Рішення № 101595712, 30.11.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4029/21

Провадження 2-а/206/30/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, треті особи командир взводу старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сторожук Віктора Володимировича, Департамент патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 31 липня 2021 року командиром взводу старшим лейтенантом поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сторожуком В.В. на ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 456684 від 31 липня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вказана постанова вмотивована тим, що 31 липня 2021 року об 11 годині 56 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом (а саме електро скутером NDR3095Z-6) без захисного шолому та будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Даний електро скутер має потужність мотору 1800 Вт. Оскільки мопед до 3 кВт не є механічним транспортним засобом, не використовується на автомобільних дорогах державного значення, останній не підлягає державній реєстрації та обов`язкове отримання посвідчення водія та реєстраційних документів не передбачено законодавством, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам закону, є незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Крім цього, саме відповідач мав би доказати вину ОСОБА_1 , що зроблено не було. За наведених підстав ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову серії ЕАО № 456684 від 31 липня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Департамент патрульної поліції.

16 листопада 2021 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій ОСОБА_1 визначив належним відповідачем Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, замість командиру взводу Старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сторожук В.В., уточнив власні позовні вимоги.

ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, 16 листопада 2021 року представник позивача Боровик Л.О. звернулась до суду із заявою в якій просила задовольнити позов, а також розглянути справу за її відсутності.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не було подано.

Командир взводу старший лейтенант поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сторожук В.В. в судове засідання не з`явився, 18 листопада 2021 року надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволені позову та розглядати справу без його участі.

Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, 07 жовтня 2021 року звернувся до суду з письмовими поясненнями, в яких виклав доводи про необхідність відмови у задоволені позову та просив суд розглядати справу без участі їх представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В позовній заяві ОСОБА_1 просив суд поновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки він з 09 серпня 2021 року знаходився на лікуванні у зв`язку з хворобою.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги відсутність заперечень у інших учасників процесу щодо поновлення пропущеного процесуального строку та з метою забезпечення гарантій та права на звернення до суду за захистом особистих прав громадян, суд приходе до висновку, що строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України протягом якого може бути подано позовну заяву щодо оскарження рішення (постанови) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, слід поновити.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4564684 від 01 липня 2021 року, складеною командиром взводу старшим лейтенантом поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сторожуком В.В., ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у зв`язку із тим, що останній керував транспортним засобом TDR3095Z-6 (без реєстраційного номеру), без захисного шолому та будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень (а. с. 6).

Згідно технічного паспорту пристрою AIMA Tiger потужність мотору становить 1800 Вт (а. с. 10).

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі – ПДР України), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Згідно з абз. 2 п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема, А-1 – мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 586-VI від 24 вересня 2008 року, з 01 січня 2010 року передбачена обов`язкова реєстрація мопедів.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що його транспортний засіб електро скутер (мопед) має потужність мотору 1800 Вт., у зв`язку з чим не є механічним транспортним засобом та не підлягає державній реєстрації та обов`язкового отримання посвідчення водія (реєстраційних документів) - є помилковими, оскільки з 01 січня 2010 року в Україні встановлена реєстрація мопедів, як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування, незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.

До такого висновку дійшов також Верховний Суд у постанові КАС ВС № 310/4817/17 від 27.12.2019 року, в якій зазначив: «Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, що Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 20 травня 2009 року затверджено нову редакцію Положення про порядок надання посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їхніх типів і призначення, поділяються на категорії, в т.ч. А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт. Таким чином, з 01 січня 2010 року в Україні встановлена реєстрація мопедів як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування, незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.».

Водночас із цим, оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 ст. 283 КУпАП, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), а також правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, оскільки останніми не надано до суду жодного доказу на підтвердження правомірності такого рішення.

В оскаржуваній постанові допущені суттєві недоліки при її складанні.

Так, командиром взводу старшим лейтенантом поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сторожуком В.В. в своєму відзиві фактично зазначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення здійснювалась фіксація за допомогою нагрудного відеореєстратора, запис якого до моменту розгляду справи не зберігся, однак в самій постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснювався такий відеозапис та фіксація порушення ПДД.

Отже, відеофіксація адміністративного правопорушення не була надана під час розгляду справи, а тому, за відсутності даних у протоколі про такий технічний засіб, яким вона здійснювалась, суд критично відноситься до тверджень патрульного поліції, про те, що ця подія дійсно фіксувалась за допомогою нагрудного відео реєстратора.

Крім того, сама оскаржувана постанова не містить порядку оскарження адміністративного стягнення.

Суд критично ставиться до доводів третіх осіб про те, що достатніми доказом правомірності рішення відповідача є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову та свідчення поліцейських свідків, які були в одному екіпажі і такі докази залишатимуться достатніми, допоки не буде надано обґрунтованих належних доказів, які безсумнівно спростовують пояснення та свідчення поліцейських під час винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до абз. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що відповідно до положень КАС України, саме відповідач має доводити правомірність свого рішення, а в матеріалах справи відсутні будь-які письмові пояснення поліцейських свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським, який виніс оскаржувану постанову та перед судом не порушувалось питання про допит останніх в судовому засіданні в якості свідків, суд приходе до висновку про необхідність задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 90, 121, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову командира взводу старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сторожука Віктора Володимировича у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 456684 від 31 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду, у відповідності до ст.ст. 286, 297 та пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук