Рішення № 101595416, 02.12.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2432/21

№ 2/183/2506/21

02 грудня 2021 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства Оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі за текстом – відповідач 1) та державного підприємства Міністерства Оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» (надалі за текстом – відповідач 2) у якому згідно уточнених позовних вимог просив: визнати незаконним і скасувати наказ відповідача 1 від 17 лютого 2021 року №8-ДП, згідно з яким достроково розірваний контракт, укладений з позивачем та за яким позивач звільнений 12 березня 2021 року з посади за невиконання умов контракту на підставі пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України; визнати чинним контракт від 14 січня 2020 року, укладений Міністерством оборони України з позивачем як директором державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення»; поновити позивача на посаді директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» з 12 березня 2021 року; стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 12 березня 2021 року та до дня поновлення на роботі включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що наказом Міністра оборони України від 14 січня 2020 року №4-ДП його призначено на посаду директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» з укладенням п`ятирічного контракту. Згідно з умовами контракту позивач, як керівник зобов`язувався безпосередньо і через адміністрацію відповідача 2 здійснювати поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника. Наказом Міністра оборони України від 17.02.2021 №8-ДП, на підставі подання начальника Головного управління майна та ресурсів позивача, ОСОБА_1 , звільнено з посади директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення». Підставою для видачі наказу Міністра оборони України про дострокове розірвання контракту та звільнення позивача стало подання начальника Головного управління майна та ресурсів до вх. №621/дкп від 21 січня 2021 року. У Поданні до припинення Контракту зазначено про встановлення під час перевірки фактів порушення та недоліків, причиною яких є неналежне виконання директором підприємства умов Контракту. Проте позивач не погоджується із вказаними у поданні порушеннями, вважає своє звільнення з посади директора державного підприємства Міністерства оборони України “Харківська контора матеріально-технічного забезпечення” незаконним та здійсненим з грубим порушенням норм трудового законодавства, а тому просить задовольнити його позов.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Не погоджуючись з позовом, відповідач 2 подав відзив на позовну заяву у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позовні вимоги є безпідставними. Позивача звільнено на підставі подання, у якому зазначено про встановлені під час перевірки факти порушення та недоліки, причиною яких є неналежне виконання позивачем умов контракту. Підставою подання в свою чергу був акт про результати роботи комісії з вивчення стану справ у ДП Міністерства оборони «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення».

Відповідач 1 правом на подання відзиву не скористався.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач висловив незгоду з доводами відповідача, викладеними у відзиві.

У судовому засіданні позивач просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні просив у позові відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини, та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , наказом Міністра оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 14 січня 2020 року №4-ДП призначено на посаду директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» з укладенням п`ятирічного контракту (далі - Контракт) (додаток до наказу Міністра оборони України).

Контракт укладено на термін з 14 січня 2020 року по 13 січня 2025 року. Органом управління майном відповідно до Контракту є Міністерство оборони України.

Згідно з умовами контракту позивач, як керівник зобов`язувався безпосередньо і через адміністрацію державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» здійснювати поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Наказом Міністра оборони України від 17 лютого 2021 року №8-ДП, на підставі подання начальника Головного управління майна та ресурсів (до вх. №621/дкп від 21.01.2021) ОСОБА_1 , звільнено з посади директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» 17 лютого 2021 року на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України та розірвано контракт, укладений 14 січня 2020 року, відповідно до підпунктів «а», «в», «ґ», «е», «є», «ж», «ц» пункту 23 розділу 5 Контракту (т. 1 а.с.32).

Тимчасове виконання обов`язків директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» з 17.02.2021 року було покладеного на помічника директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківський завод залізобетонних виробів» Паляничку Євгена Борисовича.

Фактично припинення трудового договору з позивачем відбулося 12 березня 2021 року, що підтверджується розрахунковим листком (т.1 а.с.42) та підтверджено сторонами у судовому засіданні.

Підпункт «в» пункту 22 Розділу 5 Контракту передбачає, що цей контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктом 23 цього контракту (з ініціативи Органу управління майном).

У пункті 23 розділу 5 Контракту, укладеного з позивачем, передбачено, зокрема, такі підстави для його розірвання: підпунктів пункту 23 розділу 5 Контракту:

а) у разі систематичного (двох або більше випадків) невиконання Керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом або додатковими угодами (додатками) до контракту;

в) у разі недотримання Керівником фінансового та бюджетного законодавства;

ґ) у разі неподання в установленому порядку в термін, визначений у пункті 6і цього контракту, на затвердження або погодження Органу управління майном річного з поквартальною розбивкою фінансового плану Підприємства, або порушення порядку здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2012 р. № 899;

е) у разі подання Органу управління майном належним чином оформлених матеріалів інвентаризації активів та зобов`язань Підприємства в терміни визначені у пункті б2 цього контракту;

є) у разі неспроможності виконати контракт у зв`язку з систематичним (протягом двох та більше кварталів) невиконанням Підприємством фінансового плану та показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану Підприємства, установлених відповідно до пункту 7 цього контракту;

ж) у разі невиконання Підприємством зобов`язань перед Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання Підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати (протягом двох та більше кварталів);

ц) у разі невживання заходів щодо усунення виявлених під час проведення контрольних заходів підрозділами внутрішнього аудиту Органу управління майном, іншими державними органами аудиту та фінансового контролю порушень, повного виконання пропозицій та рекомендацій, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчинених порушеннях.

20 листопада 2020 року на підставі наказу начальника Головного управління майна та ресурсів від 09 листопада 2020 року №312/нагп комісією, яка у період з 09 листопада 2020 року по 13 листопада 2020 року вивчала стан справ та фінансово-господарську діяльність підприємства було складено акт про результати роботи комісії з вивчення стану справ у ДП «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» (т.1 а.с.182-191).

Вказаним актом встановлено, що показники виконання фінансового плану підприємства за 9 місяців 2020 року в частині отримання чистого прибутку та відрахування його частини до бюджету свідчать про незадовільну організацію діяльності. Підприємство є фактично збитковим, при наявності можливостей для розвитку та збільшення прибутку у разі ефективного використання майна, закріпленого за ним.

За результатами роботи комісії встановлено неналежне виконання директором підприємства обов`язків, передбачених пунктами б, б , 6 , б , 7 розділу 2 Контракту, що є підставою для його звільнення з посади та розірвання з ним контракту до закінчення терміну його дії відповідно до підпунктів «а», «в», «ґ», «»е», «є», «ж», «ц» пункту 23 розділу 5 Контракту.

Комісія запропонувала розглянути питання щодо розірвання контракту позивачем на підставі пунктів «а», «в», «ґ», «е», «є», «ж», «ц» пункту 23 розділу 5 Контракту.

Відповідно до розділу 2 пункту 7 Контракту керівник зобов`язаний забезпечити: виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану Підприємства; забезпечити високоефективну і стабільну роботу Підприємства, зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку, рентабельність виробництва, динамічний соціально-економічний розвиток; недопущення на Підприємстві заборгованості із заробітної плати, інших грошових виплат та податкового боргу. Невиконання цих обов`язків встановлено у розділі першому вищезазначеного акту на підставі аналізу фінансового стану підприємства.

У другому розділі акту про результати роботи комісії «Збереження закріпленого за Підприємством майна» встановлено, що в порушення абзаців 8, 23 пункту 7 розділу 2 Контракту керівник не забезпечив надання своєчасної звітності та дотримання вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, інвентаризацію активів та зобов`язань підприємства за 2019 рік не проводив, належним чином оформлені матеріали інвентаризації до Органу управління майном в встановлений термін не надав.

Крім того, комісією встановлено, що позивачем порушено вимоги абзацу 28 пункту 7 розділу 2 Контракту, відповідно до якого керівник зобов`язаний забезпечити вжиття заходів щодо усунення виявлених під час проведення контрольних заходів підрозділами внутрішнього аудиту Органу управління майном, іншими державним органами аудиту та контролю порушень, повного виконання пропозицій та рекомендацій, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності осіб, винник у вчинених порушеннях. Зазначене порушення виразилося в тому, що у жовтні 2020 року Північно-східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України завершено аудит фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 20 вересня 2016 року по 31 серпня 2020 року, за результатами якого були встановлені численні порушення та внесено 12 пропозицій з терміном виконання до 13 листопада 2020 року. У вказаний строк виконана тільки одна, частково – 5, не виконано повністю – 6.

У четвертому розділі акту про результати роботи комісії проаналізовано ефективність використання майна підприємства. Виявлено випадки «прихованої оренди», коли майно, яке фактично використовується, значно більше, ніж зазначено у договорі, що спричиняє недоотримання прибутків підприємства. Конкретні випадки та факти відображено в акті.

Начальником Головного управління майна та ресурсів внесено подання про припинення контракту та звільнення з посади позивача. У цьому поданні містяться посилання на перевірку підприємства, яка відбулася у період з 09 листопада 2020 року по 13 листопада 2020 року та зазначено фактичні підстави, які слугували підставою для розірвання контракту з позивачем. Серед них вказано на неякісну організацію бухгалтерського обліку; невиконання фінансового плану; безпідставні витрати на юридичні послуги; не надання на затвердження фінансового плану; незадовільна організація діяльності та незабезпечення отримання прибутковості (із наведенням фінансових показників); неналежна організація претензійно-позовної роботи по погашенню дебіторської заборгованості; в результаті аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 20 вересня 2016 року по 31 серпня 2020 року встановлено порушення фінансово-бюджетної дисципліни; план усунення недоліків, виявлених аудитом не складався, з 12 пропозицій виконана тільки одна; встановлено неефективне використання майна, виявлено порушення при складанні договорів оренди, зокрема невідповідність площі орендованого майна, вказаній у договорі, тій площі, яка фактично використовується; виявлено випадки перебування на території підприємства великих вантажних автомобілів без належної оплати послуг стоянки або зберігання (т.1 а.с.46-51).

Також, відповідачем надано копію Аудиторського звіту №234/1/31/45 від 12 жовтня 2020 року про результати планового внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» за період з 20 вересня 2016 року по 31 серпня 2020 року, у якому містяться виявлені порушення та пропозиції щодо їх усунення у строк до 13 листопада 2020 року.

Невиконання зазначених пропозицій у встановлений строк позивач у судовому засіданні не заперечував.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що роботодавець довів сам факт неналежного виконання позивачем умов контракту. Дотримання норм трудового законодавства при звільненні за контрактом доведена належними та допустимими доказами.

Натомість позивач під час розгляду справи за допомогою належних та допустимих доказів не спростував відомості, зазначені в акті про результати роботи комісії та поданні про звільнення.

Згідно із статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).

Позивач погодився з умовами контракту, підписавши його, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 522/10590/2017 (провадження № 61-21820св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 522/10592/17 (провадження № 61-35286св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) вказала, що звільнення працівника на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.

У даному випадку звільнення позивача відбулося із зазначенням конкретних умов контракту, які належним чином не виконав позивач.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами відповідача 2 про те, що підстави для звільнення позивача з посади директора були підтверджені документально та передбачені укладеним із ним контрактом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: м.Київ, пр-т Повітрофлотський,6;

відповідач - державне підприємство Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення», код ЄДРПОУ 08162096, адреса: м.Харків, вул.Цементна,3

Повне судове рішення складено і підписано 03 грудня 2021 року .

Суддя Оладенко О.С.