Рішення № 101582586, 03.12.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5199/20

Провадження № 2/0182/1102/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2021 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.1-4), посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 21.05.2014 року, згідно якої було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт на умовах, визначених Банком з можливістю його збільшити або зменшити. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у Заяві.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов`язувався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти, комісії,пені тощо) у терміни, встановлені кредитним договором.

У порушення ст.ст.526,527,530,1054 ЦК України та умов Договору відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав.

Станом на 17.08.2020 року заборгованість відповідача за Договором склала 36919 грн. 27 коп., яка складається з наступного: заборгованість за поточним тілом кредиту - 20,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 36340,35 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 558,92 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 0,00 грн., нарахована пеня - 0,00 грн., нараховано комісії - 0,00 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором у розмірі 36919 грн. 27 коп. та понесені ними судові витрати.

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення по справі не заперечує, вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання з боку банка відсутні (а.с.73).

Ухвалою судді від 08.12.2020 року позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі (а.с.78,79).

Ухвалою судді від 08.12.2020 року у задоволенні клопотання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про огляд веб-сайту відмовлено (а.с.80).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Копію ухвали судді від 08.12.2020 року направлено відповідачу за його останнім місцем реєстрації (а.с.77,82). До суду повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення адресату (а.с.89).

Ухвалою суду від 14.04.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено (а.с.116).

Ухвалою суду від 14.04.2021 року відзив на позовну заяву та їх копії повернуто відповідачу ОСОБА_2 без розгляду; встановлено додатково строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали (а.с.117,118).

17.05.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.122-129,130-153), згідно якого з вимогами позову не погоджується та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Послалася на правовий висновок Великої Палати Верховного суду України по справі № 342/180/17-ц від 03.07.2019 року. Вказала, що відповідно до наданих банківських виписок фактично отримана нею сума кредитних коштів складає 127013,35 грн., фактично погашена нею сума кредитних коштів складає 135787,55 грн., з яких частина коштів пішла на погашення відсотків та неустойки, що протирічить висновкам Верховного Суду. Вважає, що сума погашених коштів значно перевищує суму фактично отриманих кредитних коштів.

25.06.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.155-161). Зазначено, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів. З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції). Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Стосовно надано відповідачем власного розрахунку заборгованості зазначив, що відповідач не має спеціальних знань для проведення розрахунку заборгованості за кредитом, судово-бухгалтерської експертизи по справі не проводилось, тому відсутні підстави вважати наданий відповідачем контррозрахунок заборгованості належним.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.85-87).

21.05.2014 року ОСОБА_3 звернулась до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК». 21.05.2014 року ОСОБА_3 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, згідно з умовами якої остання надала згоду, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.30). Вона ознайомилася та згодна з умовами та правилами надання банківських послуг. Відомості про кредитний ліміт та умови його отримання в заяві відсутні.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 (а.с.29), старт карткового рахунку, дата проведення - 21.05.2014 року, встановлення кредитного ліміту 500,00 грн.; 24.11.2014 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 2000 грн. 00 коп.; 19.10.2016 року відбулось зменшення кредитного ліміту - 0 грн. 00 коп.; 31.01.2017 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 2300 грн. 00 коп.; 26.05.2017 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 13000 грн. 00 коп.; 07.09.2017 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 16000 грн. 00 коп.; 09.11.2017 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 21000 грн. 00 коп.; 18.06.2018 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 23000 грн. 00 коп.; 25.06.2018 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 25000 грн. 00 коп.; 03.09.2018 року відбулось збільшення кредитного ліміту - 35000 грн. 00 коп.; 04.07.2019 року відбулось зменшення кредитного ліміту - 0 грн. 00 коп.

Як вбачається з довідки (а.с.28), ОСОБА_2 надано кредитні картки, термін дії останньої до 05/21.

Визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.16-27).

До кредитного договору банк додав Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.31,32-60).

Згідно розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 , наданого позивачем (а.с.6-15), станом на 17.08.2020 року заборгованість відповідача за Договором склала 36919 грн. 27 коп., яка складається з наступного: заборгованість за поточним тілом кредиту - 20,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 36340,35 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 558,92 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 0,00 грн., нарахована пеня - 0,00 грн., нараховано комісії - 0,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 21.05.2014 року процентна ставка не зазначена. Також у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, також заява не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Банк, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21.05.2014 року, додав до позову Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21.05.2014 року шляхом підписання заяви.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що підписанням 21.05.2014 року Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку відповідач надав згоду, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, те, що 21.05.2014 року відповідачу надано картку та встановлено кредитний ліміт 500,00 грн. і збільшено його розмір до 35000 грн. 00 коп., суд вважає доведеним, що 21.05.2014 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, обумовлених у письмовому вигляді у кредитному договорі, укладеному між сторонами 21.05.2014 року шляхом підписання заяви.

Суд звертає увагу на те, що заборгованість по тілу кредиту, в межах підписаної відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 21.05.2014 року, на підставі якої йому було видано платіжну картку та встановлено кредитний ліміт, не може перевищувати граничну суму, яку кредитор надає позичальникові, тобто кредитний ліміт, який в даному випадку встановлений 03.09.2018 року в розмірі 35000,00 грн.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не може покласти в основу рішення складений відповідачем загальний підрахунок про рух коштів по кредитному рахунку за період 22.05.2014 - 11.03.2021 (валюта:гривня), який міститься на а.с.130-151, так як він не є належним та допустимим доказом. Будь-яких клопотань з приводу проведення розрахунку відповідачем не заявлялось.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № б/н від 21.05.2014 року за тілом кредиту - 35000 грн. 00 коп., в інших вимогах слід відмовити за недоведеністю.

Також, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп., сплачений останнім при подачі позову (а.с.5).

Керуючись ст.ст.8,42 Конституції України, ст.ст.1,3,15,16,509,526,626-629,633,638,1054,1055 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,259,263-265,268,354, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 21.05.2014 року за тілом кредиту - 35000 грн. 00 коп. (тридцять п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

В іншому - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова