Рішення № 10155409, 24.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.10 р. Справа № 40/125

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства „Київхімволокно”, м. Киів

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Дзержинськ

про стягнення 2 319 грн. 11 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

Розпорядженням заступника господарського суду Донецької області від 09.06.10р. справу було передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Київхімволокно” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього основного боргу в сумі 2027 грн. 09 коп., трьох процентів річних в сумі 62 грн. 99 коп., інфляційних в сумі 229 грн. 03 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання згідно договору оренди нежитлових приміщень № А-289/4 від 22.08.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки надані докази у справі підтверджують виникнення між сторонами господарських зобовязань за договором оренди та утворення боргу з орендних платежів. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Стаття 1 Закону України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.03р. за № 755 IV, із змінами та доповненнями встановлює, що місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою підприємцем. Адреса вказана у позовній заяві співпадає із адресою вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 07.10.93р., видане на імя ОСОБА_1. Таким, чином сторона знає про час та місце проведення судового засідання про розгляд справи.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши належну правову оцінку відносинам сторін, дослідивши первинні документи залучені до матеріалів справи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 22.08.09р. між відкритим акціонерним товариством „Київхімволокно”, далі Орендодавець, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, було укладено оренди нежитлових приміщень № А-289/4 від 22.08.08р.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору Орендодавець за актом прийому передачі від 01.09.08р. передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування обєкт оренди нежитлове приміщення під склад, яке розташоване у складі біля центральної їдальні, загальною площею 20 кв.м., та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1. Відповідно до акту від 29.05.09р. спірне нежитлове приміщення було повернуто на адресу Орендодавця.

Сторони пунктом 10.1 договору встановили, що договір укладено строком з 01.09.08р. до 30.08.09р. У пункті 10.7 встановлені підстави для припинення договору оренди нежитлового приміщення. Пунктом 3.1 договору сторонами узгоджено розмір орендної плати, який дорівнює 792 грн., у тому числі ПДВ в сумі 132 грн. оплата орендних платежів здійснюється Орендарем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Первинні документа надані представником позивача підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій. Свої зобовязання за договором Орендар не викона, і під час користуванням спірним приміщенням за ним за період з березня 2009 року по травень 2009 року виник основний борг в сумі 2027 грн. 09 коп., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобовязання, позивач додатково намагається стягнути з відповідача три процента річних в сумі 62 грн. 99 коп. грн. 13 коп. за період з 06.03.09р. по 23.04.10р. Крім того ним заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 229 грн. 03 коп. за період прострочення грошового зобовязання з 06.03.09р. по 23.04.10р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобовязань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. Відповідач доказів виконання обовязків за договором та перерахування орендних платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього заборгованості в сумі 2027 грн. 09 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 62 грн. 99 коп. та інфляційних в сумі 229 грн. 03 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до вимог статті 84, та частини 3 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599,ч. 2 ст. 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, 75, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні відкритого акціонерного товариства „Київхімволокно” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 07.10.93р., ідентифікаційний номер платника податків та інших платежів НОМЕР_1, Донецька область, 85200, АДРЕСА_1, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Київхімволокно”, 02660, м. Київ, р/р 26004101798 в „ Райффайзен Банк Аваль” в м. Києві, МФО 380805, ід. код 05763429, основний борг з орендної плати в сумі 2 027 грн. 09 коп., три процента річних в сумі 62 грн. 99 коп., інфляційні в сумі 229 грн. 03 коп., витрати по державному мита в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя