Ухвала суду № 101530165, 01.12.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1183/13-ц

6/368/54/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І

при секретарі Лєвшин Н.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»», первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра»», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

представник заявника в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» просить видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з боржника 1 та боржника 2 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, обґрунтовуючи заяву наступним.

15.07.2013 року Кагарлицький районний суд Київської області ухвалив рішення по справі №368/1183/13-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 209/П/40/2007-840 від 24.10.2007р. з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА».

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 05.02.2021 року було частково задоволено заяву ТОВ "ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а саме замінено стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ "ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у справі №368/1183/13-ц. Відмову у поновленні строків суд мотивував відсутністю належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

На виконання рішення суду по справі № 368/1183/13-ц від 15.07.2013 року Кагарлицький районний суд Київської області видав банку виконавчі листи.

Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо: боржника 1 на примусовому виконанні не перебуває; боржника 2 на примусовому виконанні не перебуває.

Відповідно до частини 4 статті 4 ЗУ "Про виконавче провадження", органи державної виконавчої служби були зобов`язані повернути виконавчий документ стягувачу, однак згідно з Актом ПАТ КБ «НАДРА» про втрату виконавчих листів, оригінали виконавчих документів втрачені. Таким чином, ПАТ "КБ "Надра" не міг передати ТОВ "ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» оригінал виконавчого документа. За таких обставин, місцезнаходження оригіналу виконавчого документу невідоме, оскільки такий ні в органі виконавчої служби, ні в розпорядженні кредитора не перебуває.

Відповідно до висновку ВС від 18.11.2020 року у справі № 263/4331/18, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09.10.2019 у справі №2-6471/06, провадження № 61-11034св19.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

ВС зауважив, що аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до положення п. 17.4 частини першої «Перехідних положень» ЦПК України (аналогічні норми містяться і в інших процесуальних кодексах) суд не має права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу/ухвали/виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника і не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містить дату його видачі.

Виконання судових рішень у справах будь-якого типу провадження є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При цьому в рішенні ЄСПЛ у справі «Шмалько проти України» суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін, тому було б незрозуміло, якби стаття б детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас, не передбачала виконання судових рішень.

Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Важко уявити ситуацію, щоб пункт І статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Конституційний Суд України в рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 встановив, що виконання рішення суду є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямований на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, суд зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника 1 та боржника 2 відсутні.

Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо:

1) боржника 1 на примусовому виконанні не перебуває;

2) боржника 2 на примусовому виконанні не перебуває.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Суди при розгляді заяв стягувачів виходять з того, що такі причини (обставини) повинні: по-перше бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт; по-друге: причини пропуску процесуального строку виникли не з вини стягувачів виконавчих листів після закінчення строку пред`явлення їх до виконання.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії», рішення від 21 квітня 1998 року, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини»).

Постановою Правління Національного Банку України від 10.02.2009 року № 59 призначено тимчасову адміністрацію у ВАТ«КБ «Надра» строком на один рік. Постановою правління НБУ за №30 від 11.02.2011 року в ПАТ «КБ «Надра» продовжено тимчасову адміністрацію.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року по справі №22-ц/796/11823/2014 було задоволено апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року, якою банку було відмовлено у поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. З огляду на підстави звернення з апеляційною скаргою, а також враховуючи наявність постанови Правління Національного банку України «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» та вивільнення працівників в банку, колегія суддів дійшла до висновку, що причини пропуску ПАТ «КБ «Надра» строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів є поважними і строк підлягає поновленню.

Аналогічної позиції дотримується і Апеляційний суд Запорізької області, який крім того в постанові від 25.09.2018 року по справі № 22-ц/778/3455/18 погодився з висновком суду першої інстанції про те, що обставини щодо неплатоспроможності ПАТ «КБ «Надра» та важкого фінансового становища банку є загальновідомими та не потребують доказування.

04.06.2015 року за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «НАДРА». При розгляді причин пропуску процесуальних строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання, Київський апеляційний суд, постановою від 9 березня 2021 року, у справі № 759/5101/14-ц, задовольняючи вимоги правонаступника стягувача в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виходив з того, що строк стягувачем був пропущений у зв`язку з перебуванням первинного кредитора (ПАТ «КБ «НАДРА») в процедурі ліквідації, а тому причини пропуску процесуального строку були поважними, та виникли не з вини правонаступника первісного кредитора.

Тернопільський апеляційний суд, у Постанові від 30 квітня 2021 року, у справі № 2-934/11 (провадження: № 22-ц/817/538/21) досліджуючи обставини пропуску процесуального строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, виходив з того, що ліквідація ПАТ «КБ «НАДРА», в період якої було припинено основну діяльність банку, змінено керівництво, закрито територіальні відділення Банку, звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, стала поважною причиною пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому правонаступнику ПАТ «КБ «НАДРА» було поновлено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Оскільки перегляд судових рішень, в порядку касаційного провадження в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не передбачений нормами ЦПК, суди апеляційної інстанції є судами, рішення яких в цій частині не переглядаються в касаційному порядку. Суди повинні застосовувати правові висновки апеляційних судів щодо питання поважності причин пропуску процесуальних строків з метою дотримання однакового та уніфікованого застосування закону, що є однією зі складових принципу правової визначеності.

Єдине застосування закону є визначальним задля додержання принципу рівності перед законом. Окрім того, питання правової визначеності й передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. Ухвалення судових рішень всупереч зазначеній правовій позиції судів апеляційних інстанцій може бути ознакою порушення принципу правової визначеності, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права, закріпленого п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України.

Відповідно до положень п. 11 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», банк, в якому запроваджено процедуру ліквідації, не мас можливості стягувати заборгованість в порядку пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Таким чином, у разі пред`явлення виконавчого документу органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю банком, по відношенню до якого прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку, спричинило б повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. Отже, початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» унеможливив пред`явлення виконавчого листа до виконання, що и призвеш до пропущеним процесуальних строків.

З вищевикладеним погодився Запорізький апеляційний суд в постанові від 02.06.2021 року по справі №332/1939/15.

За таких обставин, відступлення прав вимоги за кредитними договорами було єдиним способом стягнення заборгованості.

У справі «Войтенко проти України» суд повторно наголошував, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що в інституті поновлення пропущених строків вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд має особливо важливе значення. Під час розгляду подібних вимог мають враховуватись конкретні обставини справи. Крім того, можна зробити висновок, що під час розгляду заяв про поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання мають враховуватись також інші принципи верховенства права, наприклад, принцип обов`язковості судових рішень. Трактуючи цей принцип ЄСПЛ зазначав, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №; 16-рп/2009, суд зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, поновлення процесуального строку ТО В «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», що був пропущений через перебування первісного кредитора на стадії ліквідації, де було прийняте рішенням про початок процедури тимчасової адміністрації, неможливість пред`явленням виконавчого документа в межах строку, в силу норм ЗУ «Про виконавче провадження», що виключає наявність вини ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» як правонаступника Банку, с поважною причиною пропуску такого строку, а також є підставою для поновлення такого строку.

Представник заявника в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Просив розглянути заяву без участі представника заявника.

Первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра»» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Розгляд справи відбувається відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно рішення суду позовну заяву був задоволено та стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»» заборгованість на загальну суму 8 076,64 дол. США, що еквівалент у гривнях згідно офіційного курсу НБУ становить 64 556 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 61 коп. та судові витрати в сумі 645 (шістсот сорок п`ять) грн. 57 коп. понесені по сплаті судового збору.

19.11.2013 року позивачем ПАТ «КБ «Надра»» до Кагарлицького районного суду Київської області було подано заяву про видачу копії рішення та виконавчих листів.

21 листопада 2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області було направлено позивачу рішення суду та чотири виконавчі листи, які були отримані позивачем 28.11.2013 р.

У грудні 2020 року до Кагарлицького районного суду Київської області звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» із заявою заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра»», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

05 лютого 2021 року Кагарлицьким районним судом заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»», заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра»», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання було задоволено частково та замінено стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»», код ЄДРПОУ 40340222, у справі № 368/1183/13-ц і у задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання було обґрунтовано судом, що суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б об`єктивну неможливість первісного стягувача та його правонаступника вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред`явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» в указаній редакції, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити будь-який ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. andOthers v. Bulgaria», заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («OleksandrVolkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).

Разом з тим Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що знаючи про судовий процес, учасник справи повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого йому судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 460/5039/18 (провадження № 61-18869св20) зроблено висновок про те, що «якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Згідно із ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

До суду від ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» не надано будь-яких об`єктивних доказів того, що протягом періоду з моменту постановлення рішення (15.07.2013 року) до звернення з заявою про видачу виконавчих листів (19.11.2013 року), а також з моменту першого звернення до суду з заявою (10.12.2020 року), до повторного звернення з заявою про видачу виконавчого листа та поновлення строку на його виконання (21.09.2021 року), позивач, а тепер і заявник цікавився рухом цієї справи, виконанням рішенням суду, яке набрало чинності, наявністю (відсутністю) виконавчого провадження та виконавчого документа, не встановлено таких і в судовому засіданні.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, про те, що звертаючись до суду із заявою про видачу виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, представником заявника не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого документа, а також враховуючи те, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вже минув, тому у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» про видачу виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись розділом VI ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»», первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра»», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосереднього до Київського апеляційному суду .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2021 р.

Суддя І.І. Шевченко