Рішення № 101549586, 18.11.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9995/21

Провадження № 2-а/161/241/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

02.06.2021 позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №982579 від 24.06.2021 за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.

Вказує, що винесена постанова є безпідставною, незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Переконаний, що факту вчинення правопорушення не було, а належних доказів з фіксацією на відеореєстратор інспектор не надав для ознайомлення. Окрім того, наголосив на тому, що постанова складалася саме 24.05.2021, а не 24.06.2021, так як така дана станом на день оскарження постанови не настала. З передбаченими КУпАП правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності інспектор не ознайомив.

Просить скасувати постанову та стягнути судові витрати з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Ухвалою від 04.06.2021 позов прийнято до розгляду, в справі відкрито провадження, встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням сторін.

У встановлений в ухвалі строк, 17.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача обґрунтував невірність визначення позивачем УПП у Волинській області як належного відповідача. Одночасно з цим повідомив про те, що інспектор ОСОБА_2 службу в УПП у Волинській області ДПП не проходить, в списках особового складу не значиться.

Ухвалою суду від 14.07.2021 замінено відповідача УПП у Волинській області ДПП на належного – ГУНП у Волинській області.

В судовому засіданні 13.08.2021 допитано свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що 24.06.2021 несли службу з інспектором ОСОБА_4 . Вони помітили, що автомобіль марки Land Cruiser рухався на світлофорі на червоне світло, що також було зафіксовано ними за допомогою відеореєстратора встановленому на службовому автомобілі.

18.08.2021 на адресу суду від Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали справи за протоколом серії БАБ №982579 від 24.06.2021, а саме диск з відеозаписами, здійсненими інспектором поліції на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Окрім того 20.09.2021 до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами у справі.

18.11.2021 представник позивача Хомич О.В. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності за наявними матеріалами справи. Також надала для приєднання до матеріалів справи копії адвокатського запиту до УПП у Волинській області, відповіді на адвокатський запит, фото місця події станом на 18.11.2021.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 205, ст. 262 КАС України, у зв`язку з тим, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому суд вирішує розгляд справи здійснювати на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №982579 від 24.06.2021, ОСОБА_1 24.06.2021 о 08 год. 09 хв. у м.Луцьк по вул. Львівська, керуючи транспортним засобом марки Land Cruiser, н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд з вул. Городецької на вул. Львівська, здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора, а також на вимогу пред`явити документ на право керування транспортним засобом відмовився, чим порушив п.8.7.3 «е», 2.4 ПДР України, зо кваліфіковано за ч.2 ст.122, чю1 ст.126 КУпАП, у зв`язку із чим щодо останнього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до п.7 постанови, до неї додаються відео з автомобільного реєстратора «Xiaomi» та боді-камер.

Вищевказана постанова винесена інспектором СРПП (відділення поліції №1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Прокопчуком Ю.А. (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КУпАП України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. ст. 73-76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з ч.2 ст.76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись положеннями ч. ч. 1, 3-5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці лані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, згідно оскаржуваної постанови, стало виявлення посадовою особою підрозділу поліції здійснення позивачем руху на заборонений сигнал світлофора.

З наявного у матеріалах справи відеозапису б/н від 24.05.2021 з технічного засобу - відеореєстратора Ксіомі, вбачається, що автомобіль марки Land Cruiser, н.з. НОМЕР_1 , о 08 год. 09 хв. виїхав на головну договору по-за перехрестям вулиць Львівська та Городецька з прилеглого виїзду у час, коли світлофор подавав забороняючий червоний сигнали , після чого відразу ж був зупинений працівниками патрульної поліції (а.с.56).

Окрім того, згідно копій фотографій з місця вчинення правопорушення наданих представником позивача, поруч із регульованим світлофором перехрестям вулиць Львівська та Городецька знаходиться виїзд (паралельно вул. Городоцькій). При виїзді з даної ділянки дороги світлофор знаходиться ліворуч та не спрямований на цю частину проїзної частини. Будь-яких дублюючих світлофорів для водіїв, які виїжджають з цього виїзду також не встановлено (а.с.70-73).

Згідно копії відповіді УПП у Волинській області ДПП на адвокатський запит, судом встановлено, що 16.11.2021 працівниками відділу безпеки дорожнього руху УПП у Волинській області ДПП обстежено перехрестя вулиць Львівська-Городецька у місті Луцьку та видано вимогу директору Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради щодо обладнання перехрестя у відповідності до погодженої УПП у Волинській області ДПП схеми організації дорожнього руху (а.с.75-76).

Станом на 17.11.2021 даний виїзд, паралельний перехрестю, перекритий для руху, що вбачається з копії фотографії представника позивача (а.с.77).

З огляду на вищевказане, судом не встановлено факту проїзду водієм на червоний забороняючий сигнал світлофора, як про те вказано у постанові від 25.06.2021, а відтак у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Окремо суд зауважує, що дата складання адмінматеріалів не відповідає дата настання події, викладеної у постанові, що оскаржується, та обставинам що в ній описуються.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських від 24.05.2021 судом встановлено, що працівником поліції роз`яснено водію зупиненого автомобіля про те, що відеозапис моменту порушення правил ПДР зафіксовано на службовий відеореєстратор Ксіаомі, а саме відео відтворено на особистому мобільному телефоні поліцейського.

Одночасно з цим, на прохання скористатися безоплатною правовою допомогою та надати документи на технічний прилад – відеореєстратор на який зафіксовано, останньому було відмовлено, що мотивував тим, що водій не є затриманим в адміністративному порядку, а відтак не має такого права станом на момент зупинення транспортного засобу.

Водій відмовився пред`являти свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Наполягав на тому, аби проїхати разом із працівниками поліції до відділу для встановлення його особи, ознайомлення з матеріалами справи та отримання безоплатної правової допомоги.

В салоні службового автомобіля інспектором поліції було складено адміністративні матеріали стосовно особи – ОСОБА_1 , особу якого встановлено згідно бази АРМОР. Окрім того, інспектор також зателефонував власнику автомобіля ОСОБА_5 , який повідомив, що автомобіль надав для керування своєму сину, однак не уточнив якому саме.

Також з відеозаписів з нагрудної камери поліцейського Прокопчука Ю.А. встановлено, що останнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення роз`яснено водію права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оголошено підстави зупинки транспортного засобу та подію правопорушення, ознайомлено водія з відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля на якому зафіксовано момент вчинення правопорушення.

Водій також зауважив, що на сигнал світлофора не їхав, так як світлофор знаходиться по ліву сторону виїзду, паралельному перехрестю, запропонував проїхати на місце вчинення правопорушення та переконатись у цьому.

За результатами розгляду справи складено постанову про адміністративне правопорушення (а.с.56).

Одночасно з цим, на запитання водія про сертифікацію службового відеореєстратора, інспектор поліції пояснив що їм видано даний прилад для несення служби, але він не потребує сертифікації.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» затверджено Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочиі інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України. Указаною вимогою законодавець визначив вичерпний перелік технічних засобів, які підлягають обов`язковій сертифікації та повірці та не містить в ньому відеореєстратори або іншу відеотехніку. Така позиція виходить з того, що засоби, які підлягають сертифікацію мають вимірювати кількісні показники або характеристики об`єкту вимірювання. Разом з тим відеозапис не є вимірюванням, а є графічним відображенням обставин чи подій, зафіксованих за допомогою цифрового або іншого приладу.

Тому суд відхиляє доводи позивача та його представника про те, що відеозаписи з відеореєстратора службового автомобіля, на який було зафіксовано момент правопорушення є неналежним доказом.

Одночасно з цим, у відповідності до ч.2 ст. 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).

Судом під час дослідження відеозаписів, наданих представником відповідача встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що зробив відповідну заяву інспектору поліції.

Відтак, суд вважає, що інспектором поліції не було вжито жодних дій щодо надання водію ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Суд наголошує, що такі дії інспектора грубо порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , що в свою чергу є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку їх роз`яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог та скасування постанови ро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №982579 від 24.06.2021.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду на підставі ст.139 КАС України покладаються на відповідача та підлягають сятгненню за рахунок бюджетних асигнувань.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 20, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 243-246 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора СРПП (відділення поліції №1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Прокопчука Ю.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №982579 від 24 червня 2021 року, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 , провадження у справі - закрити.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Волинській області (код ЄДРПОУ 40108604, адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23.11.2021.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк