Рішення № 101570398, 22.11.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1183/21

Провадження № 2-а/222/27/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді Доценко С.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Болбат Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Гаврилюк В.В.,

відповідача Башкатової С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управляння патрульної поліції в Донецькій області рядового поліції Башкатової Світлани Станіславівни про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в особі поліцейського Управляння патрульної поліції в Донецькій області Башкатової С.С. про визнання постанови серії ЕАО 4717958 від 02.09.2021 незаконною та скасування постанови серії ЕАО 4717958 від 02.09.2021 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вищевказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 05.08.2021 о 09-32 год. в м. Маріуполь вул. Макара Мазая, буд. 16, керував транспортним засобом - автомобілем SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки і при перевірці документів було встановлено, що водій не мав поліса обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1. ґ та п.п. 2.3.в Правил дорожнього руху України. На підставі ст. 121 ч.5 КУпАП, яка передбачає те, що водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки йому було призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, тому що він не порушував Правила дорожнього руху. Доказів того, що він був не пристебнутий ременем безпеки співробітником поліції, яка складала постанову, не надано. Всі доводи позивача не були прийняті інспектором патрульної служби, в наслідок чого було винесено незаконну постанову. Крім того, відповідачем за змістом постанови було невірно вказано місце вчинення правопорушення, а саме в постанові серії ЕАО № 4717958 від 02.09.2021 року зазначено, що місцем вчинення правопорушення є « АДРЕСА_1 » в той час як зупинка транспортного засобу відбулась у м. Маріуполь провулок Купріна,41, де нібито було вчинено правопорушення.

Враховуючи, що постанова винесена з грубими порушеннями Інструкції, просить суд визнати її незаконною та скасувати, як протиправну. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 16 вересня 2021 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надала до суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Зазначає, що 05.08.2021 року близько 09-51 години в м. Маріуполі по вул. Купріна поблизу будинку 41 позивач керував транспортним засобом - автомобілем SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаний засобами пасивної безпеки (ременями) та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР за що передбачена відповідальність за ч.5 ст121КУпАП. Після зупинки транспортного засобу позивача поліцейський діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією, КУпАП та іншими нормативними актами. На вимогу поліцейського пред`явити документи документи на право керування транспортним засобом, водій ОСОБА_1 не надав діючий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, порушивши п.п.2.1 «ґ», 2.4 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП. Тому , щодо ОСОБА_1 було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за цими статтями та визначено стягнення у виді штрафу 510 грн. Обставини правопорушення підтверджені відео з персонального реєстратора, який долучений до відзиву.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що 05.08.2021 біля 09-30 год. рухався на автомобілі SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 м. Маріуполі по вул. Купріна з вул. Митрополицької. При повороті наліво, від перехрестя, його автомобіль було зупинено працівниками поліції які повідомили про порушення ним правил дорожнього руху, а саме, що він, керуючи автомобілем, не був пристебнутий ременем безпеки. При цьому, відеозапис співробітником поліції Башкатовою С.С. було зроблено камерою невідомого походження. Також співробітником поліції було повідомлено, що в мене прострочений страховий поліс. Через два дні виявилось, що відносно мене складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій зазначено, що він, керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 ПДР України «Рух праворуч», а також вимоги п.2.1 ґ ПДР України. Зазначеною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Зазначена постанова 13.08.2021 була оскаржена до поліції Йому повідомили про скасування постанови від 05.08.2021 року та справа була направлена на новий розгляд. За наслідками нового розгляду, який відбувся 02.09.2021 о 14-00 год. у приміщенні УПП в Донецькій області, співробітником поліції Башкатовою С.С. було винесено постанову серії ЕАО № 4717958 від 02.09.2021, за якою мене вже притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн., за порушення вимог п. 2.1 ґ та п. 2.3.в ПДР України . а саме що він винний в тому,що керуючи автомобілем в зазначений в постанові час, не був пристебнутий ременем безпеки та не мав поліса обов`язкового страхування. Вважає постанову протиправною, так як у співробітника поліції не було підстав для зупинення його автомобілю бо ним не були порушення правила дорожнього руху. Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження наявності правопорушень. Тому просить скасувати зазначену постанову та стягнути понесені судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк В.В. підтримав позов В обгрунтування позовних вимог зазначив, що до нього за правничою допомогою звернувся позивач, маючі намір оскаржити постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності від 05.08.2021 року, тому що в постанові були зазначені обставини, які не мали місце під час зупинки його транспортного засобу 05.08.2021 року та його притягнуто до адмінвідповідальності за дії, які він не вчиняв. В межах договору про надання правничої допомоги ним було складено скаргу на дії поліцейського. За результатами розгляду скарги , постанова від 05.08.2021 року була скасована та повідомлено що справа направлена на повторний розгляд. 02.09.2021 року він разом з позивачем приймали участь в повторному розгляді адміністративної справи. Поліцейська Башкатова їх ознайомила з матеріалами, які , як вона вважає , підтверджують обставини вчиненого адміністративного правопорушення. За результатами розгляду було складено нову постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 02.09.2021 року серії ЕАО № 4717958 від 0209.2021 року в якій ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КуПАП за те , що 05.08.2021р. о 09-32 год. в м. Маріуполі по вул. Макара Мазая, 16, керував транспортним засобом - автомобілем SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки і при перевірці документів було встановлено, що водій не мав поліса обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1. ґ та п.п. 2.3.в Правил дорожнього руху України. Але ж постанова не відповідає вимогам закону. Невірно зазначено місце правопорушення. Так, автомобіль ОСОБА_1 було зупинено 05.08.2021р. в АДРЕСА_2 зазначено в постанові - вул. М.Мазая,16. На їх вимогу поліцією не представлено доказів на підтвердження того, що була скасована відповідальність позивача за попередньою постановою від 05.08.2021 року. У посадової особи, яка винесла постанову від 02.09.2021 року відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що дійсно ОСОБА_1 , керував автомобілем не в пристебнутий ременем безпеки. Наданий нею відеозапис з власного мобільного телефону не є допустимим доказом, тому що приватний телефон поліцейського не входить до переліку технічних засобів, що можуть використовуватись співробітниками Національної поліції України у службовій діяльності з метою виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху в розумінні п.9 ст. 31, 40 Закону України « Про Національну поліцію». Враховуючи, що відносно ОСОБА_1 співробітником поліції не складався протокол про адміністративне правопорушення та він не був учасником дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 обґрунтовано відмовив відповідачу у пред`явленні страхового полісу. В свою чергу, інспектор поліції, вимагаючи від ОСОБА_1 пред`явлення страхового полісу, не маючи при цьому у розпорядженні доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення чи причетності до дорожньо-транспортної пригоди, діяв неправомірно. Тому просив суд не приймати до уваги доводи відповідача та скасувати постанову, як таку, що винесена протиправно і відшкодувати понесені позивачем судові витрати на звернення з позовом, які складаються із судового збору, а також витрат на правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу в сумі 2500 гривень підтверджені належними доказами та підлягають стягнення на користь позивача у разі задоволення позову.

Відповідач в судовому засідання заперечувала проти позовних вимог. Зазначила, що вона 05.08.2021 у складі патрулю відпрацьовувала перехрестя вулиць Купріна та Митрополицької у м. Маріуполі. Згідно ст. 14-2 ч.1 КУпАП вела зйомку на власний мобільний телефон, що не заборонено ст. 251 КУпАП та Законом України « Про Національну поліцію» та відповідають ст.ст. 72,73, 74,75,76 КАС України. Автомобіль позивача був зупинений тому що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки і при перевірці документів було встановлено, що водій не мав поліса обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1. ґ та п.п. 2.3.в Правил дорожнього руху України. Порушення були зафіксовані на її телефон та на боді-камеру, які додані до матаеріалів справи і які доводять вину позивача у вчинення правопорушень. Постанова від 05.09.2021 року була скасована керівництвом поліції тому що невірно були кваліфіковані дії особи що притягувалась до відповідальності. Під час повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення 0.09.2021 року були додержані права особи . Було складено нову постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП за те що він 05.08.2021 року допустив керування транспортним засобом , не пристебнутим ременем безпеки та з простроченим полісом . Постанова була складена за ст.121 ч.5КУпАП, без посилання на ч.1 ст.126 КУпАП, тому що справа розглядалась за правилами ст.36 КУпАП. Місце вчинення - М.Мазая зазначено помилково, згенероване комп`ютером за місцем розгляду справи. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечувала проти стягнення судових витрат.

Ознайомившись з поданими сторонами заявами по суті справи, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

Так, судом встановлено на підставі копії постанови серії ЕАО № 4588581 від 05.08.2021 ОСОБА_1 інспектором поліції Башкатовою С.С. було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. В фабулі правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 05.08.2021 в 09-37 год. в м. Маріуполі по провулку Купріна, 41 керував транспортним засобом - автомобілем SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 Правил дорожнього руху України «Рух праворуч» - здійснив рух прямо та при перевірці документів було виявлено, що водій ОСОБА_1 не має при собі поліса обов`язкового страхування, чим порушив вимоги п.2.1 ґ ПДР України. Його дії кваліфіковані за ст. 126 ч.1 КУпАП (а.с. 8)

За заявою ОСОБА_1 від 13.05.2021 та згідно листа Управління патрульної поліції в Донецькі області від 25.08.2021 «Про надання відповіді щодо звернення» ОСОБА_1 було повідомлено, що постанову серії ЕАО № 4588581 від 05.08.2021, винесену відносно нього за ст. 126 ч.1 КУпАП скасовано та новий розгляд справи відбудеться 01.09.2021 в приміщення УПП в Донецькій області. (а.с. 11-12)

Згідно копії постанови серії ЕАО № 4717958 від 02.09.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.08.2021 о 09-32 год. в м. Маріуполь вул. Макара Мазая, буд. 16, керував транспортним засобом - автомобілем SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки і при перевірці документів було встановлено, що водій не мав поліса обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1. ґ та п.п. 2.3.в Правил дорожнього руху України. На підставі ст. 121 ч.5 КУпАП ОСОБА_1 було призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн. Постанова не містить посилання на ст.ст.126ч1, 36 КУпАП. (а.с. 9)

Таким чином підтверджено доводи позивача про те, що місце події не збігається із зазначеному в постанові.

Відповідно до п. 2.3.в Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно п.2.1 ґ Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

При дослідженні наданого відповідачем запису відеофіксації правопорушення, що є додатком до постанови, встановлено, що диск має декілька файлів. Оглянуте відео містить інформацію про рух та зупинку транспортного засобу SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та про складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Але ж із відео неможливо встановити чи дійсно водій керував транспортним засобом не пристебнутий ременем безпеки. Тому відео, на яке посилається відповідач не підтверджує факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП

Відео містить інформацію про перевірку поліцейським наданого позивачем полісу про страхування цивільно-правової відповідальності та повідомлення про те що він є простроченим.

Але ж, враховуючи, що відповідальність за керування транспортним засобом без зазначеного полісу передбачена ст.126ч.1 КУПАП, за якою дії ОСОБА_1 не кваліфіковані, суд не приймає його як доказ вини ОСОБА_1 за ст.125ч5 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 8 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до цієї статті ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. .

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд вважає, що сукупність наданих доказів відповідачем, на якого покладено обов`язок їх збирання, для доведення вини особи та їх подання для доведення правомірності прийнятого рішення, не підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУПАП та можливість збирання таких доказів втрачена.

Суд вважає не вірною, та не приймає позицію відповідача про те, що позивач постановою притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення одночасно двох правопорушень: правопорушення передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП (керування транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки) та - ст.126 ч.1 КУпАП (відсутність діючого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів)), але кваліфіковані лише за однією ст. 121 ч.5 КУПАП , як за більш серйозне правопорушення , виходячи із положень ст.36 КУпАП. Така позиція суду ґрунтується на тому, що виходячи із тексту та розуміння положень ст.36 КУпАП , її положення застосовуються не до кваліфікації правопорушень, а до порядку накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень .

Таким чином, виходячи із вимог ст.283 КУпАП суд вважає, що відповідачем в постанові, що оскаржується, діям ОСОБА_1 , в частині порушення п.п.2.1. ґ та п.п. 2.3.в , на яке посилається відповідач, не було надано належної кваліфікації . Процедури КУпАП та КАС України не дозволяють суду не звертати уваги або виправляти помилки кваліфікації під час судового розгляду.

А тому суд, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів вважає, що особу оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності лише за ст. ст.121 ч.5 КУпАП (керування транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки), яка не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

З цих же підстав суд не приймає як доказ роздруківку бази МТСБУ про відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1

Таким чином, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю вини позивача. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом до яких відноситься і професійна правнича допомога.

Частинами 1,2 ст. 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги від 02.09.2021 року ( а.с.15), додаткову угоду №1 до зазначеного договору від 02.09.2021 року про узгодження виду та обсягу виконаних робіт та їх вартість, в якому зазначено надані послуги у виді прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення в УПП в Донецькій області 02.09.202 року та визначена вартість 500 грн. (а.с.17), квитанція №1 від 02.09.2021 року про сплату Романовим за надані послуги адвокату 500 грн на підставі додаткової угоди №1 (а.с.18), акт №1 від 02.09.2021 року приймання-передачі наданих послуг (а.с.19), додаткову угоду №2 від 02.09.2021 року про надання послуги складання адміністративного позову з приводу оскарження постанови вартістю 1500 грн. (а.с.20) квитанція про сплату адвокату 1500 грн. ( а.с.21), акт №2 надання - прийняття послуги щодо складання позову вартістю 1500 гривень( а.с.22), опис виконаних робіт: 1) прийняття участі в розгляді справи в УПП в Донецькій області (виїзд за місцем розгляду, захист клієнта під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 1 година; 2) складання адмінпозову (написання позовної заяви, підібрання судової практики, доказів, виготовлення копій документів та формування пакету документів в суд - 5 годин) ( а.с.23)

Відповідач вважає розмір витрат на правничу допомогу не співрозмірним наданим послугам та не підтвердженим квитанціями до прибуткового касового ордеру з відтиском печатки банку, що підтверджували б дійсну сплату. Вважає що витрати повинні бути фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності в сумі 510 грн. штрафу, а витрати на правничу допомогу в 4 рази перевищують суму накладеного стягнення. (а.с.50)

Дослідивши позиції сторін з цього питання та надані докази, суд, виходячи із положень ч.ч.3-5 ст.134 КАС України, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення судових витрат, вважає що предметом судового розгляду є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на порушення правил дорожнього руху.

Суд вважає підтвердженим документально факт надання позивачу професійної правничої допомоги.

При цьому суд зазначає, що позиція відповідача про недоведеність витрат позивача на правничу допомогу із-за відсутності чеків чи ордерів з печаткою банку спростовується правовими висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18, відповідно до яких вимога щодо прайс-листа та акта виконаних робіт (послуг) є необов`язковою за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Але, виходячи із обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, у тому числі через призму співмірності, суд вважає їх завищеними із наступних підстав.

Позовна заява є типовою та не потребує витрати великої кількості часу на вивчення судової практики та складання позовної заяви. Вона не містить розрахунків. Справа не обтяжена великою кількістю доказів, які потребують тривалого правового аналізу і підготовка до її розгляду не потребувала значних затрат часу. Справа розглядалась за правилами ст. 286 КАС України, яка передбачає спрощений порядок судового розгляду, що підтверджує, що справа є незначної складності.

Тому суд вважає необхідним обмежити розмір компенсації понесених позивачем витрат на правничу допомогу 1000 гривень, які необхідно стягнути, відповідно до ст.139 КАС з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції. Також, за таким же порядком підлягає стягненню на користь позивача з відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в сумі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 286 КАС України, ст. 251 КУпАП, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управляння патрульної поліції в Донецькій області рядового поліції Башкатової Світлани Станіславівни про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4717958 від 02 вересня 2021 року, винесену інспектором Управляння патрульної поліції в Донецькій області рядовою поліції Башкатовою Світланою Станіславівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, 86), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, та витрати на правничу допомогу в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень, а всього 1454 (одну тисячу чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Це рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Володарський районний суд міста Донецької області.

Апеляційна скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя С.І. Доценко