Рішення № 101539710, 25.11.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 25.11.2021

Справа № 501/1893/21

2/501/1032/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНС-СЕРВІС»

третя особа: профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ»

предмет та підстави позову: про визнання наказу незаконним, його скасування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

головапрофспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» - Бризгалов С.О.,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 17.06.2021 звернувся до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНС-СЕРВІС» (третя особа: профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ») про визнання наказу незаконним, його скасування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.1-3 т.1), згідно якого просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №104-Л/У8-112 від 03.06.2021 про звільнення позивача з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України;

- поновити позивача на роботі докером - механізатором у ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» (ЄДРПОУ 21001601) на підставі безстрокового трудового договору;

- зобов`язати відповідача провести оплату за весь час вимушеного прогулу позивача згідно його середнього заробітку.

Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 працює докером - механізатором у ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» з жовтня 2014 року.

На роботу до вказаного підприємства його було прийнято за переводом із Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» у зв`язку із укладанням договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі порту.

Позивач зазначає в позові, що з метою захисту та дотримання трудових та соціальних гарантій для працівників порту, які переходили на роботу за переводом до підприємства у зв`язку із укладанням договору оренди між підприємством, портом та профспілками порту було підписано Угоду про співробітництво, що випливає з окремих положень оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства Іллічівський морський торговельний порт» від 22.08.2014.

Згідно п.1 цієї Угоди підприємство визнає всі положення чинного колективного договору порту, який діяв на момент підписання цієї Угоди та гарантує їх збереження та дотримання на весь термін дії договору оренди.

Наказом №104-Л/У8-112 від 03.06.2021 позивача звільнено з підприємства з 03.06.2021 за п.1 ст.40 КЗпП України.

Підставою для видання наказу про звільнення став наказ №27 від 26.02.2021.

Позивач, посилається на те, що дії адміністрації підприємства щодо його звільнення з роботи є незаконними та проведені з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а саме:

- ліквідація, реорганізація, штучна зупинка виробництва, наслідками якої є скорочення чисельності або штату працівників проводиться тільки після надання завчасної інформації профспілкам по даному питанню, проведення консультацій із профспілками про заходи зменшення або запобігання звільненням;

- позивач є членом профспілки, яка провела переговори з підприємством та сформувала правову позицію щодо реалізації наказу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників»;

- профспілка запропонувала підприємству скасувати наказ ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників»;

- позивача звільнили без попередньої згоди профспілки, тощо.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» Бризгалов С.О. 16.08.2021 надав до суду письмові пояснення (а.с.50-52 т.1), просить суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на те, що:

- профспілка провела переговори з підприємством та сформувала правову позицію щодо реалізації наказу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників»;

- профспілка запропонувала підприємству скасувати наказ ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників»;

- підстав для проведення змін в організації виробництва і праці у відповідача не було;

- профспілка не надавала згоди на звільнення позивача з роботи.

Представник відповідача 21.09.2021 подав відзив на позов (а.с.89-107 т.1) та додаткові пояснення (а.с.79-83 т.1), просив у позові відмовити, посилаючись на те, що:

- товариство у встановлені законодавством строки повідомило позивача профспілку та ДП «МТП «Чорноморськ» про заплановане скорочення штату, що може призвести до звільнення працівників;

- товариство намагалось забезпечити зворотне переведення позивача та інших осіб до ДП «МТП «Чорноморськ», як передбачено умовами угоди між товариством, профспілками та ДП «МТП «Чорноморськ»;

- жодної підтримки у цьому процесі товариство від профспілки та ДП «МТП «Чорноморськ» не отримало;

- товариство намагалось отримати згоду від профспілки на проведення скорочення штату та звільнення позивача, але документом під назвою «Правова позиція» профспілка невмотивовано відмовила в цьому;

- скорочення штату товариства шляхом скорочення посад «докера-механізатора» триває з 2015 року та завершилось у 2021 році, скорочення має реальне економічне підґрунтя, є реальним та обумовлене обставинами господарської діяльності товариства;

- товариство двічі пропонувало позивачу інші вакантні посади, повну ставку, а також роботу з використанням неповного робочого дня/неповного робочого тижня, всі пропозиції позивач відхилив.

Голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» Бризгалов С.О. 11.11.2021 надав до суду додаткові письмові пояснення (а.с.1-3 т.2), просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що:

- у відповідача продовж 2020 року були проведені зміни в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників, які проведено з брутальним порушенням трудових прав позивача;

- за період з 30.08.2020 по 26.02.2021 відповідач не провів з профспілкою жодних консультацій стосовно вказаних у листі змін в організації виробництва і праці згідно ст.49-1 КЗпП України;

- позивачу не запропоновано посади, які визначено у штатному розписі відповідача станом на 01.01.2021, тощо.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» Бризгалов С.О. підтримали позов у повному обсязі, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позов.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 17.06.2021 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.22 т.1).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 23.06.2021 справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні (а.с.26-27 т.1)

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24.09.2021 зупинено провадження у справі до одержання від профспілкової організації згоди (відмови) на звільнення позивача (а.с.177-178 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 08.11.2021 витребувано докази (а.с.228 т.1).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює докером - механізатором у ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» з жовтня 2014 року, що підтверджується копією сторінок його трудової книжки (а.с.18-20 т.1).

На роботу до вказаного підприємства його було прийнято за переводом із Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» у зв`язку із укладанням договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі порту.

Між ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» та Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» 01.10.2014 укладено договір оренди №347-О рухомого майна, згідно якого в оренду ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» передано рухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП МТП (а.с.114-118 т.1).

Згідно акту приймання - передачі від 01.10.2014 вбачається, що ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» отримало в оренду п`ять портальних кранів (а.с.119 т.1).

Згідно п.1 Угоди про співробітництво, що випливає з окремих положень Договору оренди державного нерухомого майна, за яким ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» є орендарем державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» від 22.08.2014, порт та підприємство гарантують працівникам у кількості від 187 до 200 осіб (за списком посад), які працюють на третьому терміналі порту та інших структурних підрозділах порту, що забезпечують діяльність третього терміналу, прийом за переведенням з порту на роботу підприємства на умовах безстрокового трудового договору з урахуванням професії, фаху, посади працівника, яку він займав у порту на момент переведення до підприємства у зв`язку із підписанням договору оренди державного нерухомого майна, за яким підприємство є орендарем державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», тощо (а.с.8-12 т.1).

Угода про співробітництво, що випливає з окремих положень Договору оренди державного нерухомого майна, за яким ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» є орендарем державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» від 22.08.2014 погоджена 3 профспілками, зокрема третьою особою.

ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 31.10.2019 направило голові профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» Бризгалову С.О. повідомлення за №567/10 з приводу наслідків необґрунтованої відмови керівництва Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» від продовження строку Договору оренди рухомого майна №347-О від 01.10.2014, укладеного строком на п`ять років (до 01.10.2019) (а.с.110-111 т.1).

Згідно акту приймання-передачі майна від 31.01.2020 п`ять портальних кранів повернуто ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (а.с.120 т.1).

Між ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» та Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» 31.01.2020 укладено договір оренди №20/д-о/д індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого в оренду ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» передано рухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП МТП (а.с.121-126 т.1).

Найменування, характеристики, кількість, вартість та іншу інформацію про майно зазначено у переліку майна, який є додатком №1 до Договору та невід`ємною його частиною (а.с.127 т.1).

Згідно акту приймання - передачі від 31.01.2020 вбачається, що ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» отримало в оренду два портальних кранів (а.с.128 т.1).

ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 21.02.2020 звернулось з листом до керівництва Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» щодо необґрунтованої відмови від продовження строку Договору оренди рухомого майна №347-О від 01.10.2014 та, у зв`язку з цим, погодження питання переведення колишніх працівників ДП «ІМТП», що були прийняті на роботу в ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» за умовами Угоди про співробітництво від 22.08.2014 назад на роботу до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (а.с.130-131 т.1).

ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 28.04.2020 направило профспілці робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ», Спілці професіоналів докерів-механізаторів Морського порту «Чорноморськ» та Незалежній профспілці працівників морського торговельного порту «Чорноморськ» повідомлення за №161/04 про заплановане скорочення штату із зазначенням причин скорочення, посад, які скорочуються та посад, щодо яких може мати місце скорочення штатних одиниць (а.с.108-109 т.1).

ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 26.02.2021 направило профспілці робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ», Спілці професіоналів докерів-механізаторів Морського порту «Чорноморськ» та Незалежній профспілці працівників морського торговельного порту «Чорноморськ» повідомлення за №79/02 про заплановану на підприємстві реорганізацію, пов`язану із скороченням штату - окремих посад та штатних одиниць, проведення заходів щодо запобіганню звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень (а.с.132-133 т.1).

На вказаний лист ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» отримало відповідь від профспілки від 03.03.2021 за №27 щодо згоди на проведення вказаних консультацій (а.с.134 т.1).

Наказом ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 в ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» запроваджено з 03.06.2021 реорганізацію шляхом скорочення штату та чисельності працівників за списком згідно із Додатком до цього наказу та внесено зміни до штатного розпису ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» (а.с.5-6 т.1).

Профспілка робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» провела переговори з підприємством та сформувала правову позицію щодо реалізації наказу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників», яка містить незгоду профспілки із звільненням позивача та інших осіб, посади яких було скорочено (а.с.15-17 т.1).

Профспілка запропонувала підприємству скасувати наказ ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників».

Наказом ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №68 від 16.04.2021 внесено зміни до наказу №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників (а.с.138 т.1), який направлено на адресу Профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» (а.с.139 т.1).

ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 19.07.2021 звернулось до Профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» з листом про уточнення чи заперечує профспілка проти звільнення осіб, посади яких були виключені зі штатного розкладу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» (а.с.136 т.1).

У листі Профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» №111 від 21.07.2021 міститься тлумачення «Правової позиції», в якому вказується, що «Правова позиція» є «Прямим запереченням профспілки щодо звільнення вказаних у листі співробітників» (а.с.135 т.1).

ОСОБА_1 в період з 26.02.2021 по 01.03.2021 неодноразово пропонувалися для працевлаштування усі вакантні на підприємстві посади, але позивач не погодився на переведення на жодну з запропонованих посад (а.с.164-165 т.1).

Будь яких доказів, які б свідчили, що позивачу не запропонована якась вакантна посада матеріали справи не містять та судом не встановлено.

ОСОБА_1 01.03.2021 повідомлено про звільнення з 03.06.2021 (а.с.165 т.1).

Наказом №104-Л/У8-112 від 03.06.2021 позивача звільнено з підприємства з 03.06.2021 за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.4 т.1), з яким він відмовився ознайомлюватись та відмовився від отримання трудової книжки, що зафіксовано в акті від 03.06.2021 (а.с.166 т.1).

V. Оцінка Суду.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 в період з 26.02.2021 по 01.03.2021 неодноразово пропонувалися для працевлаштування усі вакантні на підприємстві посади, але позивач не погодився на переведення на жодну з запропонованих посад.

Будь яких доказів, які б свідчили, що позивачу не запропонована якась вакантна посада матеріали справи не містять та судом не встановлено.

Конституція України закріпила не тільки право кожного на працю, а й гарантії реалізації цього права як особисто, так і через об`єднання громадян, зокрема професійні спілки. Право громадян на об`єднання у професійні спілки, які утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів, встановлено ч.3 ст.36 Конституції України, ст.243 КЗпП України .

Відповідно до ст.ст.244, 247, 248 КЗпП України на професійні спілки покладається здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників.

Однією з правових гарантій від незаконного звільнення є встановлені законом обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення працівників на підприємстві погоджується з профспілковою організацією (ст.43 КЗпП України), членом якої є працівник. Перед плановим вивільненням працівників роботодавець видає економічно обґрунтований наказ (з основної діяльності) про необхідність внесення змін у структуру і штатний розпис підприємства. Наказ погоджується з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (далі - профспілка) за три місяці до звільнення працівників. Це і буде офіційною інформацією про початок проведення спільних консультацій відповідно до ст.494 КЗпП України та ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

З доводів позивача вбачається, що саме з підстав відсутності згоди профспілкової організації на реорганізацію на підприємстві шляхом скорочення штату та чисельності працівників і звільнення ОСОБА_1 , позивач стверджує про протиправність оскаржуваного наказу про його звільнення.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Отже, власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності правового обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

У Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року №6-703цс15 викладена правова позиція, що суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"та з урахуванням вище зазначеного висновку слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Разом з тим судом встановлено, що ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 28.04.2020 направило профспілці робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ», Спілці професіоналів докерів-механізаторів Морського порту «Чорноморськ» та Незалежній профспілці працівників морського торговельного порту «Чорноморськ» повідомлення за №161/04 про заплановане скорочення штату із зазначенням причин скорочення, посад, які скорочуються та посад, щодо яких може мати місце скорочення штатних одиниць.

ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 26.02.2021 направило профспілці робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ», Спілці професіоналів докерів-механізаторів Морського порту «Чорноморськ» та Незалежній профспілці працівників морського торговельного порту «Чорноморськ» повідомлення за №79/02 про заплановану на підприємстві реорганізацію, пов`язану із скороченням штату - окремих посад та штатних одиниць, проведення заходів щодо запобіганню звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

На вказаний лист ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» отримало відповідь від профспілки від 03.03.2021 за №27 щодо згоди на проведення вказаних консультацій.

Наказом ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 в ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» запроваджено з 03.06.2021 реорганізацію шляхом скорочення штату та чисельності працівників за списком згідно із Додатком до цього наказу та внесено зміни до штатного розпису ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС».

Профспілка робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» провела переговори з підприємством та сформувала правову позицію за реалізації наказу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників» із скороченням штату та чисельності працівників по відношенню до 9 докерів - механізаторів, які є членами профспілки, яка містить незгоду профспілки.

Профспілка запропонувала підприємству скасувати наказ ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та численності працівників».

Наказом ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №68 від 16.04.2021 внесено зміни до наказу №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників, який направлено на адресу Профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ».

ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 19.07.2021 звернулось до Профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» з листом про уточнення чи заперечує профспілка проти звільнення осіб, посади яких були виключені зі штатного розкладу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС».

У листі Профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» №111 від 21.07.2021 міститься тлумачення «Правової позиції», в якому вказується, що «Правова позиція» є «Прямим запереченням профспілки щодо звільнення вказаних у листі співробітників».

Аналізуючи зміст повідомлення профспілкової організації («Правові позиції») щодо реалізації наказу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників», в них наводяться доводи, що (а.с.15-17 т.1):

- підприємством проведено масове вивільнення працівників;

- адміністрація знехтувала положеннями трудового законодавства України;

- Товариство порушило та не виконало підпункти 2 та 3 пункту 3 статті 50 ЗУ «Про зайнятість населення»;

- адміністрація порушила п.2.1.7 та 2.1.9 Колективної угоди Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт».

Разом з тим, у даному повідомленні органу профспілки відсутнє правове обґрунтування такої позиції.

Поряд з цим, відповідно ч.1 ст.48 Закону України «Про зайнятість населення», масовим звільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичною особи) є одноразове або протягом року: 1) одного місяця вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників; вивільнення 1 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників; 2) трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.

Судом встановлено, що станом на дату прийняття наказу від 26.02.2021 №27 чисельність працівників товариства складала 189 осіб, станом на дату звільнення позивача - 03.06.2021 - 190 осіб, що підтверджується копією довідки відповідача від 19.07.2021 №410/07 (а.с.121 т.1).

Отже, за наведених кількісних показників, доводи профспілки щодо масового звільнення, не відповідають за критеріям визначеним ст.48 Закону України «Про зайнятість населення», тому не можуть бути підставою для відмови у наданні згоди на звільнення позивача.

Також, у правовій позиції не зазначено якими положеннями трудового законодавства України знехтував відповідач та яким чином порушив і не виконав підпункти 2 та 3 пункту 3 статті 50 ЗУ «Про зайнятість населення», п.п.2.1.7 та 2.1.9 Колективної угоди Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт».

Натомість, судом встановлено, що п.3 угоди, у разі розірвання договору оренди і повернення порту основних засобів виробництва, всі працівники, які були переведені із порту до підприємства, приймаються на роботу до порту за погодженням з портом та профспілками відповідно до займаних посад, кваліфікації.

Судом встановлено, що відповідач намагався врегулювати питання щодо зворотного прийняття позивача на роботу до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт».

Так, ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» 21.02.2020 звернулось з листом до керівництва Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» щодо необґрунтованої відмови від продовження строку Договору оренди рухомого майна №347-О від 01.10.2014 та, у зв`язку з цим, погодження питання переведення колишніх працівників ДП «ІМТП», що були прийняті на роботу в ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» за умовами Угоди про співробітництво від 22.08.2014 назад на роботу до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт».

Однак, сприяння щодо зворотного прийняття позивача на роботу до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» не надано.

Крім того, у Правовій позиції профспілкою не запропоновано заходів, спрямованих на пом`якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників

Отже, доводи профспілки, зазначені в правовій позиції профспілки №46 від 12.04.2021, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у наданні згоди на звільнення позивача.

Профспілкова організація, відмовляючи у наданні згоди на звільнення позивача у виписці із протоколу №40 засідання профспілкового комітету ПРМТ МПЧ від 05.10.2021 (а.с.183-186 т.1), наданого до суду на виконання ухвали суду від 20.09.2021, крім висновків, викладених у правовій позиції профспілки №46 від 12.04.2021, яка досліджена судом, посилається на:

- проведення підприємством прихованої реорганізації шляхом скорочення штату;

- відсутності доказів скорочення штату працівників;

- порушення норм ст.42, ст.49-2, ст.49-4 КЗпП України, п.2.1.7 чинного колективного договору, тощо.

Так, у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі №6-1264цс17 вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У контексті викладеного, суд враховує, що відповідно до п. «а» ч.2 ст.9 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою України 04 лютого 1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено у ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку на спростування доводу профспілкової організації надано докази щодо економічних показників діяльності товариства, які призвели до звільнення позивача.

Судом встановлено і підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, наявними в матеріалах справи, що в наказі ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 зазначено, що:

«За результатами проведеного підприємством порівняльного аналізу показників фінансово-господарської діяльності за звітні періоди: 9 місяців 2019 року та 9 місяців 2020 року виявлено зменшення обсягів перевалки за 9 місяців 2020 року по відношенню до аналогічного періоду 2019 року на 57%, відповідно чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» за три квартали 2020 року у порівнянні з трьома кварталами 2019 року значно знизився з 85620 тис. грн. в 2019 року до 42634,6 тис. грн. у 2020 році.

При цьому, зменшення обсягів перевалки при одночасному понесенні постійних витрат, які не залежать напряму від обсягів реалізації (у т.ч. витрати на оплату праці та соціальні виплати) призвело до збільшення збитків.

Негативний вплив на діяльність підприємства мав той факт, що у жовтні 2019 року ДП «МТП «Чорноморськ» зажадало повернення з оренди 5 (п`яти) портальних кранів. 31 січня 2020 року було повернуто ДП «МТП «Чорноморськ» п`ять портальних кранів, з яких одночасно було передано в оренду лише два. З лютого 2020 року виробничі потужності щодо перевалки вантажів по прямому варіанту суттєво (майже на 60%) зменшилися.

Одночасно обсяг роботи для працівників ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС», які раніше працювали на трьох портальних кранах та обслуговували їх - перестав існувати 3 огляду на викладене, постало питання зменшення чисельності працівників, оскільки повернення трьох кранів безпосередньо спричинило зменшення обсягу оброблюваних вантажів, вивільнення чисельності в зв`язку із простоєм, збільшення фінансової складової постійних витрат на тону фактично перевантаженого вантажу».

Вказані факти Позивачем у позовній заяві не заперечуються.

Також в матеріалах справи містяться копії належним чином засвідчених податкових декларацій ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» з податку на прибуток підприємства за 2020 рік та за перший квартал 2021 року (а.с.143-50 т.1).

Відповідно до вказаних декларацій, Товариство за результатами господарської діяльності в 2020 році зазнало збитків у сумі 8 273 601 грн., а за перший квартал 2021 року наростаючим підсумком - 8 273 640 грн.

Також, фінансова ситуація ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» не покращилася й в другому кварталі 2021 року, зокрема станом на 30 червня 2021 року існує заборгованість перед контрагентами за надані послуги та виконані роботи в суми 15 754 589,72 гривень, а саме: існує заборгованість перед

- ДП «МТП «Чорноморськ» в сумі 7 657 236,83 грн.,

- ТОВ «Трансгрейнтермінал» в сумі 5 256 706,11 грн.

Вказані обставини підтверджуються копією довідки ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» про наявність заборгованості станом на 30 червня 2021 року (а.с.151 т.1).

Також, матеріалами справи підтверджуються обставини щодо проведення контрагентами стосовно ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» претензійно-позовної роботи, що підтверджується копіями:

- листа ДП «МТП «Чорноморськ» від 16 квітня 2021 року за №146/05-17 (а.с.152 т.1);

- листа Чорноморської філії ДП «АМПУ» від 20 квітня 2021 року за №1264/15-04-07/вих. (із попередженням про припинення доставки електричної енергії) (а.с.153 т.1);

- листа Чорноморської філії ДП «АМПУ» від 19 лютого 2021 року за №654/15-03-05.01-10 (із попередженням про відмову від виконання обов`язків в частині підтвердження приймання залізничних вагонів, що прямують на адресу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС») (а.с.154 т.1);

- листа Чорноморської філії ДП «АМПУ» від 26 лютого 2021 року за №716/15-03-05.01 щодо погашення заборгованості (а.с.155-156 т.1);

- листа ДП «МТП «Чорноморськ» від 09 лютого 2021 року за №57/05-17 (із попередженням про припинення надання послуг з передачі електричної енергії ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС») (а.с.157 т.1);

- листа ДП «МТП «Чорноморськ» від 09 лютого 2021 року за №57-1/05-17 (із попередженням про припинення надання послуг зі зважування вагонів Товариству) (а.с.158 т.1);

- листа ТОВ «Фірма «Діалаб» ЛТД» від 18 грудня 2020 року за №89 щодо термінового погашення заборгованості (а.с.159 т.1);

- листа ТОВ «Фірма «Діалаб» ЛТД» від 10 серпня 2020 року за №67 щодо термінового погашення заборгованості (а.с.160 т.1).

Крім того, техніко-економічні причини проведення скорочення штату працівників ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» відображені у «Техніко-економічному обґрунтуванні рішення щодо скорочення штатних посад та чисельності працівників ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС», які надано відповідачем до відзиву на позов (а.с.162-163 т.1).

Також, суд звертає увагу, що процес скорочення кількості штатних одиниць «докер-механізатор» на ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» триває з 2015 року та скорочення останніх 9 одиниць цієї посади є завершенням поступового процесу, що триває більше 6 років, що підтверджується копією довідки ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» від 19 липня 2021 року №408/07 (а.с.161 т.1).

Вказане свідчить, що в ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» відбулись зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату, що стали підставою для вивільнення працівників, у тому числі позивача на підставі п.1 ст.40 КзпП України.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис нормативно закріплено щодо підприємств та їх об`єднань у ч.3 ст.64 ГК України.

Згідно ч.2 ст.65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Тобто, саме власнику або уповноваженому ним органу належить право визначати чисельність працівників і штатний розпис, що закріплено положеннями ст.64 ГК України, питання про доцільність (або недоцільність) скорочення посад стосується внутрішньогосподарської діяльності підприємства та належить до виключної компетенції роботодавця.

За вказаних обставин, аргументи профспілкової організації про те, що наказ ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» шляхом скорочення штату та чисельності працівників» видано з порушенням чинного законодавства, є безпідставними.

Отже, відмова профспілкової організації у наданні згоди на звільнення позивача із займаної посади є такою, що не може вважатись обґрунтованою, а тому звільнення позивача з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства та без порушень прав останнього, у зв`язку з цим відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» №104-Л/У8-112 від 03.06.2021.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного - процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНС-СЕРВІС» (третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на боці позивача: профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ») про визнання наказу незаконним, його скасування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко