Рішення № 10155687, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/7825.06.10 За позовом                    Фізичної особи –підприємця Леонтьєва Сергія Павловича

До                    Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Універсальна»

Третя особа Приватний підприємець Шайнюк Роман Анатолійович

Про                              стягнення 26860,10 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача:          Волчук Ю.О. –представник по довіреності від 11.06.2010р.

Від відповідача:          Парфентьєв А.О. –представник по довіреності № 443/D/2009 від 12.11.2009р.

Від третьої особи: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»страхового відшкодування в розмірі 26860,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.09.2009 року між ним та відповідачем був укладений договір № 32-51-52/03/0035 добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортним засобом (CMR, ТТН).

01.09.2009р. між позивачем та Підприємцем Шайнюком Р.А. було укладено договір № 01-01/09/09 на надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2009р., згідно з якого позивач зобов’язався надати послуги з перевезення та експедирування вантажу з відповідальністю за його збереження під час надання послуг.

08.09.2009р. на автомагістралі Київ-Чоп 338 км. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ДАФ реєстр. № ВО 1938 АМ, що належить Карашевському С.З. та МАН реєстр. № АС 0577 АМ, що належить позивачу. Згідно з довідкою ДАІ про ДТП, протокол про адміністративне правопорушення, складено по відношенню до водія транспортного засобу ДАФ. Внаслідок ДТП було пошкоджено вантаж, перевезення якого позивач здійснював на замовлення Шайнюка Р.А.

Про вказаний страховий випадок позивач повідомив відповідача.

Однак, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування мотивуючи своє рішення ст.. 18 п. 2 та ст.. 17 п. 2 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.01.2010р. порушено провадження у справі № 01/17-64 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 10.02.2010р. справу № 01/17-64 скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 01/17-64 було передано на розгляд судді Грєховій О. А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. справу прийнято до провадження суддею Грєховою О.А., присвоєно № 53/78 та призначено розгляд на 22.03.2010р.

Також ухвалою суду від 18.02.2010р. залучено до участі у розгляді справи, у відповідності до ст. 27 ГПК України, Підприємця Шайнюка Романа Анатолійовича в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 22.03.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи було відкладено на 19.04.2010р.

Представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.04.2010р. судом задоволено клопотання відповідача про зміну назви юридичної особи.          

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.04.2010р. оголошено перерву до 30.04.2010р.

В судовому засіданні 30.04.2010р. відповідач надав відзив на позову, в якому проти позову заперечив та зазначив, що відповідно до ст. 979 ЦКУ, ст. 16 ЗУ «Про страхування», за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату у разі настання певної події - страхового випадку, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з розділом 1 «Перелік страхових випадків»Договору страхування, страховими випадками є настання відповідальності Страхувальника щодо відшкодування шкоди майну третіх осіб, зокрема: А-Відповідальність за вантаж - відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за пошкодження вантажу, відповідно до: Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ/СМК); положень чинного законодавства про транспортне перевезення відповідної країни; стандартних умов надання послуг, затверджених організаціями перевізників та експедиторів країни страхувальника; Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, положень чинного законодавства України про транспортні перевезення; стандартних умов надання послуг, положень інших договорів і угод щодо застосування яких надана письмова згода Страховика.

Відповідно до вимог п.п. 5.1.1 Договору страхування, страхувальнику забороняється визнавати себе відповідальним або врегульовувати будь-яку претензію без отримання на це згоди страховика.

Обов'язком страхувальника є, зокрема, (п.п. 5.1.4) вжити всіх можливих заходів для з'ясування причин, наслідків страхового випадку та виконати усі формальності для реалізації своїх прав на отримання компенсації збитків від осіб, що винні у заподіянні шкоди; (п.п. 5.1.5) сприяти страховику в досудовій справі про відшкодування збитків по страховому випадку; (п.п. 5.1.6) надати страховику всю доступну інформацію і документацію, яка дозволить йому зробити висновок щодо причин, обставин і наслідків страхової події, про характер та розмір збитків (в т.ч. відповідно до п.6.1.10 договору).

Згідно з Довідки ДАІ Рівненської області №70/3398 та письмових пояснень водія перевізника (Анашкіна В.І) від 09.09.2009р., заявлена подія сталась внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм іншого транспортного засобу (Крашевського С.З.) за обставин, уникнути яких водій перевізника (Анашкін В.І.) не міг.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 17 Конвенції 1956р. (КДПВ/СМК), Транспортер звільняється від відповідальності за пошкодження вантажу, якщо його пошкодження відбулося внаслідок обставин, уникнути яких транспортер не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Аналогічна норма закріплена п.1 ст.924 ЦПК України та п.1 ст.314 ГПК України, та за приписами ст. 10 ЦПК України кореспондують з зазначеними нормами Конвенції 1956р.

Відтак, оскільки заявлений випадок не підпадає під визначені договором страхові випадки, відповідач листом №1715/09-009 від 27.10.09р. в межах договору та чинного законодавства правомірно повідомив позивача про відсутність страхового покриття за Договором страхування по заявленій події.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2010р. відкладено розгляд справи на 14.06.2010р.

В судовому засіданні 14.06.2010р. представник позивача надав додаткові пояснення на позов. Також позивач надав письмові пояснення від третьої особи з приводу заявленого позову.

В судовому засіданні 14.06.2010р., відповідно до ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 25.06.2010р.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

13.09.2008 року між Приватним підприємцем Леонтьєвим Сергієм Павловичем та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»було укладено договір № 32-51-52/03/0035 добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR, ТТН).

Відповідно до ч.1 стаття 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 статті 6 Закону України «Про страхування»добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1.1 договору № 32-51-52/03/0035 від 13.09.2008 року об’єктом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечить чинному законодавству України, пов’язані з відповідальністю Страхувальника при здійсненні перевезення вантажів, на умовах Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах 1956р. (КПДВ/ CMR) зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05 липня 1978 року, та відповідальністю Страхувальника при здійсненні перевезень вантажів, на умовах чинного законодавства України та чинних Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Договір діє з 00 годин 14 вересня 2008р. до 24 годин 13 вересня 2009р. (п. 6.1. Договору).

Договір діє на території України, Європи, країн СНД та Балтії, за виключенням країн, зон та територій, визначених в п. 2.11 стандартних умов цього договору (п. 7 Договору).

Відповідно до ч.2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 2. Договору № 32-51-52/03/0035 від 13.09.2008 року застрахованими ризиками є:

А –відповідальність за вантаж;

В –відповідальність за виконання договірних зобов’язань (помилки та упущення);

С –відповідальність перед третіми особами;

D –витрати Страхувальника.

Згідно з Розділом 1 Стандартних умов договору страховими випадками за договором є настання відповідальності Страхувальника, яка вказана в Основній частині договору, щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю, майну та майновим інтересам третіх осіб, а саме: А – відповідальність за вантаж –відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за пошкодження вантажу, відповідно до: положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах 1956р. (КПДВ/ CMR) зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05 липня 1978 року, положень чинного законодавства про транспортне перевезення відповідної країни; стандартних умов надання послуг, затверджених організаціями перевізників та експедиторів країн Страхувальника; положень інших договорів або угод, щодо застосування яких надана письмова згода Страховика, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, положень чинного законодавства України про транспортні перевезення; стандартних умов надання послуг, положень інших договорів або угод, щодо застосування яких надана письмова згода страховика.

Матеріали справи свідчать, що 01.09.2009р. між позивачем та ПП Шайнюком Р.А. було укладено договір № 01-01/09/09 на надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до п. 1.1 якого замовник (третя особа) замовляє, а виконавець (позивач) надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.

П. 5.2. Договору № 01-01/09/09 визначено, що виконавець (позивач) несе відповідальність за незбереження вантажу.

07 вересня 2009р. укладено заявку № 04-07-09-09 на перевезення вантажу автомобільним транспортом по Україні, маршрутом перевезення являлось м. Ковель - м. Київ. 08 вересня 2009р. на автомагістралі Київ - Чоп 338 км. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ДАФ реєстр. № ВО 1938 АМ, що належить Карашевському С.З. та МАН реєстр. № АС 0577 АМ, що належить позивачу, що підтверджується довідкою ДАІ.

Постановою Теребовлянського районного суду гр.. Карашевського С.З. визнано винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок ДТП було пошкоджено вантаж, перевезення якого позивач здійснював на замовлення Шайнюка Р.А., що підтверджується Актом експертизи № В-1024 Волинської Торгово-Промислової палати.

08.09.2009р. Шайнюком Р.А. направлено на адресу Леонтьєва С.П. претензію про відшкодування завданих збитків в розмірі 26860,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку 13.09.2008р.

Відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з тим, що заявлений випадок не підпадає під визначені договором страхові випадки, про що свідчить лист відповідача № 1715/09-009 від 27.10.2009р.

Однак, суд вважає таку відмову у виплаті страхового відшкодування необґрунтованою та безпідставною з огляду на наступне.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2009 року на автомагістралі Київ-Чоп 338 км. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ДАФ реєстр. № ВО 1938 АМ, що належить Карашевському С.З. та МАН реєстр. № АС 0577 АМ, що належить позивачу. Згідно з довідкою ДАІ про ДТП, протокол про адміністративне правопорушення, складено по відношенню до водія транспортного засобу ДАФ. Внаслідок ДТП було пошкоджено вантаж, перевезення якого позивач здійснював на замовлення Шайнюка Р.А.

Відповідно до пункту 4.4.3. Договору при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах лімітів відповідальності, визначених в Розділі 3 Основної частини Договору, та в строк, передбачений Розділом 7 Стандартних умов Договору.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив виплати страхового відшкодування.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 28860,10 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача, що заявлений випадок не підпадає під визначені договором страхові випадки є неаргументованими, оскільки відповідно до Переліку страхових випадків (п. 1 Стандартних умов) договору №32-51-52/03/0035 добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (СМК, ТТН) від 13 вересня 2008р., встановлено, що страховим випадком за Договором є настання відповідальності Страхувальника, яка вказана в основній частині Договору, щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, майну та майновим інтересам третіх осіб, а саме: А Відповідальність за вантаж - відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за пошкодження вантажу.

Відповідно пункту 1 договору №32-51-52/03/0035 добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (СМК, ТТН) від 13 вересня 2008р., об'єктом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з відповідальністю Страхувальника при здійснені перевезень вантажів, на умовах Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів від 19.05.1956р. зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом від 05 липня 1978р., та відповідальністю Страхувальника при здійснені перевезень вантажів, на умовах чинного законодавства України та чинних Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 2 договору №32-51-52/03/0035 від 13 вересня 2008р., передбачено, Застраховані ризики зокрема А - відповідальність за вантаж.

Посилання відповідача на Конвенцію про договір міжнародного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) являється безпідставними оскільки статтею 1 передбачено сферу застосування, а саме: Ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Заявка № 04-07-09-09 від 07 вересня 2009р. на перевезення вантажів Шайнюку Р.А. автомобільним транспортом Леонтьєвим С.П. стосувалась не міжнародного перевезення, а перевезення по Україні, маршрутом перевезення являлось м. Ковель - м. Київ, тобто місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться в одній країні.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного та ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1; код ЄДРПОУ 20113829 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Фізичної особи –підприємця Леонтьєва Сергія Павловича (43023, м. Луцьк, вул. Гордіюк 17 кв. 67, ідентифікаційний код 2087002070) 26 860 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят) грн.. 10 коп. страхового відшкодування, 268 (двісті шістдесят вісім) грн.. 60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.