
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/21706/20
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Єфіменко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011440402 від 04.12.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011450402 від 04.12.2020.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з порушеннями, встановленими контролюючим органом за результатами камеральної перевірки, а тому оскаржувані рішення відповідачем прийняті неправомірно, без достатніх підстав.
Зазначає, що чинне законодавства України дає платнику податку можливість самостійно визначати яку суму отриманого ним податкового кредиту він може включити до складу податкового кредиту звітного місяця, а якою сумою податкового кредиту може скористатись в наступні 1095 календарних днів. Відповідно ним було використано частину податкового кредиту у сумі 21403,48 грн за податковою накладною № 6902207/24 від 30.09.2020 у вересні 2020 року, що жодним чином не порушило ані приписів чинного законодавства, ані інтересів держави. Твердження відповідача про відсутність податкової накладної з такою сумою, яка дає йому права на податковий кредит, в ЄРПН є таким, що не відповідає дійсності, оскільки податкові накладні ідентифікуються не по сумі, а по реквізитах податкової накладної.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 21.01.2021.
12.01.2021 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області, відповідач) (а.с. 45-47), в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказав, що формування податкового кредиту у декількох звітних періодах на підставі тієї ж самої податкової накладної законодавчими нормами не передбачено, в т.ч. і Податковим кодексом України. Зазначає, що податкових накладних з сумою ПДВ 21413,48 грн у ЄРПН за вересень 2020 не зареєстровано. Таким чином, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за вересень 2020 року по ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» Черняхівський ЦОК в сумі 21413,48 грн. За результатами камеральної перевірки складено акт №698/06-30-04-02-26 від 12.11.2020, та встановлені порушення, а саме: завищено бюджетне відшкодування на 16681,00 грн; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на 4733,00 грн. На підставі встановлених порушень відповідачем винесено спірні рішення, і вважає, що позивачем не спростовано факти порушень, встановлені за результатами перевірки, а спірні рішення винесені відповідачем правомірно.
Протокольною ухвалою 21.01.2021 було оголошено перерву до 16.02.2021.
16.02.2021 підготовче засідання не відбулося - було відкладене на 16.03.2021, яке, в свою чергу, було відкладене на 30.03.2021 у зв`язку з неприбуттям до суду представників сторін у справі.
Протокольною ухвалою 30.03.2021 було оголошено перерву до 27.04.2021.
Протокольною ухвалою 27.04.2021 було задоволено клопотання представника відповідача про виклик та допит свідка то оголошено перерву до 25.05.2021.
25.05.2021 підготовче засідання не відбулося - було відкладене на 30.06.2021 у зв`язку з неприбуттям до суду представників сторін у справі.
Протокольною ухвалою 30.06.2021 було оголошено перерву до 03.08.2021.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, запереченні до відзиву. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю, з врахуванням доводів викладених у відзиві на позов, додаткових поясненнях.
Протокольною ухвалою 03.08.2021 було закрите підготовче засідання та постановлено подальший розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
За результатами камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за вересень 2020 року відповідачем був складений Акт №698/06-30-04-02-26 від 12.11.2020 (а.с. 7-10) в якому встановлено порушення вимог Кодексу в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2020 року: на порушення п. 198.6. ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 «б» ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ФОП ОСОБА_1 завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2020 року на суму 16681 грн; на порушення п. 198.6. ст. 198, п. 201.10, ст.201 п. 200.4 «в» ст. 200 ПК України ФОП ОСОБА_1 завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду по декларації за вересень 2020 року на суму 1933 грн.
Підставою для висновків, зазначених вище, стало твердження відповідача про те, що в додатку 5 в розділі II «Податковий кредит» до декларації за вересень 2020 року по контрагенту ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» Черняхівський ЦОК) включено суму ПДВ 21413,48 грн, в той час як зазначеним контрагентом зареєстрована податкова накладна на суму в 21813,48 грн.
На думку відповідача, оскільки не існує податкової накладної з сумою ПДВ 21413,48 грн, то позивач не мав права включати зазначену суму ПДВ до податкового кредиту за вересень 2020 року, так як формування податкового кредиту у декількох звітних періодах на підставі однієї і тієї ж податкової накладної законодавчими нормами не передбачено, в т. ч. і ПК України.
Не погодившись з даними твердженнями ФОП ОСОБА_1 подав заперечення до Акту перевірки (а.с. 11-12). Листом вих. № 16366/14/06- 30-04-02-18 від 02.12.2020 (а.с.13-15) відповідач надав відповідь на заперечення навівши ті ж аргументи, які зазначені ним в Акті перевірки, та вніс зміни до змісту Акту перевірки змінивши зазначену у них цифру «1933 грн» на «4 933 грн» .
04.12.2020 ГУ ДПС України в Житомирській області прийняло податкові повідомлення рішення:
- № 0011440402 про зменшення суми бюджетного відшкодування ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість на суму 16 681,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 8 341,00 грн (а.с. 21);
- № 0011450402 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 на суму 4 733,00 грн (а.с. 20).
Оскільки в ході процедури адміністративного оскарження не було відновлено порушених прав, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пункт 198.1 статті 198 ПК України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних тощо.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня тощо.
Згідно з п. 201.1 ст. 200 ПК України порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Приписами п. 200.4. цієї ж статті визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судом встановлено, що у вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» Черняхівський ЦОК надавало ФОП ОСОБА_1 послуги з енергопостачання. Сума ПДВ від здійснених операцій склала 21813,48 грн. Податкова накладна №6902207 від 30.09.2020 (а.с.29-30) була зареєстрована в ЄРПН 13.10.2020 (а.с. 31).
Факт існування цієї податкової накладної від 30.09.2020 визнається відповідачем. Як стверджує позивач, саме ця податкова накладна зазначена у декларації з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за вересень 2020 року як підстава ат формування податкового кредиту.
Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Суд вважає, що вказана податкова накладна від 30.09.2020 містить всі необхідні реквізити, визначені ПК України.
Суд ще раз зазначає, що згідно з абзацом 3 п. 198.6. ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включено частину податкового кредиту за податковою накладною № 6902207/24 від 30.09.2020 у сумі 21413,48 грн (в податковій накладній сума ПДВ становить 21813,48 грн). В інших звітних періодах решту суми ПДВ для формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 не використовував. В додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року у розділі ІІ податковий кредит №з/п 11 по постачальнику Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» Черняхівський ЦОК (індивідуальний податковий номер 420959406258) зазначена сума ПДВ 21413,48 грн (а.с. 28).
Суд зазначає, що жодна норма ПК України не містить заборони права платника податку скористатись частиною податкового кредиту, а не всім податковим кредитом, право на яке дає податкова накладна. Тому доводи відповідача про відсутність податкової накладної з сумою ПДВ 21413,48 грн, зареєстрованої у ЄРПН за вересень 2020 року, судом не приймаються.
Оцінюючи доводи відповідача суд враховує, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню так як спірні податкові повідомлення - рішення були прийняті контролюючим органом на підставі висновків перевірки, які суд вважає необґрунтованими й відповідно спірні рішення слід визнати неправомірними та скасувати.
Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору на суму 1681,60 грн, платіжне доручення про його сплату знаходиться у матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 04.12.2020 №№0011440402, 0011450402.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 43142501).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 02 грудня 2021 р.
Судове рішення № 101558462, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 02.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/21706/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: