Рішення № 10155242, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р.                     Справа № 4/116                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Потягін О.В. – довіреність від 02.06.2010р. № 9,

від відповідача – не явився,

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „В.К.П. „Арсенал” м. Київ

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк

про стягнення 3054,40грн. заборгованості, 3%річних та пені, -

в с т а н о в и в :

          Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3054,40грн., з яких: 2968,40грн. - заборгованість, 10,98грн. - 3%річних, 75,02грн. – пеня за порушення строків оплати товару.

          В підтвердження позову позивач посилається на податкову накладну, видаткову накладну №1001035 від 06.10.2008р. на суму 2968,40грн. та довіреність №1313 від 06.10.2008р., на підставі яких отриманий товар відповідачем, претензію №4 від 25.02.2010р., яка направлена відповідачу з вимогою оплати та отримана останнім 02.03.2010р.

          В позові позивач просить накласти арешт на майно та розрахункові рахунки відповідача для забезпечення позову.

          Відповідач не заперечує проти суми боргу, яка виникла з несплати одержаного товару по накладній №1001035 від 06.10.2008р., але не визнає вимоги щодо стягнення пені як такої, що не відповідає Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання” і річних відсотків за тим, що у позивача відсутній розрахунок цієї суми.

          Відповідач не направив свого уповноваженого представника для участі в судовому процесі а не вказав поважної причини його неявки.

          За достатністю документів для вирішення спору по суті, господарський суд вирішує спір без явки представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3054,40грн. заборгованості, 3%річних та пені за поставлений по видатковій накладній №1001035 від 06.10.2008р., але неоплачений товар.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям “угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договори можуть укладатись в усній або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

У відповідності з вимогами статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За статтею 180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

2

У відповідності з вимогами частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

З документів, наданих сторонами вбачається, що сторони дійшли згоди про здійснення певних дій, направлених на виникнення господарських зобов’язань, за якими позивач зобов’язався поставити товар, а відповідач – прийняти та оплатити його.

За п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству.

Із взаємодій сторін, суд встановив, що вони направлені на виконання окремих зобов’язань і спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

З метою виконання взятих на себе зобов’язань позивачем поставлені, а відповідачем на підставі довіреності №1313 від 06.10.2008р. отримані по видатковій накладній №1001035 від 06.10.2008р. гайки М16 в кількості 80кг за ціною 13,73грн. без ПДВ на суму 1098,67грн., гайки М24 в кількості 100кг за ціною 13,75грн. без ПДВ на суму 1375,00грн. всього на загальну суму 2968,40грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Сторонами не узгоджений конкретний строк оплати відповідачем отриманого товару, тому позивач направив відповідачу претензію №4 від 25.02.2010р. з вимогою оплати, яка отримана останнім 02.03.2010р., що підтверджено підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення кореспонденції – претензії та підписом керівника підприємства відповідача з датою передачі для виконання претензії, яка залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час звернення із позовом сума заборгованості за поставлений, але не оплачений товар складає 2968,40грн., яку і просить стягнути позивач.

Оскільки, позивачем доведений факт поставки товару, наявності заборгованості по його оплаті, а також факт виставлення вимоги про оплату боргу, господарський суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 2968,40грн. заборгованості за товар в повному обсязі.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті товару, позивач також просить стягнути 10,98грн. 3%річних, 75,02грн. пені за порушення строків оплати товару.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

          Оскільки сторонами не передбачений а ні вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання, а ні розмір пені, господарський суд відмовляє в повному обсязі у вимозі позивача щодо стягнення пені.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10,98грн. 3%річних, ця вимога підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивач розрахунок, задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 3%річних в повному обсязі, так як останнім доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару за термін, починаючи з дня одержання відповідачем претензії - 09.03.2010р. по 22.04.2010р.

3

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно стягнутої суми.

На підставі ст.ст. 202,530,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175,179-181,193 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „В.К.П. „Арсенал” м. Київ до Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк про стягнення 3054,40грн. заборгованості, 3%річних та пені частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк-83025, вул. Петровського, 74, ЄДРПОУ 00176383 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „В.К.П. „Арсенал” м. Київ-03680, бул. І. Лепсе, 8, ЄДРПОУ 31662445 заборгованість в сумі 2968,40грн., 10,98грн. - 3%річних, державне мито в сумі 117,05грн. та 230,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 29.06.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу