Рішення № 10155131, 29.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.06.2010Справа №2-22/1662-2010 За позовом – ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество», м. Херсон, вул. Петренка, 18

до відповідача – ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН», м. Сімферополь, вул. Єшиль - Ада, 2, к. 71

про розірвання договору та стягнення 9877,46 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН», просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 9231,29 грн., пені – 646,17 грн., всього – 9877,46 грн.; розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 19.06.2009 року, укладений між ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» та ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН», мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами спірного договору, не здійснював належним чином оплату орендної плати, чим істотно, на думку позивача, порушив умови укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень від 19.06.2009 року.

20.05.2010 року до суду надійшов уточнений розрахунок суми позовних вимог від позивача, складений ним станом на 20.05.2010 року, та заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 10545,29 грн., пені – 1072,60 грн., всього – 12055,09 грн.

Вказана заява позивача про уточнення суми позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

19 червня 2009 року між ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» та ТОВ «МОБІ-ДІЗАИН» був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 314, загальною площею 16,3 м2, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Петренка, 18.

Відповідно до п.5.1. вищевказаного договору - орендна плата за місяць користування приміщенням складає в національній валюті за 1 кв.м. - 80,00 грн., в т.ч. ПДВ, за все приміщення -1304,00 грн., у тому числі ПДВ.

Пункт 5.2. передбачає, що Орендодавець надає Орендареві послуги, пов'язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж. Вартість послуг складає 10,00 грн. на місяць за кожний телефонний номер.

Згідно п.5.3. договору орендна плата й плата за послуги, пов'язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж, перераховується на умовах передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця.

Однак, в порушення взятих на себе за Договором зобов'язань в частині сплати орендної плати, Відповідач орендну плату сплатив лише за червень та липень 2009 року. Станом на 10.03.2010 року заборгованість по орендній платі становить 7 місяців, що в грошовому виразі складає 9231,29 грн.

Відповідно до п.9.2. договору, у разі несвоєчасного перерахування Орендарем платежів по орендній платі Орендодавцю відповідно до умов даного Договору, Орендар сплачує на користь орендодавця неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент виникнення прострочки виконання зобов’язання від суми затриманого платежу.

Крім того, пункт 10.8 Договору оренди від 19 червня 2009 року передбачає, що цей Договір може бути достроково (до закінчення строку оренди) розірваний Орендодавцем у випадку несплати орендної плати протягом трьох місяців з моменту настання чергового терміну платежу.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до заяви позивача про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідач заборгованість, яка станом на 20.05.2010 року складає: заборгованість з орендної плати в сумі 10545,29 грн., пені – 1072,60 грн., всього – 12055,09 грн.

Таким чином, на момент вирішення даного спору, сума боргу відповідача з орендної плати складає 10545,29 грн.

Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості з орендної плати в сумі 10545,29 грн. та нарахованої пені у розмірі 1072,60 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню - 1072,60 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

При розрахунку суми пені, заявленої до стягнення, позивачем був здійснений розрахунок виходячи з загального періоду нарахування у 291 день, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог станом на 20.05.2010 року.

Однак, згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за 183 дні.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С – сума заборгованості за період,

2УСД – подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д – кількість днів прострочення.

З 10.08.2009 року по 11.08.2009 року – 1382,22 грн. х 0,060% х 2/ 100 = 1,67 грн.

З 12.08.2009 року по 10.09.2009 року – 1382,22 грн. х 0,056% х 30/ 100 = 23,29 грн.

З 10.09.2009 року по 10.10.2009 року – 2661,29 грн. х 0,056% х 31/ 100 = 46,34 грн.

З 10.10.2009 року по 10.11.2009 року – 3975,29 грн. х 0,056% х 32/ 100 = 71,45 грн.

З 10.11.2009 року по 10.12.2009 року – 5289,29 грн. х 0,056% х 31/ 100 = 92,09 грн.

З 10.12.2009 року по 10.01.2010 року – 6603,29 грн. х 0,056% х 32/ 100 = 118,33 грн.

З 10.01.2010 року по 03.02.2010 року – 7917,29 грн. х 0,056% х 25/ 100 = 110,84 грн.

Таким чином, загальна сума пені, з урахуванням 183 денного періоду нарахування, складає 464,01 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, суму пені у розмірі 464,01 грн.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 19.06.2009 року, укладеного між ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» та ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН», суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до статті 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Таким чином, ЦК України передбачає можливість розірвання договору оренди у позасудовому порядку шляхом відмови від договору (статті 783 ЦК України) та у судовому порядку на підставі позовної вимоги про розірвання договору.

Однак, на думку суду, посилання у статті 783 ЦК України на те, що не внесення орендної плати протягом трьох місяців є підставою саме для відмови від договору у позасудовому порядку не позбавляє орендодавця права вимагати розірвання договору саме за рішенням судового органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі припинення правовідношення, до якого відноситься розірвання договору.

Відповідно до статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. В той час, як Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 зазначив, що положення частини другої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

На думку суду, положення статті 651 ЦК України мають універсальних характер і дозволяють стороні за договором, в тому числі орендодавцеві, на свій розсуд визначати спосіб розірвання договору (судовий чи позасудовий шляхом відмови від договору) незалежно від характеру порушень з боку іншої сторони.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що йому відомий зміст статті 782 ЦК України, але він наполягає на розгляді вимог про розірвання договору саме у судовому порядку у зв’язку з необхідність усунути спір між сторонами стосовно об’єктивної наявності порушень умов договору з боку відповідачки та їх істотного характеру.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання – відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.

За такими обставинами, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням перерахунку пені, здійсненого судом.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 червня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 19.06.2009 року, укладений між ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» (м. Херсон, вул. Петренка, 18, рахунок № 26003052302024 ХФ «Приватбанк», МФО 352479, ЄДРПОУ 14121018) та ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН» (м. Сімферополь, вул. Єшиль - Ада, 2, к. 71, рахунок № 2600301024248, в КРФ ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34897626).

3.          Стягнути з ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН» (м. Сімферополь, вул. Єшиль - Ада, 2, к. 71, рахунок № 2600301024248, в КРФ ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34897626) на користь ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» (м. Херсон, вул. Петренка, 18, рахунок № 26003052302024 ХФ «Приватбанк», МФО 352479, ЄДРПОУ 14121018) заборгованість з орендної плати в сумі 10545,29 грн., пені – 464,01 грн., всього – 11009,30 грн.

4.          Стягнути з ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН» (м. Сімферополь, вул. Єшиль - Ада, 2, к. 71, рахунок № 2600301024248, в КРФ ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34897626) на користь ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» (м. Херсон, вул. Петренка, 18, рахунок № 26003052302024 ХФ «Приватбанк», МФО 352479, ЄДРПОУ 14121018) 178,15 грн. державного мита.

5.          Стягнути з ТОВ «МОБІ – ДІЗАЙН» (м. Сімферополь, вул. Єшиль - Ада, 2, к. 71, рахунок № 2600301024248, в КРФ ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34897626) на користь ЗАТ багатогалузевий концерн «Содружество» (м. Херсон, вул. Петренка, 18, рахунок № 26003052302024 ХФ «Приватбанк», МФО 352479, ЄДРПОУ 14121018) 215,53 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7.          В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 608,59 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.