Рішення № 101555751, 01.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2021Справа № 910/15419/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Державного підприємства "КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "АВІАКОН"

до Товариства з обмежено відповідальністю "ВАСАТ Х"

про стягнення 13 680, 07 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "АВІАКОН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "ВАСАТ Х" про стягнення 13 680, 07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №484-21 від 28.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 27.09.2021, яка направлена та доставлена на електронну адресу відповідача відповідно до довідки про доставку електронного листа від 27.09.2021, а також поштовим відправленням, яке повернуто на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання. З огляду на положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України зазначена ухвала вважається врученою відповідачу.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021 між Державним підприємством "КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "АВІАКОН" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАСАТ Х" (постачальник, відповідач) укладено договір №484-21 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти й оплатити продукцію згідно ДК 021:2015: 34730000-3 «Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів», вказану у Додатку 1 до цього договору, надалі "Продукція", на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кількість, номенклатура продукції вказується в Додатку 1 до даного договору, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Додатку № 1 до договору сторонами визначено найменування товару, кількість та загальну вартість товару 51 757,04 грн.

Згідно із п. 3.1. договору поставка продукції здійснюються: однією партією на умовах поставки DDP м. Конотоп, склад перевізника "НОВА ПОШТА" №1 відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Датою поставки продукції є дата надходження продукції на склад перевізника за місцезнаходженням покупця. У разі поставки частини продукції така частина може бути прийнята покупцем, проте оплаті не підлягає до моменту поставки всього обсягу продукції та проходження вхідного контролю.

Відповідно до п. 3.2. договору сторонами погоджено, що продукція має бути поставлена протягом 40 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди позивача в письмовій формі.

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у Додатку №1 і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою продукції,. Загальна вартість договору на момент його укладання складає 51757,04 (п`ятдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят сім грн 04 коп).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата продукції у розмірі 100% передплата протягом 30 робочих днів з дати отримання рахунку, який відповідач зобов`язаний направити позивачу за допомогою факсу або електронного зв`язку на адресу/факс, які вказані в реквізитах відповідача, протягом 5 (п`яти) днів з дати укладання договору, за умови набрання його чинності.

Продукція вважається поставленою у строк, який визначений в п. 3.2. договору, якщо вона була поставлена в повному обсязі та за результатами вхідного контролю визнана якісною (п. 6.8. договору).

Відповідно до п. 7.3. договору у випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів (якщо такі кошти сплачувались), які постачальник зобов`язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, зазначену в даному договорі, при цьому на весь період починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховується процент у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.4. договору).

Платіжним дорученням №2386 від 30.04.2021 на суму 51 787,04 грн позивачем було перераховано на користь відповідача 51 787,04 грн з призначенням платежу: «оплата за антена Сі-109, роз`єми PHG по дог. №484-21 від 28.04.2021 зг. рах №90 від 28.04.2021. Без ПДВ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, отримавши грошові кошти за товар на підставі рахунку на оплату №90 від 28.04.2021 поставку товару здійснив частково на суму 36 369, 80 грн, що підтверджується видатковою накладною № 117 від 18.06.2021.

Позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів вих. №2391 від 02.08.2021, в якій відмовився від подальшого приймання й оплати не поставленого товару та вимагав від відповідача повернення перерахованих грошових коштів в розмірі 15 417,24 грн.

В подальшому позивачем направлено відповідачу претензію №2436 від 06.08.2021 про повернення сплачених коштів за не поставлений товар, що становить 10 000,00 грн. та сплати штрафних санкцій.

Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10 000,00 грн., що становить суму грошових коштів, сплачених за непоставлений товар.

В обґрунтування заявленого позову позивач також посилається на прострочення відповідачем строку часткової поставки товару, у зв`язку із чим, позивачем на підставі п.7.3. договору здійснено нарахування відсотків у сумі 787,94 грн та на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України штрафних санкцій у сумі 2 892,13 грн за несвоєчасну поставку товару.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Позивачем здійснено попередню оплату за договором №484-21 від 28.04.2021 на суму 51 787,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2386 від 30.04.2021.

На виконання умов договору між сторонами підписана видаткова накладна №117 від 18.06.2021 на суму 36 369,80 грн.

За змістом п. 3.2. договору сторонами погоджено, що продукція має бути поставлена протягом 40 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди позивача в письмовій формі.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд звертає увагу, що договір №484-21 підписаний сторонами 28.04.2021, інформації щодо іншої дати набуття чинності договору не міститься та позивачем не зазначено.

З огляду на викладене, враховуючи п. 3.2. договору та відсутність письмового погодження позивачем іншого строку, відповідач мав здійснити поставку продукції протягом 40 календарних днів з 28.04.2021, тобто до 07.06.2021.

Проте, за твердженням позивача, відповідачем було невчасно та не повній мірі поставлено товар, у зв`язку із чим у позивача станом на момент розгляду спору існують невиконанні зобов`язання щодо поставки антени СІ-109 1 категорії у сумі 10 000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно із ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Як підтверджено матеріалами справи, 03.08.2021 на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення коштів вих. №2391 від 02.08.2021, в якій було запропоновано Товариству з обмежено відповідальністю "ВАСАТ Х" повернути перераховані грошових коштів в розмірі 15 417,24 грн.

В подальшому позивачем направлено відповідачу претензію №2436 від 06.08.2021 про повернення сплачених коштів за не поставлений товар, що становить 10 000,00 грн. та сплати штрафних санкцій.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

З огляду на вище встановлені обставини, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо передачі товару - антени СІ-109 1 категорії, не спростовано заявлених позовних вимог в цій частині, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій на підставі п. 7.3. договору у сумі 787,94 грн за період з 01.05.2021 по 03.08.2021 та з 01.05.2021 по 10.09.2021, а також на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України пені у сумі 1 812,92 грн за період з 07.06.2021 по 18.06.2021 та з 07.06.2021 по 10.09.2021 та штрафу 7% у сумі 1079,21 грн.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Судом встановлено, що Державне підприємство "КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "АВІАКОН" є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідачем допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання щодо поставки товару, а тому до вказаних правовідносин сторін підлягає застосуванню абзац 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Оскільки, як встановлено судом вище, зобов`язання з поставки товару відповідач мав здійснити в строк до 07.06.2021 включно, водночас відповідач здійснив поставку товару на суму 36 369,80 грн - 18.06.2021, то періодом нарахування пені є 08.06.2021 по 17.06.2021 на суму 36 369,80 грн; з 08.06.2021 по 03.08.2021 на суму 15 417,24 грн; з 04.08.2021 по 10.09.2021 на суму 10 000,00 грн.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1622,48 грн., у зв`язку із чим вимоги підлягають частковому задоволенню в цій частині.

Як підтверджено матеріалами справи, мало місце прострочення поставки товару понад 30 днів, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вартості товару, що становить 1079,21 грн. Розрахунок штрафу у сумі 1079,21 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

За приписами ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із п. 7.3. договору у випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів (якщо такі кошти сплачувались), які постачальник зобов`язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, зазначену в даному договорі, при цьому на весь період починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховується процент у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок відсотків за користування коштами, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кошти у сумі 773,33 грн., у зв`язку із чим вимоги підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, суд задовольняє позовні вимоги Державного підприємства "КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "АВІАКОН".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "ВАСАТ Х" (04210, місто Київ, вулиця МАРШАЛА МАЛИНОВСЬКОГО, будинок 25, квартира 392; ідентифікаційний код 43514623) на користь Державного підприємства "КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "АВІАКОН" (41600, Сумська обл., місто Конотоп, ВУЛИЦЯ РЯБОШАПКА, 25; ідентифікаційний код 12602750) заборгованість в розмірі 10 000,00 грн., пеню у розмірі 1622,48 грн., штраф у розмірі 1079,21 грн., відсотки за користування коштами у розмірі 773,33 грн та судовий збір у сумі 2235,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.12.2021.

Суддя О.В. Гулевець