Рішення № 101553911, 01.12.2021, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/1145/21

провадження № 2/388/501/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2021м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

секретар судового засідання Кіцану Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок, -

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок, у якому (позові) просив:

- визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими (присадибними) будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у 2005 році між ним та ОСОБА_2 було укладено усний договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими (присадибними) будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , на виконання якого він передав під розписку ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3000 грн., а той йому всі документи на будинок та ключі від нього.Між ними було досягнуто домовленість, що у подальшому вони оформлять договір купівлі-продажу будинку у встановленому чинним законодавством порядку, тобто нотаріально посвідчать, однак ОСОБА_2 помер.Також зазначив, що у зв`язку із відсутністю спадкоємців ОСОБА_2 він позбавлений можливості вирішити питання про визнання права власності на нерухоме майно у позасудовому порядку, а тому змушений звернутися до суду із зазначеним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою від 30.07.2021 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позову.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовував тим, що позивачем висунуто вимогу про визнання права власності на весь будинок, який він, як про це зазначено у позові, придбав у ОСОБА_2 , однак із доданих документів вбачається, що ОСОБА_2 належала лише 1/2 частина будинку. Зазначив, що договір купівлі-продажу житлового будинку підлягав нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, чого зроблено не було, а тому відсутні правові підстави для визнання права власності на спірний будинок.Також зазначив про необхідність застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Ухвалою від 26.10.2021 закрито підготовче провадження у справі із призначенням її до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Відповідач, якого про дату, час і місце розгляду справи, було повідомлено належним чином, - участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, клопотання про відкладення судового засідання від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у позові, позовні вимоги просив задовольнити.

Заслухавши позивача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позицію відповідача викладену у відзиві на позов, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до умов ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до архівної довідки Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» № 70203 від 07.05.2021 станом до 01.01.2013 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 - 1/2 (приватна спільна часткова) та ОСОБА_2 - 1/2 (приватна спільна часткова).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 28 років помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Відповідно до даних спадкової справи № 267/2007, заведеної 09.06.2008 після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулась його мати ОСОБА_4 , зокрема, щодо спадкового майна у вигляді 1/2 частини спірного житлового будинку. При цьому матеріали спадкової справи не містять постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва на зазначене спадкове майно.

З огляду на встановлені обставини справи та враховуючі до кого, як до відповідача позивачем пред`явлено вимоги судом відзначається таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Положеннями ст. 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Встановлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області як до відповідача у справі про визнання права власності на житловий будинок, 1/2 частина якого належить ОСОБА_3 , а щодо іншої 1/2 частина, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 у вигляді спадкового майна, спадкоємцем ОСОБА_4 подано заяву про прийняття спадщини.

З огляду на наведені вище встановлені обставини справи суд констатує, що належними відповідачами (співвідповідачами) у даній справі є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Отже, саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Однак, позивач ОСОБА_1 до суду з клопотанням про залучення до участі у справі відповідачів (співвідповідачів) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 або про заміну первісного відповідача - Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області належними відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - не звертався, а ні до закінчення підготовчого провадження, а ні під час судового розгляду.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

За таких, встановлених обставин справи, наведених положень цивільного процесуального законодавства та норм матеріального права, враховуючи, що позивачем пред`явлено позов не до повного кола осіб, що є відповідачами за даним позовом суд дійшов висновку, що у задоволенні такого позову слід відмовити.

Ухвалюючи дане судове рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені та зазначені ними у процесуальних заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права та процесуального закону, а тому такі доводи не вимагають детальної відповіді або спростування.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач - Долинська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Соборності України буд. 28, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500, ЄДРПОУ 04055222;

Повний текст рішення суду складено 02.12.2021.

Суддя О.А. Кнуров