила його клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, незважаючи на те, що в обвинувальному акті не зазначено даних про місце народження потерпілих, що є обов`язковою вимогою КПК України. Після цього колегія суддів безпідставно відмовила йому в роз`ясненні ухвали в частині відмови в поверненні обвинувального акту прокурору. Також судом до цього часу не надано жодної оцінки незаконній перекваліфікації його дій на ч. 4 ст. 190 КК України вже після його екстрадиції, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 576 КПК України. Крім того, колегією суддів винесено незаконне рішення про зміну йому запобіжного заходу, яке скасовано апеляційним судом Івано-Франківської області, а також в ухвалі від 25.11.2021 року про продовження йому домашнього арешту зазначено про те, що вона не оскаржується, хоч попередні ухвали підлягали оскарженню. Всі ці рішення вважає упередженими. Також колегія суддів в ухвалах про продовження запобіжного заходу вказує про обґрунтованість пред`явленої йому підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто вже фактично вважає його винуватим у вчиненні цього злочину.

Прокурор щодо задоволення поданої обвинуваченим заяви заперечив, вказавши, що вона є необгрунтованою та спрямована виключно на затягування судового розгляду даного кримінального провадження. Аналогічні заяви ОСОБА_4 подавав і під час розгляду даного кримінального провадження в Рожнятівському районному суді. Причому подавав їх саме тоді, коли в судове засідання з`являлися потерпілі, щоб перешкоди їх допиту та затягнути судовий розгляд. Однак, незгода обвинуваченого з рішеннями колегії суддів не є підставою для відводу, оскільки ці рішення можуть бути оскарженні у встановленому КПК України порядку.

Представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат Бульба В.М. також заперечив щодо задоволення поданої заяви про відвід, вказавши, що ці дії обвинуваченого спрямовані виключно на затягування розгляду справи і він вчиняв їх також і під час розгляду цієї справи Рожнятівським районним судом. При цьому просив врахувати, що справа розглядається колегіально і рішення приймаються більшістю голосів, а не самим головуючим.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтримали думку прокурора щодо необгрунтованості та безпідставності поданої заяви про відвід.

Захисник СвинтіцькийІ.К. подану заяву про відвід судді підтримав з викладених в ній мотивів.

Потерпілий ОСОБА_5 подав заяву про проведення даного засідання за його відсутності, так як він не може прибути до суду за станом здоров`я.

Потерпілі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали заяви про закінчення розгляду даного кримінального провадження без їх участі.

Потерпілі: ОСОБА_3 та ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися та про причини своєї неявки не повідомили, хоч були належно повідомлені про час та місце його проведення.

Представник потерпілого ОСОБА_5 адвокат Німак М.Я. теж подав письмову заяву про проведення даного судового засідання за його відсутності.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява обвинуваченого про відвід головуючого судді до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Підстави для відводу судді в кримінальному провадженні, передбаченні ст.ст. 75, 76 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 даного кодексу, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Згідно з ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» вказано, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про обґрунтований та підставний сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Аналізуючи подану обвинуваченим ОСОБА_4 заяву про відвід судді, встановлено, що всі сумніви в неупередженості головуючого обвинувачений мотивує своєю незгодою з раніше ухваленими колегією суддів рішеннями.

Однак, незгода з рішенням суду не є підставою для відводу судді, оскільки кримінальним процесуальним законодавством визначено порядок їх оскарження.

При цьому суд також враховує, що заяви про відвід суддів, мотивовані незгодою з рішеннями суддів, обвинувачений ОСОБА_4 подавав і під час попереднього розгляду даного кримінального провадження в Рожнятівському районному суді, що, на думку колегії суддів, свідчить про його намір затягнути розгляд даного кримінального провадження.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання обвинуваченого, як доказ упередженості судді, на те, що колегія суддів в ухвалах про продовження запобіжного заходу вказує про обґрунтованість пред`явленої йому підозри у вчиненні злочину, оскільки у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження упередженості судді Лицура І.М. обвинувачений ОСОБА_4 не надав, а тому колегія суддів вважає його заяву про відвід безпідставною і такою, що до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80-82, 344, 369-372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Лицура Івана Миколайовича, головуючого під час розгляду кримінального провадження про обвинувачення його за ч. 4 ст. 190 КК України, відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: