Постанова № 10157755, 16.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1497/10/2370 16.06.2010 р. м. Черкаси

13 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Руденко А.В.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю: представника позивача - Бондаренка О.М. (за довіреністю № 6752 від 22.04.2009р.),

представника відповідача Мазура С.М. (за довіреністю від 19.11.2009 р. № 1435),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 97 611 грн. 81 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Смілянська обєднана державна податкова інспекція, в якому просить стягнути з комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»податковий борг з податку на прибуток у сумі у сумі 97611 грн. 81 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Смілянської міської ради 05.06.2002 р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 28.04.2010 р. за відповідачем згідно облікової картки платника обліковується податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємств у сумі 97 611 грн. 81 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що Смілянська міська рада Черкаської області керуючись ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та беручи до уваги рішення Конституційного Суду України № 5 РП/2010 від 16.02.2010 р. своїм рішенням № 45-4/V від 25.02.2010 р. звільнила відповідача від сплати податку на прибуток за 2009 рік у сумі 97936 (девяносто сім тисяч девятсот тридцять шість) грн. 00 коп.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш Дім»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Смілянської міської ради 05.06.2002р., ідентифікаційний код 31982446, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 05.06.2002 р. та перебуває на обліку в Смілянській обєднаній державній податковій інспекції як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р. з 25.06.2002р. за № 18 - ДКП, що підтверджується довідкою від 06.04.2010 р. № 10291.

09.02.2010 р. відповідач подав до Смілянської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 р., якою самостійно визначив податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 97 636 грн. (рядок 17 декларації).

25.02.2010 р. Смілянською міською радою Черкаської області прийнято рішення № 45 4/V про звільнення КЖВП «Наш дім»від загальнодержавного податку на прибуток у сумі 97636 грн.

Відповідно до статті 143 Основного Закону України територіальні громади через утворені ними органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи) здійснюють повноваження, передбачені цією статтею, а також вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною другою статті 1 Закону N 1251 передбачено право Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів, тобто обсягів надходжень до місцевих бюджетів на відповідний бюджетний період, запланованих та затверджених радами та погоджених Міністерством фінансів України і Верховною Радою України у встановленому законом порядку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування", статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" положення частини другої статті 1 Закону N 1251 треба розуміти так, що Верховна Рада АРК та ради мають право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування не тільки стосовно місцевих, а й стосовно загальнодержавних податків, суми яких відповідно до законів України зараховуються до місцевих бюджетів, в межах цих сум.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 14 Закону N 1251 податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів. Це зумовлено його важливим значенням з точки зору забезпечення державної фіскальної політики: в Україні він є одним з основних податків, що забезпечує наповнення доходної частини державного бюджету. Як інструмент фіскальної політики держави, за своїм сутнісним наповненням він є вилученою частиною прибутку законодавчо закріпленої категорії платників до централізованого фонду грошових ресурсів держави, а за своїм призначенням - субстанцією для створення ефективної системи регулювання взаємовідносин суб'єктів господарювання з бюджетом і, зокрема, невід'ємним атрибутом регулювання та стимулювання інвестиційних процесів у економіці.

Законодавець передбачає можливість зарахування загальнодержавних податків і зборів до бюджетів Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів у порядку, визначеному законами України (частина третя статті 14 Закону N 1251). Таке право є частиною державної податкової політики, спрямованої на забезпечення адресної фінансової підтримки державою тих територій, які наразі цього потребують, раціонального адміністрування податків, а тому має цільове призначення. Закон надає право стягнення податку на прибуток комунальних підприємств до відповідних місцевих бюджетів.

Проте системний аналіз зазначених положень не дає підстав для такого висновку, оскільки частина перша статті 1 Закону N 1251 містить лише загальну норму, за якою "встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування", при цьому повноваження зазначених органів щодо різних видів податків (загальнодержавних, місцевих) не конкретизовано. Наведена Судом частина друга статті Закону N 1251 не вказує на те, що таку дію місцеві ради можуть вчиняти стосовно загальнодержавних податків. В той самий час органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", регулюючи порядок справляння цього податку, зокрема питання надання пільг, не наділяє Верховну Раду Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування правом встановлювати будь-які пільги зі сплати податку на прибуток підприємств.

Отже, надавши комунальному житлово-виробничому підприємству «Наш Дім»пільгу на сплату загальнодержавного податку, Смілянська міська рада Черкаської області як орган місцевого самоврядування діяла у спосіб, не передбачений Конституцією України та законами України. Така думка узгоджується з правовими позиціями Конституційного Суду України стосовно конституційних засад організації і діяльності органів місцевого самоврядування (Рішення від 9 лютого 2000 року N 1-рп/2000, від 18 червня 2002 року N 12-рп/2002, від 27 травня 2008 року N 11-рп).

Спеціальним законом, який визначає платників податку на прибуток, обєкти оподаткування, правила ведення податкового обліку, а також порядок нарахування та строки сплати цього податку, є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (у подальшому Закон № 334).

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств визначені п. 16.4 ст. 16 Закону № 334, згідно якого платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Так, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до статті 11 цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів. При цьому сплачується податок на прибуток підприємств за звітний період платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування, установлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, в свою чергу передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до положень статті 15 Закону N 334 ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до Закону N 334. Згідно з цими положеннями виключно шляхом внесення змін до Закону N 334 можуть встановлюватися та змінюватися пільги щодо податку на прибуток.

Аналіз Закону N 334 показує, що він не передбачає пільгового оподаткування прибутку комунального підприємства. Тобто держава не передбачила можливості полегшеного режиму справляння податку на прибуток комунальних підприємств, а тим більше страхових компаній, в чиїй власності вони б не перебували.

Згідно з витягом з облікової картки платника податку на прибуток за станом на 28.04.2010 р. у відповідача обліковувалась переплата з податку на прибуток у сумі 24 грн. 19 коп., 09.02.2010 р. нараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 97 636 грн. за декларацією № 55 512 від 09.02.2010 р., з врахуванням переплати сума податкового зобовязання за 2009 р., яка підлягала до сплати складає 97 611 грн. 81 коп.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 визначено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вказаних приписів на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 11.01.2010 р. № 1/6 на суму 38 831 грн. 10 коп. та другу податкову вимогу від 22.02.2010 р. № 2/62/2975/24-012 на суму 198 533 грн. 58 коп. Вказані вимоги отримані уповноваженою особою відповідача 19.01.2010 р. та 20.02.2010 р., відповідно.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобовязання Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення № 33/24 012/31982446/4855 від 26.03.2009 р. про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, що передбачено ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-111.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 97 611 грн. 81 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»(Черкаська область, м. Сміла, вул. Зарічна, 32, ідентифікаційний код 07758480) до Державного бюджету через Смілянську обєднану державну податкову інспекцію (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, буд. 76, ідентифікаційний код 22809156) податковий борг з податку на прибуток у сумі 97 611(девяносто сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 81коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 22 червня 2010 року.

СуддяА.В. Руденко