Рішення № 10155820, 28.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/17628.05.10

За позовомВиробничого кооперативу “Контакт-90”

До Комунального підприємства “Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління”

Простягнення 2 079 189,51 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаСобур А.К. —представник за довіреністю від 26.01.2010 р.

Від відповідача Шевченко В.С. —представник за довіреністю від 15.03.2010 р. 28.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2010 року Виробничий кооператив “Контакт-90” звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління” 1530386,81 грн. заборгованості з оплати вартості виконаних підрядних робіт за договором № 2/-4-06 від 21.04.2006 р., 156432,88 грн. пені, 329036,64 грн. інфляційних витрат, 63333,18 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/176 від 26.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 17.05.2010 р.

17.05.2010 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.05.2010 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 28.05.2010 р., з’явилися представники сторін. Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на порушення відповідачем обов’язку з оплати прийнятих підрядних робіт. Представник відповідача заявив про визнання заборгованості за договором.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору № 2/-4-06 від 21.04.2006 р., укладеного між Виробничим кооперативом "Контакт-90" (субпідрядник) та Комунальним підприємством "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" (генпідрядник), відповідач доручив, а позивач прийняв на себе виконання робіт по перевлаштуванню контактної мережі тролейбусів на пр.. Червонозоряному в зв’язку з реконструкцією Московської площі.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вартість робіт та матеріалів коригується згідно затвердженої проектно-кошторисної документації, а також по фактичним витратам субпідрядника (п. 1.3 договору).

Субпідрядник виконує роботи згідно з кошторисами, розробленими проектною організацією та погодженими з генпідрядником (п. 2.2 договору).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору генпідрядник виконує передоплату в розмірі 30 % від договірної вартості робіт, вказаної в п. 1.2 цього договору, кінцевий розрахунок здійснюється відповідно до підписаного обома сторонами акту виконаних робіт.

Акти виконаних робіт підписуються обома сторонами 1-го числа кожного місяця, до повного закінчення підрядних робіт (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору генпідрядник розраховується з субпідрядником за виконані роботи на підставі оформлених актів виконаних робіт (ф. КБ-2, КБ-3), складених згідно ДБН.Д.1.1.1-2000 (із змінами і доповненнями)на протязі 10 днів після їх підписання.

Наявними в матеріалах справи підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами виконаних робіт по формі КБ-2в та довідками по формі КБ-3 за квітень 2006 року-жовтень 2009 року стверджується факт належного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором на загальну суму 3047669,80 грн.

Відповідач, в свою чергу, за виконані роботи розрахувався частково у сумі 1450403,00 грн.

Протоколом розбіжностей до договору введено п. 2.10 щодо оплати послуг генерального підрядника в розмірі 2 % від вартості виконаних робіт, зазначені послуги були оформлені актами виконаних робіт за квітень 2006 року –липень 2009 року на загальну суму 66879,99 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1530386,81 грн. (3047669,80 - 1450403,00 - 66879,99).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного та враховуючи визнання боргу відповідачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1530386,81 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 156432,88 грн. пені, 329036,64 грн. інфляційних витрат, 63333,18 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.4 договору за несвоєчасне перерахування коштів (згідно п. 4.1) генпідрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 329036,64 грн. інфляційних витрат, 63333,18 грн. 3 % річних, є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 с т. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань" від 29.04.1994 р. № 02-5/293 вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Тому, враховуючи співрозмірність суми основного боргу до розміру пені, також враховуючи визнання боргу відповідачем, суд зменшує розмір пені з 156432,88 грн. до 15643,00 грн.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління” (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, 3, ідентифікаційний код 03333937) на користь Виробничого кооперативу “Контакт-90” (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, ідентифікаційний код 22873846) 1530386 (один мільйон п’ятсот тридцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 81 коп. боргу, 15643 (п'ятнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. пені, 329036 (триста двадцять дев’ять тисяч тридцять шість) грн. 64 коп. інфляційної складової боргу, 63333 (шістдесят три тисячі триста тридцять три) грн. 18 коп. 3 % річних, 19 384 (дев’ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 29.06.2010 р.