Рішення № 101553340, 04.11.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

04.11.2021 Єдиний унікальний номер 205/6012/20

Єдиний унікальний номер судової справи 205/6012/20

Номер провадження 2/205/306/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу №205/6012/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначила, що 02 жовтня 2019 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Опель Кадет», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїздній частині вул. Велика Діївська в м. Дніпро, де поблизу з будинком № 46 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП позивач отримала тяжкі тілесні ушкодження. За даним фактом відкрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Опель Кадет», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована полісом ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай». Оскільки внаслідок ДТП позивачем понесено витрати на лікування, встановлено другу групу інвалідності, а отже, втрачено працездатність та завдано моральної шкоди, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявами про виплату відшкодування. ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» виплату не здійснило.

У позові зазначено, що загальний розмір шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП становить 262 569,25 грн., з яких: 172 169,45 грн. – витрати лікування, 5 285,80 грн. – тимчасова втрата працездатності, 75 114 грн. – стійка втрата працездатності, 10 000 грн. – моральна шкода.

На підставі викладеного позивач, враховуючи, що ліміт відповідальності за полісом ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай» становить 200 000 грн., просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування заподіяної шкоди суму 200 000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

03 листопада 2020 року від представника відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» Коваленко Ю.Ю., в якому заперечувала проти аргументів позивача, зазначивши, що ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 зверталася з заявами про виплату страхового відшкодування до товариства, однак, оскільки ДТП розглядається в кримінальній справі, розгляд страхової справи призупинено до набрання рішенням у такій справі законної сили. З урахуванням того, що обов`язок страховика відшкодувати шкоду виникає лише в разі настання страхового випадку, просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року підготовче засідання по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно з`явився без повідомлення причин неявки. Про дати судових засідань повідомлявся належним чином.

Враховуючи викладене, у силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що відповідач не з`явився до суду повторно без поважних причин, та у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Через неявку в судове засідання учасників справи судом, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, судом встановлено, що відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року по справі № 205/102/20 ОСОБА_2 02 жовтня 2019 року близько 20 години 02 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , рухався у темний час доби по проїзній частині дороги вул. В. Діївська, з боку вул. Ю. Кондратюка в напрямку вул. Метробудівників. Під час руху по проїзній частині дороги вул. В.Діївська, яка має одну смугу для руху у вказаному напрямку та, перебуваючи навпроти буд.46 по вказаній вулиці, слідуючи зі швидкістю не менш ніж 52,2-54,6 км\год, яка перевищує дозволену швидкість руху у населеному пункті, ОСОБА_2 , грубо порушуючи п.1.3., 1.5., 2.3 (б), 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, допустивши злочинну недбалість, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину дороги вул. В. Діївська у не відведеному для переходу місці зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керуємого ним автомобіля, або безпечного об`їзду перешкоди, в результаті чого скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_1 правою передньою частиною автомобіля. В результаті наїзду потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої сумісної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1-го ступеню, садна у правій лобно-скронево-виличній області з частковим переходом на праву щоку, закритої травми грудної клітини, забою легень, садна в проекції правого підребер`я, закритої травми хребта з переломами поперечних відростків 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5-го поперекових хребців ліворуч, закритої травми черева та тазу: внутрішньочеревного розриву сечового міхура біля його дна, численних переломів кісток тазу з деформацією тазового кільця (багатоуламкового перелому основи лівої лонної кістки з переходом на дно вертлюжної западини ліворуч, косого перелому горизонтальної гілки сідничної кістки ліворуч із зміщенням уламків по ширині, багатоуламкового перелому основи, горизонтальної гілки та суглобового відділу лонної кістки праворуч та горизонтальної гілки сідничної кістки праворуч, багатоуламкового перелому тіла та крила клубової кістки праворуч з переходом на дно вертлюжної западини з вираженим зміщенням, голівка правої стегнової кістки в центральному вивиху, закритого перелому бічної маси крижі праворуч, розриву крижово-клубового з`єднання ліворуч), з розвитком в посттравматичному періоді компресійно-ішемічної нейропатії сідничного нерву праворуч, багатоуламкового під вертлюжного перелому лівої стегнової кістки з переходом на верхню третину діалізу зі значним зміщенням уламків по висоті та ширині, закритого внутрішньо-суглобового перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків вгору та назовні, ушкодження зовнішнього меніску лівого колінного суглобу, закритого крайового перелому середньої фаланги 5-го пальця лівої стопи без зміщення. За своїм характером тілесні ушкодження у вигляді тяжкої сумісної тупої травми тіла відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння (а.с.81).

Також судом досліджено медичну документацію стосовно ОСОБА_1 , а саме копію виписки з комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова» (а.с.13-14), відповідно до якої позивач перебувала у вказаному закладі на стаціонарному лікуванні з 02 жовтня 2019 року по 21 жовтня 2019 року; копію виписки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (а.с.15-16), згідно з якої ОСОБА_1 проходила лікування важкої поєднаної травми, отриманої внаслідок ДТП, з 21 жовтня 2019 року по 08 листопада 2019 року. Також до матеріалів справи додано копії листків лікарських призначень (а.с.17-18) та ксерокопії чеків за період з дати ДТП по 02 грудня 2019 року, які підтверджують витрати на лікування позивача в розмірі 172 139,45 грн. (а.с.19-34).

Згідно з копією довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААБ №620811 від 23 січня 2020 року ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням з ураженням органів опору та руху з 20 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року (а.с.36).

У ході судового розгляду встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» за полісом № АО1284507, діючим на момент ДТП (а.с. 37, 68).

Також судом встановлено, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся з заявами про виплату страхового відшкодування до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай»: 21 січня 2020 року – з заявами про виплату страхового відшкодування витрат на лікування в розмірі 172 169,45 грн. та про виплату страхового відшкодування, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, в сумі не менше 5 146,70 грн., 31 січня 2020 року – з заявою про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із стійкою втратою працездатності в сумі 75 114 грн. (а.с.65-67).

Згідно з відповіддю ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» на вищевказані заяви прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування відстрочується до моменту отримання страховиком інформації про вину водія забезпеченого транспортного засобу ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» за шкоду, заподіяну у ДТП від 02 жовтня 2019 року, підтверджену належними та допустимими доказами (а.с.68).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року по справі № 205/102/20 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, провадження закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого. Також в ухвалі суду зазначено, що заяв від близьких родичів про продовження провадження з метою реабілітації обвинуваченого до суду не надходило (а.с.81).

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 19 лютого 2021 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.93-95).

Однак, інформація щодо виплати страхового відшкодування позивачу станом на дату розгляду справи до суду не надходила.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року № 755/18006/15-ц покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

З досліджених судом доказів вбачається, що спричинення шкоди здоров`ю позивачу відбулось у зв`язку з ДТП за участі транспортного засобу «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем за полісом № АО1284507. Вина ОСОБА_2 встановлена відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року по справі № 205/102/20, в якій також зазначено, що заяв від близьких родичів про продовження провадження з метою реабілітації обвинуваченого до суду не надходило.

Отже, оскільки відбувся страховий випадок, у зв`язку з яким у ОСОБА_2 настала цивільно-правова відповідальність, яка застрахована відповідачем, позивач мав право звертатися до відповідача із вимогою щодо відшкодування йому шкоди у межах ліміту відповідальності страховика.

Відповідно до ст. 23 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 24.1. статті 24 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

У зв`язку з настанням ДТП позивачем понесені витрати на лікування в сумі 172 169,45 грн. (а.с.19-34), які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

В ході судового розгляду було встановлено, що через отримання травм у ДТП позивач була тимчасово непрацездатною та перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах з 02 жовтня 2019 року по 08 листопада 2019 року (а.с.13-16).

За період тимчасової непрацездатності позивача з 02 жовтня 2019 року по 08 листопада 2019 року , Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2019 року - 4173 гривні.

Отже, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності позивача, складає 5175 грн. 61 коп., яке розраховується наступним чином:

з 02 жовтня 2019 року до 31 жовтня 2019 включно - (4173 грн./22 робочих днів у жовтні) х 21 робочих днів тимчасової непрацездатності позивача у жовтні = 3983 грн. 32 коп.;

з 01 листопада 2019 року до 08 листопада 2019 року включно (4173 грн./21 робочі дні у листопаді) х 6 робочих днів тимчасової непрацездатності позивача у листопаді =1192 грн. 29 коп.

Статтею 26 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить, зокрема, у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням з ураженням органів опору та руху з 20 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року (а.с.36).

Станом на день настання страхового випадку, встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2019 року - 4173 гривні.

Таким чином, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП, складає 75 114 грн. (18 х 4173 грн.).

Згідно із ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Як зазначено в позові, та не заперечувалося відповідачем у відзиві на позов, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю за полісом № АО1284507 на одного потерпілого становить 200 000 грн. Враховуючи це, та оскільки позивач зазнала ушкоджень здоров`я під час ДТП, моральна шкода відшкодовується в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до п. 12.2 ст. 12 ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Таким чином, загальний розмір шкоди, заподіяної життю та здоров`ю ОСОБА_1 внаслідок ДТП становить 262 459,06 грн., з яких 172 169,45 грн. – витрати на лікування, 5 175,61 грн. - шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності, 75 114 грн. - шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності, 10 000 грн. – моральна шкода.

Зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт заподіяння їй майнової шкоди внаслідок ДТП, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню шкода у розмірі в межах ліміту відповідальності за полісом № АО1284507 в розмірі 200 000 грн.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а з відповідача на її користь підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 200 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 2 000 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позов заперечував про стягнення з нього витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи свої заперечення недоведеністю таких витрат.

Однак, позивачем надано докази витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 000 грн., а саме: договір про надання правової допомоги № 0240-ц від 03 серпня 2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої допомоги від 04 серпня 2020 року, виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги, рахунок-фактуру № 01-01/01 від 04 січня 2021 року та квитанцію про оплату (а.с.40-45, 84-85), які відповідачем не спростовані. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем надано не було, а тому зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5,, 12, 13, 2, 89, 137, 141, 259, 265, 354 ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (код ЄДРПОУ: 32404600, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр.. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування за завдану здоров`ю шкоду в розмірі 200 000 грн. (двісті тисяч гривень).

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (код ЄДРПОУ: 32404600, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр.. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000 грн. (чотирнадцять тисяч гривень).

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (код ЄДРПОУ: 32404600, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр.. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6А) на користь держави судовий збір в розмірі 2 000 грн. (дві тисячі гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г.Остапенко