Ухвала суду № 101546133, 22.11.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10981/21

н/п 1-кс/953/10887/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді – Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання – Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання адвоката Зелінського Павла Любомировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12021221130000369 від 14.04.2021, накладений ухвалою слідчої судді Київського районного суду м.Харкова від 30.06.2021, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2021 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання адвоката Зелінського П.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про часткове скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12021221130000369 від 14.04.2021, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2021 на майно, вилучене під час обшуку у ТОВ «Медичний центр «Гармонія» за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 18, а саме на амбулаторну картку ОСОБА_1 , та поверння її останньому, як володільцю.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що Харківським районними управлінням поліції №1 ГУНП в Харківській області 14.04.2021 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №12021221130000369 за ч. 2 ст. 319 КК України - незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, вчинена повторно. 17.06.2021 під час проведення обшуку за місцем діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія» за адресою: м.Харків, вул.Алчевських, 18 було вилучено ряд документів, серед яких і амбулаторна медична картка, яка належить ОСОБА_1 , містить його персональні дані як про особу так і про стан здоров`я. Також адвокат Зелінський О.С. зазначив, що в амбулаторній медичній картці знаходиться діагностування, історія проведеної терапії, особисті персональні дані ОСОБА_1 , тощо. У органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення вивчення чи експертного дослідження амбулаторної медичної картки ОСОБА_1 , подальше утримання картки є порушенням конституційних прав і законних інтересів останнього. Також, зазначив, що у зв`язку із перебуванням медичної картки у органу досудового розслідування, ОСОБА_1 не може змінити медичний заклад для проходження подальшої терапії, оскільки при становленні в іншій медичній установі необхідно надати медичну картку для визначення лікарем порядку подальшого лікування.

В судове засідання, призначене на 22.11.2021, адвокат Зелінський П.Л. не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.

18.11.2021 від слідчої СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Хмелівської К. до суду надійшла заява, в якій зазначено, зокрема, наступне. В провадженні ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12021221130000369 від 14.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.319 КК України. В даному кримінальному провадження проведено ряд слідчо- розшукових дій з метою встановлення істини по даному кримінальному провадженню. Проведено санкціоновані обшуки за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія», код ЄДРПОУ 43881461 та ТОВ «Медичний центр «Можливість», код ЄДРПОУ 44045907. В ході яких вилучено значний обсяг документації та медичних карток. На разі, вилучена документація визнана речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню. Вказана документація підтверджує факт здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія», код ЄДРПОУ 43881461 та ТОВ «Медичний центр «Гармонія», код ЄДРПОУ 43881461 попри те, що станом на день проведення обшуку, а саме на 17.06.2021, відповідно до Наказу МОЗ №2984 від 23.12.2020 «Перелік здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики ТОВ «Медичний центр «Гармонія» має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю організація і управління охороною здоров`я, психіатрія, наркологія за місцем провадження діяльності: м Київ, пр-т Юрія Гагаріна, 2/35. Однак за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 18 (А) в ТОВ «Медичний центр «Гармонія» не має ліцензії та дозволу на проведення медичної практики. В ході проведення обшуку у ТОВ «Медичний центр «Можливість» була вилучена медична картка амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з цим, власником даної медичної картки є ТОВ «Медичний центр «Можливість», а не сам пацієнт ОСОБА_1 . На підставі викладеного, в задоволенні клопотання просила відмовити.

В судове засідання, призначене на 22.11.2021, слідча СВ ХРУП №1 ГУНП у Харківській області Хмелівська К. не з`явилася. В поданій до суду 18.11.2021 заяві просила відмовити в задоволенні клопотання адвоката Зелінського П.Л. та проводити судове засідання без її участі у зв`язку із службовою завантаженістю та розповсюдженням захворювання Covid-19.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом

Враховуючи зазначене, а також імперативно встановлені скорочені терміни розгляду клопотання, передбачені ст. 174 КПК України, те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідча суддя визнала за можливим розглянути клопотання по суті за відсутністю прокурора, слідчої та представника заявника.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося відповідно до ч.4 ст.107 КПК України.

Слідча суддя, вивчивши надані документи та матеріали, матеріали справи №953/11867/21, н/п 1-кс/953/6302/21 про арешт майна, приходить до наступного.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Отже, у кримінальному провадженні майно перебуває під арештом до його скасування. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, суд вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба. Представник посилався на те, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, а тому відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України), суд буде перевіряти наявність відповідної підстави.

Положення КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави зробити висновок, що вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які було накладено арешт.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні надати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ст. 132 КПК України).

Слідчою суддею встановлено, що Харківським районним управлінням поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021221130000369 від 14.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.319 КК України, за фактом того, що 13.04.2021 до ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшли матеріали про те, що на території Київського району здійснює свою діяльність організація, яка своїми діями вчиняє кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2021 у справі №953/11867/21, н/п 1-кс/953/6302/21, клопотання прокурора було задоволено частково та накладено арешт на майно, вилучене 17.06.2021 під час обшуку за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр « Можливість», зокрема, медична картка амбулаторного хворого №29 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія», як зазначає представник заявника в клопотанні.

Постановляючи ухвалу про накладення арешту на майно, зокрема, на медична картка амбулаторного хворого №29 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий суддя керувався вимогами ст.ст.170-173КПК України та дійшов висновку про наявність достатніх даних, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, слідчим суддею враховано, що вилучена медична документація визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим та відповідно до положень ч.2, ч.3 ст. 100 КПК України, як речовий доказ, має бути оглянута фахівцем, сфотографована або скопійована, докладно описана, після чого в разі мінування потреби повернута власнику.

Тобто, метою застосування арешту зазначеної медичної документації, згідно з пунктом 1 ч.2ст.171 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.ст.171-174 цього Кодексу.

Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд може видати копії цього документа, за необхідності-його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії (ч.3 ст.100 КПК України).

Хоча з плином часу та ходом досудового розслідування арешт майна може втрачати свою актуальність, спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, кримінальним процесуальним законом передбачено два способи скасувати арешт майна, яке визнано речовим доказом по кримінальному провадженню: при ухваленні судом рішення за результатами розгляду кримінального провадження; при постановленні рішення про закриття кримінального провадження з підстав, визначених у ст. 284 КПК України.

Отже, доля речового доказу вирішується прокурором чи судом при постановленні рішення про закриття кримінального провадження з підстав, визначених у ст. 284 КПК України, або судом в нарадчій кімнаті при винесенні остаточного рішення у справі за результатами розгляду кримінального провадження, яке після набрання чинності буде виконано, у тому числі, в частині арешту майна.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Через значний обсяг вилученої під час обшуків у ТОВ «Медичний центр Гармонія» та ТОВ « Медичний цент «Можливість» медичної документації (більше ніж 2000 медичних карток пацієнтів) та через те, що їх огляд здійснюється лише за участі одного лікаря-спеціаліста, проведення вказаної слідчої дії на даний час не завершено.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні щодо якого на даний час здійснюється слідча дія, а отже, існує очевидна істотна причина для його утримання державою, слідча суддя вважає, що адвокатом Зелінським П.Л. не доведено, що відпала потреба у застосуванні такого арешту.

З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Разом з цим, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , які гарантовані йому Конституцією України, слідча суддя вважає за необхідне роз"яснити останньому право звернутися до слідчої СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Хмелівської К.В, відповідно до ч.3 ст.100 КПК України, з клопотанням про надання йому копії медичної картка амбулаторного хворого №29 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Зелінського Павла Любомировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12021221130000369 від 14.04.2021, накладений ухвалою слідчої судді Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали складено 26 листопада 2021 року.

Слідча суддя С.М. Лисиченко