Рішення № 101573815, 29.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2558/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Степанюк Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 55959,97 грн., 2270 грн. судового збору.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 02.05.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №Z06.00303.005204828. Згідно кредитного договору відповідач отримала кредит в розмірі 40400 грн. зі сплатою 21,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повність виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами. Проте, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором. Останній платіж відповідачем здійснено 10.12.2020 року. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 27.01.2021 р. становить 55959,97 грн. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 27.01.2021 р. Відтак, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 12.12.2020 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги Банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.05.2021 р. у справі відкрито провадження.

26.10.2021 року ОСОБА_2 надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позовної заяви.

03.11.2021 року представником позивача надіслано до суду відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Згідно позовної заяви просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 28.09.2021 року не з`явилась. Належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи. До суду подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 29.10.2021 року не прибула. Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. До суду надіслала справку лікаря. При цьому з такої довідки не вбачається, що остання перебуває на стаціонарному лікуванні та немає можливості з`явитись на судове засідання до суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 29.11.2021 року не з`явилась. Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця реєстрації, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 02.11.2021 року та направленою на електронну адресу суду (29.11.2021 року) справку лікаря, в якиій просить таку довідку долучити до матеріалів справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи до суду не надходило.

Також відповідач не скористалась своїм правом на судове засідання в режимі відеоконференції та правом на захист в суді через представника.

Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності представника позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судове засідання, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 02.05.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №Z06.00303.005204828. Згідно кредитного договору відповідач отримала кредит в розмірі 40400 грн. зі сплатою 21,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повність виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами. Проте, відповідач не повернула отриманий кредит встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.

Як вбачається із наданої в матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 здійснила 10.12.2020 року.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 12.12.2020 року на адресу ОСОБА_1 банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч.2 статті ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки – розрахунку заборгованості, яку суд приймає до уваги, у відповідача станом на 27.01.2021 року виникла заборгованість у сумі 55959,97 грн., що складається з 27679,54 грн. основного боргу, 3922,56 грн. простроченого боргу, 7806,41 грн. прострочених процентів, 473,91 грн. строкових процентів, 837,73 грн. нарахованої плати за обслуговування кредиту, 14712,43 грн. простроченої плати за обслуговування кредиту, 527,39 грн. пені.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, в судове засідання неодноразово не з`явилася та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Крім цього, суд не погоджується з доводами відповідача виходячи з наступного. Відповідно до Паспорту споживчого кредиту Додаток №1 до Договору кредиту та страхування №Z06.00303.005204828 від 02.05.2019 ОСОБА_2 зобов`язалася погашати кредит щомісячно до 02 числа календарного місяця в період з 02.06.2019 по 02.04.2022 в сумі не меншій 2 560,94 гривень, а в період із 03.04.2022 по 02.05.2022 у розмірі 2 560,78 гривень. Разом з тим, із виписки по рахунку відповідача вбачається, що погашення кредитної заборгованості нею здійснювались лише в період з 31.05.2019 по 10.12.2020 на загальну суму 25 115,00 гривень, що узгоджується із квитанціями про погашення кредиту, долученими ОСОБА_2 до матеріалів справи. Відповідно до наданих додатків до позовної заяви, гроші, що надходили на рахунок відповідача, розподілялись відповідно до пункту 9.9 ДКБОФО. При цьому, правильність розрахунку суми заборгованості в частині тіла кредиту свідчить наступне: загальна сума тіла кредиту за Кредитним договором становить 40 400,00 гривень. ОСОБА_2 сплачено по тілу кредиту кошти на загальну суму 8 797,90 гривень. Отже, залишок кредитної заборгованості відповідача в цій частині становить 31 602,10 гривень, з яких 27 679,54 гривень основного боргу та 3 922,56 гривень простроченого боргу. Дана інформація узгоджується із Кредитним договором, випискою по рахунку, довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_2 відповідно до Кредитного договору. Крім цього, довідка-розрахунок покликана відображати інформацію про загальну суму кредитної заборгованості та її складові. Інформацію щодо погашення заборгованості відображає виписка по рахунку ОСОБА_2 .

Прострочений борг — це сума кредитних коштів, яку ОСОБА_2 слід було сплатити станом на 27.01.2021 згідно графіку щомісячних платежів, проте остання допустила прострочення таких платежів.

Відтак, заборгованість в частині тіла кредиту є цілком обґрунтованою та підлягає стягненню в заявленому обсязі.

Щодо законності встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості Відповідно до пункту 1.5. Кредитного договору, під час користування кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Інші послуги Банку». У пункті 9.8.2. ДКБОФО за користування кредитом Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком за Договором кредиту, що включає в себе: - надання інформації за рахунками Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в Контакт-центрі Банку, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за Договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; - опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Разом з тим, частиною 1 статті 1 Закону встановлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, зазначена норма є диспозитивною і застосуванню такого права передує наявність волевиявлення позичальниці у вигляді вимоги про безоплатне одержання інформації, передбачає право на безоплатне одержання інформації позичальником не більше одного разу в місяць, встановлює, що позичальник застосовує таке право виключно при умові виставлення Кредитодавцю відповідної вимоги, вимога про безоплатне надання інформації пред`являється в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором.

У пункті 9.15.4. ДКБОФО зазначено, що Позичальник має право не частіше одного разу на місяць отримати у Банку надання безоплатної інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися Позичальнику за законом. Проте, відповідно до пункту 9.23. ДКБОФО всі повідомлення Сторін за Договором кредиту вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в Кредитному Договорi адресами Сторін Тобто Кредитним договором, ДКБОФО передбачено надання інформації, як і безкоштовно, так і платно. При цьому, надання вищевказаної послуги в безоплатній формі можливе не більше одного разу у місяць, якщо Позичальник звернувся до АТ «Ідея Банк» за вказаною у Кредитному договорі адресою з письмовою вимогою про використання такого права. В інших випадках надання послуги з обслуговування кредиту є оплатною та за надання такої Боржник зобов`язаний сплатити платіж передбачений умовами Кредитного договору. Пункт 3.2.1.Кредитного договору та пункт 3.2.4. Кредитного договору не суперечать один одному, та не є взаємовиключними, так як регламентують різні способи, та кількість раз отримання інформації.

У постанові Верховним судом від 13.05.2021 по справі 461/1763/20 підтверджено законність встановлення плати за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за послуги ідентичні тим, що встановлені у Кредитному договорі стягнення якої здійснюється у цій справі. Верховний суд зазначив: «Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778cв19) встановлено несправедливість умов кредитного договору щодо включення плати за послуги (зокрема, за надання інформації по кредиту), які відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів повинні надаватися безоплатно, що є підставою для визнання цих умов недійсними. Натомість у справі, що є предметом перегляду, судами встановлено, що до плати за обслуговування кредитної заборгованості включено інші послуги банку, які не підпадають під положення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо безоплатності надання, а належать до загальних обгрунтованих витрат за споживчим кредитом відповідно до частини другої статті 8 вказаного Закону. Отже, у постанові Верховного Суду, на яку посиласться заявник у касаційній скарзі, та у справі, що є предметом перегляду, встановлено різні фактичні обставини, тобто правовідносини не є подібними».

Крім цього, суд не погоджується з доводами відповідача щодо несправедливості умов

Кредитного договору, що встановлюють плату за обслуговування кредиту виходячи з наступного.

Відповідно до частини 9.26. ДКБОФО Позичальник гарантує, що: уся інформація, відомості

та документи (у тому числі ті, що містяться в Договорі кредиту та кредитній справі Позичальника

у Банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і

відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов`язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладенням Договору кредиту повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з Тарифами Банку і згоден з ними; умови Договору кредиту та даного Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам. У пункті 13.1. ДКБОФО Сторони безвідклично підтвердили, що цей Договір укладений, у тому числі, на підставі принципу «свободи договору», передбаченого ст.ст.6,627 Цивільного кодексу України. Сторони стверджують, що положення цього договору їм зрозумілі та є справедливим. До того ж, Кредитний договір в тому числі в частині встановлення плати за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є чинним та підлягає безумовному виконанню в силу презумпції правомірності правочину, що закріплена у статті 204 Цивільного кодексу України.

Верховний суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 353/1044/17 чітко зазначив: «у статті

204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Станом на день розгляду даної справи відсутнє рішення суду яке б спростовувало чинність Кредитного договору повністю або в окремій його частині, в тому числі з мотивів несправедливості його умов. Таким чином, у АТ «Ідея Банк» були всі правові підстави для нарахування та стягнення із ОСОБА_3 плати за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Щодо процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що однією із складових структури боргу є проценти (за користування кредитними коштами), з яких: 7 806,41 гривень - прострочені проценти, та 473,91 гривень – строкові проценти. Строкові проценти — це плата за користування кредитним коштами, яка була нарахована станом на 27.01.2021, і дострокове стягнення якої є предметом цього позову. Поряд з тим, прострочені проценти це плата за користування кредитними коштами за попередні періоди, яку відповідач не сплатила, і яка станом на 27.01.2021 становила 7 806,41 грн. Таким чином, строкові та прострочені проценти є платою за користування кредитними коштами, проте в структурі кредитної заборгованості є розділені на окремі платежі, у зв`язку із відмінністю строків їх нарахування. Право позивача нараховувати проценти відповідно до укладеного правочину є передбачене самим Кредитним договором (у пунктах 1.3, 1.8.), паспортом споживчого кредиту Додатком №1 до Договору кредиту та страхування №Z06.00303.005204828 від 02.05.2019 (у пунктах 4,5), ДКБОФО (у пунктах 9.7., 9.8.1., 9.9., 9.14.2., 9.14.4., 9.32.).

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо пені зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 9.14.8 ДКБОФО (в редакції чинній на момент укладення Кредитного договору) позичальник зобов`язується сплатити неустойку (штраф, пеню), інші нарахування та відшкодувати завдані Банку збитки на умовах цього Договору. Відповідно до пункту 9.16.1. ДКБОФО за невиконання неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором кредиту та даним договором, Банк має право нараховувати пеню, за кожен день прострочення на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі: 0,15% - в період прострочення оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65% - в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості за Договором кредиту, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення. Отже, право Кредитора нарахувати та стягувати пеню є передбачене ДКБОФО. Частина 1 статті 256 Цивільного кодексу України регламентує, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Поряд з тим, у частині 1 статті 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Відтак, у пункті 9.21. ДКБОФО сторони домовились, що строк позовної давності за Договором кредиту, встановлюється Сторонами тривалістю у 20 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, в судове засідання неодноразово не з`явилася та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 258,259, 263 -265, 351-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 55959 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн.97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) судовий збір у розмірі 2270 грн.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.Є.Радченко