Рішення № 101591326, 02.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2021Справа № 910/12641/21

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44) до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 5/13) про стягнення 20 542,96 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.08.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" про стягнення 20 542,96 грн. та 05.08.2021 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" на користь приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" суму страхового відшкодування у розмірі 20 542,96 грн з яких19 835,93 грн - розмір збитків, 589,64 грн - пеня, 117,39 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 09.08.2021 позовну заяву приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 09.08.2021, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 28.08.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до інформації, яка була розміщена на офіційному сайті суду: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/1168991/ у зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарським судом міста Києва було зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв`язку.

Ухвалу суду від 28.08.2021 було направлено на адресу учасників справи 07.10.2021, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті вищевказаної ухвали.

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 28.08.2021 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (за № 0105478459536) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478459536 зазначена ухвала суду вручена відповідачу 22.10.2021.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.08.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.12.2021 виправлено допущену описку в ухвалах Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 та від 28.08.2021 у справі № 910/12641/21 шляхом зазначення належного предмету спору, а саме: «про стягнення 20 542,96 грн».

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

05.12.2019 року між приватним акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (страховик) та ТОВ «Тераса» (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Надійне Каско» № 06/107-70-000653/19 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням

13.10.2020 близько о 13 год. 30 хв. по вул. В. Васильківська, 54 у м. Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Chrysler 200S, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не рухаючись заднім ходом у порушення п.п. 2.3 (б), 10.9 ПДР України, не переконався, що це буде безпечним скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai I 10, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3 (б), 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №752/22278/20, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акта №200000346280 від 01.02.2021 та №200000346280-1 від 31.03.2021, у відповідності до розрахунків суми страхового відшкодування, визначеного вказаними актами, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 19835,93 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - СПД-ФО ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням №ЗР031474 від 02.04.2021 та №ЗР011048 від 03.02.2021.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19835,93 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №752/22278/20 вбачається, що транспортний засіб - Chrysler 200S, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Hyundai I10, реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Chrysler 200S, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлена у судовому порядку.

Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Chrysler 200S, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/201457233 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 130 000 грн, франшизи - 0 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до рахунку - фактури СПД-ФО ОСОБА_2 № 18287 від 13.11.2020, а також до рахунку на оплату №108 від 29.03.2021 - ТОВ «АВТОМАГІЯ» вартість відновлювального ремонту, Hyundai I10, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при спірному ДТП, склала 19835,93 грн.

Відповідачем не наведено заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у рахунку - фактури СПД-ФО ОСОБА_2 № 18287 від 13.11.2020, а також до рахунку на оплату №108 від 29.03.2021 - ТОВ «АВТОМАГІЯ».

Судом враховується, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, відповідно до п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Методика), значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Hyundai I10, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачається, що даний автомобіль є 2017 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років.

Належних та допустимих доказів існування обставин, які б надавали підстави для застосування при здійсненні розрахунку належної до виплати суми відшкодування коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу відповідач суду не надав.

Отже, враховуючи визначені полісом №ЕР/201457233 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, по спірному страховому випадку відповідач зобов`язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 19835,93 грн.

З матеріалів справи вбачається, що листом за вихідним №200000346280 від 15.02.2021 та листом №200000346280 від 06.05.2021, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, завданої внаслідок ДТП, що сталася 13.10.2020. Разом з тим, вказані заява отримані повноважним представником відповідача 17.02.2021 та 11.05.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З огляду на наведені приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк виконання відповідачем грошового обов`язку перед позивачем настав 18.02.2021 та 12.05.2021 (враховуючи, що строки обчислення починаються з наступного дня, з дня отримання заяви відповідно до положень статті 253 Цивільного кодексу України), і останній день строку для прийняття рішення про виплату 18.05.2021 та 09.08.2021, відповідно з 19.05.2021 та 10.08.2021 почалось порушення відповідачем 90-денного строку виконання такого грошового зобов`язання перед позивачем.

Доказів прийняття відповідачем рішення про виплату/відмову у виплаті відшкодування по ДТП 13.10.2020 на звернення позивача, у т.ч. у визначені строки, суду не надано.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 589,64 грн пені та 117,39 грн 3% річних, суд зазначає таке.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як встановлено судом, відповідно до приписів п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та зважаючи на те, що заяву на виплату страхового відшкодування відповідач отримав 17.02.2021 та 11.05.2021, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування було 18.05.2021 та 09.08.2021, оскільки 90-денний строк сплинув 18.05.2021 та 09.08.2021 відповідно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 17.05.2021 по 22.07.2021, суд встановив, що з огляду на невірне визначення строку виконання зобов`язання, початку прострочення, а також суми на яку нараховано пеню, вказаний розрахунок виконаний невірно.

За перерахунком суду, належною до стягнення з відповідача є пеня у сумі 489,52 грн з наступних підстав.

Позивачем за основу взято суму заборгованості у розмірі 19 835,93 грн, періодом визначено з 17.05.2021 по 27.07.2021.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено на адресу відповідача дві вимоги, перша за вихідним №200000346280 від 15.02.2021 на суму 16935,93 грн, друга №200000346280 від 06.05.2021 на суму 19 835,93 грн.

З вимогою №200000346280 від 15.02.2021 на суму 16935,93 грн, яка отримана відповідачем 17.02.2021, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування було 18.05.2021, а за вимогою №200000346280 від 06.05.2021 на суму 19 835,93 грн, яка отримана відповідачем 11.05.2021, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування було 09.08.2021.

Враховуючи, що у заявлений період позивачем нарахування пені з 17.05.2021-27.07.2021 за вимогою №200000346280 від 06.05.2021 на суму 19 835,93 грн, ще не настав, а також з урахуванням вищевикладеного до стягнення з відповідача підлягає пеня у сумі 489,52 грн за вимогою №200000346280 від 15.02.2021 на суму 16935,93 грн, яка отримана відповідачем 17.02.2021, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування було 18.05.2021.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, згідно з якою грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 17.05.2021 по 27.07.2021, з огляду на встановлені неточності розрахунку в частині визначення вірного періоду прострочення та суми, суд встановив, що обґрунтованою є вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 97,44 грн.

Відповідач належних доказів звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання не надав, тверджень позивача не спростував.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 19835,93 грн, пені у розмірі 489,52 грн, та 3% річних у розмірі 97,44 грн. В решті суми вимог судом відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю підстав нарахування.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.86, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 5/13, ідентифікаційний код 31113488) на користь приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44, ідентифікаційний код 24175269) суму страхового відшкодування в розмірі 19835 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн 93 коп., пені у розмірі 489 (чотириста вісімдесят дев`ять) грн 52 коп., та 3% річних у розмірі 97 (дев`яносто сім) грн 44 коп., судовий збір у розмірі 2256 (дві тисячі двісті п`ятдесят шість) грн. 73 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2021.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ