Постанова № 10158283, 23.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-4881/09 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Собківа Я.М., Шведа Е.Ю.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Українська енергетична група»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ЗАТ «Українська енергетична група»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0001731502/0 від 11.02.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Тернопільська ОДПІ подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в позові відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільською ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка по орендній платі за землю ЗАТ «Українська енергетична група»за період з 01.01.2006 року по 31.10.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №14667/7/15-02/31306909 від 19.12.2008 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ЗАТ «Українська енергетична група» ст.ст. 17, 19 Закону України «Про плату за землю», а саме: товариством орендна плата за земельну ділянку по вул. Микулинецька, 46, згідно договору оренди землі з Тернопільською міською радою від 03.10.2001 року за №369 сплачувалась не в повному обсязі, у зв'язку із чим виникла недоплата по орендній платі за землю за період з 01.01.2006 року по 31.10.2008 року на загальну суму 109753,68 грн.

Підставою виникнення заборгованості є рішення Тернопільської міської ради від 11.12.2003 року №4/9/71 згідно якого орендна плата становить 2,5 % від грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.03.2004 року складає 1400824,58 грн.

За результатами розгляду викладених в Акті перевірки порушень Тернопільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001731502/0 від 11.02.2009 року, яким визначено заборгованість із штрафними санкціями по орендній платі на загальну суму 165140,52 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене ЗАТ «Українська енергетична група»в порядку апеляційного узгодження до ДПА в Тернопільській області та до ДПА України, проте скарга залишена без задоволення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

У відповідності до статті 2 ЗУ «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Згідно ст. 13 вказаного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Частинами 1-3 статті 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) (ст. 19 «Про плату за землю»).

Згідно з рішення Тернопільської міської ради від 11.12.2003 року №4/9/71 орендна плата за землю становить 2,5% від грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що орендується позивачем станом на 01.03.2004 року складає - 1400824,58грн.

Відповідно до пп.11 п. 8 договору оренди земельної ділянки з Тернопільською міською радою, орендар зобов'язаний самостійно проводити визначення конкретного розміру орендної плати з врахуванням встановленого відповідно до чинного законодавства коефіцієнта індексації грошової оцінки землі.

Судом першої інстанції при розгляді справи не враховано, що коефіцієнт індексації плати за землю визначається відповідно до положень Постанови КМУ від 12.05.2000 року №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», відповідно нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2006 року за 2005 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації - 1,035; нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2008 року за 2007 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації - 1,028.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Також при розгляді справи в суді першої інстанції не враховано, що в порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю»ЗАТ «Українська енергетична група»податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2006-2008 рр. не подані, нарахування та сплата орендної плати за земельну ділянку в м. Тернопіль по вул. Микулинецька, 46- не проводились.

З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції не правомірно задовольнив позовні вимоги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової про відмову в позові.

На підставі викладеного, ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2009 року скасувати, постановити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2010 року.