Рішення № 101531439, 30.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року м. Київ № 640/14735/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта»

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про скасування рішення про застосування штрафу

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 24 лютого 2021 року № 0154222406.

В обґрунтування позову зазначено, що повторне нарахування штрафної санкції за несвоєчасне виконання одного і того ж зобов`язання суперечить приписам Податкового кодексу України. В даному випадку, позивачем штрафну санкцію у розмірі 38 287,34 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21 січня 2020 року до 21 лютого 2020 року вже сплачено на підставі рішення № 0206233308 від 15 квітня 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у місті Києві надати суду протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали:

- зворотній бік облікової картки платника єдиного соціального внеску - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта";

- копію рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0206233308 від 15 квітня 2020 року;

- письмові пояснення та детальний розрахунок суми штрафної санкції із визначенням періоду за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0206233308 від 15 квітня 2020 року;

- письмові пояснення та детальний розрахунок суми штрафної санкції із визначенням періоду за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0154222406 від 24 лютого 2021 року.

02 листопада 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на позов та витребувані документи. У відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, в обґрунтування зазначає про правомірність рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 24 лютого 2021 року № 0154222406.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Рішенням Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 24 лютого 2021 року № 0154222406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» застосовано штраф у розмірі 76574,67 грн. та нараховано пеню у розмірі 712,64 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21 січня 2020 року до 21 лютого 2020 року.

За результатом адміністративного оскарження, рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 24 лютого 2021 року № 0154222406 залишено без змін, скарга позивача - без задоволення (копія рішення ДПС України від 07 травня 2021 року № 10381/6/99-00-06-02-01-06 міститься в матеріалах справи).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

За визначенням пункту другого частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина одинадцята).

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10).

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 Інструкції передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 5 Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, а несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Разом із тим, у постановах Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі №813/753/18 та від 05.05.2020 у справі №813/933/17 висловлено позицію, що визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску.

У відзиві від 02 листопада 2021 року відповідач зазначає, що 15 квітня 2020 року до платника ТОВ «Торговий дім «Аванта» застосовано штрафну санкції та пеню по єдиному соціальному внеску на підставі рішення № 0206233308 на загальну суму 38999,98 грн. на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 № 2464 за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період несвоєчасної сплати з 21 січня 2020 року по 21 лютого 2020 року. Проте, як зазначає відповідач при формування рішення в результаті технічного збою програмного забезпечення розрахунок здійснено у розмірі 10 % від своєчасно несплаченої суми єдиного внеску, що суперечить нормам чинного законодавства.

Так, з метою захисту економічних інтересів держави та недопущення втрат надходжень сум єдиного внеску, 24.02.2021 ГУ ДПС у м. Києві прийняте рішення від 15 квітня 2020 року № 0206233308 на загальну суму 38 999,98 грн. скасовано та виведено з ІКП платника. Суми єдиного внеску, сплачені платіжним дорученням від 30 квітня 2020 року № 5823 в рахунок сплати штрафної санкції повернуті в ІКП платника та обліковуються як переплата.

Одночасно, 24 лютого 2021 року до ТОВ «Торговий дім «Аванта» застосовано нове рішення за № 0154222406 з розрахунку 20% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальну суму 77 287,31 грн.

Також зазначено відповідачем, ГУ ДПС у м. Києві, засобами телекомунікаційного зв`язку повідомлено платника про виявлення вищевказаної розбіжності та подальшого приведення ІКП платника у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до платіжного доручення від 30 квітня 2020 року № 5823 позивачем сплачено суму штрафу у розмірі 38990,98 грн, в графі призначення платежу зазначено: «штраф у сумі 38287,34 та пеня у сумі 712,64 грн, Згідно рішення № 0206233308 від 15 квітня 2020 року».

Суд зазначає, що станом на момент винесення рішення від 24 лютого 2021 року № 0154222406, яке оскаржується в даному провадженні, позивачем сплачено суму штрафних санкцій в повному обсязі.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналогічні положення знайшли своє відображення і у статті 116 ПК України, згідно з пунктом 116.2 якої за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, на момент винесення рішення від 24 лютого 2021 року № 0154222406, яке винесено в результаті скасування рішення від 15 квітня 2020 року № 0206233308, останнє рішення було вичерпано, оскільки позивачем отримано та сплачено вказаний штраф, відтак його скасування податковим органом та перерахування сплачених коштів в переплату є неправомірним.

Враховуючи, що станом на 24 лютого 2021 року (дата нарахування спірного штрафу) позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21 січня 2020 року по 21 лютого 2020 року вже було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 38 287,34 грн та пені у розмірі 712, 64 грн (рішенням від 15 квітня 2020 року № 0206233308), та вказані штраф та пеня сплачені позивачем, повторне винесення рішення про штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21 січня 2020 року по 21 лютого 2020 року є протиправним, відтак рішення від 24 лютого 2021 року № 0154222406 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 24 лютого 2021 року № 0154222406.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 15-А, код ЄДРПОУ 35495114) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова