Ухвала суду № 101589424, 03.12.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4390/21

Провадження № 2-з/307/37/21

У Х В А Л А

03 грудня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

за участі: секретаря Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНА ГОТІВКА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгович та товариство з обмеженою відповідальністю «КТ УКРАЇНА» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою забезпечення позову.

Посилається на те, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАЙНА ГОТІВКА» за виконавчим написом № 104833 від 15.07.2021 по кредитному договору стягується заборгованість у сумі 8159.92 гривень. На підставі цього виконавчого напису приватним виконавцем Пивоваровим Ю.Г. 5.11.2021 відкрито виконавче провадження та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відповідно до вказаної постанови стягнення коштів здійснюється за місцем роботи позивача із заробітної плати. Просить зупинити стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання представника позивача суд вважає, що воно підлягає до задоволенню виходячи з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до вимог частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами від 12 червня 2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що такий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1, 3 пункту Глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та зазначає, що взагалі не укладав кредитних договорів з ТОВ «Качай Гроші» та «Файна Готівка».

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач посилається на те, що на підставі постанови приватного виконавця з нього буде здійснюватися стягнення у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 9375.91 гривень, що у майбутньому призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, й оскарження позивачем такого виконавчого напису в судовому порядку, шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, то існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №104833 від 15.07.2021 вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки якщо до закінчення розгляду даної справи на підставі постанови приватного виконавця буде здійснюватися стягнення з заробітної плати позивача, той не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справа № 756/8279/18-ц, від 20 січня 2020 року у справі № 490/5170/19, від 06 квітня 2020 у справі №203/1491/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 910/19113/19 тощо.

За таких обставин суд доходить висновку, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є обґрунтованою, оскільки згідно до поданого позову вбачається, що між сторонами у справі виник спір щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та не забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача в порядку виконання спірного виконавчого напису, що може позбавити останнього ефективного захисту у межах розгляду цієї справи, вирішення якої у разі виконання виконавчого напису та відчуження майна, фактично втратить правовий сенс.

Керуючись стст. 15, 16 ЦК України, стст. 3, 149, 150, 153, 247 ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивача про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу – виконавчого напису нотаріуса № 104833, виданого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі від 15 липня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНА ГОТІВКА» заборгованості за кредитним договором в сумі 8159.92 (вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень 92 копійки), яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Пивоваровим Юрієм Георгійовичем у виконавчому провадженні № 67404915, на час розгляду цивільної справи і вирішення позову по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий В.І. Гримут