Рішення № 101557008, 23.11.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/764/21 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/764/21

за позовом: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»,

вул. Блакитна, 4, м. Запоріжжя, 69013;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАКС ЮА»,

вул. Князя Чорного, 11, м. Чернігів, 14000;

про стягнення 18 637 855,60 грн збитків;

представники сторін у судове засідання не з`явились;

Позивач - Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАКС ЮА» про стягнення 18 637 855,60 грн збитків.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.08.2021, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2021 сторони повідомлені про те, що у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, підготовче засідання, призначене на 18.08.2021 не відбудеться; підготовче засідання призначено на 15.09.2021.

У підготовчому засіданні 15.09.2021 суд протокольно постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 12.10.2021.

У підготовчому засіданні 12.10.2021 суд протокольно постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання по розгляду справи по суті на 26.10.2021.

У судовому засіданні 26.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 23.11.2021.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.

При цьому, ухвали у справі № 927/764/21 направлялись відповідачу за місцем реєстрації: м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 11, але були повернуті відділенням зв`язку як неодержані з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, в розумінні ст. 242 ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в результаті проведення робіт з капітального ремонту аеродромних покриттів КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», завдано збитків підприємству, у тому числі щодо робіт, виконаних повторно, після ремонтних робіт, проведених у 2017 році підрядною організацією ТОВ «АВАКС ЮА», які на підставі ст. 22 ЦК України підлягають відшкодуванню позивачу.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: встановлення обставин щодо наявності збитків, доведеність суми збитків.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:

- договору № 19 від 25.04.2017 та додаткових угод до нього,

- актів приймання виконаних робіт за червень 2017 року, липень 2017 року, вересень 2017 -року,

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт,

- договору підряду № 40 від 06.08.2019 та додаткових угод до нього,

- акти приймання виконаних робіт до договору № 40,

- довідки про вартість виконаних робіт,

- рахунків на оплату,

- платіжних доручень, виписок на підтвердження перерахування коштів,

- акта ревізії фінансово-господарської діяльності КМ «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»,

- вимоги про усунення виявлених порушень,

- звіту ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкції»,

- технічного звіту ТОВ «Геоінжинірінг».

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно – правове обґрунтування.

25.04.2017 між Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАКС-ЮА» (далі - Підрядник) укладено договір підряду № 19 (далі – Договір № 19).

Відповідно до умов Договору № 19 Замовник доручає, а Підрядник в межах договірної ціни приймає на себе обов`язки власними або залученими силами, виконати роботи «Капітальний ремонт злітно-посадкової смуги (ШЗПС) міжнародного аеропорту в м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна,буд.4» за результатами конкурсних торгів «Інше. Ремонт злітно-посадкової смуги. ДК 021:2015-45235211-8 Відновлення покриття злітно-посадкових смуг» або, надалі - роботи, на об`єкті за адресою: 69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд.4 в обумовлений цим Договором строк, згідно з графіком виконання робіт (Додаток № 2 до даного Договору), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог техніки безпеки і охорони праці. Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника і оплатити виконані роботи (п. 1.1. Договору № 19 в редакції Додаткової угоди № 2 від 26.05.2017).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 19 Підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, склад яких відповідає затвердженій проектній документації. Якість результату роботи повинна відповідати вимогами проектно-кошторисної документації, ДБН, Держстандарту, ТУ, БНіП 23.03.96 «Аеродроми» та пред`являтися для огляду технічному та авторському нагляду.

Якщо Підрядник відступив від умов Договору підряду, що погіршило якість та повноту роботи, або допустив інші недоліки у роботі, що підтверджується відповідними документами, він повинен безоплатно виправити ці недоліки у встановлений сторонами строк (п. 2.2. Договору № 19).

Відповідно до п. 6.1.5. Договору № 19 Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи згідно акту приймання-передачі виконаних робіт за формою 2КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3.

Пунктом 8.2. Договору № 19 передбачено, що Замовник перевіряє акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) у п`ятиденний строк з дня надання їх Підрядником та, у випадку відсутності недоробок або недоліків, приймає виконані роботи. При виявленні в процесі здачі-приймання робіт недоробок або недоліків, на недоробки або недоліки складається двосторонній акт із визначенням строків їх усунення. Вартість робіт над недоробками або недоліками не відшкодовується. Якщо протягом вказаного строку Підрядник не отримав зауважень від Замовника на передані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідки КБ-3, вважається, що такі роботи прийняті замовником без зауважень і підлягають оплаті.

Розділом ХІ Договору № 19 «Гарантійні строки якості закінчених робіт (Експлуатації об`єкту будівництва) та порядок усунення виявлених недоліків (Дефектів)» сторони передбачили, що Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Згідно ст. 884 ЦК України Підрядник гарантує досягнення показників, які вказані у проектно-кошторисній документації, та можливість експлуатації об`єкту відповідно до умов Договору у термін гарантійного строку. Гарантійний строк складає 3 (три) роки з дня прийняття Замовником об`єкту до експлуатації, на підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкту.

Згідно зі ст. 860 ЦК України - гарантії розповсюджуються на усе, що являється результатом роботи Підрядника.

Початком гарантійного строку вважається день підписання Акта про приймання-передачу закінчених робіт (об`єкту будівництва). Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого закінчені роботи (об`єкт будівництва) і змонтовані конструкції не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе Підрядник.

У разі виявлення Замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об`єкту будівництва) і змонтованих конструкціях, він негайно письмово повідомляє про них Підрядника.

Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об`єкту будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійного строку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

У разі виявлення Замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку він зобов`язаний запросити Підрядника для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо останній відмовився взяти участь у складенні такого акта, Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його Підряднику.

Підрядник не відповідає за дефекти, виявлені під час гарантійного строку, якщо він доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкту будівництва (або його частини), неправильної експлуатації об`єкту будівництва (або його частини) або неправильної інструкції щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими іншими особами, неналежного ремонту об`єкта будівництва (або його частини), який здійснено замовником або залученими останнім третіми особами.

Між сторонами складені Акти приймання виконаних робіт на загальну суму 34151925,82 грн, а саме: акт № 1 від 23.06.2017 за червень 2017 року, відповідно до якого замовником виконано, а Підрядником прийняті роботи на суму 32853614,28 грн, акт № 1 від 31.07.2017 за липень 2017 року на суму 339760,60 грн, акт № 1 від 15.09.2017 за вересень 2017 року на суму 958550,94 грн.

Акти підписані сторонами та скріплені печатками сторін. Зауваження та заперечення відсутні.

У червні 2019 року позивач отримав Технічний звіт Дослідження штучної злітно-посадкової смуги КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» по вул. Блакитна,4 у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» проведені Геологічні дослідження, випробування зразків покриття (бетону) на міцність, візуальне обстеження покриття штучної злітно-посадкової смуги КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» по вул. Блакитна,4 у Шевченківському районі м. Запоріжжя, за результатами яких був складений звіт, датований червнем 2019 року.

За результатами дослідження встановлено: з огляду на наявну підготовку основи та стан плит покриття ЩЗПС, найбільш оптимальним рішенням організації роботи аеропорту є будівництво нової злітно-посадкової смуги – тобто, звести злітно-посадкову смугу, яка б відповідала всім сучасним вимогам її будівництва та подальшої експлуатації. Другим варіантом рішення забезпечення експлуатації аеропорту є виконання капітального ремонту існуючої ШЗПС. Ремонту потребують як старі, виконані в 1981 році, так і нові плити ШЗПС, виконані при капітальному ремонту 2017…2018 роках. Проведений капітальний ремонт дозволить в короткий проміжок часу відновити покриття ШЗПС і далі експлуатувати ШЗПС, при цьому слід мати на увазі, що утворення тріщин на новому покритті уникнути не вдасться.

06.08.2019 між Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (далі – Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШЕНЛ» (далі - Підрядник) укладено договір підряду № 40 (далі – Договір № 40).

Відповідно до умов Договору № 40 Замовник доручає, а Підрядник, в межах договірної ціни, приймає на себе зобов`язання власними або залученими силами, виконати роботи по робочому проекту: «Капітальний ремонт аеродромних покриттів КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» на вул. Блакитній, 4 у Шевченківському районі, м. Запоріжжя» ДК 021:2015 – 45235000-3 Будівництво аеродромів, злітно-посадкових і маневрувальних смуг, за результатами відкритих торгів, надалі – роботи, на об`єкті за адресою: 69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна,4, в обумовлений цим Договором строк, згідно з графіком виконаних робіт (Додаток №2 до даного Договору), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт (Додаток №1 доданого Договору), вимог техніки безпеки і охорони праці. Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника і оплатити якісно виконані роботи ( п. 1.1. Договору № 40).

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року Підрядником виконано, а Замовником прийнято роботи на загальну суму 126 712 371,10 грн.

В доказ здійснення оплати вартості виконаних робіт позивачем надані копії платіжних доручень та банківських виписок (т. 1, а.с.139-153).

Управлінням східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» за період з 01.01.2017 по 31.05.2020 за результатами якої складено акт № 08.05-20/2 від 04.09.2020.

В ході ревізії встановлено, зокрема, наступне:

- загальний обсяг накладення відремонтованих ділянок штучних покриттів ШЗПС, які повторно у жовтні 2019 року виконано підрядником «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШЕНЛ» складає 5530,44 кв.м., в тому числі повторно виконано після ремонтних робіт, проведених у 2017 році підрядною організацією ТОВ «АВАКС ЮА» згідно актів приймання виконаних робіт за червень-вересень 2017 року у кількості 5 082,34 кв.м.;

- КП «МАЗ», на порушення вимог ст. 509,884 ЦК України , п. 11.3.-11.5.договору від 25.04.2017 № 19 , п. 11.5-11.7. договору від 04.05.2018 № 0405 не вжито заходів щодо звернення до ТОВ «АВАКС ЮА» та вимагання від останнього виконання їх обов`язків щодо усунення недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об`єкту будівництва) і змонтованих конструкцій по договору підряду від 25.04.2017 № 19 та від 04.05.2018 № 0405 у кількості 5530,44 кв. метрів, що в свою чергу призвело до зайвого виділення та використання у 2019 році коштів бюджету м. Запоріжжя по КПКВК 1917430 КЕКВ 3210 на оплату повторного виконання робіт з капітального ремонту аеродромних покриттів КП «МАЗ» у кількості 5530,44 кв. метрів по договорам від 06.08.2019 № 40 та від 16.10.2019 № 51, укладеним з ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШЕНЛ», на загальну суму 20 281 118,00 грн (з ПДВ) (5530,44 кв.метрів*3667,18 грн).

Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» звернулось до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з ТОВ «АВАКС ЮА» збитків.

Укладений між сторонами Договір №19 за своєю правовою природою є договором підряду.

За приписами пунктів 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями ст. 843, ч.ч. 1, 2 ст.844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно із статтею 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 884 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 884 ЦК України гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем були виконані підрядні роботи за Договором № 19, про що складені акти та підписані представниками виконавця робіт та їх замовником, а також скріплені печатками.

Розглядаючи справу по суті позовних вимог, господарській суд встановив, що на підтвердження доводів про наявність збитків, позивач посилається на такі документи:

- Договір підряду № 40,

- звіт про геологічні дослідження, випробування зразків покриття (бетону) на міцність, візуальне обстеження покриття ШЗПС КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»,

- акт ревізії № 08.05.-20/2 від 04.09.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

За змістом частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином позивач повинен довести усі елементи складу цивільного правопорушення, в тому числі факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При цьому однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Верховний Суд зазначає, що право особи на відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків.

Гарантійний строк - строк, протягом якого підрядник відповідає перед замовником за відповідність якості виконаних робіт діючим нормам і правилам, умовам контракту.

Як убачається зі змісту Договору № 19 гарантійний строк складає 3 роки. Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об`єкту будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійного строку.

При цьому, Договором № 19 визначено наступне:

- замовник негайно письмово повідомляє про виявлені дефекти Підрядника;

- замовник запрошує Підрядника для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків, у разі відмови Замовника від участі у складанні такого акта Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його Підряднику.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, жодних доказів негайного повідомлення відповідача про виявлені недоліки (дефекти) матеріали справи не містять.

Двосторонній акт Підрядника й Замовника (дефектний акт) у матеріалах справи відсутній.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем не дотримано порядку виявлення та фіксації недоліків робіт протягом гарантійного періоду.

Крім того, судом враховано, що наданим позивачем звітом про проведення геологічного дослідження, випробування зразків покриття (бетону) на міцність, візуальне обстеження покриття ШЗПС КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», не встановлено взаємозв`язку виконаних відповідачем робіт за Договором № 19 із зазначеними позивачем дефектами стану ШЗПС, яка розташована за адресою: вул. Блакитна,4, м. Запоріжжя.

Суд також враховує ту обставину, що зі звіту про проведення геологічного дослідження, випробування зразків покриття (бетону) на міцність, візуальне обстеження покриття ШЗПС КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» не вбачається, що під час проведення дослідження замовником були надані документи, пов`язані з виконанням Договору № 19, у тому числі актів виконаних робіт та проектно-кошторисної документації, що свідчить про неможливість встановлення даним звітом недотримання відповідачем будівельних норм та стандартів при виконанні Договору № 19.

Як зазначає позивач у позовній заяві, розмір збитків визначено на підставі Акта № 08.05-20/2 від 04.09.2020 за результатами проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» за період з 01.01.2017 по 31.05.2020.

Аудиторський звіт є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторський звіт не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Аудиторський звіт вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним, в межах своєї компетенції, відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому законом порядку, а не для встановлення певного зобов`язання в межах господарсько-правових відносин.

Аудиторський звіт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Аудиторський звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка аудиторського звіту, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні відповідного спору щодо оскарження, зокрема, дій чи рішення контролюючого органу.

До того ж аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Водночас, чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов`язку повернути відповідну суму завищення.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

Сам по собі аудиторський звіт та висновок, виконаний на замовлення контролюючого органу не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення коштів отриманих на виконання договірних відносин.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Крім того, суд зазначає, що за умови існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин, стороною якого Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області не являється, посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на Акт від 04.09.2020, який був складений в односторонньому порядку в ході проведення аудиту (без належного повідомлення та залучення підрядника до обстеження, - доказів на підтвердження зворотного позивачем не надано), є неправомірними.

Крім того, акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами, які підтверджені відповідними актами здачі-приймання наданих послуг; акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися; акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, результати ревізії не відносяться до первинних бухгалтерських документів, які можуть підтвердити чи спростувати обставини виконання будівельних робіт та їх обсяг.

Отже, даний Акт не може розглядатись як підстава для стягнення збитків.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не вчинив жодних дій на уникнення збитків шляхом звернення до відповідача про усунення недоліків щодо виконаних робіт на підставі договору, відтак, суд ставить під сумнів добросовісність поведінки позивача.

Крім того, позивачем не доведено склад правопорушення, посилання позивача на Акт ревізії не може бути безумовною підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки згідно з вимогами ст. ст. 610, 611, 858, 883 ЦК України збитки є правовим наслідком порушення зобов`язання, їх склад підлягає окремому доказуванню.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судові витрати в частині стягнення 279567,85 грн судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні вимог Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», код 01130561 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАКС ЮА», код 40031610 про стягнення 18 637 855,60 грн збитків відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 02.12.2021.

Суддя М.П. Ноувен