Рішення № 101565050, 15.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року м. Київ № 826/5959/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна» до Головного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,за участю представників сторін:

від позивача - Щербини А.І.,

від відповідача - Мудренко Д.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна» (далі також - позивач, ТОВ «АПК Співдружність Україна», Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2019 №0000961401 і №0000971401.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а також необгрунтованістю висновків акта перевірки від 28.12.2017 №583/26-15-14-01-01/37817784, на підставі якого такі рішення суб?єкта владних повноважень були прийнятті. Позивач стверджує, що здійснені між ТОВ «АПК Співдружність Україна» та його контрагентами-постачальниками сільськогосподарської продукції - ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» господарські операції є реальними, пов`язанні із рухом активів та були вчинені з метою досягнення ділової мети та економічного ефекту від операцій. Наведені в тексті акта перевірки доводи контролюючого органу щодо відсутності у названих контрагентів можливості виростити (придбати у третіх осіб) та реалізувати вказану продукцію Товариству з огляду на відсутність земельних ділянок, основних засобів і трудових ресурсів позивач вважає безпідставними та такими, що не підтверджені достовірними документами. Крім того, позивач вказує на невідповідність висновків контролюючого органу щодо отримання Товариством доходів від отримання як безоплатних товарів від невстановлених осіб за наслідками спірних господарських операцій положенням (стандартам) бухгалтерського обліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 відкрито провадження у справі №826/5959/18 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з додатковими матеріалами (а саме: роздруківками податкових розрахунків форми 1 ДФ контрагентів позивача - ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» за 1-ий і 2-ий квартал 2017 року, а також окремих суб`єктів господарювання, які за даними акта перевірки були контрагентами-постачальниками ТОВ «Обрій-НК»). Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АПК Співдружність Україна» виявлено формування останнім від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та заниження суми цього податку за періоди 2017 року за рахунок відображення у бухгалтерському та податковому обліку операцій з контрагентами-постачальниками сільськогосподарської продукції (кукурудзи) - ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг». Відповідач стверджує, що названі підприємства не мали можливості ані придбати, ані виростити самостійно такого роду продукцію, а тому в ході проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновків про існування обставин щодо безоплатного отримання ТОВ «АПК Співдружність Україна» товарів на загальну суму 50 545 762,54 грн. від невстановлених осіб та водночас про надання Товариством на адреси ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» безповоротної фінансової допомоги у розмірі вартості товарів (з урахуванням ПДВ).

В подальшому суд своєю ухвалою від 29.05.2018 зупиняв провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/8760/17 за позовом ТОВ «Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2017 №0033251404 і №0033301404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 провадження у справі було поновлено та призначено підготовче засідання.

24.05.2021 суд у підготовчому засіданні замінив первісного відповідача у справі - Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

У судовому засіданні 19.07.2021 суд ухвалив про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Присутні у судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача проти задоволення таких вимог позивача заперечував.

Крім того, у ході підготовчого провадження сторони подали до суду письмові заяви по суті (відповідь на відзив), а також письмові додаткові пояснення, клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Упродовж періоду з 30.11.2017 по 20.12.2017 працівниками ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «АПК Співдружність Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017. За результатом такої перевірки ГУ ДФС у м. Києві складений акт від 28.12.2017 №583/26-15-14-01-01/37817784 (далі також - акт перевірки).

Згідно розд. ІV «Висновок» цього акта перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, ст. 134 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV, п. 3 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку №1, п. 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку №15, в результаті чого встановлено завищення платником від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 741 815 грн. (в т.ч. за 1-ий квартал 2017 року на суму 1 254 085 грн., за півріччя 2017 року - 3 387 730 грн.) та водночас заниження платником податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 8 470 446 грн. (в т.ч. за 1-ий квартал 2017 року на суму 8 281 074 грн., за півріччя 2017 року на суму 189 372 грн.).

Як вбачається зі змісту пп. 3.1.1 п. 3.1 розд. ІІІ «Описова частина» акта перевірки (стор. 11 - 28 такого акта), такі висновки контролюючого органу мотивовані наступним.

В ході перевірки відповідно до наданих платником первинних, розрахункових документів та документів бухгалтерського обліку перевіряючі встановили факти укладення між ТОВ «АПК Співдружність Україна» та суб`єктами господарської діяльності-постачальниками - ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» ряду договорів про поставку сільськогосподарської продукції (кукурудзи 3-го класу, врожаю 2016 року). За наслідками господарських операцій з переліченими товариствами ТОВ «АПК Співдружність Україна» у бухгалтерському обліку на рахунку 28 «товари» відобразило оприбуткування придбаних товарів та перерахування сум коштів на користь контрагентів на рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками», сформувало податковий кредит з податку на додану вартість, та віднесло вартість придбаних товарів на собівартість реалізованої продукції (рахунок 90 «собівартість реалізації»). Крім того, ТОВ «АПК Співдружність Україна» загальну суму витрат на придбання товару включила до складу рядка 2285 «разом витрати» звіту про фінансові результати (форма №2-м до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва) та до відповідних декларацій з податку на прибуток за 1-ий квартал і півріччя 2017 року.

Проте, зі змісту отриманої з баз даних ДФС (а саме АІС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних) інформації стосовно контрагентів-постачальників позивача перевіряючі дійшли висновків про відсутність у ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» реальної можливості як виростити самостійно сільськогосподарську продукцію, так і придбати її попередньо у третіх осіб, з метою подальшої реалізації такої ТОВ «АПК Співдружність Україна». Так, контролюючий орган в тексті акта перевірки зазначив про відсутність у названих суб`єктів господарювання власних чи орендованих земельних ділянок, виробничих потужностей, достатньої кількості персоналу, необхідних для забезпечення процесів посіву, збирання та зберігання сільськогосподарської продукції. Також дослідивши дані з Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючі дійшли висновку, що постачальники (ТОВ «Авілон Торг», ТОВ «Райн-Тех», ТОВ «Грант Юг», ТОВ «Тайм-ікс» ТОВ «Кабал»), у яких ТОВ «Обрій-НК» придбавало кукурудзу, не могли самостійно здійснити вирощування такої продукції та водночас придбати її у третіх осіб за ланцюгом постачання. При цьому, ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» та їх контрагенти вирощування та наявність зерна в порядку, передбаченому Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» не декларували, та статистичну звітність за формами №№ 4-сг, 29-сг, 37-сг, 9-б-сг, 21-заг, 50-сг до органів статистики у 2016 - 2017 роках не подавали.

З огляду на наведені обставини у сукупності перевіряючі дійшли висновків, що походження отриманого та оприбуткованого ТОВ «АПК Співдружність Україна» у січні - квітні 2017 року товару (кукурудзи 3-го класу, врожаю 2016 року) як такого, що надійшов саме від ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» за результатами перевірки не підтверджено, та що дійсне походження такого товару не можливо встановити.

У контексті з наведеним на переконання контролюючого органу позивач мав відобразити отриманий товар в бухгалтерському обліку за дебетом рах. 631 - кредитом рах. 719 «інші доходи від операційної діяльності», та відповідно відобразити фінансовий результат за дебетом рах. 719 кредитом рах. 791 «результати операційної діяльності» на загальну суму 60 654 914,88 грн. Тобто, включити вартість отриманих товарів до складу інші доходи як дохід у зв`язку із безоплатно отриманими товарами.

Водночас перевіряючі дійшли висновку про протиправність віднесення позивачем до складу показника «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» регістрах бухгалтерського обліку та показника рядка 2050 звіту про фінансові результати витрат на придбання товарів у ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг», за вирахуванням сум ПДВ. Натомість перераховані позивачем кошти на адреси суб`єктів господарювання у сумі 60 654 914,88 грн. перевіряючі кваліфікували як операції з надання безповоротної фінансової допомоги, та зазначили, що такі суми коштів мали бути враховані у складі інших витрат (рядок 2270) звіту про фінансові результати.

29.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло наступні оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- за №0000971401 форми «П», яким зменшило позивачу задекларовану ним у податкових деклараціях за 1-ий кварта л та півріччя 2017 року від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суми 1 254 085 грн. та 3 3387 730 грн. відповідно;

- за №0000961401 форми «Р», яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 588 058 грн. (в т.ч. за основним платежем - 8 470 446 грн., за штрафними санкціями - 2 117 612 грн.).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 03.04.2018 №11769/6/99-99-11-01-01-25 залишило скаргу ТОВ «АПК Співдружність Україна» на вказані податкові повідомлення-рішення від 29.01.2018 без задоволення, а самі податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Крім того, суд встановив, що у період червень 2017 року ГУ ДФС у м. Києві провело документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ «АПК Співдружність Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий, березень і квітень2017 року, за результатом якої склало акти від 15.06.2017 №309/26-15-14-04-01/37817784, 13.07.2017 №485/26-15-14-04-01/37817784 та 04.08.2017 №544/26-15-14-04-01/37817784, а також прийняло податкові повідомлення-рішення форм В1 про зменшення сум бюджетного відшкодування. З текстів цих актів перевірок вбачається, що предметом дослідження контролюючого органу у даних випадках також були господарські операції між ТОВ «АПК Співдружність Україна» та контрагентами ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» з поставки кукурудзи за періоди лютий, березень і квітень 2017 року. Не погоджуючись із правомірністю таких податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в м. Києві позивач оскаржив такі до Окружного адміністративного суду міста Києва. Розглянувши вказаний позов Товариства по суті Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв рішення від 24.12.2020 у справі №826/8760/17. Вказане рішення суду від 24.12.2020 у справі №826/8760/17 набрало законної сили 25.01.2021.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та 16 «Витрати», що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та від 31.12.1999 №318.

Зокрема, за змістом п. 5, 7 і 8 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Зокрема, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Згідно з п. 5 - 9 цього П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Зокрема, п. 10 П(С)БО 16 визначено, що собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

У свою чергу за змістом п.п. 5, 6, 8 і 9 П(С)БО 9, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат, зокрема, суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків.

Крім того, п. 29 П(С)БО 16 передбачено, що до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать: собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов`язані з реалізацією фінансових інвестицій); втрати від зменшення корисності необоротних активів; втрати від безоплатної передачі необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів; інші витрати діяльності.

Поряд з цим, у силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, «первинний документ» - документ, який містить відомості про господарську операцію, а «господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Водночас, у текстах своїх постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 № К/9901/5042/17 Верховний Суд також відзначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Оглянувши подані позивачем разом із позовом копії документів суд встановив, що між ТОВ «АПК Співдружність Україна» (в особі директора Гуйвана А.М.) - як покупцем, і суб`єктами господарювання - ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» (в особі директора Прокопчук В.М.), ТОВ «Обрій-НК» (в особі директора Бакумової О.І.), ТОВ «Агробізнес Юг» (в особі директора Нікуліна М.О.) - як продавцями, були укладені типові за змістом договори поставок сільськогосподарської продукції. А саме:

- з ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» договори поставок від 10.02.2017 №JP/00355, від 13.02.2017 №JP/00358, від 16.02.2017 №JP/00361, від 22.02.2017 №JP/00368, від 03.03.2017 №JP/00379, від 13.03.2017 №JP/00394, від 24.03.2017 №JP/00417;

- з ТОВ «Обрій-НК» договори поставок від 17.01.2017 №JP/00325, від 20.02.2017 №JP/00365, від 22.02.2017 №JP/00369;

- з ТОВ «Агробізнес Юг» договори поставок від 03.03.2017 №JP/00380, від 09.03.2017 №JP/00387, від 24.03.2017 №JP/00415.

За змістом умов цих договорів продавці зобов`язувались продати, а покупець прийняти та оплатити товар сільськогосподарського призначення - кукурудзу 3-го класу українського походження, насипом, врожаю 2016 року. Товар мав відповідати визначеним сторонами певним якісним показникам (а саме щодо рівня вологості, сміттєвих домішок, биття та пошкодження зерна, та ін.).

Продавець несе всі витрати, пов`язані із перевіркою якості та підрахунком кількості товару при підготовці товару (партії товару) до поставки. При цьому, покупець має право направити свого представника чи експедитора для перевірки якості та підрахунку кількості товару (партії товару) та/або залучити незалежного першокласного сюрвеєра для оцінки товару (партії товару) перед поставкою.

Передача товару продавцем здійснюється на умовах СРТ (згідно Міжнародних правил тлумачення Інкотермс-2010) в приміщеннях зернового складу порту, що знаходиться за адресою: Україна, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15, термінал ТОВ «Лентакс Юг» (далі - Склад). Допускається поставка товару партіями. Кінцевий обсяг поставленого товару визначається у пункті призначення (тобто, на Складі) та є кінцевим згідно реєстру приймання Складу, та підтверджується реєстром Складу про прийняття товару.

Поставка та приймання товару здійснюється на Складі у відповідності з договором поставки за кількістю та якістю товару, згідно умов Інкотермс 2010, та з урахуванням положень відповідного договору поставки.

Сторони домовились, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в моменту приймання товару покупцем чи його експедитором на Складі, на підставі оформленої продавцем на ім`я покупця видаткової накладної. Датою поставки товару (партії товару) є дата приймання товару на Складі, що зазначається в реєстрах приймання Складу.

Підтвердженням якості та кількості товару є дані Складу, що відображаються в реєстрі приймання товару.

Оплата за товар здійснюється банківським переказом на рахунок продавця, вказаний у договорі поставки. Зокрема, покупець здійснює оплату у випадку поставки товару автомобільним транспортом: 1) 90% вартості кожної окремої партії товару - протягом 3-х банківських днів після поставки партії товару на Склад на підставі реєстру Складу за визначеною Складом вагою прийнятого товару на Складі, та після надання продавцем наступних документів: копії рахунку продавця на прийняту на Складі партію товару; копії товарно-транспортної накладної; свідоцтва про якість зерна (форма 42) з додатками; протоколів випробування зразків продукції на вміст певних мінералів, хімічних і біологічних речовин та препаратів; 2) кінцевий розрахунок за кожну партію товару здійснюється упродовж 3-х банківських днів після надання наступних документів: оригіналу рахунку продавця, оформленого на адресу покупця; оригіналу двостороннього підписаного контракту; оригіналу видаткової накладної, оформленої на адресу покупця. При цьому, факт поставки партії товару на Склад має бути підтверджений в реєстрі приймання Складу.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов?язань за зазначеними договорами поставок позивач подав до суду засвідчені копії наступних документів:

- по ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1»: копії видаткових накладних за період лютий - квітень 2017 року; роздруківок електронних податкових накладних за аналогічний період; платіжних доручень ТОВ «АПК Співдружність Україна» з відомостями про перерахування коштів на користь ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» за кукурудзу згідно відповідних контрактів та на підставі рахунків на оплату; товарно-транспортних накладних за період лютий-квітень 2017 року; залізничних накладних;

- по ТОВ «Обрій-НК»: копії видаткових накладних за період січень - березень 2017 року; роздруківок електронних податкових накладних за аналогічний період; платіжних доручень ТОВ «АПК Співдружність Україна» з відомостями про перерахування коштів на користь ТОВ «Обрій-НК» за кукурудзу згідно відповідних контрактів та на підставі рахунків на оплату; товарно-транспортних накладних за період січень-березень 2017 року; залізничних накладних;

- по ТОВ «Агробізнес Юг»: копії видаткових накладних за період березень-квітень 2017 року; роздруківок електронних податкових накладних за аналогічний період; платіжних доручень ТОВ «АПК Співдружність Україна» з відомостями про перерахування коштів на користь ТОВ «Агробізнес Юг» за кукурудзу згідно відповідних контрактів та на підставі рахунків на оплату; товарно-транспортних накладних за період березень 2017 року; залізничних накладних;

- реєстрів вантажоодержувача - ТОВ «Лентакс-Юг» щодо прийнятого від відправників (ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг») товарів за періоди січень, лютий, березень та квітень 2017 року;

- довідки ТОВ «Транс-сервіс» від 09.06.2017 №47/06 з відомостями про прийняття та завантаження на ряд залізничних вагонів для експортера - ТОВ «АПК Співдружність Україна» кукурудзи 3-го класу у загальній кількості 1 269 470 кг.

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених первинних розрахункових документів суд встановив, що ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» на підставі укладених з позивачем договорів поставок, здійснювали на користь позивача за грошову компенсацію поставки партій кукурудзи 3-го класу, врожаю 2016 року до визначеного сторонами у договорах поставок пункту призначення - а саме на адресу вантажного терміналу ТОВ «Лентакс Юг» (що знаходиться у м. Миколаїв). Перевезення товарів здійснювалось залізничним та автомобільним транспортом на замовлення ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг», шляхом залучення до цього третіх осіб - перевізників (фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Приймання партій товарів за відповідними товарно-транспортними накладними здійснювало ТОВ «Лентакс Юг», за наслідками чого вантажний термінал складав відповідні реєстри прийнятого товару за місяці січень лютий, березень і квітень 2017 року.

При цьому, зі змісту таких реєстрів Складу вбачається за можливе встановити обставину, що Складом проводилися перевірка прийнятого товару лише за кількістю. Докази отримання ТОВ «АПК Співдружність Україна» від ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» описаних вище документів, що засвідчують якість партій кукурудзи, або проведення перевірок якості товару Складом під час його у матеріалах справи відсутні.

Суд також встановив, що договори поставок, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні від імені продавців підписували їх директори - Прокопчук В.М., Бакумова О.І., Нікулін М.О.

При цьому, у текстах всіх товарно-транспортних накладних відсутні відомості щодо переліку супровідних документів на партії товару (вантажу). Окремі товарно-транспортні накладні містили недоліки у їх оформленні, а саме в графі «відпуск дозволив» та/або «здав відповідальна особа вантажовідправника)» були відсутні підписи та відомості про П.І.П. відповідальних осіб продавців, натомість лише проставлені печатки юридичних осіб.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що не зважаючи на обставину оформлення окремих первинних документів по спірних господарських операціях (в даному випадку мається на увазі поодинокі товарно-транспортні накладні) з незначними недоліками, такі документи відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, містять інформацію про рух активів (коштів і товарно-матеріальних цінностей).

В ході судового розгляду справи представник позивача пояснив, що придбаний ТОВ «АПК Співдружність Україна» у ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» був експортований Товариством на адресу іноземної компанії «Jupaks Ltd.,». На підтвердження наведеного позивач подав до суду засвідчені копії документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з нерезидентом - компанією «Jupaks Ltd.,» (Латвія), а саме: договорів постачання партій кукурудзи 3-го класу, 2016 року врожаю, українського походження; електронних митних (експортних) декларацій типу ЕК10. Зі змісту вказаних документів вбачається, що упродовж січня, лютого, березня та квітня 2017 року ТОВ «АПК Співдружність Україна» реалізувало компанії «Jupaks Ltd.,» (Латвія) та експортувало на адресу останньої сільськогосподарську продукцію - кукурудзи 3-го класу, 2016 року врожаю, українського походження.

З долучених до матеріалів справи документів по взаємовідносинах позивача з Jupaks Ltd. Суд встановив наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ «АПК Співдружність Україна» на придбання сільськогосподарської продукції (кукурудзи українського походження) та здійснюваними Товариством основним видом господарської діяльності - оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної податкової служби України (https://cabinet.tax.gov.ua/registers ), та з тексту акта перевірки суд встановив, що станом момент укладення договорів поставок та виписки податкових накладних за періоди з січня по квітень 2017 року контрагенти позивача (ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг») були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру, одним із видів діяльності ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» є неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною та/або вирощування зернових культур (крім рису), що повністю відповідає напрямку вчинених господарських операцій з позивачем.

Проаналізувавши зміст акта перевірки, а також подані представниками сторін під час розгляду цієї справи судом додаткові докази і письмові пояснення, суд дійшов висновків про наступне.

Так, надаючи правову оцінку аргументам і доводам контролюючого органу, суд виходив з наступного:

1) щодо посилань в тексті акта перевірки на відсутність у власності чи в оренді у контрагентів позивача - ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» земельних ділянок, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції.

За змістом поданих позивачем до матеріалів справи копій документів (а саме, копій статистичних звітів ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» форми №4-сг, - які як стверджував представник позивача останній отримав безпосередньо від своїх контрагентів) вбачається, що названі товариства декларували у поданій статистичній звітності відомості про використання ними земельних ділянок сільськогосподарського призначення під урожай 2016 року на територіях с. Христофорівка та Очаківського району Миколаївської області. При цьому, судом з метою перевірки достовірності тверджень контролюючого органу щодо неподання ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» до органів статистики відповідних звітів сільськогосподарського виробника в ході судового розгляду даної справи надіслав судовий запит до Головного управління статистики у Миколаївській області щодо надання статистичних звітів ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг», поданих останніми як сільськогосподарськими виробниками. У відповідь Головне управління надіслало на поштову адресу суду супровідний лист від 29.10.2021 №18-07/3657-21 разом із роздруківками візуального зображення електронних річних звітів товариств форм №4-сг, №29-сг №10-мех, №4-мт, №9-б-сг та фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік, що посвідчені підписами відповідальних працівників органу статистики. Оглянувши зміст роздруківок звітів суд встановив, що останні у порівнянні із копіями звітів форм №4-сг і №29-сг, що були долучені позивачем до матеріалів справи, містять відомості про використання ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» у період 2016 року земельних ділянок під урожай сільськогосподарських культур та про збір у 2016 році врожаю сільськогосподарських культур. При цьому, за даними звітів форм №4-сг і №29-сг отриманих судом від органу статистики відомості про використання ТОВ «Агробізнес Юг» площ земельних ділянок під посів та збір ним врожаю кукурудзи у 2016 році взагалі не підтвердилися, а щодо ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» - за даними поданого до органу статистики звіту форми №4-сг підтверджено використання товариством земельної ділянки для посіву кукурудзи площею 2 511,00 га. Водночас у річному звіті форми №29-сг станом на 01.12.2016 ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» виробництво зернової та кормової кукурудзи не задекларувало. Крім того, за змістом копії довідки Виконавчого комітету Коларівської сільської ради від 11.04.2016 вих. №545/01/24 (що була долучена позивачем до матеріалів справи) станом на 01.01.2016 ТОВ «ЮГ АГРО-ПРАЙД 1» на території ради використовувало земельні ділянки (паї) землевласників загальною площею 362, га. За даними долучених позивачем до матеріалів справи копій інформаційний довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наприкінці 2016 року за ТОВ «ЮГ Прайд-Агро 1» було зареєстровано право оренди ряду земельних ділянок на території Коларівської сільської ради у Миколаївській області, що виникло на підставі нотаріально посвідчених договорів оренди землі із орендодавцем фізичною особою від 15.10.2016. Також у матеріалах справи наявні копії двох різних довідок Виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, які надані позивачем та відповідачем та містять суперечливі відомості щодо використання ТОВ «Агробізнес Юг» земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Христофорівської територіальної ради. Так, у поданій позивачем довідці з відтиском печатки ТОВ «Агробізнес Юг» секретарем виконкому ОСОБА_1 підтверджено наявність у користування товариства земельної ділянки площею 501 га. Водночас у довідці від 16.02.2018 за підписом т.в.о. старости ОСОБА_1 , що видана на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві, зазначено про відсутність можливості надати інформацію про використання ТОВ «Агробізнес Юг» земельних ділянок за відсутності відповідних правовстановлюючих документів. У контексті з цим суд зазначає, що наведена у довідці від 16.02.2018 обставина про відсутність у ТОВ «Агробізнес Юг» правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку відсутність у контрагента позивача фактично у користуванні земельних ділянок, необхідних для посіву та збору врожаю зернових. Аналіз описаних вище документів у сукупності дає суду підстави для висновків, що наведені в тексті акта перевірки доводи контролюючого органу про відсутність у фактичному користуванні контрагентів позивача ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» у 2016 році земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур наявними у справі документами не підтверджуються. Водночас у поданих до органу статистики річних звітів форм №4-сг («Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2016 року» і №29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2016 року» ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» факти посіву та/або збору вражаю кукурудзи в 2016 році не декларували.

У контексті з наведеним суд зазначає, що обставини щодо дійсного обсягу та складу товарного сільськогосподарського виробництва контрагентів позивача у 2016 році підлягали встановленню в порядку проведення документальних перевірок таких платників контролюючим органом за місцем їх податкового обліку, однак докази на підтвердження цього відповідач до суду не подав, а в акті перевірки відомості про такі обставини відсутні. Наведене у свою чергу свідчить про недостатню обґрунтованість позиції відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо походження придбаної позивачем сільськогосподарської продукції від невстановлених осіб;

2) щодо посилань на не подання ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» статистичної звітності про посів та збір сільськогосподарських культур у 2016 році.

Як вже було встановлена судом в ході розгляду даної справи такі доводи контролюючого органу спростовані офіційними відомостями отриманими судом від Головного управління статистики у Миколаївській області (лист від 29.10.2021 №18-07/3657-21 з додатками);

3 ) щодо посилань на не подання ТОВ «Обрій-НК» статистичної звітності про посів та збір сільськогосподарських культур у 2016 році.

Як вже було встановлена судом в ході розгляду даної справи, під час документальної перевірки контролюючий орган сам встановив, що товар (кукурудза) за даними з Єдиного реєстру податкових накладних придбавався ТОВ «Обрій-НК» у інших юридичних осіб. Наведена обставина у свою чергу пояснює факт не подання ТОВ «Обрій-НК» статистичної звітності як сільськогосподарським вироьником;

4) щодо посилань на не подання контрагентами ТОВ «Обрій-НК» за ланцюгом постачання кукурудзи окремої податкової та статистичної звітності у 2016 - 2017 роках.

Так, на стор. 14 - 16 акта перевірки зафіксовано, що перед реалізацією сільськогосподарської продукції (кукурудзи) позивачу ТОВ «Обрій-НК» придбавало її в інших суб`єктів господарської діяльності. На думку відповідача останні за даними фактично поданої податкової звітності або за фактами неподання ними податкової/статистичної звітності, а також за даними з Єдиного реєстру податкових накладних не мали можливості самостійно виростити чи придбати аналогічну продукцію. Водночас, як видано з тексту акта перевірки відповідні податкові накладні, виписані такими контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ «Обрій-НК» за наслідками операцій з поставок кукурудзи 3-го класу свого часу були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Протилежного відповідач суду не довів. Крім того, суд враховує, що в силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Також ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності. Таким чином, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат і податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на витрати і податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №340/422/19. У контексті з цим, суд зазначає, що факти не подання контрагентами контрагента позивача окремої податкової/фінансової звітності чи неповного звітування ними щодо наявних у них об`єктів оподаткування можуть свідчити про порушення такими підприємствами положень податкового законодавства, а не безумовно про відсутність у відповідних підприємств матеріально-технічних, трудових ресурсів та відповідних запасів для здійснення господарської діяльності. В даному випадку відповідачем не доведено та не надано належних доказів, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість як дій між ТОВ «Обрій-НК» та рядом перелічених в акті перевірки товариств, так і дій між позивачем та ТОВ «Обрій-НК» з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями свого контрагента в частині ведення бухгалтерського /податкового обліку;

5) щодо посилань на відсутність у контрагентів позивача (ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг») достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення спірних господарських операцій.

Так, разом із своїм відзивом на позов відповідач подав до суду роздруківки електронних податкових розрахунків форми №1ДФ, а саме: ТОВ «Обрій-НК» за 2-ий квартал 2017 року, ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» за 1-ий та 2-ий квартали 2017 року, ТОВ «Агробізнес ЮГ» за 1-ий квартал 2017 року, - які за висновком контролюючого органу містять відомості про незначну кількість працівників на названих товариствах, що у свою чергу свідчить про відсутність у цих товариств реальних можливостей виростити самостійно/придбати у третіх осіб сільськогосподарську продукцію та реалізувати таку продукцію позивачу. Суд встановив, що предметом договорів поставок між позивачем і ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» були партії кукурудзи врожаю 2016 року. У контексті з цим суд вважає, що для висновку про відсутність у ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» достатньої кількості трудових ресурсів для забезпечення посіву та збору врожаю зернових у 2016 році контролюючий мав дослідити та проаналізувати зміст поданих названими товариствами податкових розрахунків форми № 1ДФ звітності по сплаті ЄСВ саме за 1 - 4-ий квартали 2016 року. Однак таких дій під час проведення документальної перевірки позивача ГУ ДФС у м. Києві не вчинило, що свідчить необґрунтованість висновків відповідача в частині відсутності у ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» достатньої кількості трудових ресурсів для виробництва реалізованої позивачу сільськогосподарської продукції. Що стосується посилань відповідача на відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів у 1-му та 2-му кварталі 2017 року, необхідних безпосередньо для здійснення поставок товарів, то суд виходячи зі змісту наявних у справі первинних документів вважає такі доводи контролюючого органу документально необґрунтованими (зокрема, всі первинні документи підписувалися директорами ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг», а для здійснення вантажних перевезень кукурудзи до пункту призначення (складу) згідно текстів товарно-транспортних накладних та реєстрів приймання товарів на складі були залучені треті особи (перевізники));

6) щодо посилання на не подання контрагентами позивача (ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг») звітів за формою 20-ОПП (повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність).

Так, в жовтні 2021 року представник відповідача подав до суду разом із клопотанням копію службової записки управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва ГУ ДПС у м. Києві (вих. №3126/26-15-07-01-01 від 18.10.2021), згідно тексту якої ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» звіти за формою 20-ОПП. Проаналізувавши зміст вказаної службової записки суд дійшов висновку про відсутність можливості встановити період, за який була надана зазначена інформація. При цьому, суд вважає, що сама по собі обставина неподання платником (юридичною особою) не може беззаперечно свідчити про відсутність у такого платника умов для здійснення нормальної господарської діяльності. Між тим, додатково на обґрунтування реальності здійснених господарських операцій з названими контрагентами-постачальниками позивач подав до матеріалів справи копії реєстраційних, установчих документів, документів організаційно-розпорядчого характеру (а саме наказів про призначення осіб на посади директорів товариств), документів, що посвідчують осіб-директорів товариств (паспортів громадянина), та інших документів (договорів оренди (суборенди) офісних та/або складських приміщень, гарантійних листів постачальників, листів постачальників про наявність орендованих активів, - що їх, як стверджував представник позивача, ТОВ «АПК Співдружність Україна» отримало від своїх постачальників на момент укладення договорів поставок сільськогосподарської продукції. У контексті з наведеним суд зазначає, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод. При цьому, орендовані об`єкти нерухомого/рухомого майна не повинні відображатися на балансі юридичних осіб як власні основі засоби. Водночас обставини відсутності у контрагентів позивача тих чи інших основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності, мають бути встановлені відповідним контролюючим органом під час документальних перевірок ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг». Проте, в тексті акта перевірки відсутні посилання на обставини проведення та/або неможливості проведення документальних перевірок контрагентів позивача. Також в ході судового розгляду цієї справи відповідач не повідомив суд інформацію про проведення документальних перевірок ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» (в т.ч. за період діяльності 2016 -2017 років);

7 ) щодо посилання на відсутність у контрагентів позивача (ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг») можливості придбати спірний товар у третіх осіб та як наслідок на обрив ланцюга постачання товарів до контрагентів позивача, з огляду на проведений контролюючим органом аналіз даних з Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд зазначає, що відповідні відомості з Єдиного реєстру податкових накладних самі по собі не є достатнім та належним доказом для твердження про нереальність (безтоварність) спірних господарських операції. Натомість під час надання правової оцінки правомірності формування платником (позивачем) даних податкового обліку у зв`язку з придбанням товарів мають враховуватись відомості про безпосереднє здійснення господарської операції між постачальником та покупцем. В даному випадку суд встановив наявність первинних документів, які підтверджують обставини поставки товару від продавців (ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг») до покупця (ТОВ «АПК Співдружність Україна»). При цьому, до процесу поставки товару на етапах перевезення та передачі товару були залучені інші особи (перевізники, вантажний термінал-склад), що не заперечується відповідачем. Наявність змови між вказаними особами та учасниками спірних господарських операцій (продавцями та покупцем) контролюючим органом під час документальної перевірки позивача не було встановленою, та в ході судового розгляду цієї справи не доведено.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши подані представниками сторін до матеріалів справи в обгрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них документи та матеріали у їх сукупності, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем належними та достатніми доказами висновків акта перевірки щодо безтоварності операцій з поставки сільськогосподарської продукції між ТОВ «АПК Співдружність Україна» та його контрагентами - ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг», та відповідно висновків про безоплатність отримання позивачем оприбуткованого ним у першій половині 2017 року товару (кукурудзи) та надання позивачем на користь - ТОВ «Обрій-НК», ТОВ «ЮГ Агро-Прайд 1» і ТОВ «Агробізнес Юг» безповоротної фінансової допомоги у вигляді коштів на оплату вартості поставленого товару. Як наслідок суд погоджується із твердженнями позивача щодо відсутності у ГУ ДФС у м. Києві достатніх правих підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.01.2019 №0000961401 і №0000971401 та вбачає за необхідне скасувати такі рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, розглядаючи цю справу по суті, суд виходив з того, що викладені у тексті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №826/8760/17 не є преюдиційними для суду під час розгляду справи №826/5959/18, з огляду на приписи ч. 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 10.04.2018 №292 та від 23.04.2018 №358 підтверджено, що ТОВ «АПК Співдружність Україна» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у загальному розмірі 228 448,10 грн. Відтак, враховуючи суть та розмір заявлених і фактично задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у зазначеній сумі коштів повністю за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна» (код ЄДРПОУ 37817784, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.01.2018 за №0000961401 і №0000971401.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна» (код ЄДРПОУ 37817784, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 228 448,10 грн. (двісті двадцять вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень 10 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення виготовлено 02.12.2021