Рішення № 101563149, 08.11.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 554/5013/21

Провадження № 2-а/545/57/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді : Гальченко О.О.,

при секретарі : Лисенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом та уточненим позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції у Полтавській області в особі інспектора роти № 2 батальйону № 1 УПП в Полтавській області – Василевського Владислава Васильовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови у справі про адмінправопорушення, закриття справи та стягнення понесеного судового збору, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.05.2021 року звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави із адміністративним позовом доУправління Патрульної поліції у Полтавській області в особі інспектора роти № 2 батальйону № 1 УПП в Полтавській області – Василевського Владислава Васильовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови у справі про адмінправопорушення, закриття справи, посилаючись на те, що постановою інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області - Василевським Владиславом Васильовичем серія : ЕАН № 4214105 від 16.05.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП України за те, що 15.05.2021 року о 15:05 год. в м. Полтава по вул. Маршала Бірюзова, 37, вын керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 78 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год., чим порушив п. 12.4. ПДР України, а саме порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.

15.05.2021 року о 15:05 год. по вулиці Маршала Бірюзова, 37, поліцейським УПП в Полтавській області молодшим лейтенантом поліції - Василевським В.В. було зупинено транспортний засіб марки «МАZDА 6» д.н.з. НОМЕР_1 , саме власником якого він і являється.

Також, 15.05.2021 року, в нього значно погіршився стан здоров`я та він запропонував своєму знайомому відвезти його до 2-ї міської поліклініки, особу знайомого знає як - ОСОБА_2 також знаэ, що він проживає в АДРЕСА_1 , номер квартири не відомий.

До зупинки автомобіля поліцейським ОСОБА_3 , керував його транспортним засобом саме гр. ОСОБА_2 , а після зупинки покинув автомобіль і зник в невідомому йому напрямку, він розуміючи те, що йому краще не стає, а документи на транспортний засіб він зберігає в кишені водійських дверей, пересів на водійське сидіння, дістав документи та приготував їх, щоб надати поліцейському для перевірки, також він розумів що далі йому прийдеться їхати самостійно. Причини, чому ОСОБА_2 втік з автомобіля, він не знає, можливо просто злякався поліції, а можливо в нього якісь проблеми з законом.

Так, як ОСОБА_2 малознайома йому особа, то він постійно дивився на спідометр і тахометр, та контролював процес керування транспортним засобом, може впевнено зазначити на те, що за весь час керування автомобілем з початку руху і до зупинки поліцейським під керуванням ОСОБА_2 стрілка на спідометрі жодного разу не піднялась вище 50 км/год., саме так він і сказав поліцейському. Також, він попрохав поліцейського перенести розгляд справи на наступний день, що він саме і зробив.

Наступного дня під час розгляду справи, він намагався пояснити поліцейському ОСОБА_3 , що він не керував транспортним засобом в момент зупинки автомобіля, що пересів на водійське сидіння з зазначених вище обставин, але ОСОБА_3 не схотів його навіть слухати, також він попросив ознайомити його з доказами і йому було продемонстровано одне відео та одне фото зроблені на лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів «ТruСаmLТІ20/20 ТС000776», на фото видно автомобіль, марку та номерний знак, а на відео, яке йде приблизно 2-3 секунди, видно, що автомобіль, власником якого він являється, рухається по вул. Маршала Бірюзова.

Щодо адміністративного правопорушення, що залишається малоймовірно, то при розгляді справи він попросив поліцейського приблизити відео, щоб він через лобове скло автомобіля побачив обличчя особи, яка керувала в той момент транспортним засобом та переконався, що в момент руху автомобіля за кермом сидів не він, на що він мені відповів що на відео записане на «ТruСаm» зробити цього не можливо.

Якщо саме це відео і являється доказом по справі, то він звертав увагу поліцейського на те, що на ньому не видно хто саме керує транспортним засобом так, як він стверджував, що це саме момент скоєння адміністративного правопорушення зафіксований на прилад фото та відео фіксації.

Отже, в момент вчинення адміністративного правопорушення, особу порушника поліцейським ОСОБА_3 належним чином, як того передбачає закон, встановлено не було, а притягнення його до адміністративної відповідальності суперечить принципу індивідуальної юридичної відповідальності.

Також, йому було продемонстроване ще одне відео з нагрудної бодікамери поліцейського ( серійний номер ВІ 0087, ВІ 0142 ) де видно, що він довго біжить, а потім зупиняється біля автомобіля і вони з ним спілкуються. Можу припустити, що можливо він біг за ОСОБА_2 , а потім зрозумів, що не наздожене його і побачив, що він пересів на водійське сидіння та зупинився біля автомобіля, щоб поспілкуватися з ним та перевірити документи на транспортний засіб.

Вважає, що відео з нагрудної бодікамери поліцейського ( серійний номер ВІ 0087, ВІ 0142 ) ОСОБА_3 не може бути доказом по справі, так як спілкування громадянина з поліцейським це не є адміністративним правопорушенням, також спілкування на бодікамеру не підтверджує факт адміністративного правопорушення.

Також, при розгляді справи, ним було заявлене клопотання в якому він прохав встановити особу, яка на той момент керувала транспортним засобом і в разі, якщо вона порушила правила дорожнього руху, притягнути її до адміністративної відповідальності, але поліцейський Василевський В.В. йому відмовив в задоволенні даного клопотання.

Ще вважає за необхідне звернути увагу на постанову, а саме на її зміст та на те що в ній зазначено, для того щоб встановити належність доказів по справі та розібратися, чи насправді його вина у вчиненні адміністративного правопорушення була доведена поліцейським.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права і містить ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки

дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В постанові зазначено, що порушення зафіксоване не в автоматичному режимі ( тобто в ручному ), та згідно відеозапису з «ТгuСаmLТІ20/20 ТС 000776», який доданий до постанови, чітко видно, що лазерний пристрій наведено на автомобіль марки «Маzda 6» д.н.з. НОМЕР_1 та протягом приблизно 2-3 секунд здійснювався замір швидкості.

Однак, в цей момент видно значне тремтіння приладу «ТгuСаmLТ20/20», що може свідчити про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля з руки ( рук ). Така вібрація приладу «ТгuСаmLТ20/20», може дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля. Водночас законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів «ТгuСаm» працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а лист Департаменту патрульної поліції від 04.10.2018 року № 11299/41/2/02-2018 про використання лазерного вимірювача швидкості «ТгuСаm» для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів фіксації фото і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.

З урахуванням вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» , прилад «ТгuСаm» при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Утримання такого приладу поліцейським у руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля в 78 км/год.

Також, окрім того в постанові відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що працівник поліції здійснював контроль швидкості руху саме в межах дії дорожнього знаку 5.70. ПДР України.

Переглянувши фотознімок та відеофіксацію з приладу «ТгuСаm LТІ20/20 ТС 000776», чітко видно, що вказаний фотознімок та відеофіксація не містять інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку « 5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги.

В постанові також відсутні покликання на докази місцезнаходження дорожнього знаку «5.45.» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що могло б дати змогу встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення.

Таким чином, посилання поліцейським в постанові на докази, щодо фактичної зони дії дорожнього знаку «5.45.» «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги є ключовим для вирішення питання щодо порушення швидкісного режиму руху транспортних засобів, визначеного п. 12.4. ПДР України більш ніж на 20 км.

Щодо цього питання мається прецедент, де колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду, справа № 157/703/20 від 21.01.2021 року, надала оцінку, щодо аналогічних доказів, яких не було зазначено в оскарженій постанові.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Водночас під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено працівником поліції суб`єкта відповідальності за вказане правопорушення, тобто особи, яка безпосередньо несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зокрема, за перевищення встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП України визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Вважає, що відповідачем в постанові не доведено належним чином та доказами доданими до постанови вчинення саме ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, та не доведено, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення.

Також, щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху підлягає виключно водій, а не особа, яка просто сидить за кермом, як наглядний приклад тому є Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справа: № 204/803 6/16-а від 19.02.2020 року.

Відтак, відповідач в особі працівника патрульної поліції який розглянув справу не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 .

Згідно ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 280 КУпАП України закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Тобто притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Отже, він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області - Василевським Владиславом Васильовичем, бо вважає себе невинним, а постанову серія : ЕАН № 4214105 від 16.05.2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків поліцейського фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення ( постанови ), а щодо рішень ( постанов ) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення ( постанови ).

Прохав:

1. Визнати протиправними дії інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області - Василевського Владислава Васильовича.

2. Скасувати постанову серія: ЕАН № 4214105 від 16.05.2021 року про його притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу 340 грн., а справу закрити.

Відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 31.05.2021 року справу за позовом ОСОБА_1 направлено до Полтавського районного суду Полтавської області за підсудністю, дана справа надійшла до суду 29.06.2021 року та передана судді Гальченко О.О.

30.07.2021 року позивач надав матеріали на виконання ухвали судді від 30.06.2021 року про залишення позову без руху, також надав заяву про уточнення позовних вимог ( а. с. 25-31 ), де вказав, що прохає : Стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області ( Федора Ернста 3, м. Київ, індекс: 03048, код ЕДРПОУ: 40108646 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. ( дев`ятсот вісім гривен 00 копійок ) на користь ОСОБА_1 ( зареєстрований : АДРЕСА_2 ; фактично проживає : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Ухвалою судді від 30.07.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( а. с. 34 ).

31.08.2020 року представником відповідача - УПП в Полтавській області Лобач А.В. надано суду відзив на позов ( а. с. 40-66 ), в якому посилається на те, що у провадженні Полтавського районного суду Полтавської області знаходиться справа № 554/5013/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ( далі - УПП в Полтавській області ДПП ), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Оцінюючи в сукупності обставини, на яких грунтуються вимоги, та доводи, якими вони підтверджуються, позов є безпідставним та необгрунтованим, тому повністю заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав :

1. Щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Під час несення служби в м. Полтава, по вул. Маршала Бірюзова, 37, 15.05.2021 року екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості «ТгuСаm LТІ 20/20» ( серійний номер ТС000776 ) було виявлено порушення «Правил дорожнього руху», а саме, водій транспортного засобу «МАZРА 6», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 78 ( сімдесят вісім ) км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 28 ( двадцять вісім ) км/год., чим порушив п. 12.4. ПДР України.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4. ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу.

За результатом розгляду справи винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті. До постанови в якості доказу долучено фото відзняте за допомогою лазерного вимірювача швидкості «ТгuСаm LТІ 20/20» ( серійний номер ТС000776 ), на якому зафіксовано швидкість транспортного засобу, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення, а також відеозапис із нагрудної відеокамери ( бодікамери ) патрульних ( додається до відзиву ).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють «Правила дорожнього руху», затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 ( ПДР ). Особи, які порушують ці «Правила…», несуть відповідальність згідно із законодавством.?

Згідно п. 1.5. ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3. (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.4. ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 20 км/год.

Згідно ч. 1 cт. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. ..... - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

2. Щодо правомірності притягнення до адміністративної відповідальності та правові підстави застосування лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20».

Принцип роботи лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20» - здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки п о р у ш н и к а.

Виробник приладу «TruCam» ( LTI, США ) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі «TruCam» зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі «TruCam», але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом «TruCam».

Тому, достовірність інформації про порушення «Правил дорожнього руху» може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом «TruCam», у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 р. № 437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки.

До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки - «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «TruCam LTI 20/20», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

На підставі вищевикладеного, 29 серпня 2012 фірмі «Laser Technology, Inc.», яка є виробником «TruCam», було видано Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № LJA-M1/1 -2903-2012 ( додасться ).

Вищевказана процедура проведення державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки з подальшою реєстрацією таких типів вимірювальної техніки в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки була передбачена положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11,02.1998 р. № 113/98-ВР, ( втратив чинність 01.01.2016р. ) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, які наразі втратили чинність.

Так, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, ( втратив чинність 01.01.2016р. ) засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов`язковим вимогам нормативних документів з метрології.

Також, відповідно до п. 1.3. «Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 19.02.2002р. № 100 ( втратив чинність 14.06.2016 р. ) сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки видаються на підставі позитивних результатів державних приймальних або державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки іноземним виробникам засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представникам в Україні ( іноземні виробники ) - для офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх ввезення на територію України партіями.

Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно вироблялися в Україні або ввозити на територію України партіями.

Саме на виконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів, які наразі втратили чинність, і здійснювалися державні приймальні випробування приладу з подальшою реєстрацією останнього в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікату затвердження типу засобів в и м і р ю в а л ь н ої техніки.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 «TruCam» був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Виходячи з вищевказаних положень, у разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки в даному випадку закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі.

Також, відповідно до п. 3 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.07.2016р. № 1161, який є чинним, зберігання інформації про затверджені типи засобів вимірювальної техніки, унесені в установленому порядку до набрання чинності Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, як і формування та ведення вказаного реєстру, здійснювалося до 01.01.2019р. При цьому, прилад «TruCam» було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно, його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства.

Наразі, єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, е необхідність здійснення їх повірки.

Відповідно до ст. 17 «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 1314-VI ( набрав чинності 01.01.2016р. ) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

В свою чергу, відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/21172, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 13.01.2021р. та чинного до 13.01.2022р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20 № ТС000776» є придатним до застосування на момент фіксації порушення. ( додається ).

Новим законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014р. № 1314-VI ( набрав чинності 01.01.2016р. ) не передбачено повторного проходження даної процедури сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, такої процедури як «сертифікація» взагалі вже не міститься в нормах чинного законодавства України.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу TruCam також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних ( додається ).

Додаткове роз`яснення з цього питання викладено у відповіді Міністерства економічного розвитку та торгівлі ( копія додається ).

Також, необхідно зазначити, що позиція щодо правомірності використання поліцією лазерних вимірювачів швидкості «TruCam» та належності доказів, отриманих з цих пристроїв, була застосована :

у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі № 234/171 78/18,

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі

№ 554/10393/18,

у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі

№ 431/516/20.

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі

№ 554/10393/18,

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 542/1505/18,

у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2019 у справі

№ 316/2285/18,

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі

№ 592/896/19,

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі

№ 643/1256/19,

у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі

№ 752/15305/19,

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі

№ 541/466/19,

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі

№ 643/3794/19,

у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі

№ 548/710/19,

у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 289/113/19,

у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі

№ 236/3339/19.

У всіх випадках суди дійшли до висновку про залишення в силі постанов за перевищення швидкості та констатовано законність використання приладу «TruCam» підрозділами Національної поліції.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на приписи чинного законодавства України, лазерні вимірювачі швидкості «TruCam», дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20580 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості «TruCam» до застосування.

3. Що стосується доказів вчиненого правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та. інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 251 КУпАП «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні, дані, на основі яких у встановленому законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.... Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, показаннями, засобів фото і кіно-зйомки, відео-запису, які використовуються під час нагляду за дорожнім рухом. ...».

До постанови у справі про адміністративне правопорушення додається фото та відео із приладу «TruCam» на якому зафіксовано автомобіль та швидкість із якою він рухається. Також, додається відеозапис із нагрудної камери по факту розгляду справи про адміністративне правопорушення. Посилання на дані докази містяться у відповідній графі бланку постанови, відтак вони є достатніми та допустимим для встановлення факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

4. Що стосується процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

На місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується матеріалами відео фіксації. Крім того, було дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст. 279 КУпАП. На місці водій заявив клопотання про перенесення розгляду справи, яке було задоволено та перенесено розгляд на 16.05.2021р.

В назначену дату та час гр. ОСОБА_1 з`явився, продовжено розгляд справи за його присутності в приміщенні УПП в Полтавській області ДПП. За результатом розгляду справи винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, яку вручено водієві під підпис.

5. Що стосується використання приладу із рук, а не із триноги, а також можливої похибки вимірювання.

У своєму позові позивач посилається на той факт, що замір швидкості руху здійснювався із рук, що могло дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про повірку.

З цього приводу необхідно зазначити наступне. Відповідно до інструкції з використання лазерного вимірювача швидкості «TruCam» ( витяг додається ), допускається можливість використання приладу як із руки, так і з триноги. Таким чином, використання із руки є допустимим та не є порушенням.

Крім того, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20580 від 01.12.2021р. ( додається до відзиву ) похибка заміру швидкості становить +/- 2 км/год. Похибка саме в 2 км/год., а не більше чи менше, встановлено на основі спеціальних вимірювань, уповноваженим на те органом, про що видано відповідний сертифікат. В свою чергу позивач, на основі власних припущень, ставить під сумнів величину даної похибки та допускає можливе її збільшення. Також, позивач, на основі власних припущень допускає, що використання приладу «TruCam» з руки є порушенням, і ці свої твердження не підкріплює жодними доказами.

Так, лазерний вимірювач «TruCAM» відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач «TruCAM» також може бути встановлений на триногу, ідо передбачено інструкцією із експлуатації, як передбачено і використання із рук. При цьому, в незалежності від способу розташування приладу ( з рук чи з триноги ) вимірювання швидкості транспортних засобів, здійснюється автоматично, що не суперечить приписам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» .

Позиції щодо правомірності використання лазерного вимірювача швидкості «TruCAM» у ручному режимі відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» дотримуються колегії суддів у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 року у справі № 524/3678/20, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року у справі № 363/956/21, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року у справі № 545/2369/20 року, де надають оцінку використанню приладу із руки, та вказують свою позицію щодо того, що таке використання не є порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» .

Отже, посилання позивача на порушення порядку експлуатації приладу «TruCam», та збільшення похибки в результаті такого використання є необгрунтованими та спростовуються вищевикладеним, а також наданими відповідачем документами.

6. Що стосується розташування дорожнього знаку 5.70. на місці вчинення правопорушення.

До відзиву додається відповідь УЖКГ Виконавчого комітету Полтавської міської ради у якій зазначено про розміщення дорожнього знаку 5.70. «Фото-, відеофіксування порушень ПДР» на місці вчинення правопорушення та фото знаку. Дана відповідь спростовує твердження позивача про відсутність даних дорожніх знаків на місці вчинення правопорушення.

7. Що стосується посилань позивача на той факт, що він не знаходився за кермом автомобіля.

У позовній заяві позивач посилається на той факт, що в момент фіксування швидкості автомобілем керував його знайомий, який після зупинки одразу втік. Дане твердження є абсурдним та спростовується матеріалами відео фіксації, на якій зафіксовано процес зупинки автомобіля, а також той факт, що після зупинки автомобіль ніхто не покидає.

Крім цього, відповідно до відеозапису із нагрудної бодікамери під час розгляду справи водій не повідомляв про те, що автомобілем керував не він. Таким чином, вважає, що посилання позивача в позовній заяві на іншого водія є спробою уникнення від адміністративної відповідальності та не може слугувати підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови.?

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій поліцейського під час розгляду справи та застосування адміністративного штрафу.

В ст. 286 КАС України чітко визначено, які рішення приймають судом за результатами розгляду справ даної категорії. Тобто, судом оцінюється складена постанова, за змістом, формою, з`ясовується наявність доказів, які б свідчили про вчинення особою правопорушення, відповідність призначеного адміністративного стягнення та встановивши, що під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності було порушено вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом приймається рішення про скасування відповідного рішення та закриття провадження, однак не про визнання дій інспектора неправомірними.

До аналогічного висновку прийшов Харківський апеляційний адміністративний суд у справі № 552/4570/18, Львівський апеляційний адміністративний суд у справі № 876/5814/18, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у справі № 390/196/18. У своїх постановах усі вищевказані суди прийшли до висновку щодо необхідності скасування рішень судів І інстанції в частині визнання дій інспектора патрульної поліції щодо винесення постанови неправомірними.

При цьому, суди посилаються на те що відповідно до ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Таким чином, відповідач законом наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень від імені органів Національної поліції.

Так, не дії інспектора, а його рішення у формі постанови про накладення адміністративного стягнення, породжує для позивача певні правові наслідки і має обов`язковий характер. Крім того, дії з складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є, по суті, виконанням службовими особами, своїх службових повноважень, наданих чинним законодавством.

У зв`язку із вищевикладеним, з врахуванням судової практики, вважає необгрунтованим визнання дій інспектора, при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, протиправними.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020р. у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльність не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КУпАП надано належні та допустимі докази для доведення наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. В свою чергу позивач у своєму позові не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, до позову не додає жодних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Прохав прийняти рішення в справі, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач в ході судового розгляду свої первісні та уточнені позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити із зазначених в позові підстав. Надав суду письмово свою промову в судових дебатах.

Представник відповідача - Каліновська О.Г. підтримала раніше поданий відзив на позов та прохала відмовити в задоволенні позову із викладених в ньому підстав.

Суд, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується позов, в тому числі оглянувши надані відеодокази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачем надано суду належні та допустимі докази, які спростовують доводи позивача щодо безпідставності притягнення його до відповідальності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Так, зокрема відповідачем додано докази щодо підстав законності зупинки транспортного засобу, а доводи позивача не є переконливими і спроостовуються матеріалами справи. Де на час законної зупинки ТЗ позивача, чітко вбачається, що ТЗ ніхто не покидав, а за кермом знаходився позивач, який не повідомляв поліцейського, що за кермом його авто була інша особа та будь-якої іншої особи, окрім позивача, в ТЗ не перебувало. Поліцейським коректно було дотримано усіх процесуальних прав та обов`язків при фіксації даного правопорушення та його розгляду. З огляду на вказане, суд розцінює позицію позивача за наведених обставин, як примітивне ухилення від заслуженої відповідальності.

Питання щодо судового збору підлягає вирішенню на підставі ст. 132 ч. 2, 139 КАС України.

Керуючись ст. 5-9, 12, 47, 77, 78, 139, 122-123, 241-245, 246, 250 ч. 6, 251 ч. 2, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 122 ч. 1, 268 КУпАП, ст. 56, 59 Конституції України, ст. 19 ч. 3, 40 Закону України «Про національну поліцію», Законом України «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних та уточнених вимог ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції у Полтавській області в особі інспектора роти № 2 батальйону № 1 УПП в Полтавській області – Василевського Владислава Васильовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови у справі про адмінправопорушення серії ЕАН № 4214105 від 16.05.2021 року щодо нього за ст. 122 ч. 1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, закриття справи та стягнення понесеного судового збору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його ( її ) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення ( ухвали ) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його ( її ) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко