Рішення № 101589696, 26.11.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5235/21

Провадження №2/442/1158/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Дрогобича, голови Дрогобицької територіальної громади Кучми Тараса Ярославовича, Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності та ділової репутації і стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просить: визнати недостовірною та такою, що принижує її ( ОСОБА_1 ) честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену щодо неї міським головою міста Дрогобича, Головою Дрогобицької об`єднаної територіальної громади Кучмою Тарасом Ярославовичем, та поширену ним 12 квітня 2021 року шляхом оголошення під час щотижневої наради з працівниками Дрогобицької міської ради в залі сесійних засідань і розміщення відеозапису на офіційному веб-сайті Дрогобицької міської ради Львівської області за адресою у мережі Інтернет https://drohobych-rada.gov.ua в розділі "Відеорепортажі" новини під назвою "Тарас Кучма закликав правоохоронців відреагувати на провокації, які підривають соборність держави", наступного змісту:

-"Недавній опус і інтерв`ю відомої на Дрогобичині людини всім. Вона не просто так. Дійсно, весна на вулиці. Дійсно, це може бути шизофренія, це може бути загострення.» та

-"... Кожен хто сидить в цьому залі повинен дати відсіч цій нечисті і не скидати все на шизофренічне загострення весняне. Якщо у конкретної людини дійсно може бути хвороба. То ті, хто нею керує, у них зовсім не хвороба. І цілі у них зовсім інші. Протилежні нашим. Ми хочем захистити, а їхні цілі - знищити нашу державу. Це сталося тому, що на протязі 5-ти років шановні поліцейські, СБУшніки прокурори і судді, ви не доосуджували ту нечисть брехливу, яка брехала і бреше. Засудити і посадити за грати. Тому що та наволоч повинна була давним давно сидіти за гратами", та зобов`язати міського голову міста Дрогобича, голову Дрогобицької об`єднаної територіальної громади Кучму Тараса Ярославовича та Дрогобицьку міську раду Львівської області спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ) шляхом оголошення на щотижневій нараді міського голови з працівниками Дрогобицької міської ради та розміщення на офіційному веб-сайті Дрогобицької міської ради Львівської області адресою у мережі Інтернет https://drohobych-rada.gov.ua в розділі Головні новини резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування» протягом 14 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з міського голови міста Дрогобича, голови Дрогобицької об`єднаної територіальної громади Кучми Тараса Ярославовича, на її користь моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень. Стягнути з відповідачів судовий збір за подання позовної заяви та витрати на оплату правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 квітня 2021 року, міським головою міста Дрогобича, Головою Дрогобицької об`єднаної територіальної громади Кучмою Тарасом Ярославовичем, під час щотижневої наради з працівниками Дрогобицької міської ради в залі сесійних засідань поширено щодо неї неправдиву інформацію - шляхом оголошення, а згодом і розміщення відеозапису на офіційному веб-сайті Дрогобицької міської ради Львівської області за адресою у мережі Інтернет https://drohobych-rada.gov.ua в розділі "Відеорепортажі" новини під назвою "Тарас Кучма закликав правоохоронців відреагувати на провокації, які підривають соборність держави".

Вважає, що спірна інформація, яка міститься у наведеному відеозаписі є недостовірною та негативною, а отже такою, що порушує її особисті немайнові права, які охороняються цивільним законодавством, а саме: честь, гідність та ділову репутацію.

Ухвалою від 14.07.2021 року в зазначеній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.09.2021, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

13.08.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

16.09.2021 підготовче судове засідання відкладено на 30.09.2021

30.09.2021 позивачем подано відповідь на відзив

30.09.2021 повторне підготовче судове засідання відкладено на 26.10.2021

26.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.11.2021.

Позивач та її представник, в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві та з підстав викладених у відповіді на відзив, просять такий задоволити.

Представники відповідачів заперечили щодо задоволення позову, покликаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Просять в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуючи інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Дана справа розглянута судом в порядку загального позовного провадження.

Судом встановлено, що міський голова міста Дрогобича, голова Дрогобицької об`єднаної територіальної громади Кучма Тарас Ярославович, 12 квітня 2021 року під час щотижневої наради, яка відбулась у сесійному залі Дрогобицької міської ради, дійсно поширив наступну інформацію: «Недавній опус і інтерв`ю відомої на Дрогобичині людини всім. Вона не просто так. Дійсно, весна на вулиці. Дійсно, це може бути шизофренія, це може бути загострення. Але є нюанс, на який не звернути увагу, що сидять тут…» та «... Кожен хто сидить в цьому залі повинен дати відсіч цій нечисті і не скидати все на шизофренічне загострення весняне. Якщо у конкретної людини дійсно може бути хвороба. То ті, хто нею керує, у них зовсім не хвороба. І цілі у них зовсім інші. Протилежні нашим цілям. Ми хочем захистити, а їхні цілі - знищити нашу державу. Це сталося тому, що на протязі 5-ти років шановні поліцейські, СБУшніки прокурори і судді, ви не доосуджували ту нечисть брехливу, яка брехала і бреше. Засудити і посадити за грати. Тому що та наволоч повинна була давним давно сидіти за гратами…", яка в подальшому була розміщення на офіційному веб-сайті Дрогобицької міської ради Львівської області у мережі Інтернет https://drohobych-rada.gov.ua.

Водночас слід звернути увагу на те, що ця інформація є лише незначною частиною звернення голови Дрогобицької об`єднаної територіальної громади Кучми Т.Я., адже на нараді також йшлося про: загрозу цілісності держави; так звані «Львівську народну республіку», «Дрогобицьку народну республіку»; події 8 квітня 2014 року; ворожі війська поблизу кордонів України; провокації на підрив державної цілісності; безкарність тих, хто провокує; безкарність «Брехні»; звернення про підготовку заяви про покарання «нечесті», тобто вирвана з контексту, а з її змісту не вбачається, що така інформація стосується саме позивача.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі - Постанова ПВСУ №1), праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Стаття 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод дозволяє свободу вираження поглядів та ідей, однак друга частина цієї статті встановлює розумні обмеження і дозволяє санкції, які навіть, якщо і визнати будь-які з вказаних висловлювань оціночним судженням чи критикою, не дозволяє переходити межу, на якій такі висловлювання суперечать принципам моралі, направлені на захист репутації і підтримання авторитету суду.

Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності і ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом встановлено, що відповідач поширив вказану вище інформацію загальнодоступним способом, спочатку на нараді, а згодом і через мережу Інтернет https://drohobych-rada.gov.ua.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування."

У рішенні ЄСПЛ по справі Лінгенс (Lingens) проти Австрії зазначено: «Суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а справедливість критичного висловлювання не підлягає доведенню».

Також у справі "Лендон, Очаковскі-Лоран і Жулі проти Франції" ЄСПЛ зазначив - навіть якщо висловлювання є оціночне судження, воно повинно бути підтримано достатнім фактичним підставою, за відсутності якого воно буде визнано виходять за належні рамки.

Проаналізувавши спірну інформацію, а також характер використаних при її викладенні мовностилістичних засобів, суд дійшов висновку, що інформація подана саме як оціночні судження, містить безособовий характер, є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора на події, і не носить характеру образ саме позивача, є критичним та суб`єктивним вираженням погляду на відображені у сюжеті події.

У відповідності до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд прийшов до переконання, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що розповсюджена 12 квітня 2021 року міським головою міста Дрогобича, головою Дрогобицької об`єднаної територіальної громади Кучмою Тарасом Ярославовичем, інформація під час щотижневої наради, яка відбулась у сесійному залі Дрогобицької міської ради, стосується саме позивача, дискредитує її, перешкоджає здійсненню її особистого немайнового права або призвела до негативних наслідків, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю. Понесені позивачем судові витрати, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76, 81, 141, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до міського голови м. Дрогобича, голови Дрогобицької територіальної громади Кучми Тараса Ярославовича, Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності та ділової репутації і стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 03.12.2021 року.

Суддя О.В. Крамар