Постанова № 10156939, 24.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

24 червня 2010 р. р. № 2а-4019/10/1370

16 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача Дудяка О.А., представника відповідача Гроцького Н.З., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ПП "Теком-Сервіс"

до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова

пропро визнання протиправним рішення ,

11 травня 2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Теком-Сервіс»до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова. З урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 40 від 22.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Теком-Сервіс». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте органом державної податкової служби рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість суперечить вимогам підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а доводи про виявлене заниження ПП «Теком-Сервіс»податкових зобовязань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за період березня-жовтня 2008 року спростовується висновками Акту позапланової виїзної перевірки позивача від 16.11.2009р., яким охоплено період з 01.01.2006р. по 30.09.2008р.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити з тих мотивів, що за результатами автоматизованого співставлення показників податкової звітності позивача за період з березня по жовтень 2008 року та його контрагентів контролюючим органом встановлено, що ПП «Теком-Сервіс»встановлено факт заниження податкового зобовязання з ПДВ на суму 3508619 грн., що на думку органу ДПС, є підставою для анулювання позивачу свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

На вимогу ухвали суду (надати всі наявні в обліковій справі ПП «Теком-Сервіс»документи, на підставі яких 22.04.2010 р. прийнято спірне рішення), представник ДПІ у Галицькому районі м. Львова надав роздруківку «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та повідомив, що будь-яких інших документів на обґрунтування спірного рішення облікова справа не містить.

Ухвалою суду від 07.06.2010 року за наслідками проведеного попереднього засідання до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну податкову адміністрацію України.

На запитання суду представники сторін повідомили, що надали всі наявні докази, інших надати не бажають, клопотань про витребування доказів не мають.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст виготовлено 29.06.2010 року.

Заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Приватне підприємство «Теком-Сервіс»зареєстроване як юридична особа 06.12.1996 року виконавчим комітетом Львівської міської ради з присвоєнням ідентифікаційного коду 23957093.

01 липня 1997 року приватне підприємство «Теком-Сервіс»зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17797206.

22.04.2010 року комісією ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Теком-Сервіс», яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 40.

Згідно зазначеного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації ПП «Теком-Сервіс»в якості платника податку на додану вартість слугував висновок комісії про заниження вказаним підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з березня по жовтень 2008 року на загальну суму 3508619 грн., зроблений на підставі даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Правовою підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість в Акті №40 вказано розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»від 09.09.2009 № 1120-р, згідно якого органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Правомірність застосування зазначеного припису розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовував посиланням на норму підпункту «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якою, на думку податкового органу, передбачена можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких інших причин, що не встановлені цією нормою.

Суд не бере до уваги вищеописані висновки органу ДПС, а також покликання на вищезазначені норми права на обґрунтування правомірності спірного рішення з огляду на таке.

Відповідно до підпункту «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

З системного аналізу наведеної норми вбачається, що реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється в двох випадках:

1.у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку;

2.у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Другий випадок цієї норми законодавцем більш розширений, та включає в себе можливість звільнення особи від сплати податку на додану вартість як за рішенням суду, так і у випадку звільнення з будь-яких інших, передбачених законом причин. Проте поняття "інші причини" слід розуміти не як окрему підставу, як це помилково тлумачить орган ДПС, а в контексті самого змісту даної норми - привязаності до випадків, що не передбачають можливостей подальшої сплати ПДВ. Тобто, законодавець має на увазі не будь-які підстави, що не враховані цим підпунктом, а лише ті, що звільняють особу від сплати податку на додану вартість в разі її переходу на інші спрощені системи оподаткування, чи з інших підстав звільнення від такої сплати.

Підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону про ПДВ не ставить в залежність анулювання реєстрації платника ПДВ у звязку з не декларуванням податкових зобовязань, оскільки в цьому разі має місце ухилення від сплати податку, за що настає зовсім інша юридична відповідальність, а не обумовлені пунктом 9.8 статті 9 Закону наслідки.

Оскільки пункт 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем до спірних правовідносин як згаданого пункту Закону, так і розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»від 09.09.2009 № 1120-р.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами «а»- «г»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач суду не надав.

Отже, ДПІ у Галицькому районі м. Львова при прийнятті рішення - акту № 40 від 22.04.2010р. та вказуючи п.п. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, діяла з порушенням способу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення, оскільки на момент прийняття такого рішення підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Теком-Сервіс»не було.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ПП «Теком-Сервіс»підлягає задоволенню, а спірне рішення від 22.04.2010 року визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати позивача у формі сплаченого судового збору стягнути з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 40 від 22.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Теком-Сервіс»(ЄДРПОУ 23957093).

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Теком-Сервіс»(м. Львів, вул. Гнатюка, 24/2; ідентифікаційний код юридичної особи 23957093) понесені судові витрати у формі судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Москаль Р.М.