Ухвала суду № 101571156, 17.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3017/20

1-кп/308/374/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

при секретарі судового засідання Стегней К.В.,

за участю:

прокурора Толочка А.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Бачинської А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

та його захисників Бондарєвої О.С.,

Ільчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20 (справа № 308/3017/20), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України.

За ухвалою від 27.03.2020 року судом було призначено підготовче судове засідання за зазначеним обвинувальним актом, а за ухвалою від 15.04.2020 року – до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

27.09.2021 року представником потерпілої ОСОБА_1 – адвокатом Бачинською А.В. до суду подане клопотання, за яким вона просить суд: призначити повторну трасологічну експертизу речового доказу, а саме бежевого пальта вміст спецпакету № 7258946, на вирішення якої поставити наступні запитання:

1.Чи є на одязі, що наданий для дослідження, пошкодження, сліди, плями, розриви, розрізи тощо?

2.Який механізм утворення таких пошкоджень?

3.Чи могли вони виникнути від наданого на дослідження кортика.

Для дослідження експертам надати спецпакети з речовими доказами № 4524730 та № 7258946.

Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково – дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

В обґрунтування клопотання представник потерпілої зазначила наступне.

30 липня 2021 року у судовому засіданні було допитано судового експерта ОСОБА_3 з приводу неточностей у Висновку судового експерта № 2/91 від 28.02.2020 року, виготовленого Закарпатським науково - дослідним експертно-криміналістичним центром.

Так, під час допиту у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_3 повідомив суду, що під час візуального огляду вмісту спецпакету № 7258946, а саме: бежевого пальто, він будь-яких пошкоджень (розрізів, розривів, пошкодження матеріалу) не спостерігав.

Однак, під час огляду даного речового доказу у судовому засіданні судом і учасниками процесу достеменно було встановлено, що бежеве пальто (вміст спецпакету № 7258946) містить пошкодження у вигляді розрізу, що може бути слідом від проникаючого удару кортиком, також містить плями від замивання, зі слів потерпілої така намагалася замити сліди її власної крові, що просочилися на внутрішню сторону пальта.

Тому, для усунення розбіжностей і з`ясування механізму виникнення пошкоджень на речовому доказі по справі слід призначити повторну трасологічну експертизу.

В судовому засіданні 16.11.2021 року потерпіла ОСОБА_1 та її представник Бачинська А.В. клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

Прокурор клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники Бондарєва О.С. і Ільчук О.В. категорично заперечили проти зазначеного клопотання з підстав зазначених у письмовому запереченні від 15.11.2021 року, які зводяться до наступного:

По-перше, представником потерпілої - адвокатом Бачинською А.В. в заявленому клопотанні не мотивовано, чому саме ПОВТОРНА експертиза названого вище бежевого пальта має бути проведена в даному кримінальному провадженні. На переконання сторони захисту, визначені ч. 1 ст. 332 та ч. 1 ст. 242 КПК України підстави для проведення в даному кримінальному провадженні повторної судової трасологічної експертизи за клопотанням представника потерпілої, відсутні.

Та більше, відсутні навіть підстави для призначення експертизи судом в обов`язковому порядку, незалежно від наявності клопотань сторін (ч. 2 ст. 332 КПК України), позаяк висновок експерта № 2/91 від 28.02.2020 року не викликає сумнівів та не суперечить матеріалам справи. Натомість, суперечить матеріалам справи фізичний стан речового доказу, в даному випадку - бежевого пальта.

По-друге, неналежне зберігання, зокрема, пальта бежевого в період з 03.03.2020 року по день його огляду в судовому засіданні 29.06.2021 року, ставить під сумнів належне забезпечення його зберігання, істотних ознак і властивостей даного предмету одягу.

На переконання сторони захисту, наявність таких факторів, взагалі нівелює можливість призначення будь-якої трасологічної експертизи вказаного бежевого пальта (чи то додаткової, чи то повторної, чи то комісійної), позаяк стороною обвинувачення не було дотримано порядку обліку та зберігання даного речового доказу та не забезпечено неможливість підміни або зміни вмісту спецпакету 7258948 без порушення його цілісності та схоронність вилучених (отриманих) речових доказів від пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення, чому всі учасники провадження і були очевидцями під час констатації судом в судовому засіданні 29.06.2021 року про пошкодження вказаного упакування.

Окремої уваги заслуговує також наступне.

Потерпіла ОСОБА_1 під час її допиту в якості потерпілої точно не змогла відповісти на запитання, в якому стані (розстібнутому чи застібнутому) перебувало її пальто в момент події 17.01.2020 року. Остання, і це має бути зафіксованим на технічному носієві, пояснила, що пальто якимось чином розстібнулось під час штовханини з обвинуваченим.

Крім того, як видно з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 20.03.2020 року, ст.слідчим Сухим В.М. стороні захисту було надано доступ лише до матеріалів кримінального провадження в одному томі на 269 аркушах і всупереч положенням ч.ч. 2, 3 ст. 290 КПК України не було надано доступ до всіх речових доказів, або до приміщення, де такі зберігаються.

Одночасно з цим, потерпілій ОСОБА_1 по завершенні досудового слідства теж було надано доступ до матеріалів кримінального провадження, отже така знала і про зміст висновку експерта 2/91 від 28.02.2020 року і про зміст протоколів огляду її пальта слідчим Сухим В.М. 18.01.2020 року та 03.03.2020 року. Однак ані потерпілою, ані її представником, після ознайомлення з матеріалами справи не піднімалось питання про невідповідність зазначених в цих процесуальних документах даних дійсності або про необхідність призначення в даному кримінальному провадженні повторної судової трасологічної експертизи.

Заслухавши всіх сторін кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право: заявляти відводи та клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 58 КПК України представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Пункт 19 ч. 1 ст. 3 КПК України визначає терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Як зазначено у ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 15 цього ж Закону проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Як зазначено у п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) – далі за текстом Інструкція, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Пунктом 5 Науково – методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) – далі за текстом Рекомендації, передбачено порядок проведення трасологічної експертизи, а саме.

Основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об`єктів за матеріально фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об`єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).

Трасологічною експертизою можна також установлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об`єктів.

Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об`єктів.

Для вирішення ідентифікаційних завдань експерту необхідно надати: предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки); об`єкти, якими, за припущенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), могли бути залишені ці сліди; дані про час виявлення слідів, умови, у яких були об`єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.

Якщо експертові надсилається копія сліду на дактилоплівці або інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на поверхні предмета (місцевості).

Об`єкти дослідження направляються в упаковці, яка забезпечує їх збереження. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.

Поверхня предмета, на якому є сліди, що легко пошкоджуються, наприклад сліди рук, різного роду нашарування тощо, не повинна контактувати з матеріалом упаковки.

Порівняльні зразки позначаються індивідуальними позначками і посвідчуються підписом органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). Рекомендації, що стосуються підготовки порівняльних зразків за підвидами трасологічної експертизи, викладені у відповідних частинах цього розділу.

Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи: експертиза слідів рук людини; експертиза слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх; експертиза слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об`єктах, слідів нашарувань на об`єктах; експертиза слідів ніг (лап) тварини; експертиза знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, експертиза слідів знаряддя та інструментів; експертиза слідів транспортних засобів; експертиза замикальних та контрольних засобів; експертиза слідів поділу цілого на частини; експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах; експертиза вузлів та петель.

Не виключається можливість проведення трасологічної експертизи за слідами інших слідоутворювальних об`єктів, зокрема зубів (інших частин тіла людини або тварини), різного роду предметів масового виробництва тощо. З приводу можливостей експертиз і підготовки матеріалів для їх проведення слід отримувати консультації від експерта (спеціаліста).

Пункт 14 Рекомендацій визначає порядок проведення експертизи механічних пошкоджень одягу, а саме.

Проведення даного підвиду трасологічної експертизи дає змогу вирішувати ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні завдання. У процесі дослідження встановлюються характер пошкоджень та механізм їх утворення, вирішуються питання, пов`язані з ідентифікацією (ототожненням) знаряддя за пошкодженнями, що є на даному одязі тощо. Окрему групу становлять питання, що пов`язані з установленням належності єдиному цілому частин одягу, що досліджується.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є на одязі, що наданий для дослідження, пошкодження?

Який механізм утворення пошкоджень на одязі?

Чи є пошкодження на одязі розривом, розрізом, розрубом тощо?

Знаряддям (предметом) якого виду утворені пошкодження одягу?

Чи є сліди тертя, тиску, волочіння тощо на одязі, що наданий для дослідження?

Чи утворені пошкодження на одязі предметами, що надані для дослідження?

Чи належать одному цілому частини одягу, що надані для дослідження?

Дослідження пошкоджень одягу, пов`язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції судово-медичної експертизи.

Якщо стосовно одягу проводилися судово-хімічні, судово-біологічні, судово-медичні та інші експертизи, треба про це вказувати, а за необхідності надавати результати досліджень експерту.

Одяг, що надається для дослідження, повинен бути в сухому вигляді. Потрібно вказувати, чи піддавався одяг, що наданий для дослідження, після події пранню, ремонту, чищенню тощо.

Згідно висновку експерта Закарпатського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру від 28.02.2020 року № 2/91, який був наданий завідувачем сектору трасологічного обліку відділу криміналістичних видів досліджень Закарпатського НДЕКЦ МВС України Мирон Романом Івановичем, на вирішення судової експертизи слідчим були поставлені наступні питання:

1.Чи є на одязі, що наданий на дослідження, пошкодження?

2.Який механізм утворення пошкоджень на одязі?

3.Чи могли вони виникнути від наданого на дослідження кортиком?

На які експертом надані наступні висновки.

1.На бежевому пальто, сірій юбці, що надані на дослідження сліди пошкодження відсутні. На білому светрі та чорних колготах наявні пошкодження.

2.В зв`язку з тим, що на бежевому пальто, сірій юбці сліди пошкодження відсутні, запитання «Який механізм утворення пошкоджень на одязі?» - не вирішувалося. На білому светрі пошкодження могло виникнути внаслідок дії колюче-ріжучого предмету. На чорних колготках пошкодження могли виникнути внаслідок дії колючого предмету.

3.В зв`язку з тим, що на бежевому пальто, сірій юбці сліди пошкодження відсутні, запитання «Чи могли вони виникнути від наданого на дослідження кортиком?» - не вирішувалося. Пошкодження на білому светрі виникло внаслідок дії колюче-ріжучого предмету, однак встановити «Чи могли вони виникнути від наданого на дослідження кортиком?» не надається можливим з причин, наведених в дослідницькій частині висновку експерта. Встановити, чи виникло пошкодження на чорних колготах від наданого на дослідження кортика не надається можливим з причин, наведених в дослідницькій частині висновку експерта.

В ході дослідження експертом було встановлено, що візуальним оглядом упакування не порушено (зображення 5, 6).

При відкритті пакету за №7258946 встановлено, що в ньому знаходиться пальто бежевого кольору, що відповідає переліку наведеному у постанові старшого слідчого про призначення судової трасологічної експертизи (зображення 7, 8).

Надане на дослідження пальто складається з двох рукавів, спинки, капюшона.

При дослідженні поверхонь пальта наданого на дослідження візуально, за допомогою лупи криміналістичної 10х збільшення, світло природне, встановлено, що на поверхні пальта які-небудь пошкодження (розрізи, розриви, пошкодження матеріалу виготовлення) відсутні, а тому запитання «Який механізм утворення пошкоджень на одязі?», «Чи могли вони виникнути від наданого на дослідження кортиком?» - не вирішувалося.

В ході дослідження експертом було встановлено, що візуальним оглядом упакування не порушено (зображення 9, 10).

При відкритті пакету № 4524729 встановлено, що в ньому знаходяться кофта білого кольору, юбка сірого кольору, жіночі колготки чорного кольору, що відповідає переліку наведеному у постанові старшого слідчого про призначення судової трасологічної експертизи. Надана на дослідження юбка виготовлена з тканини сірого кольору з 5їлими вставками у вигляді ліній. Юбка складається з верхнього зрізу, заднього та переднього полотнища (зображення 11, 12).

При дослідженні поверхонь юбки наданої на дослідження візуально, за допомогою лупи криміналістичної 10х збільшення, світло природне, встановлено, що по середині юбки спереду наявна слабо видима пляма бурого кольору розміром 43x59 мм, інші поверхні юбки без видимих пошкоджень, які-небудь пошкодження у вигляді розрізів, розривів, пошкоджень матеріалу виготовлення відсутні, а тому запитання «Який механізм утворення пошкоджень на одязі?», «Чи могли вони виникнути від наданого на дослідження кортиком?» - не вирішувалося.

Наданий на дослідження светр з воротом стійкою з виворотом, виготовлений з трикотажу, білого кольору, складається з переду, спинки та ворота (зображення 13, 14).

На лицевій стороні светра наявні елементи у вигляді літери «W» чорного, сірого та червоного кольорів. В процесі дослідження светра за допомогою лупи криміналістичної збільшенням 10х (в природньому прямому та штучному косонаправленому освітленнях) встановлено, що на передній стороні светра а саме на відстані 165 мм від лівого краю та 175 мм від правого краю наявна пляма бурого кольору наближена до овальної форми розміром 71x52 мм. На відстані 207 мм від лівого краю та 198 мм від правого краю наявне пошкодження у вигляді прямої лінії, довжиною 16 мм, найбільшою шириною до 2 мм. В процесі дослідження пошкодження за допомогою мікроскопа МСП-1 «ЛОМО», збільшення 4-32Х, (світло штучне, відбите) встановлено, що краї пошкодження (отвору) не рівні, розтягнуті та частково розволокнені, краї знаходяться на однаковій висоті відносно одне одного. Навколо отвору наявна пляма бурого кольору (зображення 14, 15, 16).

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що пошкодження на светрі могли виникнути внаслідок дії колюче - ріжучого предмету. В процесі порівняльного дослідження клинка кортика наданого на дослідження з пошкодженням на передній стороні светра встановлено співпадіння за загальними ознакам, а саме за: формою отвору; розмірними характеристиками (враховуючи зміни розміру отвору через еластичність матеріалу, з якого виготовлено слідосприймаючий об`єкт) та за способом розділення матеріалу светра (розріз з частковим розривом волокон). Поряд з цим, співпадіння за індивідуальними ознаками не встановлено. Це може пояснюватись відсутністю чітко виражених окремих ознак на клинку зазубрили, заглиблення, тощо), які б могли відобразитися в пошкодженні на светрі та тим, що структура матеріалу светру (а саме, товсте плетіння матеріалу) не може в достатній мірі відображати окремі ознаки слідоутворюючого об`єкта (клинка), яким було утворене пошкодження зображення 16).

Враховуючи вищенаведене можна дійти висновку про те, що пошкодження на передній стороні светра наданого на дослідження виникло від колючеріжучого предмету, однак в зв`язку з тим, що у структурі матеріалу светру (а саме, товсте плетіння матеріалу, елестичність) в достатній мірі не відобразилися окремі ознаки слідоутворюючого об`єкта (клинка), відповісти на запитання «Чи могло воно виникнути від наданого на дослідження кортиком?» - не надається можливим.

Надані на дослідження колготки чорного кольору, виготовлені із синтетичного матеріалу. Складаються з пояса з гумкою, двох рівномірних частин та двох п`яточних частин (зображення 17, 18).

В процесі дослідження колготок за допомогою лупи криміналістичної збільшенням 10х (в природньому прямому та штучному косонаправленому освітленнях) встановлено, що на передній стороні колготок, а саме на відстані 120 від правого краю та 53 мм від правого краю наявна пляма бурого кольору овальної форми розміром 87x66 мм. На відстані 150 мм від лівого краю та 102 мм від правого краю наявне пошкодження овальної форми, розміром 4x6 мм. В процесі дослідження пошкодження за допомогою мікроскопа МСП-1 «ЛОМО», збільшення 4-32Х, (світло штучне, відбите) встановлено, що краї пошкодження (отвору) не рівні, розтягнуті та частково розірвані, та знаходяться на однаковій висоті відносно одні одних, в деяких місцях волокна розшаровані (що може пояснюватися властивостями матеріалу, з якого виготовлено колготки). Навколо отвору наявна пляма бурого кольору (зображення 19, 20).

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що пошкодження на чорних колготках могли виникнути внаслідок дії колючого предмету. В процесі порівняльного дослідження клинка кортика наданого на дослідження з пошкодженням на передній стороні колготок встановлено розбіжності за загальними ознакам, а саме за: формою отвору; розмірними характеристиками та способом розділення матеріалу колготок (слідів розрізу у пошкодженні на колготах - не виявлено). Однак, дані розбіжності по загальних ознаках можуть пояснюватися еластичністю матеріалу колготок та тим, що дані колготки були одягнуті потерпілою особою ОСОБА_2 в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень (згідно постанови слідчого про призначення судової трасологічної експертизи), а у подальшому, при наданні їх на дослідження, пошкодження на колготках змінили розмірні характеристики та форму. Співпадіння за індивідуальними ознаками не встановлено. Це може пояснюватись: - відсутністю чітко виражених окремих ознак на клинку (зазубрини, заглиблення, тощо), які б могли відобразитися в пошкодженні на колготках; - структура матеріалу колготок (а саме, еластичність матеріалу) не може в достатній мірі відображати окремі ознаки слідоутворюючого об`єкта (клинка), яким було утворене пошкодження; - при зніманні колготок, в процесі їх упакування, транспортування могли відбуватися зміни країв пошкодження, а тому запитання «Чи могло воно виникнути від наданого на дослідження кортиком?» - не вирішувалося.

Після проведення експертизи пальто бежевого кольору, чорні колготки, кофта білого кольору, кортик, первинне упакування після проведення дослідження спаковані у Спеціальний пакет Експертної служби МВС України за № 2078862, клапан якого заклеєний, на клапані пакету барвником чорного кольору виконаний рукописний текст, наступного змісту: «В/Е № 2/91 П/Н 12020070030000191, пальто бежевого кольору, чорні колготки, кофта білого кольору, кортик, первинне упакування, судовий експерт (підпис) ОСОБА_3 » та повернуті ініціатору проведення дослідження разом з висновком судового експерта (зображення 21, 22).

При цьому з досліджених в ході розгляду кримінального провадження доказів вбачається наступне:

-згідно протоколу огляду від 18.01.2020 року був проведений огляд предметів одягу, виданих потерпілою ОСОБА_1 17.01.2020 року в якому вона була одягнута в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень, яким встановлено: юбка жіноча сірого кольору з узорами у вигляді ламаних ліній білого кольору. Застібається на ґудзик, на поясному відділі, де також в районі ґудзика матерія просягнута речовиною бурого кольору, схожою на кров. Светер жіночій з воротом – стійкою. Светр виготовлено з трикотажу білого кольору. На лицевій і передній частині світера у верхній правій і нижній лівій частині нанесені узори у вигляді латинської літери «W», сірого, червоного та чорного кольорів. В нижній частині лицевої сторони на світері плями бурого кольору, схожі на плями крові. Капронові колготки чорного кольору в поясній частині чулка, не пошкоджена. Колготки чорного однотонного кольору суцільної розкраски. Пальто жіноче бежевого кольору з капюшоном, застібається на замок – блискавку, має два бокові кармани, які закриваються на замок – блискавку. Не забруднене. Пальто бежевого кольору упаковано, опечатано в спецпакет НПУГСУ № 7258946. Світер, юбка і колготки упаковано і опечатано в спецпакет НПУГСУ № 4524729.

-згідно протоколу огляду від 03.03.2020 року був проведений огляд спеціального пакета експертної служби МВС за № 2078862 який як додаток надійшов разом з висновком експерта № 2/91 від 28.02.2020 року. Проведеним оглядом встановлено: при візуальному огляді пошкоджень пакета не виявлено, горловина запечатана, доступ до середини пакета відсутній. При відкритті пакета встановлено, що в ньому знаходяться предмети, які були об`єктом проведення експертизи та відповідають опису та зображенню, вказаному у висновку проведення експертизи № 2/91 від 28.02.2020 року, а саме: кортик в піхвах, пальто бежевого кольору; кофта білого кольору; юбка сірого кольору; жіночі колготки чорного кольору. Кортик з піхвами упаковано в спецпакет НПУГСУ № 3496597, пальто, кофта білого кольору, юбка та жіночі колготки упаковано в спецпакет НПУГСУ № 7258948.

-за постановою від 16.03.2020 року було визнано речовими доказами пальто бежевого кольору, кофту білого кольору, юбку сірого кольору та жіночі колготки чорного кольору який після проведення трасологічної експертизи упаковано в спецпакет НПУГСУ № 7258948 у матеріалах кримінального провадження № 12020070030000191, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.01.2020 року.

В ході дослідження речових доказів судом було відкрито спецпакет № 7258948, при цьому виявлено ознаки перепакування спецпакету (заклеєний скотчем). У пакеті знаходилося пальто бежевого кольору, на якому виявлено на передній поличці, в районі живота, біля блискавки, надріз та розмиті плями бурого кольору. Светр білий, на якому нанесені узори у вигляді латинської літери «W», який на передній частині в районі живота має проріз та плями бурого кольору, зовнішньо схожі на кров. Юбка сіра з білими косими смужками із пошкодженням в районі пояса, спереду розміром приблизно 5 мм. та сліди бурого кольору, візуально схожі на кров. Колготи чорні – на яких наявні сліди пошкодження, прорізу, в районі живота спереду та сліди бурого кольору, візуально схожі на кров.

В ході дослідження речових доказів судом також було відкрито спецпакет № 3496597, при цьому візуально пошкоджень спецпакету виявлено не було та досліджено кортик, на якому будь – яких слідів при візуальному огляді виявлено не було.

В ході допиту судом потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом між іншим було встановлено, що після удару вона відчула різкий удар внизу живота, побачила кров. Удар був у пупок. Одягнена вона була у дублянку бежевого кольору, білий светр, чорні колготи та сіру юбку. Під час події вона не пам`ятає чи була розстібнута чи застібнута.

В ході допиту судом експерта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який працює на посаді завідувача сектору трасологічного обліку відділу криміналістичних видів досліджень Закарпатського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру з приводу наданого ним висновку експерта від 28.02.2020 року № 2/91, останній пояснив, що на дослідження до нього надійшло пальто, юбка, кофта, чорні колготи. Він подивився пальто, жодних пошкоджень не було, тому будь – які додаткові методи дослідження не застосовувалися, розрізів не було. Поверхні пальто досліджувалися при денному освітленні крок за кроком, ззовні та внутрі. Пальто досліджувалося одноособово. Пошкодження при такому дослідженні неможливо не побачити, плями як би були він їх описав би. На юбці була пляма бурого кольору, розрізів не було. На светрі - кофта зроблена з еластичної матерії, тому було неможливо встановити чи зроблений проріз цим кортиком. Отвори можуть не співпадати. Так само і колготках, оскільки малюнок змінюється при їх зніманні, одяганні.

Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у

правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що не існує достатніх підстав вважати висновок експерта Закарпатського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру від 28.02.2020 року № 2/91 таким, що суперечить іншим матеріалам справи, з огляду на наступне.

Слідчим у протоколі огляду від 18.01.2020 року не було встановлено забруднень пальто жіночого бежевого кольору з капюшоном, яке застібається на замок – блискавку, має два бокові кармани, які закриваються на замок – блискавку. Показами потерпілої ОСОБА_1 , наданими суду безпосередньо під час допиту, зазначене також не спростовується.

При дослідженні судом речових доказів були виявлені ознаки перепакування спецпакету № 7258948, а саме: він був заклеєний скотчем.

За матеріалами кримінального провадження судом встановлено, що речові докази були упаковані 03.03.2020 року у спецпакет № 7258948 слідчим, після проведення їх огляду, про що був складений протокол огляду від 03.03.2020 року.

При цьому експертизи проводилися 04.02.2020 року, 31.01.2020 року, 20.01.2020 року, 28.02.2020 року, тобто після 03.03.2020 року жодна експертиза у цьому кримінальному провадженні проведена не була, відомості про перепакування спецпакету № 7258948 у наданих суду доказах відсутні.

Проте, в ході дослідження безпосередньо судом речових доказів було встановлено, що пальто бежевого кольору, містить на передній поличці, в районі живота, біля блискавки, надріз та розмиті плями бурого кольору, що суперечить вищезазначеним доказам та висновку і поясненням експерта.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскільки речові докази, які повернулися з експертизи, були перепаковані слідчим, а потім невстановленою судом особою та у невстановлений час, призначення експертизи не усуне виявлених судом суперечностей, та не надасть чіткої відповіді про час виникнення таких ушкоджень: у день події, чи у подальшому після 03.03.2020 року, тобто після проведення експертизи та огляду цих речей слідчим, тому що орієнтовний перелік запитань задля проведення трасологічної експертизи не містить таких запитань, тобто експерт не зможе надати на них відповіді. Відтак проведення повторної експертизи не має правового значення для вирішення цієї справи з огляду на вищезазначені докази, досліджені судом, та неможливість співвіднести дату виникнення пошкодження на пальто із датою події, тому слід відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілої Бачинської А.В. про призначення експертизи.

Прокурором Толочко А.О. подане клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в частині покладення на нього наступних обов`язків:

1)прибувати до суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5)не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 ближче ніж на 500 метрів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що слід врахувати те, що обвинувачений ОСОБА_2 :

1)може переховується від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, обвинувачується у вчиненні умисного насильницького злочину проти особи; крім того, обвинувачений одразу після закінчення дії обраного раніше запобіжного заходу, маючи у користуванні паспорт громадянина України для виїзду за кордон, покинув територію України, вилетівши літаком до Туреччини, що свідчить про можливість у будь - який час покинути територію України.

Крім того, про ухилення від суду ОСОБА_2 може свідчити те, що 02.09.2020 ОСОБА_2 подавав звернення про дозвіл на в`їзд на територію Донецької народної республіки з України, у зв`язку з переїздом на постійне місце проживання у власну нерухомість за адресою: АДРЕСА_2 і подальше оформлення громадянства т.зв. республіки.

2)може незаконно впливати на свідка, шляхом його підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки такий безпосередньо в судовому засіданні ще не допитувався; крім того, відповідно до пояснень потерпілої ОСОБА_1 із нею зв`язувався свідок ОСОБА_5 , який повідомив, що йому пропонували неправомірну вигоду за ненадання показань у даному кримінальному провадженні;

3)може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що може свідчити обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, а також розгляд щодо ОСОБА_2 судом м. Аланія Республіки Туреччини обвинувального акта за фактом «простого спричинення шкоди здоров`ю».

Існування зазначених ризиків підтверджується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення та даними, які характеризують особу обвинуваченого.

Зокрема, за вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину передбачено покарання понад п`ять років позбавлення волі, усвідомлюючи неминучість покарання, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, на даний час не допитано всіх свідків, показання яких можуть мати суттєве доказове значення для доведення вини ОСОБА_2 , який знаючи це може здійснювати психологічний тиск та погрози, змусивши свідків відмовитись від надання показань суду.

Крім того, судом слід врахувати темний час доби вчинення злочину, вчинення його у громадському місці, відкритий спосіб вчинення кримінального правопорушення.

У судовому засіданні 15.11.2021 року прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора та просили суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники Ільчук О.В. і Бондарєва О.С. заперечили проти клопотання прокурора, оскільки вважають доводи прокурора надуманими, а ризики такими, що на цей час об`єктивно не існують.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та двох тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні наголосив про наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_2 може переховується від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), може незаконно впливати на свідка, шляхом його підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що може свідчити обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, а також розгляд щодо ОСОБА_2 судом м. Аланія Республіки Туреччини обвинувального акта за фактом «простого спричинення шкоди здоров`ю».

Прокурором суду подані наступні докази в обґрунтування клопотання у належних чином засвідчених копіях): заяви ОСОБА_2 від 02.09.2020 року, обвинувального акту ОСОБА_6 . Республікою Турція у вчиненні злочину «просте спричинення шкоди здоров`ю», протокол дачі показів потерпілою мариною ОСОБА_7 , листа від 02.07.2021 року № 225-м-ін-225/21 Міністерства юстиції України на ім`я Дарницького районного суду міста Києва про необхідність виконання судового доручення про вручення судових документів та проведення окремих процесуальних дій відносно потерпілої ОСОБА_8 .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором належними та допустимими доказами доведено наявність достатніх підстав вважати, що на цей час існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_2 може переховуватись від суду та може незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що на цей час судом вже досліджені всі документальні та відео докази, допитана частина свідків, тому ризики на цей час не зменшилися і продовжують об`єктивно існувати.

Дослідивши подане клопотання прокурора та заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який, має постійне зареєстроване місце проживання у м. Ужгороді, раніше не судимий, має значні заслуги перед державою, нагороджений відповідними орденами, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки та його активну життєву позицію в розбудові держави; приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_2 переховується від суду; незаконно впливати на свідка, шляхом його підкупу або залякування; вчинити інші кримінальні правопорушення, про що може свідчити розгляд щодо ОСОБА_2 судом м. Аланія Республіки Туреччини обвинувального акта за фактом «простого спричинення шкоди здоров`ю». Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у вчиненні злочинів та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку що задля убезпечення ризиків, які продовжують існувати на цей час, достатньо буде обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк два місяці, тобто до 17 січня 2022 року включно, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

3) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_9 ближче ніж на 500 метрів.

Слід також зазначити, що необхідність покладення на обвинуваченого інших обов`язків не обґрунтована прокурором, відтак суд не вбачає підстав задля задоволення клопотання в цій частині.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 193-194, 196, 201, 242, 331, 332 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката Бачинської А.В. до про призначення повторної трасологічної експертизи речового доказу, а саме бежевого пальта вміст спецпакету № 7258946.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк два місяці, тобто до 17 січня 2022 року включно, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

3) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_9 ближче ніж на 500 метрів.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Ужгородської окружної прокуратури Толочка А.О.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали – два місяці з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає

Суддя Н.В. Дергачова