Ухвала суду № 101535442, 22.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19496/21

Провадження №: 1-кс/755/5390/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2021 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Марченко М.В., при секретарі Яценко Т.С., за участю прокурора Руснака Д.О., за участю захисника Харіна М.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Миронюк В.В. у кримінальному проваджені №12021100040003362 від 21 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Масевичі Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, працюючого неофіційно на будівництві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Миронюк В.В. за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Колесником О.О., звернулася до суду в рамках кримінального провадження №12021100040003362 від 21 листопада 2021 року, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , 20 листопада 2021 року, приблизно о 23 годині 10 хвилин, разом із ОСОБА_2 знаходились за адресою: м.Києв, б-р. Перова, 40, біля проїжджої частини, де вступили у конфлікт у формі обопільної лайки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньою змовою групою осіб, шляхом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із застосуванням предмета спеціально заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , умисно вчинили хуліганство, яке виразилось в тому, що вони, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю з хуліганських спонукань безпричинно, виражаючись нецензурною лайкою на адресу потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спровокували конфлікт із останніми, що стало приводом для виникнення злочинного умислу, направленого на вчинення хуліганських дій відносно потерпілих.

В подальшому, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , реалізуючи протиправний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю, діючи умисно та, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, безпричинно з хуліганських мотивів, явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, прагнучи самоствердитись за рахунок приниження інших осіб, віднайшли два фрагменти дерев`яних палиць, що були вкопані у грунт, які останні витягнули, після чого, наздогнали потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

В подальшому ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , діючи з особливою зухвалістю, маючи при собі фрагменти дерев`яних палиць, тобто предмети заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, яким умисно завдали тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 впала на землю та не чинила опору, а ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що не зможе чинити опору ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , став тікати в бік проїзної частини. Перелізши через паркан, останній впав на асфальтне покриття проїзної частини дороги. В цей момент, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, наздогнали ОСОБА_3 , який лежав на проїзній частині, та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, безпричинно з хуліганських мотивів явної неповаги до суспільства, продовжили наносити тілесні ушкодження фрагментами палиць по голові та тулубу ОСОБА_3 , який деякий час намагався руками захищатись від ударів. В подальшому, від отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_3 припинив чинити опір. В цей час, дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були помічені водієм автомобіля «Сітроєн» (д.н.з. не встановлений) ОСОБА_5 , який зробив зауваження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і зупинив свій автомобіль, щоб припинити протиправні дії останніх. Крім того, очевидцями вказаної події стали інші свідки у кількості не менше чотирьох осіб, які перебували поблизу місця події. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на проїзній частині по бульвару Перова в м. Києві зупинився рух транспорту та виникла аварійна ситуація. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли. Від протиправних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_4 відповідно до довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги отримала закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забійну рану лобної ділянки ліворуч.

За вказаним фактом 21 листопада 2021 року було розпочато кримінальне провадження №12021100040003362 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

21 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

21 листопада 2021 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий посилається на існування ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, може незаконно впливати на свідків, потерпілого, продовжити злочинну діяльність та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, у зв`язку з чим виникає необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному.

Поряд з цим, обґрунтовуючи клопотання прокурор в суді посилається на необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній не працює, не одружений, не має стабільного джерела доходу, може ухилитися від досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілого, продовжити злочинну діяльність, у зв`язку з чим, саме такий запобіжний захід забезпечить запобігання ризиків, визначених положеннями ст.177 КПК України.

Захисник Харін М.Б. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не обґрунтовано наявність ризиків, які б свідчили, що ОСОБА_1 буде переховуватись та ухилятись від явок до суду, здійснювати вплив на потерпілих та свідків. Разом з тим, захисник просив врахувати, що підозрюваний є освіченою людиною, має незакінчену вищу юридичну освіту, неофіційно працює, має місце проживання у м.Києві у орендованому житлі, яке було орендовано сестрою підозрюваного, має соціальні зв`язки, а тому просив суд з урахуванням наведених захистом обставин відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до його підзахисного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши вищенаведені пояснення прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказав відповідні доводи в судовому засіданні, вислухавши вищенаведені пояснення захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177 ч.1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Поряд з цим, положеннями ч.2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою Цієї статті.

Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.

Крім того, вимогами ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, що підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені в клопотанні та містяться в долучених до клопотання документах, зокрема: дані протоколу огляду місця події; дані протоколу допиту потерпілого; дані довідки про стан хворої №1400 Міської клінічної лікарні швидкої допомоги м.Києва; дані протоколу допиту свідків та інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності.

Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотання слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Крім того, мотиви, наведені прокурором в судовому засіданні дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання в тому числі у виді позбавлення волі від 3 до 7-ми років, будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може перешкодити кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілих, свідків, знищити речові докази, перешкодити встановленню повного кола осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, може продовжити злочину діяльність, у зв`язку з чим виникає необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному.

Разом з тим, при вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , крім наявності вищезазначених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вагомості доказів, наданих стороною кримінального провадження, з урахуванням покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує також дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працює, не має постійно джерела доходів, тимчасово проживає у м.Києві, в орендованому житлі, при цьому термін дії договору найму житлового приміщення, який був укладений сестрою підозрюваного ОСОБА_6 31.05.2020 року строком на шість місяців закінчився, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов`язків.

У зв`язку з наявністю обставини, передбаченої п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Миронюк В.В. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Масевичі Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, працюючого неофіційно на будівництві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній Установі Київському слідчому ізоляторі Міністерства Юстиції України.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_1 - 60 днів з моменту його затримання, тобто по 19 січня 2022 року (включно).

У зв`язку з наявністю обставини, передбаченої п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено: 26 листопада 2021 року о 13 годині 40 хвилин.

Слідчий суддя: