Ухвала суду № 101541310, 01.12.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5510/21

Провадження № 2/750/1550/21

У Х В А Л А

01 грудня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді – Маринченко О.А.,

секретар судового засідання – Шилова Ж.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дорохіної Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ-2016» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

третя особа – Чернігівська міська рада,

в с т а н о в и в:

25 травня 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ- 2016» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути солідарно заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території, яка утворилася за період з 01 січня 2020 року до 31 березня 2021 року в сумі 5301 грн. 20 коп., три відсотки річних у сумі 97 грн. 59 коп. та втрати від інфляції в сумі 379 грн. 07 коп., а всього 5777 грн. 86 коп.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача вказав, що позивач не підтримує свої позовні вимоги внаслідок сплати відповідачем заборгованості та просив закрити провадження у справі. Також, представник позивача просив стягнути з відповідачів судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2270 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 4500 грн., оскільки заборгованість була сплачена вже після пред`явлення позову до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти закриття провадження у справі не заперечувала. При цьому, щодо стягнення з відповідачів судових витрат зазначила, що відповідачі не є тими особами, що мають відповідати за позовом, належним відповідачем у справі є Чернігівська міська рада, відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, а тому підстав для їх стягнення немає.

Відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою, третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав для неприйняття судом відмови позивача від позову немає.

Також, частиною другою статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (стаття 133 ЦПК України).

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2270 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 137 том І).

Згідно із частиною першою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 сплатив заборгованість (задовольнив вимоги позивача) 18 листопада 2021 року, тобто після пред`явлення позивачем позовної заяви до суду, суд на підставі частин першої, третьої статті 142 ЦПК України дійшов висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а іншу частину витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 50 відсотків необхідно розподілити між відповідачами. При цьому, оскільки відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, а тому 567 грн. 50 коп. позивачу необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а іншу частину витрат позивача по сплаті судового збору в сумі 567 грн. 50 коп. необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 .

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).

Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Костюк О.П. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 004/21 від 04 лютого 2021 року та додаткового договору до нього.

Копіями платіжних доручень № 280 від 05 лютого 2021 року та № 445 від 18 листопада 2021 року підтверджується сплата позивачем Адвокатському бюро адвоката Костюка О.П. 4500 грн. за адвокатські послуги.

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи положення частини третьої статті 142 ЦПК України, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг та час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи та те, що позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі, однак в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 133, 141, 142, 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ-2016» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - закрити.

Управлінню Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Київська, 9, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 38054398) повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ-2016» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Терентія Кореня, 9, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 40133515) 1135 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 295 від 16.03.2021.

Компенсувати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ-2016» 567 грн. 50 коп. сплаченого судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ-2016» 1500 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ-2016» 567 грн. 50 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1500 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01.12.2021.

Суддя