
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/2363/21
номер провадження 2-а/695/64/21
26 листопада 2021 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ушакової К.М.
за участю секретаря судового засідання - Біленко Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша адміністративну справу за позовом генерального директора ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу, третя особа - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу Мовчан Ольга Олегівна про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.06.2021 № 00516, -
в с т а н о в и в:
генеральний директор ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» Щетініна Т.І. звернулась до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу, третя особа - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу Мовчан О.О. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.06.2021 № 00516. Позовні вимоги мотивує тим, що 06.08.2021 стало відомо, що вказаною вище постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 867 грн. Як вбачається зі із змісту акту від 11.06.2021 № 60/03/4-10/2021/ПЛ, під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) були виявлені порушення п. «є» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи», які виразилися у нездійсненні організаційних заходів щодо передачі склобою, накопиченого на території підприємства в кількості близько 150 тон, а також порушення ст. 35 Закону України «про охорону земель», які виразилися у невжитті в повній мірі по боротьбі з бур`янами на території санітарно-захисної зони свердловини № 75Г. Вказані порушення природоохоронного законодавства знайшли своє відображення в описовій частині оскаржуваної постанови та стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.06.2021 № 00516. Під час складання якого позивач присутня не була, його не підписувала, не роз`яснено права і не сповіщена про дату, час та місце розгляду справи. Розгляд справи відбувся без присутності позивача у вкрай стислий термін (протягом одного дня), що унеможливило вчинення позивачем будь-яких підготовчих для захисту своїх прав та інтересів. Крім того, відповідачу достовірно було відомо, що посадової особою, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» на момент прийняття оскаржуваної постанови був технічний директор ОСОБА_2 , що підтверджується змістом описової частини акту від 11.06.2021 № 60/03/4-10/2021/ПЛ.
У зв`язку з викладеним вище просить суд поновити строк на оскарження, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 09.06.2021 № 00516.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.08.2021 провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 09.06.2021 № 00516 ОСОБА_1 була присутня та з порушенням погодилася. Їй були роз`яснені права та повідомлено про час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що остання розписалася. Постанова про адміністративне правопорушення від 09.06.2021 № 00516 була направлена на електронну пошту ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»», яка була отримана позивачем та адміністративний штраф сплачений 16.06.2021, що підтверджує визнання вини позивачем. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано, а тому поновленню не підлягає. Генеральний директор вживає заходів щодо додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища. Функції генерального директора полягають в загальному керівництві виробничо-господарської діяльності компанії Саме генеральний директор несе повну відповідальність за всі прийняті рішення за результатами діяльності підприємства і збереження майна. Отже, відповідальною особою щодо додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища є генеральний директор ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» Щетініна Т.І.
Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому просить повністю задовольнити позов посилаючись на те, що ввідповідач не дослідив та не врахував при прийнятті рішення Положення про дирекцію підприємства та посадової інструкції технічного директора ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»», згідно з якими керівним органом підприємства є не генеральний директор, а колегіальний орган – Дирекція, до якої входять генеральний, технічний директори та директор з виробництва, у кожного з яких визначена власна компетенція. До компетенції технічного директора віднесено, зокрема, здійснення контролю за додержанням правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів. Посадовою інструкцією також передбачена і відповідальність технічного директора за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності – в межах, передбачених діючим адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, попередньо надав відзив на позов, в якому просив розглядати справу без участі представника.
Третя особа - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу Мовчан О.О. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.06.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Мовчан О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно генерального директора ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 867 грн.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст..ст. 17,42 Закону України «Про відходи», ст. ст. 35,56 Закону України «Про охорону земель». Так, ОСОБА_1 , будучи відповідальною посадовою особою, допустила порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх зберігання на території ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор»», а саме: розміщення близько 150 тон склобою, невжиття заходів по боротьбі з бур`янами на території санітарно-захисної зони свердловини № 75Г.
Відповідно до положення про виконавчий орган (дирекцію) товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»», затвердженого загальними зборами учасників Товариства від 11.12.2018 Протокол № 11/12-18, виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» згідно Статуту товариства є Дирекція у складі Генерального директора, Технічного директора, Директора з виробництва та Директора з якості та виробничих процесів.
Згідно з протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» від 16.03.2016 та наказу від 16.03.2015, ОСОБА_2 призначено на посаду Технічного директора товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»».
Посадовою інструкцією технічного директора товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» від 05.01.2015 № 2, затвердженої генеральним директором, визначено завдання та обов`язки технічного директора. Зокрема, технічний директор здійснює контроль за додержанням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів (п.7 Розділу ІІ Посадової інструкції). Розділом IV вказаної вище посадової інструкції також передбачено і відповідальність технічного директора, зокрема, і за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017р. № 275 (надалі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 р. за № 1080/30948 (надалі Положення) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
Відповідно п. 2 розділу 2 Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.1 ст. 242-1 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78 -1, 79, 79-2, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм) цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 242-1 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.
Згідно зі ст. 82 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.
Відповідно до порядку, закріпленому у ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
На ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» встановлено розподіл обов`язків між генеральним директором, технічним директором, директором з виробництва та директором з якості та виробничих процесів, а відповідачем при притягненні позивача до відповідальності не встановлено віднесення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення планової перевірки саме до повноважень позивача.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не було встановлено чи належить до посадових обов`язків саме позивача забезпечення вимог щодо поводження з відходами під час їх зберігання на території підприємства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №712/1054/15-а.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За ч. 2 ст. 62 Конституції України, правопорушник не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06.12.1988) зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення. (п. 21 рішення).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 82 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови та не дотримано вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач передчасно виніс оскаржувану постанову, без з`ясування всіх обставин.
Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При цьому суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Позивач дізналася про оскаржувану постанову 06.08.2021. Посилання представника відповідача на те, що оскаржувана постанова направлена на електронну адресу підприємства, була отримана позивачем та 16.06.2021 був сплачений штраф, суд не бере до уваги, оскільки доказів про направлення постанови на електронну адресу підприємства не надано. Відповідно до квитанції, наданої відповідачем у неякісній копії, неможливо встановити, що штраф сплачений саме позивачем, а тому суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити позивачу строк на оскарження постанови.
У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №00516 від 09.06.2021 протиправною не підлягають задоволенню, оскільки перелік ч. 3 ст. 286 КАС України є вичерпним та не передбачає собою визнання постанови протиправною.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 246, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
в и р і ш и в:
позов генерального директора ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (місце знаходження: вул.. Коцюбинського 6, м. Полтава; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42149108), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу Мовчан Ольга Олегівна (місце знаходження: вул. Вернигори 17, м. Черкаси) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.06.2021 № 00516 задовольнити частково.
Поновити строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.06.2021 № 00516.
Постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.06.2021 № 00516 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП, скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення буде складено 01.12.2021.
Суддя: К.М. Ушакова
Судове рішення № 101563522, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 26.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 695/2363/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: