Рішення № 10155655, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/20023.06.10 За позовом фізичної особи-підприємця Задорожного Павла Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київбудсервіс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Шейко О.О. (довіреність № 29/04-011 від 29.04.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

23.06.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Задорожний Павло Михайлович (надалі Задорожний П.М., позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київбудсервіс»(надалі ТОВ «Будівельна компанія «Київбудсервіс», відповідач) заборгованості за поставлений товар у розмірі 28582, 62 грн., пені за несвоєчасну оплату товару у розмірі 2688, 66 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 393, 46 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 27 від 13.11.2009р. не виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 22.06.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.05.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2009р. між фізичною особою-підприємцем Задорожним П.М. та ТОВ «Будівельна компанія «Київбудсервіс»укладено договір поставки № 27 за яким постачальник (позивач у справі) зобов’язувався передавати (поставляти) партіями, а покупець (відповідач у справі) приймати у власність щебінь гранітний у кількості згідно заявок покупця і оплачувати його на умовах договору.

Виконання позивачем своїх зобов’язань за договором підтверджується видатковими накладними № РН-0000112 від 17.11.2009р. на суму 21200, 28 грн., № РН-0000113 від 19.11.2009р. на суму 7382, 34 грн., товар за якими відповідачем не оплачений, доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до положень п. 8.1 договору сторони погодились, що договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві накладні свідчать про поставку товару (щебінь) в межах укладеного договору.

Виставлені рахунки-фактури № СФ-0000064 від 17.11.2009р., № СФ-0000066 від 19.11.2009р. відповідачем не оплачені, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 28582, 62 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови розрахунків по договору сторони погодили у розділі 4 договору, згідно з п.4.2 якого покупець здійснює передоплату у розмірі 30% та кінцеву оплату протягом 5 банківських днів по факту отримання партії товару, на підставі виставленого рахунку-фактури.

З урахуванням наведених положень договору, строк виконання зобов’язань щодо оплати товару згідно виставлених на оплату товару рахунків-фактур № СФ-0000064 від 17.11.2009р., № СФ-0000066 від 19.11.2009р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 5 банківських днів після отримання товару за накладними.

Згідно з п. 4.3 договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника; платежі за договором є здійсненими з моменту надходження повної суми платежу по кожній партії товару на поточний рахунок постачальника.

Довідкою з банку за вих. 1976/30 від 22.06.2010р. (ПАТ «Сведбанк») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 13.11.2009р. по 17.06.2010р., у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за поставлені товари складає 28582, 62 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.2 договору № 27 від 13.11.2009р. за прострочення розрахунків за кожну поставлену партію товару згідно з п. 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на той момент.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за кожною накладною виходячи із строку настання зобовязання по оплаті за умовами договору, з урахуванням кількості днів прострочення за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 2688, 66 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періодів прострочення наведений у позовній заяві).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 393, 46 грн. станом на 11.05.2010р. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 27 від 13.11.2009р. підтверджується матеріалами справи, такий відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 316, 65 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київбудсервіс»(02192, м. Київ, вул. Малишка 4/2, п/р 26008108786 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34875431) на користь фізичної особи-підприємця Задорожного Павла Михайловича (юрид. адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака 68, кв. 25, р/р 26002303514501 в ВАТ «Сведбанк»м. Київ, МФО 300164, ідент. номер 2610420072) 28582, 62 грн. (двадцять вісім тисяч п’ятсот вісімдесят дві гривні 62 копійки) основного боргу, 2688, 66 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 66 копійок) пені, 393, 46 грн. (триста дев’яносто три гривні 46 копійок) 3% річних, 316, 65 грн. (триста шістнадцять гривень 65 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 29.06.2010