Рішення № 101531438, 30.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року м. Київ № 640/13337/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваліна»

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваліна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ «Акваліна» на підставі наказу від 13 листопада 2020 року № 3457 та направлення від 13 листопада 2020 року № 1305;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 27 листопада 2020 року № 3569;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КВ 1353/3266/АВ/ТД/ФС-6 від 26 січня 2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення інспекційного відвідування, встановлені порушення на переконання позивача не відповідають дійсності. Також, позивач зазначає, що останнім не отримано ні акт ні постанову про штраф, також, останнім не отримано запрошення на розгляд справи про порушення.

01 липня 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав правомірності порядку та підстав призначення та проведення інспекційного відвідування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 27 листопада 2020 року № 3569 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Акваліна» начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Атрошенку Олегу Олександровичу зобов`язано організувати проведення інспекційного відвідування щодо не оформлення трудових відносин у ТОВ «Акваліна», код ЄДРПОУ 38233429, юридична адреса: Сагайдачного, буд. 31, місто Київ, 04070, фактична адреса: вул. Сагайдачного, буд. 31 місто Київ. Інспекційне відвідування провести з 01 грудня по 14 грудня 2020 року.

Направлення на проведення інспекційного відвідування від 27 листопада 2020 року № 1353 дійсне з 01 грудня по 14 грудня 2020 року.

Так, 08 грудня 2020 року, прибувши на об`єкт відвідування, інспектором праці вручено один примірник направлення на проведення інспекційного відвідування директору ТОВ «Акваліна» ОСОБА_1, про що свідчить відмітка директора на примірнику направлення Відповідача.

08 грудня 2020 року вручено вимогу про надання документів від 08 грудня 2020 року № 1353, відповідно до якої, зобов`язано керівника позивача у строк до 17:00 години 10 грудня 2020 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Вимогу надання документів отримано ОСОБА_1 особисто, про що свідчить його відмітки на примірнику відповідача.

В ході проведення інспекційного відвідування ТОВ «Акваліна» за адресою здійснення господарської діяльності: вулиця Сагайдачного, будинок 31 місто Київ, ресторан «Тіке» посадовими особами Головного управління опитано працівників, які перебували на об`єкті відвідування. Зокрема, пояснення були отримані від наступних працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

10 грудня 2020 року, на вимогу інспектора праці про надання документів, бухгалтером ТОВ «Акваліна» ОСОБА_8 було надано документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до наданих документів, інспектором праці встановлено, що ТОВ «Акваліна» здійснює свою господарську діяльність за участі найманих працівників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Документів, що підтверджують факт оформлення трудових відносин між позивачем та громадянкою ОСОБА_6 , яка під час проведення інспекційного відвідування виконувала обов`язки пекаря у ресторані «Тіке» та перебуває на своєму робочому місці, та бухгалтером ТОВ «Акваліна» ОСОБА_8 не надано.

Відповідно до пояснень, наданих громадянкою ОСОБА_6 , дана особа знаходиться на стажуванні, трудова книжка знаходиться «на руках».

Також, відповідачем зазначено, що інспектором праці Чучковим С.В., відповідно до наказу від 13 листопада 2020 року № 3457, направлення на проведення інспекційного відвідування від 13 листопада 2020 року № 1305, на підставі листа Головного управління Служби Безпеки України у місті Києві та Київській області від 03 листопада 2020 року № 51/9/2-50119, було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування у ТОВ «Тіке Україна» за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 .

Під час проведення даного контрольного заходу, було опитано 11 працівників ресторану «Тіке» та встановлено, що вони працюють у ТОВ «Акваліна». Водночас, за вказаною адресою ТОВ «Тіке Україна» діяльність не здійснює (копії наданих пояснень працівниками містяться в матеріалах справи).

Зокрема, було опитано наступних працівників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Згідно з наданими бухгалтером ТОВ «Акваліна» документів, під час проведення інспекційного відвідування у ТОВ «Акваліна», громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 оформлені відповідно до вимог норм трудового законодавства.

Не було надано документи, що підтверджують факт оформлення трудових відносин між позивачем та наступним громадянами: ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .

Враховуючи вищезазначене, під час інспекційного відвідування встановлено, що між ТОВ «Акваліна» та громадянами ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 не укладались трудові договори.

14 грудня 2020 року складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ1353/3266/АВ із описом встановлених порушень, а саме:

частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України - не укладено трудовий договір в 2020 році з ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ;

частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України - у 2020 році працівники ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 були допущені до роботи без укладання трудового договору;

у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413, працівника допустили до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Складено акт відмови від підпису № КВ1353/3266/АВ/ВП від 28 грудня 2020 року.

Постановою від 26 січня 2021 року № КВ1353/3266/АВ/ТД/ФС-6 на ТОВ «Акваліна» накладено штраф у розмірі 350 000 грн.

У силу ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом, у відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), є Державна служба України з питань праці (Держпраці), як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 6 п. 4 Положення №96, серед основних завдань Держпраці визначено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Разом з тим, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч. 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Відтак, положення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які визначають, що позаплановий захід у разі його проведення на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, не поширюються на спірні правовідносини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку №823).

Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №823, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

В даному випадку, перевірка призначена на підставі наказу від 27 листопада 2020 року № 3569 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Акваліна».

При цьому, посилання позивача на проведення перевірки ТОВ «Акваліна» та ТОВ «Тіке Україна» на підставі одного наказу не знайшли підтвердження матеріалами справи, оскільки перевірка ТОВ «Тіке Україна» призначена наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 13 листопада 2020 року № 3457.

Також, щодо підстав правомірності призначення та проведення інспекційного відвідування, 25 листопада 2020 року Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області звернулось до Головного управління Держпраці у Київській області із проханням здійснити інспекційне відвідування та повідомило, що ТОВ «Акваліна» (пов`язане з діяльністю ресторанів та надання послуг мобільного харчування) заресєтроване та фактично здійснює свою господарську діяльність за адресою: місто Київ, вул. Сагайдачного, буд. 31 (ресторан «Тіке»). Зазначено, що за отриманою інформацією, на вказаному об`єкті працюють наймані працівники без офіційного оформлення, без наявних дозволів на роботу на об`єктах підвищеної небезпеки, а також з порушенням вимог щодо охорони праці та промислової безпеки.

Суд зазначає, що інспекційне відвідування призначене та проведене без порушень встановленого порядку.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ «Акваліна» на підставі наказу від 13 листопада 2020 року № 3457 та направлення від 13 листопада 2020 року № 1305, скасування наказу від 27 листопада 2020 року № 3569 не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про скасування постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КВ 1353/3266/АВ/ТД/ФС-6 від 26 січня 2021 року суд зазначає наступне.

Згідно з аб. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно з п. 2 Порядку № 509 (в редакції станом на 12.03.2019 р.) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Штрафи накладаються на підставі, в тому числі, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з п. 3, 4, 6, 7 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Позивач стверджує про те, що ним не отримувалася ні оскаржувана постанова, ні будь-яка інформація щодо розгляду справи, ні акт інспекційного відвідування від 14 грудня 2020 року № КВ1353/3266/АВ.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену під час розгляду справи №520/7901/19, -

Зокрема, згідно з п. 54-58, 67 постанови від 16.07.2021 р. у вказаній справі, колегія суддів зауважує, що особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення пункту 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується....

Висновку про необхідність встановлення факту не лише направлення уповноваженими посадовими особами повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, але й отримання такого суб`єктами господарювання/роботодавцями згідно з положеннями Порядку №509 та доведення саме відповідачем факту поінформованості позивача про дату та час розгляду справи про накладення штрафу під час вирішення спорів про скасування постанов про накладення штрафу дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 12.06.2019 у справі №813/3415/18, від 15.01.2021 у справі № 1340/3731/18 та від 04.03.2021 у справі № 160/8027/18.

В даному випадку під час розгляду справи про накладення штрафу причини неповідомлення позивача про її розгляд не з`ясовувалися. Підстави для висновку про навмисне неотримання позивачем інформації про виклик на розгляд справи у суду відсутні.

Таким чином, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, на порушення його права надати докази та пояснення по суті обставин, встановлених під час інспекційного відвідування.

При цьому, відповідачем не надано доказу вручення ТОВ «Акваліна» ні акту інспекційного відвідування від 14 грудня 2020 року № КВ1353/3266/АВ, ні акту про відмову від підпису № № КВ1353/3266/ВП від 28 грудня 2020 року, ні постанови про накладання штрафу від 26 січня 20201 року. Надані відповідачем ксерокопії описів вкладення із зазначенням про направлення актів інспекційного відвідування від 14 грудня 2020 року № КВ1353/3266/АВ та акту про відмову від підпису № № КВ1353/3266/ВП від 28 грудня 2020 року без відмітки поштового відділення та без повідомлення про вручення поштового відправлення не можуть вважатись доказом належного вручення позивачу.

Матеріали справи місять лист Головного управління Держпраці у Київській області від 18 січня 2021 року № 42/1/21/736 адресований ТОВ «Акваліна» про повідомлення, що буде проводитися розгляд справи про накладання штрафу на ТОВ «Акваліна» за порушення законодавства про працю.

Разом з тим, матеріали справи не місять доказів ні направлення ні вручення позивачу вказаного повідомлення, що свідчить про відсутність доказів повідомлення позивача про розгляду справи про накладення штрафу.

Таким чином, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, на порушення його права надати докази та пояснення по суті обставин, встановлених під час інспекційного відвідування.

При цьому, з огляду на вищевикладені порушення, допущені відповідачем при призначенні та розгляді справи про накладання штрафу на ТОВ «Акваліна» за порушення законодавства про працю, суд не вбачає на необхідне надавати оцінку висновкам акта по суті.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваліна» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КВ 1353/3266/АВ/ТД/ФС-6 від 26 січня 2021 року.

3. В решті вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваліна» (4070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 31, код ЄДРПОУ 38233429) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) судовий збір у розмірі 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Аверкова