Рішення № 101543000, 23.11.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/878/21

Провадження № 2/936/209/2021

23.11.2021 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Павлюк С.С.

з участю секретаря Собран Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданої в інтересах ОСОБА_2 до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до відповідачів Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району, ОСОБА_3 , у якому просить визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що ОСОБА_4 доводилася матір?ю позивачу ОСОБА_2 . На підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом ОСОБА_4 набула у власність домолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті поділу домоволодіння в натурі за взаємною згодою співвласників утворились два самостійні об?єкти: будинки за АДРЕСА_1 , що належав матері позивача ОСОБА_4 та АДРЕСА_2 , власникоми якого є відповідач ОСОБА_3 . Факт поділу домоволодіння визнається всіма учасниками справи та доводиться випискою з погосподарської книги та довідкою виконкому Верхньоворітської сільської ради. Рішення Верхньоворітської сільської ради про розділення зазначеного дворогосподарства, присвоєння поштових адрес домоволодінням та надання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку в сільській раді не збереглись. Однак зазначений факт доводиться технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Звернувшись до держаного нотаріуса з метою прийняття спадщини державним нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через наявність суперечливості у документах для оформлення спадщини. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та просить суд визнати за нею право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 .

Позивач та її представник на розгляд справи не з?явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Нижньоворітської сільської ради в судове засідання не з?явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить провести розгляд справи без участі представника сільської ради, зазначивши також, що Нижньоворітська сільська рада позовні вимоги визнає, щодо їх задоволення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 на розгляд справи також не з?явилась, скерувала до суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення, справу просить розглянути без її участі.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим віивільного процесуального кодексудповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належало домолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстраційним посвідченням Державного виробничого підприємства технічної інвентаризації по Воловецькому району від 31.10.2002 року.

В результаті поділу домоволодіння в натурі за взаємною згодою співвласників утворились два самостійні об`єкта: будинки АДРЕСА_1 (власницею якого була ОСОБА_4 ) та АДРЕСА_3 , власницею якого є відповідачка ОСОБА_3 . Факт поділу доводиться довідкою виконкому Верхньоворітської сільської ради №435 від 25.06.2021 року та випискою з погосподарської книги с. Верхі Ворота №434 від 25.06.2021 року.

Рішення Верхньоворітської сільської ради про розділення зазначеного дворогосподарства, присвоєння поштових адрес домоволодінням та надання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку в сільській раді не збереглись, що підтверджується відповіддю Верхньоворітського старостату Нижньоворітської сільської ради від 09.07.2021 №46. Водночас зазначений факт доводиться технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 28.07.2020.

Як вбачається із заповіту від 24.02.2009 року посвідченого секретарем Верхньоворітської сільської ради, ОСОБА_4 на випадок смерті все своє майно, в тому числі і житловий будинок, заповіла своїй дочці ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.01.2019 року і після смерті її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Позивач звернулася із заявою до Воловецької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, однак у видачі свідоцтва про право на спадшину їй відмовлено через наявність суперечливості у документах для оформлення спадщини, про що державним нотаріусом 23.12.2020 року винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке згідно зі ст. 1217 цього Кодексу здійснюється за заповітом або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Підстави для усунення позивача від спадкування, передбачені ст. 1224 ЦК України відсутні.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Позивач звернулася до державного нотаріуса, щоб видала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, однак позивачу було відмовлено в оформленні спадщини.

Позивач використала всі можливості нотаріального оформлення свого права на спадщину, однак їй в цьому відмовлено з наданням правового обґрунтування.

Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, в силу вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов про визнання права власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом є обгрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, тому підлягає до задоволення.

Вимоги про стягнення судових витрат позивачем та її представником не заявлено.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння - житловий будинок літера «А» загальною площею 53,65 кв.м., житлова площа 27,72 кв.м. з обслуговуючими будівлями та спорудами (господарська будівля - літера «Б», вбиральня - літера "В", літня кухня - літера «Г», господарська будівля - літера «Д», колодязь - літера "Е", огорожа - №1-2), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Нижньоворітська сільська рада, місце знаходження: вул. Центральна, №114 с. Н.Ворота Мукачівський район Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 04349432;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Павлюк С.С.