Вирок № 101529057, 17.11.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/874/21

Провадження № 1-кп/191/202/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Прижигалінської Т.В.,

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без проведення судового розгляду в спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021046420000050 від 02.07.2021 року за обвинуваченням :

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Покровське, Покровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не одруженого, маючого на утриманні сина - ОСОБА_2 , 2010 року народження, працює : охоронець ТОВ

«Чаплинський елеватор», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимого :

1)19.02.2021 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.1.ст.125 КК України до покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських

робіт.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 19.02.2021 року засуджений Васильківським районним судом Дніпропетровської області до покарання у виді 200 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 23.03.2021 року. Вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області 29.03.2021 року прийнято до виконання, уповноваженою особою Васильківського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 поставлено на облік.

09.04.2021 року ОСОБА_1 роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, та попереджено про те, що у разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України.

Так, ОСОБА_1 , будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, під особистий підпис 09.04.2021 року отримав направлення від Васильківського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області до Дубовиківської сільської ради для відбування призначеного вироком суду покарання.

Розпорядженням голови виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради від 12.04.2021 року № 48-р визначено початок відбування покарання у виді громадських робіт ОСОБА_1 з 12.04.2021 року. Складено графік виходу на роботу з 12 квітня 2021 року, з яким ОСОБА_1 ознайомлений усно. Згідно вказаного графіку засуджений повинен відпрацьовувати по 4 години в день з 12.04.2021 року по 30.04.2021 року, крім вихідних днів. Однак, ОСОБА_1 у квітні 2021 року, а саме : 12.04.2021 року, 14.04.2021 року та 15.04.2021 року для відпрацювання покарання у виді громадських робіт до Дубовиківської сільської ради не з`явився.

Крім того, складено графік виходу на роботу ОСОБА_1 у червні 2021 року з яким ОСОБА_1 ознайомлений усно. Згідно вказаного графіку засуджений повинен відпрацьовувати по 4 години в день в період з 07.06.2021 року по 30.06.2021 року, крім вихідних днів. Однак, ОСОБА_1 у червні 2021 року з 07.06.2021 року по 11.06.2021 року, з 14.06.2021 року по 18.06.2021 року, з 18.06.2021 року по 30.06.2021 року для відпрацювання покарання у виді громадських робіт до Дубовиківської сільської ради не з`явився.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 15.04.2021 року та 18.06.2021 року винесено письмові попередження про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України, з якими він ознайомлений під підпис.

Так, ОСОБА_1 , будучи засудженим до покарання у виді громадських робіт, та будучи попередженим про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України у разі ухилення від відбування вказаного покарання, який повинен дотримуватися встановлених законодавством умов та порядку відбування покарання, діючи з прямим умислом, не маючи поважних причин, що фактично позбавляють його можливості прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт, з метою ухилення від відбування покарання, не прибув для відбуття покарання у виді громадських робіт більше двох разів протягом місяця, чим ухилився від відбування призначеного вироком суду покарання.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана :

- письмова заява ОСОБА_1 , складена в присутності його захисника - Лащенко В.А. щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі;

За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого, є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.389 КК України, як такі, що виразилися в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Так, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 умисного кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному проступку визнав повністю, працюючого, за місцем проживання характеризується посередньо, має неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , 2010 року народження,що встановлено вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2021 року, раніше судимого, але судимість не знята та непогашена в установленому законом порядку, з матеріалів кримінального провадження ( а.с.8-10) вбачається, що обвинувачений станом на 01.07.2021 року із призначених судом 200 годин громадських робіт відпрацював лише 88 годин, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Крім того, органом досудового розслідування в обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття. Але, Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 27.04.2021 року у справі №520/16394/16-к висловив правову позицію, згідно якої факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, бажання виправити наслідки вчиненого, бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 відпрацював станом на 01.07.2021 року лише 88 годин громадських робіт. На час розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку обвинувачений не вживав жодних заходів для відпрацювання іншої частини годин громадських робіт, що свідчить про його небажання виправити наслідки вчиненого та він не засуджує свою поведінку.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити покарання у вигляді двох місяців арешту, із застосуванням ч.1 ст.71, п.п.4) п.2 ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2021 року, з розрахунку, що одному дню арешту відповідають 8 годин громадських робіт, та остаточно призначити покарання у виді 2 місяців 10 днів арешту, у зв'язку з чим саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують та обтяжують покарання, даним про особу обвинувачену. Покарання у вигляді обмеження волі суд вважає занадто суворим.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.301, 302, 368, 376, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, п.п.4) п.2 ч.1 ст.72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2021 року, з розрахунку, що одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) місяців 10 (десяти) днів арешту.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралась.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

СуддяТ. В. Прижигалінська