Рішення № 10156032, 07.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2010 р. Справа № 55/72-10

вх. № 3213/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ярко Л.В.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ

про стягнення 1022,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ, 793,02 грн. основного боргу, 37,01 грн. 3% річних, 192,72 грн. інфляційних нарахувань та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення усної домовленності не виконав свої зобов"язання щодо повної та соєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 травня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 25 травня 2010 р.

21 травня 2010 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що зазначення договору № ДГ-0000062 від 30.06.04 р. в графі "замовлення" видаткових накладних № РН-0000702 від 10.10.08 р. та № РН-0000535 від 04.08.09 р. є помилковим, та договору у письмовій формі між сторонами укладено не було.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 07 червня 2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м. Харків(позивач) згідно усної домовленності здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ(відповідач) на загальну суму 793,02 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000535 від 04.08.08 р. та № РН-0000702 від 10.10.08 р., які підписані обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № 810 від 09.10.08 р. та № 387 від 04.08.08 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Тріумф", м. Харків.

У вказаних накладних № РН-0000535 від 04.08.08 р. та № РН-0000702 від 10.10.08 р. у графі "замовлення" зазначений договір № ДГ-0000062 від 30.06.04 р.

Позивач на вимогу суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що договір № ДГ-0000062 від 30.06.04 р. не є номером укладеного між позивачем та відповідачем договору у письмовій формі, цей номер автоматично присвоюється контрагентам у бухгалтерській програмі для забезпечення точності бухгалтерських проводок, крім того зазначив, що договору в письмовій формі між сторонами укладено не було.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено претензії(від 22.12.08 р. та від 23.01.09 р.) на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість у сумі 793,42 грн. На доказ відправлення цих листів позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії чеків.

Проте відповідач на вимоги не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не перерахував.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару, внаслідок чого у нього виникла забоhгованість на суму 793,02 грн. перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –793,02 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних та інфляційних витрат допустив помилки та невірно визначив гранічний строк оплати за накладними. Оскільки вказані поставки за накладними є позадоговірними та перша претензія з вимогою оплатити товар, яка направлена на адресу відповідача, датована 22.12.08 р., враховуючи ч. 2 ст. 530 ЦК України, гранічний строк для оплати- 29.12.08 р., та з наступного дня можна нараховувати інфляційні та річні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у сумі 29,66 грн. 3% річних та 139,13 грн. інфляційних витрат, в решті заявлених вимог у сумі 7,35 грн. 3% річних та 53,53 грн. інфляційних витрат слід відмовити, як зайво нарахованих.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ст. 629, ч.1 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ(62500, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115, р/р № 260080000934041 у філі ХД АТ "Індекс-Банк" м. Харків, М ФО 350619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м. Харків(61162, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 161, кв. 223, р/р № 26005016816155 у філії Укрексімбанку в м. Харкові, МФО 351618, код ЄДРПОУ 24288218) 793,02 грн. основного боргу, 29,66 грн. 3% річних, 139,13грн. інфляційних нарахувань, 95,92 грн. державного мита та 221,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 7,35 грн. 3% річних та 53,53 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 10 червня 2010 року.