Рішення № 101561154, 02.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 р. № 520/19300/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії протиправною.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області встановити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до розміру пенсії в сумі 2000 гривень, починаючи з 1 липня 2021 p., та проводити дану доплату в подальшому.

3. Стягнути з відповідача на користь позивачки суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії є протиправною та такою, що порушує права позивачки на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 06.10.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем 01.11.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , з 19.08.1993 року до 05.09.2018 року перебувала на службі в Органах внутрішніх справ та Національній поліції України. Остання займана посада - старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Основ`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

05.09.2018 року відповідно до наказу ГУНП в Харківській області № 242 о/с від 04.09.2018 року позивачку було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. Грошове забезпечення за посадою на момент звільнення складало - 10 304 грн. та визначалося у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

З 06.09.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 було призначено пенсію на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - за вислугу років.

Пенсія призначалася у відповідності до наказу ГУНП в Харківській області про звільнення № 242 о/с від 04.09.2018 року, в якому було визначено стаж служби позивачки 24 роки 07 місяців 21 день.

Не погоджуючись із визначеним в наказі № 242 о/с від 04.09.2018 року про звільнення стажем служби, позивачка звернулася до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 року по справі № 520/8508/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: Харківський національний університет внутрішніх справ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо обчислення стажу служби лише в 24 роки 07 місяців 21 день неправомірними. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії службу в органах внутрішніх справ, поліції період роботи на посаді доцента кафедри теорії історії держави та права Харківського національного університету внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 31.03.2016. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області внести зміни до наказу про звільнення ОСОБА_1 від 04.09.2018 №242 о/с, вказавши: «Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає – 25 років 00 місяців 18 днів, у календарному обчисленні та для призначення пенсії складає - 25 років 00 місяців 18 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає – 02 роки 05 місяців 04 дні, час навчання – немає, у пільговому обчисленні – не має.». У решті позовних вимог було відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення ХОАС від 27.11.2018 залишено без змін.

У зв`язку з відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки, з врахуванням рішення суду від 27.11.2018 року по справі № 520/8508/18, позивачка звернулася до суду з позовом, в в якому просила суд:- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку позивачу пенсії протиправною; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії та врахувати в ній 50% надбавки за вислугу років і нарахувати додатково 3% суми грошового забезпечення за 25 років служби, що в підсумку має складати 65% грошового забезпечення для обчислення пенсії, та сплачувати пенсію з урахуванням цих показників в подальшому; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок позивачу пенсії за вказаними показниками за минулий час, починаючи з 06.09.2018 року, тобто від моменту позивача звільнення зі служби.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/8039/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) пенсії протиправною. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) пенсії та врахувати в ній 50% надбавки за вислугу років, сплачувати пенсію з урахуванням цих показників, починаючи з 06.09.2018 року. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/8039/19 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачки та включено до її розміру 50% надбавки за 25 років вислуги.

Також судом встановлено, що 17.08.2021 року позивачка звернулася на "гарячу лінію" Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та в подальшому 17.08.2021 року на Урядову гарячу лінію Державної установи "Урядовий контактний центр" зі зверненнями щодо здійснення їй щомісячної доплати до розміру пенсії в сумі 2000,00 грн. у відповідності до Постанови № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Листом від 14.09.2021 року № 2000-0203-8/117605 відповідач повідомив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», передбачено установити з 1 липня 2021р. особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону.

Також вказаним листом позивачці було зазначено, що за матеріалами пенсійної справи їй призначена пенсія з 06.09.2018 року. Враховуючи зазначене вище, підстави для перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 відсутні.

Позивачка, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулася за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

14.07.2021 року Кабінетом Міністрів України з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб була прийнята Постанова № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», відповідно до п. 1 якої постановлено, установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач повинен був установити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату, як такій що пенсію призначено після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статі 13 Закону з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, оскільки доказів того, що позивачці після призначення пенсії, а саме з 06.09.2018 року було здійснено перерахунок пенсії, до суду відповідачем надано не було, а отже бездіяльність відповідача щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, починаючи з 1 липня 2021 p. є протиправною.

Однак, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Аналізуючи зміст даного пункту Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 року, суд зазначає, що він передбачає індивідуальне визначення суми щомісячної доплати, особам яким переглядалася (перераховувалася) пенсія після 1 березня 2018 р., а саме: особам, яким пенсія після перегляду (перерахунку) збільшилась менше ніж на 2000 гривень та особам, яким сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Як вже було встановлено судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/8039/19, окрім іншого, відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та врахувати в ній 50% надбавки за вислугу років, сплачувати пенсію з урахуванням цих показників, починаючи з 06.09.2018 року.

Доказів щодо здійснення або ж не здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивачки на підставі вказаного рішенням суду від 29.10.2019 року по справі № 520/8039/19, сторонами надано не було, а отже суду не видається можливим встановити на скільки збільшилася, або повинна збільшитися, пенсія ОСОБА_1 після перерахунку, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача встановити щомісячну доплату до розміру пенсії в саме у сумі 2000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог та задля належного відновлення прав позивачки слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно вирішити питання щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплату до розміру пенсії, починаючи з 1 липня 2021 p., у відповідності до постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги стосовно зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до розміру пенсії в подальшому, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Отже заявлена позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до розміру пенсії в подальшому, на думку суду, є передчасною та задоволенню не підлягає оскільки вказана доплата позивачці ще не була встановлена, а отже відсутні підстави вважати, що відповідач не буде в подальшому самостійно виплачувати позивачці щомісячну доплату до розміру пенсії.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, починаючи з 1 липня 2021 p. у відповідності до постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно вирішити питання щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплату до розміру пенсії, починаючи з 1 липня 2021 p., у відповідності до постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 33 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.