Рішення № 101565200, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Київ № 640/24682/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ТАЙКУН"до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділупро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2021 №0042896/0706 в частині, №0042897/0706, №0042898/0706, №0042899/0706,за участю:

представника позивача - Коржа М.П.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне підприємство «ТАЙКУН» (далі по тексту - позивач, ПП «ТАЙКУН») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.09.2021) просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042897/0706, №0042898/0706, №0042899/0706;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042896/0706 в частині грошового зобов`язання у сумі 2 069 331 грн., в тому числі 413 866 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обгрунтовано безпідставними висновками акту перевірки від 23.04.2021 №33953/Ж5/26-15-07-06-01 щодо безтоварності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАРСАЛ», ТОВ «ПІЛІГРИМ СЕРВІС», ТОВ «ГРІН ФОРСЕС» та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД БІЗНЕС», неврахуванням первинних документів, які були оформлені належним чином і додані до заперечень до акту перевірки. Також, за посиланням позивача, є безпідставними твердження в акті перевірки від 23.04.2021 №33953/Ж5/26-15-07-06-01, що придбані будівельні матеріали ПП «ТАЙКУН» не використовувало у господарській діяльності, оскільки первинні документи доводять зв`язок використаних будівельних матеріалів з господарською діяльністю підприємства. Також позивачем вказано на порушення відповідачем приписів статті 102 Податкового кодексу України щодо строків визначення платнику податків грошового зобов`язання, зокрема за період - з вересня 2017 року по березень 2018 року. Крім того, позивач вказує на безпідставність висновків акту перевірки щодо нереєстрації податкових накладних, які взагалі не складались за відсутності обов`язку по їх складанню, оскільки будівельні матеріали були використані у власній господарський діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/24682/21.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги ПП «ТАЙКУН» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042896/0706, №0042899/0706, №0042897/0706, №0042898/0706, прийнято в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства України, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, відповідачем вказано на дефектність первинних документів, наданих під час перевірки, або взагалі їх відсутність.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказано, що належним чином оформлені первинні документи були надані до заперечень до акту перевірки, проте жодним чином не враховані відповідачем. Контрагенти позивача мали трудові та виробничі ресурси для провадження господарської діяльності, висновки акту перевірки є безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2021 замінено первинного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2021 закрито підготовче провадження у справі № 640/24682/21 та призначено судове засідання до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 11.11.2021 оголошено перерву, зобов`язано сторін надати суду додаткові пояснення з приводу питань, які виникли під час судового розгляду справи.

Проте в судове засідання 22.11.2021 відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, вимог суду не виконав.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі направлень від 25.03.2021 №5406/26-15-07-06-01-18, №5404/26-15-07-06-01-18, №5414/26-15-07-08-04, №5416/26-15-07-08-04, №5407/26-15-07-10-02, №5410/26-15-07-10-03, №5408/26-15-07-03-05, №5417/26-15-07-09-06, №5413/26-15-07-03-05, та на підставі наказу від 15.03.2021 №2027-п проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «ТАЙКУН».

Перевіркою встановлено порушення ПП «ТАЙКУН»:

- пункт 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункт 134.1 статті 134, пункт 138.2, підпункту 138.3.2. пункту 138.3 статті 138, підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, пункт 7, пункт 11, пункт 16, пункт 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХЇУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 статті 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 у результаті чого занижено (завищено) податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 921 456 гривень;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), пункт 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 1 751 637 гривень та завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за грудень 2020 року на суму 407 285 гривень;

- пункту 201.1, пункту 203.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при визначенні податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

- статті 2 Закону України від 23.09.1994 №І85/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями, в частині несвоєчасного отримання невиключної ліцензій на суму 4000,00 євро (еквівалент 125 043,17 гривень) за Ліцензійним договором від 15.05.2017 №1 з компанією «ZA CO INTERNATIONAL LTD» (Англія);

- пункт 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» зі змінами та доповненнями, а саме порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна станом на 01.07.2018;

- підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164, підпункту е) 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, статті 167, пункту 173.1 статті 173, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 171.2 а) статті 171, із врахуванням підпункту 14.1.180, підпункту 14.1.47, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті в бюджет податку на доходи фізичних осіб із додаткового доходу (додаткового блага) фізичної особи за вересень 2020 року в сумі 53833,00 гривень та встановлено несвоєчасну сплату податку з дивідендів в періоді з 01.04.2017 по 30.11.2019 в сумі 101435,82 гривень;

- підпункту 1.1, підпункту 1.3, підпункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, підпункту е) 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 171.2 а) статті 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору із додаткового доходу (додаткового блага) фізичної особи за вересень 2020 року в сумі 3679,00 гривень та несвоєчасну сплату в бюджет військового збору за липень 2017 в сумі 4230,75 гривень;

- пункту 46.1 статті 46, підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47, статті 51, пункту 70.16, статті 70, підпункту 176.2.«б», пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Із змінами та доповненнями, пункту 1.2, пункту 3.3. Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, І сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», щодо не відображення у звіті за формою 1-ДФ за 3 квартал 2020 року додаткового доходу (додаткового блага) фізичної особи (ознака доходу « 126»);

- пункту 1 Постанови Правління НБУ №210 від 06.06.2013, «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» зі змінами та доповненнями, пункту 6 розділу II «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ №148 від 29.12.2017, зі змінами та доповненнями.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 23.04.2021 №33953/Ж5/26-15-07-06-01 (далі по тексту - Акт перевірки), до якого позивачем 13.05.2021 подані заперечення разом із додатками - первинними документами щодо господарських взаємовідносин позивача із контрагентами.

За результатом розгляду заперечення ПП «ТАЙКУН», Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві висновки акту перевірки від 23.04.2021 №33953/ж5/26-15-07-06-01 залишено без змін, а заперечення - без задоволення, про що повідомлено позивача листом від 26.05.2021 №11461/і/26-15.

На підставі встановлених порушень Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві 02.06.2021, поміж інших прийняті, оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- №0042896/0706, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 189 546,00 грн., (в тому числі основний платіж 1 751 637,00 грн., штрафна санкція 437 909,00 грн.);

- №0042897/0706, яким за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування застосовано до позивача штраф у розмірі 40 800,00 грн.;

- №0042898/0706, яким позивачу зменшено від`ємне значення податкового кредиту за грудень 2020 року на суму 407 285 гривень

- 0042899/0706, яким позивачу збільшене грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 090 464,00 грн., (в тому числі основний платіж 921 456,00 грн. штрафна санкція у сумі 169 008,00 грн.).

За наслідками процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної податкової служби України від 12.08.2021 №18504/6/99-00-06-01-01-05 про результати розгляду скарги ПП «ТАЙКУН», податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.06.2021 №0042896/0706, №0042899/0706, №0042897/0706, №0042898/0706 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до приписів пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Підпунктом ''а'' пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як підсумок вимог наведених правових норм, у податковому обліку господарські операції з придбання/реалізації товарів (послуг) повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Обов`язковим звітним документом в податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.

За посиланням позивача, за результатами фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАРСАЛ», ТОВ «ПІЛІГРИМ СЕРВІС», ТОВ «ГРІН ФОРСЕС» та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД БІЗНЕС», у ПП «ТАЙКУН» виникло право на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Також позивач вказує, що частина оригіналів документів по взаємовідносинам із названими контрагентами була втрачена під час переїзду в інше офісне приміщення у квітні-травні 2020 року. Тому до перевірки були надані роздруковані комп`ютерні копії документів, які після їх відновлення за участю контрагентів, були надані контролюючому органу через заперечення на акт перевірки.

Натомість, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проігноровані відповідні первинні документи та аргументи позивача, викладені в запереченнях.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вбачається із листа Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 26.05.2021 №11461/і/26-15 за наслідками розгляду заперечень, відповідачем не заперечується факт надання ПП «ТАЙКУН» належним чином оформлених первинних документів по взаємовідносинам із ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАРСАЛ», ТОВ «ПІЛІГРИМ СЕРВІС», ТОВ «ГРІН ФОРСЕС» та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД БІЗНЕС», таких як: договорів поставки, додатків, додаткових угод, договору підряду, видаткових накладних із підписами відповідальних осіб, акту приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, прибуткових накладних за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, актів надання послуг, рахунків на оплату, платіжних доручень тощо.

Проте Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві не визнається реальний рух активів позивача із названими документами. Тобто не визнається реальність господарських взаємовідносин позивача.

Суд наголошує на тому, що зазначені висновки контролюючого органу зроблені на припущеннях, не підтверджені з боку контролюючого органу жодними належними доказами, необгрунтовані із приводу невизнання первинних документів, якими підтверджуються господарські операції позивача із названими вище контрагентами.

Так, по взаємовідносинам ПП «ТАЙКУН» з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАРСАЛ», надані договір підряду №БМР 1109/2018 від 11.09.2018, додаток №1 до договору № БМР 1109/2018 від 11.09.2018, акт надання послуг №97 від 31.10.2018, рахунок на оплату №984 від 15.10.2018, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року.

З приводу фінансово-господарських відносин між ПП «ТАЙКУН» та ТОВ «ПІЛІГРИМ СЕРВІС», позивачем надані наступні документи: договір купівлі-продажу №270619 від 27.06.2019, додаток №1 до договору 270619 від 27.06.2019, видаткову накладну №239 від 27.06.2019.

Щодо взаємовідносинам ПП «ТАЙКУН» з ТОВ «ГРІН ФОРСЕС» позивачем надані договір купівлі-продажу №190419 від 19.04.2019, додаток до договору - специфікація №1, видаткову накладну ТОВ «Грін Форсес» №59 від 19.04.2019, видаткову накладну №1010 від 01.11.2019, видаткову накладну №1011 від 12.11.2019.

По взаємовідносинам ПП «ТАЙКУН» з ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД БІЗНЕС» із матеріалів справи вбачається, що позивачем надавались під час перевірки первинні документи із названим контрагентом. Проте через відсутність документів по транспортуванню товаро-матеріальних цінностей факт поставки контролюючим органом заперечується.

У відповідності до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Також, в силу приписів підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідач мав призначити документальну позапланову перевірку за наслідками розгляду скарги платника податків і документів, долучених на спростування висновків акту перевірки, з огляду на обставини, що не були досліджені під час перевірки.

Проте контролюючий орган формально підійшов до розгляду скарги платника податків і не змінюючи висновків акту перевірки не визнав первинні документи такими, що підтверджують рух активів в процесі господарських взаємовідносин позивача із контрагентами.

В силу приписів пункту 44.6 статті 44 Податкового Кодексу України такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Нормами Податкового кодексу України передбачено право платника податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №640/637/19.

Щодо висновків контролюючого органу про невизнання реальності господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАРСАЛ», ТОВ «ПІЛІГРИМ СЕРВІС», ТОВ «ГРІН ФОРСЕС» та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД БІЗНЕС», суд наголошує, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб`єкта господарювання щодо ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер і не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

До аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у наступних справах: постанова від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, постанова від 19.03.2021 у справі №460/143/19 тощо.

Так, Верховний Суд зауважує, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, складені за результатами господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАРСАЛ», ТОВ «ПІЛІГРИМ СЕРВІС», ТОВ «ГРІН ФОРСЕС» та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД БІЗНЕС» зареєстровані контролюючим органом.

Відповідачем заперечується рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин позивача із названими контрагентами на підставі податкової інформації, яка має виключно інформативний характер і не є належним доказом у розумінні процесуального закону, про що зазначалось вище.

Відповідачем взагалі не надано суду доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки.

Щодо позиції контролюючого органу по відсутності товаро-транспортних накладних. Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року (справа № 803/1684/17, адміністративне провадження №К/9901/51649/18, ЄДРСРУ №95176997), від 21 січня 2021 року (справа №813/2204/17, адміністративне провадження №К/9901/35740/18, ЄДРСРУ № 94328053) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Під час судового розгляду справи позивач наголосив на порушенні відповідачем строків визначення позивачу грошових зобов`язань.

Так, відповідно до приписів пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи (акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, розрахунків до них) вбачається, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042896/0706, №0042897/0706, №0042899/0706, винесені контролюючим органом без врахування названих приписів Податкового кодексу України, оскільки містять суму грошових зобов`язань, визначених за межами 1095 днів (період вересень 2017 року- березень 2018 року).

Представником відповідача під час судового розгляду справу не надано суду відповідних пояснень щодо причин не дотримання вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Щодо епізоду по нереєстрації податкових накладних.

Так, з акту перевірки (сторінка 38, 39 акту) вбачається, що відповідачем не визнається факт використання позивачем придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності, а отже позивач мав нарахувати податкові зобов`язання, скласти та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із відзиву на позов вбачається, що відповідачем не заперечується факт надання позивачем документів щодо придбання та використання будівельних матеріалів під час поточного та капітального ремонтів складу запчастин за адресою м.Бородянка, вул. Індустріальна, №3/3, який перебуває на балансі підприємства та використовується ним, як об`єкт промислового виробництва.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено термін господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована па отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а таксою через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Причини невизнання використання придбаних позивачем будівельних матеріалів у власній господарській діяльності, відповідачем суду не наведено. Висновки контролюючого органу зроблені на припущеннях. До позивача податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042897/0706 застосовані штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних, які навіть не були складені в силу відсутності обов`язку по їх складанню.

По епізоду щодо заниження позивачем фінансового результату по взаємовідносинам із контрагентами-нерезидентами «Universul maruntisurilor SRL», «ICS Petruzalek SRL», «Propac SRL» (реєстрація республіка Молдова), то відповідачем не надано суду доказів витребування із платника податків по обґрунтуванню ціни реалізації товарів за принципом «витягнутої руки».

Крім того, ні акт перевірки, ні розрахунок податкового зобов`язання до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042899/0706, ні відзив на позов не дають змогу суду виділити суму нарахувань по цьому епізоду в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні (період, сума грошового зобов`язання, сума штрафних санкції).

Із заяви позивача про зменшення позовних вимог від 16.09.2021 вбачається, що позивач частково погоджується із висновками акту перевірки від 23.04.2021 №33953/ж5/26-15-07-06-01, у зв`язку із чим, за посиланням представника позивача, що не заперечене відповідачем, грошові зобов`язання в цій частині позивачем сплачено.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042897/0706, №0042898/0706, №0042899/0706.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2021 №0042896/0706 в частині грошового зобов`язання у сумі 2 069 331 грн., в тому числі: податкового зобов`язання у сумі 1655465грн. та 413 866 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ТАЙКУН" (ЄДРПОУ 24253349, м. Київ, 01021, вул. Михайла Грушевського, 28/2 нежиле приміщення №43) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені витрати, пов`язані зі сплати судового збору в розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот гривень) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2021