Рішення № 101550818, 02.11.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4115/21

пр.№ 2/464/1306/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2021 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Герасимович А.І.

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача Галайський О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомЛьвівського комунального підприємства «Житловик - С» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 6 797 грн. 32 коп.та судовий збір. В обгрунтування позову покликається на те, що ЛКП «Житловик-С» являється виконавцем житлово-комунальних послуг будинку АДРЕСА_1 . Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 . Однак, відповідач ОСОБА_2 у період з 12.04.2019 по 03.03.2021 року була зареєстрована у вказаній квартирі, відповідно і користувалася послугами, що надавалися позивачем, проте всупереч чинного законодавства відповідачі не виконують обов`язку і не несуть витрат за фактично надані послуги по утриманню та обслуговуванню житлового будинку. У зв`язку з порушенням термінів оплати з боку відповідачів станом на 31.05.2021 утворилась заборгованість у розмірі 6 797,32 грн., з яких 4 941, 96 грн.- за утримання будинку та прибудинкової території, 1 855,36 грн. за електроенергію. Вказану суму боргу позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, а також відшкодувати понесені судові витрати у розмірі 2 043,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги заперечив, зазначивши, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, оскільки не є власником квартири, а також не була споживачем наданих житлово–комунальних послуг за адресою АДРЕСА_3 . Зазначає, що власником даної квартири є її колишній чоловік, ОСОБА_3 , відтак, саме на нього покладено обов`язок з оплати комунальних послуг. Окрім того, згідно розрахунку заборгованості позивача, заборгованість виникла станом на 31.05.2021 року. Проте, ОСОБА_2 проживала у спірній квартирі незначний проміжок часу, а саме з травня 2019 до березня 2020, а відтак, не могла користуватися послугами ЛКП «Житловик -С» та допустити заборгованість станом на 2021 р. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 у період з 12.04.2019 року по 03.03.2021 року та користувалася житлово-комунальними послугами. Скарг та претензій щодо ненадання чи неякісного надання послуг від відповідача не надходило, а тому у відповідності до ст. 9 ЗУ «Про житлово – комунальні послуги» має обов`язок оплати житлово- комунальних послуг.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, а також відповіді на відзив, просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явився, хоча згідно з ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з`ясувавши та встановивши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на обслуговуванні ЛКП «Житловик-С».

Як вбачається із довідки форми №2 з місця проживання про склад сім`ї і прописки виданої ЛКП «Житловик-С» від 26.05.2021, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованих немає. Власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 254984002 від 29.04.2021 р.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. Аналогічно цьому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Плата за комунальні послуги, відповідно до ст.67 ЖК України, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами, нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ, її розмір розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Як вбачається із наданих суду розрахунків заборгованості, плата за надані послуги по утриманню і обслуговуванню житлового будинку, електроенергію здійснювалась оплату не в повному обсязі, не регулярно, внаслідок чого утворилася заборгованість станом 31 травня 2021 року в розмірі 6 797 грн. 32 коп.

Дані розрахунки суд приймає до уваги, оскільки нарахування оплати за вказані види житлово-комунальних послуг проводилось за встановленими у законному порядку тарифами, які відповідачами не оспорювались. При цьому, жодних фактів надання неякісних житлово-комунальних послуг відповідачами суду не надано.

Відповідно до ч.4, 5 ст.319, ст.322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 162 ЖК України передбачено обов`язок громадян, яким на праві приватної власності належить квартира, нести витрати по оплаті комунальних послуг.

Як встановлено судом, власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 є відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 254984002 від 29.04. 2021 р.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 6 797, 32 коп. (послуги з утримання будинку та прибудинкової території – 4 941, 96 грн., електроенергія- 1 855, 36 грн.), а відтак, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 043 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості то такі не підлягають задоволенню, з огляду на те, що судом встановлено, що відповідач проживала у спірній квартирі як дружина відповідача ОСОБА_3 з травня 2019 до березня 2020, а відтак, позивачем не доведено, що остання вона була споживачем наданих житлово – комунальних послуг за адресою АДРЕСА_3 протягом усього періоду за який виникла заборгованість. Розрахунок наданий позивачем не дає можливості визначити наявність та розмір боргу лише за період проживання відповідача ОСОБА_2 , оскільки містить відомості про нарахування починаючи з травня 2018 року (включаючи борг наявний на вказану дату). Крім того, із розрахунку заборгованості вбачається, що за вказаний вище період фактичного проживання відповідача у квартирі здійснювалась оплата нарахований за цей період сум. З огляду на наведені обставини, суд вважає, що в частині вимог до відповідача ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 12-13, 81-82, 89, 141, 247, 258, 279, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання – АДРЕСА_3 ) в користь Львівського комунального підприємства "Житловик- С" (місцезнаходження – м. Львів, пр. Червоної Калини, 38) заборгованість за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території та електроенергії у розмірі 6 797 ( шість тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 32 копійок та витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2 043 грн.

В решті вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2021 року.

Головуюча