Рішення № 101560803, 02.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року Справа №480/7967/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7967/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1435 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А1435, і просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини А1435 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2017 року по 04 червня 2021 року включно;

- зобов`язати військову частину А1435 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2017 року по 04 червня 2021 року включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині А1435 і наказом від 04.06.2021 №108 його виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Всупереч чинному законодавству за час служби в період з 01.01.2017 по 04.06.2021 позивачу не здійснювалася виплата індексації заробітної плати. Н звернення позивача відповідач відмовив у виплаті індексації заробітної плати за вказаний період у зв`язку з відсутністю фінансування на вказаний вид виплат. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 01.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано до суду відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що не виплата військовою частиною у 2016-2018 роках індексацію грошового забезпечення пов`язана із роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, згідно з якими індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 стосовно порядку нарахування та виплати у 2016-2018 роках індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 №252/10/136-16, від 08.08.2017 №13700/з, № 78/0/66-17, передбачалось, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. У зв`язку із відсутністю відповідних бюджетних асигнувань на виплату індексації грошового забезпечення, військовослужбовцям у 2016 - 2018 роках індексація не нараховувалась.

Щодо зобов`язання військової частини А1435 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2017 року по 04 червня 2021 року включно, зазначає, що згідно довідки про розмір індексації грошового забезпеченняза період з 31.05.2017 по 04.06.2021 громадянина ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення позивачу не було нараховано починаючи з травня 2017 року та по листопад 2018 року. Починаючи з грудня 2018 року та по час фактичного звільнення позивача в червні 2021 року, індексація грошового забезпечення була нарахована у встановленому законом порядку, а саме: згідно наказу МОУ від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» та згідно постанови КМУ від 30.08.2017 №704 (із змінами) «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Таким чином просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій вказує, що відсутність фінансів не може бути підставою у невиплаті індексації грошового забезпечення позивачу та просить відхилити доводи відповідача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що наказом від 20.05.2021 №16-РС позивача звільнено з військової служби відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас (у зв`язку з закінченням строку контракту).

Наказом від 04.06.2021 №108 позивача виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення військової частини (а.с. 13).

На вимогу позивача щодо нарахування та виплати невиплачених сум індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби відповідач листом від 14.07.2021 №350/249/940 повідомив, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. У роз`ясненні директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 зазначено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони не було (а.с. 15).

До вказаного листа відповідачем було додано довідку від 14.07.2021 №249/488 про доходи позивача за період з січня 2017 по червень 2021 року (а.с.16).

Вважаючи, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 04.06.2021, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здоров умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 2, ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 - 101 відсоток).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону)

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплати йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 04.06.2021, проте, згідно довідки Військової частини А1435 від 14.07.2021 №249/488 про доходи позивача за період з січня 2017 по червень 2021 року (а.с.16), доданої позивачем до позовної заяви, а також довідки Військової частини А1435 від 20.09.2021 №249/715 про доходи позивача за період з січня 2017 по червень 2021 року (а.с.16), доданої відповідачем до відзиву, судом встановлено, що дійсно, за період з 01.01.2017 по грудень 2018 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Проте, за період з грудня 2018 по червень 2021 року (по день звільнення позивача) позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 04.06.2021.

Враховуючи те, що відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2017 по 01.12.2018, що підтверджується довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за період проходження військової служби та не заперечується відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Щодо посилань представника відповідача на те, що згідно з межами фінансових ресурсів, виділених відповідачу згідно з бюджетними призначеннями за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, а тому її нарахування та виплата не проводилась, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення, чи доказів того, що ним протягом 2016 - 2018 років надсилались до відповідного органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

При цьому, ненарахування та невиплата у належному розмірі індексації грошового забезпечення є пасивною формою поведінки відповідача, а тому, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 01.12.2018.

Щодо вимог позивача про відшкодування на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 5350 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 07.07.2021 (а.с.17-18), додаткову угоду №1 від 08.07.2021 (а.с.18), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЧН №0009885 (а.с. 21), акт приймання-передачі наданих юридичних послуг відповідно до Договору від 07.07.2021 про надання правової допомоги та додаткової угоди №1 від 08.07.2021 (а.с.19), квитанцію від 14.08.2021 № 10 (а.с. 20).

Як вбачається із акта приймання-передачі наданих послуг (а.с.19) виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

- надання юридичних консультацій у сфері військового та трудового законодавства;

- вивчення документів та матеріалів, які є у клієнта;

- досудове врегулювання спору, підготовка, складання та направлення претензії (листа) до військової частин А0339;

- складання тексту адміністративного позову про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії;

- підготовка матеріалів позову (роздруківка, систематизація, групування матеріалів, виготовлення копії відповідачу, підготовка матеріалів для направлення до суду).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Дослідивши матеріали справи, суд не приймає до уваги час, витрачений адвокатом час на надання юридичних консультацій, оскільки не зрозуміло, яка саме допомога була надана з таких питань.

Суд також не приймає до уваги таку послугу адвоката як досудове врегулювання спору, підготовка, складання та направлення претензії (листа) до військової частин А0339, оскільки позов у даній справі заявлений до Військової частини А1435.

Крім того, вивчення документів та матеріалів, які є у клієнта, підготовка матеріалів позову (роздруківка, систематизація, групування матеріалів, виготовлення копії відповідачу, підготовка матеріалів для направлення до суду) не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги. Крім того, суд вважає, що кількість затрачених годин на підготовку позовної заяви є достатньою, в тому числі для вчинення вказаних дій.

Враховуючи те, що у даній справі провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа за даним позовом є незначної складності, згідно акта виконаних робіт надані послуги зводились виключно до формування позовної заяви, суд вважає розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Водночас, судом враховано, що з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові позивача, є аналогічні рішення, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову. Підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 400 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини А1435 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1435 (вул. Авіаційна, 84/1, с. Озерне, Житомирський район, 12443, код ЄДРПОУ 26606154) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 01.12.2018.

Зобов`язати Військову частину А1435 (вул. Авіаційна, 84/1, с. Озерне, Житомирський район, 12443, код ЄДРПОУ 26606154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 по 01.12.2018.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1435 (вул. Авіаційна, 84/1, с. Озерне, Житомирський район, 12443, код ЄДРПОУ 26606154) витрати на правову допомогу у розмірі 400 (чотириста) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька