Рішення № 101573644, 02.12.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/789/21

Провадження № 2-а/324/17/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

за участю:

представника позивача Носенко Ю.А.,

представника відповідача Кісь Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи в режимі відіоконференцз`язку цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

За підсудністю з Запорізького окружного адміністративного суду до Пологівського районного суду Запорізької області 11 травня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, яку згодом на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12 травня 2021 року уточнив. В уточненій позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 02 грудня 2020 року №1027-ДК/0196Пр/03/01/-20; судові витрати зі сплати судового збору стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на прикінці лютого 2021 року йому стало відомо, що існує лист Головного управління Національної поліції у Запорізькій області щодо неодноразового скерування повідомлень Держгеокадастру у Запорізькій області на його адресу. Копію цього листа він отримав від одного із аграріїв, зазначених у цьому листі. Ознайомившись зі змістом цього листа, позивач вирішів дізнатися, з яких підстав його розшукує поліція. На його запит до відділу поліції йому було повідомлено, що орган поліції виконує завдання Держгеокадастру про його привід, іншою інформацією не володіють. У зв`язку з цим 11 березня 2021 року позивачем було направлено запит до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, на який 10 квітня 2021 року він отримав відповідь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №Н-159-331/6-21 від 24 березня 2021 року щодо неодноразового скерування повідомлень Держгеокадастру у Запорізькій області на його адресу. З витребуваних у Держгеокадастра документів позивачу стало відомо, що 20 листопада 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороню земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі відповідача) Хрущ Андрієм Олександровичем та державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області-в.о.начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському. Запорізькому, Новомиколаївському районах та м.Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гаспарян Самвелом Львовичем було складено Акт обстеження земельної ділянки №1027-ДК/1199/АО/10/01/-20 та Акт №1027ДКУ1737/АП/09/01/-20 перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки (далі Акт) щодо земельної ділянки державної власності, яка розміщена на території Вербівської сільської ради Пологівського району Запорізької області розміром 55,7000 га (кадастровий номер 2324281200:03:003:0030), на підставі якого 02 грудня 2020 року було винесено припис №1027- ДК/0196Пр/03/01/-20.

У вищезазначеному приписі вказано, що зазначена земельна ділянка використовуються ОСОБА_1 з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена пунктом «і» ст.211 Земельного кодексу України та ст.55 КУпАП.

У приписі міститься застереження щодо обов`язкового його виконання та відповідальності у разі його невиконання. Відтак, на виконання владних управлінських функцій відповідач видав індивідуальні акти, які стосуються прав та інтересів позивача. ОСОБА_1 вважає, що виданий 02 грудня 2020 року відповідачем припис є протиправним, виходячи з наступного.

Наказом Держгеокадастру від 07 лютого 2020 року №39 «Про бланки Держгеокадастру» затверджено форму бланку «Бланк ПРИПИС» (Додаток 9). Вимогами даного ПРИПИСУ передбачено необхідність вказати, зокрема, суть порушення земельного законодавства та заходи, які необхідно здійснити для припинення порушення земельного законодавства, усунення його наслідків та строк їх виконання по кожному із заходів. Порушенням вимог земельного законодавства у приписах зазначено: використання ОСОБА_1 земельної ділянки з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою. При цьому не вказано, у чому полягає «відхилення» від проектів землеустрою, не вказано, які положення проектів землеустрою порушені. Більш того, у приписах нема даних, які саме проекти землеустрою порушені позивачем. Враховуючи те, що припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства, ці порушення мають бути чітко сформульовані та конкретизовані. Разом з тим, спірні приписи містять вимоги до позивача у тридцятиденний термін усунути виявлені правопорушення. При цьому відповідач не повідомив позивача належним чином про проведену перевірку, не зазначив у приписі, які порушення земельного законодавства допустив позивач, не визначив конкретні дії, обов`язкові до виконання для усунення порушень. Відтак, приписи, які не містять конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень, виконати неможливо.

У зв`язку з зазначеним позивач просить постановити судове рішення, яким визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 02 грудня 2020 року №1027-ДК/0196Пр/03/01/-20; судові витрати зі сплати судового збору стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою від 12 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 судом був залишений без руху.

Ухвалою від 03 червня 2021 року після усунення позивачем недоліків судом було відкрите провадження у спрощеному порядку з призначенням справи до судового розгляду по суті з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Проте, має місце відповідне навантаження головуючого судді по справі (в Пологівському районному суді Запорізької області працює фактично один суддя). Крім того, головуючий суддя по справі у липні-серпні 2021 року перебувала у щорічній оплачуваній відпустці (а.с.82).

Учасники справи завчасно належним чином були повідомлені судом про місце, дату і час судового розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з письмовими заявами, в яких просить справу розглянути за його відсутності за участю його представника за довіреністю Носенко Ю.М. (а.с.103, 107).

Представником відповідача за довіреністю (а.с.65) Кісь Р.Б. подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 20 листопада 2020 року було виявлено факти правопорушення у діях орендаря земельної ділянки ОСОБА_1 , що підтверджується наступними обставинами. Під час візуального обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 2324281200:03:003:0030 (яка є пасовищем) було встановлено, що земельна ділянка розорана. Зазначене свідчить про використання ОСОБА_1 земельної ділянки з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою. У ст.144 Земельного кодексу України встановлено основний алгоритм дій державного інспектора у разі виявлення порушення земельного законодавства. Вказаний алгоритм складається із наступної послідовності: 1) виявлення порушення земельного законодавства; 2) видання особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Саме такі дії і було вчинено державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області. Відповідач заперечує проти позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки при здійсненні перевірки і постановленні оспорюваного позивачем припису посадові особи відповідача у справі керувалися виключно діючим законодавством України у сфері земельних правовідносин і виключно у спосіб, передбачений КУпАП, Земельним кодексом України, Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і «Про землеустрій». При цьому представник відповідача просив суд при ухваленні рішення у справі взяти до уваги правову позицію Верховного Суду у справі №280/748/20 від 17 грудня 2020 року, у справі №826/11708/17 від 13 березня 2019 року, у справі №806/1723/18 від 17 вересня 2019 року, у справі №818/1512/17 від 27 лютого 2020 року, у справі №826/16214/17 від 22 жовтня 2020 року; визнати поважними причини пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву та поновити вказаний строк, прийняти даний відзив на позовну заяву та розглядати справу з урахуванням позиції відповідача, зазначеної у даному відзиві. Представник відповідача у зв`язку з зазначеним просив суд постановити судове рішення у даній справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник позивача за довіреністю (а.с.106) Носенко Ю.М. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги свого довірителя з зазначених у позові і відповіді на відзив підстав, просила їх задовольнити у повному обсязі. Суду пояснила, що в порушення вимог ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» посадові особи ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не повідомили належним чином орендаря земельної ділянки ОСОБА_1 про дату і час перевірки дотримання ним земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 2324281200:03:003:0030 загальною площею 55,7000 га, яка розташована на території Вербівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, і, як наслідок, позивач у справі був позбавлений свого законного права довести дотримання вимог земельного законодавства України щодо використання орендованої ним земельної ділянки. Крім того, відповідач в порушення вимог зазначеного Закону України не повідомив своєчасно належним чином позивача у справі про складення припису Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області від 02 грудня 2020 року №1027-ДК/0196Пр/03/01/-20, і, як наслідок, позбавив позивача його законного права на оскарження припису у передбачені законодавством України спосіб і термін. Крім того, представник позивача звернула увагу суду на тому, що посадові особи відповідача, які проводили перевірку використання земельної ділянки орендарем ОСОБА_1 20 листопада 2020 року, перевищили свої повноваження, оскільки державний інспектор ГУ Держгеокадастру у Запорізькй області Гаспарян С.Л. згідно припису від 02 грудня 2020 року і акту обстеження земельної ділянки від 20 листопада 2020 року не був уповноважений здійснювати перевірки на території Пологівського району Запорізької області.

Представник відповідача Кісь Р.Б. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов. При цьому пояснив суду, що обґрунтування ОСОБА_1 свого адміністративного позову з підстав, зазначених у позовній заяві, не ґрунтуються на діючому законодавстві України, бо згідно вимог Закону України «Про охорону земель» державний інспектор ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не зобов`язаний повідомляти орендаря земельної ділянки про місце і час проведення перевірки, оскільки перевіряється не суб`єкт господарювання, а об`єкт, яким виступає земельна ділянка. Щодо належного і вчасного повідомлення позивача у справі про складання відносно нього припису 02 грудня 2020 року, то відповідачем виконані були вимоги щодо такого повідомлення, про що свідчать три поштові конверти про направлення їх ОСОБА_1 , а також відомості, згідно яких ці три поштові відправлення повернулися без вручення адресату через сплив строку їх вручення. Щодо перевищення повноважень державним інспектором Гаспарян С.Л. при проведенні перевірки земельної ділянки 20 листопада 2020 року саме на території Пологівського району Запорізької області, представник відповідача пояснив суду, що зідно діючого законодавства України повноваження державного інспектора з питання здійснення перевірок поширюються не на певні райони (територіальні одиниці) Запорізької області, а на теритіорію всієї Запорізької області, і видання відповідних наказів про це не передбачено діючим законодавством України.

Суд, вислухав представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши здобуті докази в їх сукупності та взаємозв`язку, з`ясував наступне.

Судом з копії Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки з кадастровим номером 2324281200:03:003:0030 площею 55,7000 га, розташованої на території Вербівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, від 20 листопада 2020 року за №1027-ДК/1737/АП/09/01/-20 встановлено, що зазначений Акт перевірки складений державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області в.о.начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м.Запоріжжі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гаспарян С.Л. і головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Хрущ А.О. та підписаний лише ними.

У наведеному Акті перевірки зазначено, зокрема, що під час візуального обстеження земельної ділянки з кадастровими номером 2324281200:03:003:0030 (яка є пасовищем) було встановлено, що земельна ділянка розорана. Зазначене свідчить про використання позивачем земельної ділянки з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.

Судом також досліджена копія Акту обстеження земельної ділянки від 20 листопада 2020 року за №1027-ДК/1199/АО/10/01/-20 (щодо земельної ділянки 2324281200:03:003:0030); Наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 09 листопада 2020 року за №1027-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності»; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 2324281200:03:003:0030; договір оренди землі від 23 липня 2012 року; Припис від 02 листопада 2020 року №1070-ДК/0196Пр/03/01/-20 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324281200:03:003:0030).

У вказаному Приписі зазначено: «… ВСТАНОВЛЕНО: земельна ділянка з кадастровим номером 2324281200:03:003:0030, яка розташована на території Пологівського району використовується гр. ОСОБА_1 з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена пунктом «і» ст.211 Земельного кодексу України та статі 55 КУпАП. Враховуючи зазначене та керуючись статтею 144 Земельного кодексу України, статтями 5, 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статтями 18-1 та 19 Закону України "Про охорону земель", підпунктом 25-1 пункту 4, пунктами 5-1 та 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, приписую: у тридцяти денний термін усунути виявлене правопорушення. …».

Також судом досліджена копія Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого 05 січня 2017 року; копії наказів в.о.начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №444 від 23 липня 2018 року і №679 від 09 жовтня 2018 року, «Про призначення Гаспаряна С.Л. » і «Про переведення Гаспаряна С.Л. ».

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

У ч.1 ст.93 Земельного кодексу України зазначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Як зазначено у ст.52 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються за заявою землевласників або землекористувачів з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів. (…).

Згідно з п.«і» ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не надано до суду переконливих доказів використання позивачем земельної ділянки з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою та, зокрема, доказів того, що позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 2324281200:03:003:0030 (яка є пасовищем) розорана.

Тобто, відповідачем фактично не доведено порушення позивачем вимог норм права.

При цьому, судом прийнято до уваги, що у наведеному Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки не зазначено про: участь у проведенні перевірок дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки позивача; ознайомлення позивача з даним Актом та отримання ним копії цього Акту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем оскаржуваний Припис прийнятий без урахування права позивача на участь у процесі його прийняття.

Суд погоджується з позицією позивача, що «спірні приписи містять вимоги до позивача у тридцятиденний термін усунути виявлені правопорушення, без зазначення у приписі, які саме порушення земельного законодавства допустив позивач. Відповідач у своєму приписі не визначив конкретні дії, обов`язкові до виконання для усунення порушень. Відтак, приписи, які не містять конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення порушень, виконати неможливо».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд, крім зазначеного вище, виходить з того, що відповідачем не доведено, що посадові особи, які проводили перевірку земельної ділянки 20 листопада 2020 року і ухвалювали припис 02 грудня 2020 року за результатами перевірки від 20 листопада 2020 року, мали повноваження на проведення перевірки на території Пологівського району Запорізької області, оскільки відповідач на доведеність повноважень, зокрема, державного інспектора Гаспарян С.Л. не надав суду належних і переконливих доказів на підтвердження своєї позиції.

Крім того, задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд виходить також з того, що в ході судового розгляду справи судом встановлено, що, відправляючи ОСОБА_1 поштове відправлення 04 грудня 2020 року, в якому, як було встановлено судом безпосередньо в залі судового засідання при відкритті конверту представником відповідача, одним поштовим відправленням ОСОБА_1 викликався до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на 11 грудня 2020 року для надання особистих пояснень за результатами проведеної 20 листопада 2020 року перевірки земельної ділянки, в той же час це ж поштове відправлення містить в собі примірник припису від 02 грудня 2020 року, у зв`язку з чим, на переконання суду, відповідачем порушено право позивача у справі, по-перше, на обізнаність про складання припису, і, по-друге, право на надання доказів і пояснень з приводу проведеної перевірки земельної ділянки, і, як наслідок- прийнятого припису.

Щодо заперечень представника відповідача проти позовних вимог ОСОБА_1 з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справах зазначеної категорії, суд виходить з того, що, на переконання суду, по-перше, така правова позиція Верховного Суду не спростовує висновків суду у даній справі, і, по-друге, судова практика судів вищих ланок свідчить саме про те, що при задоволенні позовних вимог позивачів у справах даної категорії суди посилалися саме на правову позицію, викладену у Постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №826/11708/17, від 15 липня 2019 року у справі №140/2320/18, від 09 липня 2020 року у справі №824/561/18, від 22 жовтня 2020 року у справах №826/14317/18 і №826/16214/17, від 11 листопада 2020 року у справі №160/27/19, від 03 грудня 2020 року у справі №804/5600/16, від 31 березня 2021 року у справі №810/4361/18.

При цьому суд зауважує, що під час розгляду цієї справи враховує останню позицію Верховного Суду, сформовану щодо розгляду спорів у подібних правовідносинах.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, приходить до висновку, що оскаржуваний припис прийнятий відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, без урахування права позивача на участь у процесі його прийняття, а, отже, є не правомірним і підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська,50; код ЄДРПОУ 39820689) від 02 грудня 2020 року за №1027-ДК/0196Пр/03/01/-20 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324281200:03:003:0030, прийнятий відносно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська,50; код ЄДРПОУ 39820689) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Кацаренко І. О.