Рішення № 101556965, 02.12.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1278/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши справу за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до ОСОБА_1

про стягнення 6 480,12 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (проспект Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 43173325) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення з наступним зарахуванням до державного бюджету 6 183,80 грн заборгованості з орендної плати за період 15.09.2019 - грудень 2020 року, 296,32 грн пені, відповідно до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.08.2019 № 2010.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем орендної плати. При цьому договір припинений 10.03.2021, державне майно 13.03.2021 повернуто орендарем (відповідачем) за актом повернення з оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до вимог ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України господарським судом здійснено запит щодо реєстрації місця проживання фізичної особи відповідача.

12 жовтня 2021 року до суду в прядку частини сьомої статті 176 Господарського процесуального кодексу України надійшла інформація щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, від відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Золотоніської міської ради. Так, згідно з реєстром територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 19.10.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 . Ухвала суду повернулася до суду 23 листопада 2021 року, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

За наведених обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець, Регіональне відділення) та Фізичною особою-підприємцем Загребельною Вікторією Вадимівною (орендар) 14.08.2021 було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 2010 (також по тексту - Договір), за яким в строкове платне користування передано нежитлове приміщення першого поверху адмінбудівлі реєстровий номер 02357999.1.АААДЕЖ381 (Майно), загальною площею 59,10 кв.м, розміщене за адресою: вул. Новоселівська, буд. 1, м. Золотоноша, Черкаська область, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Черкаській області (код ЄДРПОУ 02357999, поштова адреса: вул. О.Дашкевича, 39, м. Черкаси, 18016), з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п. 1.1, 1.2).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін.

Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» реорганізовані шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області і утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325), яке стало правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованих Регіональних відділень Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

17 березня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесений запис 10261200000003090 про припинення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (ідентифікаційний код 21368158).

Таким чином Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області як юридична особа з 17.03.2020 є припиненою внаслідок реорганізації, а його правонаступником стало Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Абзацом 3 п. 5.3. Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 15.05.2012 № 678 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 за № 935/21247, передбачено, що Регіональне відділення здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених Регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений Регіональним відділенням.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна, зокрема:

виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності;

здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні, що діє з 14 серпня 2019 року по 12 серпня 2022 року включно (п. 10.1).

Договором № 1 від 31.01.2021 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, від 14.08.2019 № 2010 замінено слова «Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області» на «Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях»; в зв`язку із зміною балансоутримувача слова «Головне управління статистики у Черкаській області» замінено на «Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ)».

Вирішуючи спір щодо відповідача - фізичної особи, суд зазначає, що Договір, внаслідок неналежного виконання якого виникла заборгованість, було укладено ОСОБА_1 у статусі ФОП.

19 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2000220060001007209 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Загребельної В.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) за власним рішенням

Отже відповідачем було припинено господарську діяльність у статусі ФОП.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її обов`язок не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 25.06.2019 у справі, № 904/1083/18 та від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, а також в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2020 у справі №699/115/20.

Виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинилися, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції.

Відповідно до п. 10.7 Договору сторони погодилися, що Договір буде достроково розірвано на вимогу Регіонального відділення, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд, з дати отримання такої вимоги (повідомлення).

Через порушення орендарем умов Договору Регіональне відділення згідно з п. 10.7 Договору надсилало тому вимогу (повідомлення) від 26.02.2021 № 50-12.01-0894 про розірвання договору оренди, яку відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав 10.03.2021.

Державне майно 13.03.2021 повернуто орендарем за актом повернення з оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2019 року - 1 423,42 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди серпень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень та серпень 2019 року.

Сплата за фактичний час користування майном за період з 31.01.2019 до 31.05.2019 становить 5 681,16 грн, за червень, липень та серпень 2019 (до укладення Договору) визначається Орендарем самостійно.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.1, 3.6).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (п. 3.3).

Відповідно до п. 5.3 Договору Орендарем зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Отже, сторони договору погодили усі його істотні умови, зокрема щодо умов передачі орендованого майна орендарю (п. 2), орендної плати (п. 3), прав і обов`язків сторін (п. 5-8), відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором (п. 9), строк чинності, умови зміни та припинення договору (ст. 10).

Позивач зазначив, що орендар постійно порушував дане зобов`язання, станом на 12.07.2021 за період з 15 вересня 2019 по грудень 2020 року (включно) утворилась заборгованість по орендній платі до держбюджету (50 %) в розмірі 6 183,80 грн, що й спричинило даний спір.

Згідно з п. 3.7 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Позивач нарахував пеню за період з 16.09.2019 по 12.07.2021 - 296,32 грн.

Позивач направляв орендарю претензії від 05.02.2020 № 19-08-00725, від 09.12.2020 № 50-04.02-4534, від 18.06.2021 № 50-04.02-2312, припис від 27.07.2020 № 18-12/01-3009 про невиконання істотних умов договору оренди, які відповідачем залишені без задоволення.

Предметом судового розгляду у справі є стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Укладений договір за своєю правовою природою є договором оренди, між сторонами виникли правовідносини, що, зокрема, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, який припинений достроково, відповідач не виконав належним чином зобов`язання з орендної плати, чим порушив права позивача на своєчасне одержання вказаних сум коштів.

Суд доходить до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача боргу з орендної плати за період оренди 15 вересня 2019 року по грудень 2020 року, а також передбачених п. 3.7 Договору пені.

Сума пені нарахована позивачем відповідно до умов Договору, вимог чинного законодавства; нарахована правильно.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 2 270,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 465 від 31.08.2021.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236-241 Господарського Процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (проспект Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 43173325) з наступним зарахуванням до державного бюджету 6 480,12 грн заборгованості з орендної плати, 296,32 грн пені, 2 270,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз