Рішення № 101526934, 10.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1606/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Плахотнюка С.О.,

представника відповідача - Сейдаметова Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради до Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,

встановив:

Комунальний заклад "Навчально-виховний комплекс "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради (далі – позивач, КЗ "НВК "Школа гуманітарної праці", Комунальний заклад), від імені якого діє адвокат Плахотнюк С.О. (далі – представник позивача), звернувся до суду з позовом до Уповноваженого із захисту державної мови (далі – відповідач, Уповноважений), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови від 24.02.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати протокол про порушення органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією, іншим суб`єктом господарювання незалежно від форми власності, громадським об`єднанням, політичною партією вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених статтями 12-23, 25-29, 31-42 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 24.02.2021р.

Позовні вимоги представник Комунального закладу обґрунтовує тим, що 23.03.2021р. позивач отримав від Уповноваженого із захисту державної мови лист, а також копії Акту про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови та протокол, датовані 24.02.2021р. Вважаючи вищезазначені акт і протокол актами індивідуальної дії, які прийняті всупереч вимог п. п. 1, 3, 4, 5, 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, представник позивача керуючись ч. 5 ст. 13 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної", якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність Уповноваженого можуть бути оскаржені до суду, звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду (далі – Херсонський ОАС) від 19.04.2021р. відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Херсонського ОАС.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021р., уповноваженим розглядати справу визначено суддю Гомельчука С.В., що пояснюється перебуванням судді Дубровної В.А. у відпустці.

Ухвалою суду від 09.09.2021р. по справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання, з урахуванням його відкладення на 09.11.2021р.

01.10.2021р. канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник Уповноваженого заперечує проти задоволення позовних вимог Комунального закладу з підстави їх необґрунтованості. Свою позицію мотивує наступним. Так, згідно приписів ч. ч. 4-6 ст. 56 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної", уповноваженою відповідачем особою на підставі наказу від 30.11.2020р. №8-дк проведено перевірку КЗ "НВК "Школа гуманітарної праці" на предмет дотримання Комунальним закладом вимог ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної", висновки якої зафіксовано в Акті від 24.02.2021р. З огляду на те, що в ході здійснення державного контролю виявлено порушення приписів ч. 5 ст. 13 (видання недержавною мовою актів, що регулюють діяльність закладу) та ч. 1 ст. 21 (застосування директором закладу недержавної мови в освітньому процесі, а саме під час проведення свята 1-го дзвоника 2020/2021 навчального року) означеного Закону, представником відповідача 24.02.2021р. складено протокол. За сукупністю викладеного представник Уповноваженого стверджує, що видаючи спірні акт та протокол, посадова особа діяла у межах, визначених ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що свідчить про законність спірних правових актів індивідуальної дії.

У судове засідання сторони з`явились.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, означених у відзиві на позовну заяву.

09.11.2021р. головуючий суддя вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 10.11.2021р.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2021р. представником Уповноваженого із захисту державної мови здійснено перевірку Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради на предмет застосування державної мови.

Підставою для проведення перевірки послугував наказ Уповноваженого від 30.11.2020р. №8-дк «Про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови НВК «Школа гуманітарної праці», виданий за результатами дослідження Уповноваженим службової записки головного спеціаліста відділу державного контролю за застосуванням державної мови в органах державної влади та місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами Управління моніторингу та державного контролю за застосуванням державної мови А. Гриви від 24.11.2020р.

Наказом Уповноваженого від 11.01.2021р. №1-дк продовжено на 30 робочих днів строк здійснення заходів державного контролю, передбачених наказом №8-дк.

За результатами перевірки, представником Уповноваженого 24.02.2021р. складено Акт, яким зафіксовано порушення Комунальним закладом приписів ч. 5 ст. 13 та ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

На підставі вказаного Акту 24.02.2021р. представником відповідача складено Протокол «Про порушення органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією, іншим суб`єктом господарювання незалежно від форми власності, громадським об`єднанням, політичною партією вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених статтями 12-23, 25-29, 31-42 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зміст якого дублює вищезазначені правопорушення.

Вважаючи вищезазначені акт і протокол актами індивідуальної діями, які прийняті всупереч вимог п. п. 1, 3, 4, 5, 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.

Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019р. №2704-VIII (далі – Закон України №2704-VIII).

Приписи Порядку здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019р. №817, при вирішенні даної справи не застосовуються, так як позивач не відноситься ані до органу державної влади, ані до органів місцевого самоврядування, натомість є комунальною установою.

За наведених обставин, застосуванню у даному конкретному випадку підлягають приписи Закону №2704-VIII.

У відповідності до положень ст. 49 Закону №2704-VIII, з метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови (далі – Уповноважений).

Завданнями Уповноваженого є:

- захист української мови як державної;

- захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою (ч. 2).

З метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснює такі повноваження:

- подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики, спрямованої на захист державної мови, всебічний розвиток і функціонування державної мови у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, сприяння задоволенню мовних потреб українців, які проживають за межами України;

- забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову, державних цільових програм забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної;

- розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову;

- спрямовує до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій подання про проведення службових розслідувань, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну мову, що є обов`язковими до розгляду;

- складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом;

- здійснює контроль за виконанням повноважень його представниками відповідно до частини шостої цієї статті;

- затверджує форму акта про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, а також форму протоколу та постанови, зазначених у статті 57 цього Закону (ч. 4).

Уповноважений щороку готує і не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Кабінету Міністрів України та представляє громадськості річний публічний звіт про свою діяльність і про стан дотримання цього Закону разом з висновками та рекомендаціями Рахункової палати, наданими за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) діяльності Уповноваженого, та інформацією про стан виконання відповідних рекомендацій. Одночасно з поданням річного звіту Уповноважений розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу, в тому числі у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 5).

Уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Для забезпечення виконання повноважень Уповноважений призначає представників. Представник Уповноваженого є працівником секретаріату Уповноваженого і здійснює повноваження, визначені цим Законом, за місцезнаходженням секретаріату або в іншому місці, визначеному Уповноваженим (ч. 6).

Згідно приписів ст. 52 Закону №2704-VIII, для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секретаріат. Секретаріат Уповноваженого здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Уповноваженого. Положення про секретаріат Уповноваженого затверджує Уповноважений (ч. ч. 1, 2).

Статтею 56 Закону №2704-VІІІ визначено, що Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку, визначеному частиною третьою статті 55 цього Закону, а також за власною ініціативою.

Предметом здійснення державного контролю за застосуванням державної мови є дотримання визначених цим Законом вимог застосування державної мови.

Порядок здійснення державного контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, іншими юридичними особами та їх посадовими особами встановлюється цим Законом (ч. 1).

Уповноважений, його представник за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови (ч. 4).

Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови повинен містити таку інформацію:

1) місце складення акта;

2) дата складення акта;

3) ім`я або найменування особи, стосовно якої здійснено контроль за застосуванням державної мови;

4) підстави здійснення контролю за застосуванням державної мови;

5) опис фактів, виявлених під час здійснення контролю за застосуванням державної мови;

6) висновок про дотримання або недотримання (порушення) визначених законом вимог обов`язкового застосування державної мови;

7) прізвище, ім`я, по батькові Уповноваженого чи його представника, який склав акт (ч. 5).

У разі фіксації актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови факту порушення органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією, іншим суб`єктом господарювання незалежно від форми власності, а також громадським об`єднанням, політичною партією вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених статтями 12-23, 25-29, 31-42 цього Закону, Уповноважений, його представник складає на підставі такого акта протокол (ч. 6).

Варто зауважити на тому, що згідно висновків П`ятого апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові від 29.07.2021р., ухваленій в рамках даної справи (№540/1606/21), акт і протокол, складені Уповноваженим або його представником, за наслідками здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, наділені рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням їх змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) та можуть бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, суддя не досліджуватиме питання щодо можливості оскарження в судовому порядку складених представником Уповноваженого акту та протоколу, так як відповідне питання вже досліджене судом апеляційної інстанції, в результаті чого останнім сформовано позицію, згідно якої означені акти індивідуальної дії створюють для позивача негативні юридичні наслідки, у зв`язку із чим можуть бути об`єктом судового оскарження.

Як встановлено судом, 24.02.2021р. представником Уповноваженого із захисту державної мови (Ю. Чиригін) на підставі наказу відповідача від 30.11.2020р. №8-дк проведено перевірку Комунального закладу на предмет застосування державної мови, як то передбачено приписами ч. 1 ст. 56 Закону №2704-VІІІ.

За результатами перевірки представником Уповноваженого складено Акт від 24.02.2021р., що відповідає приписам ч. ч. 4-5 ст. 56 Закону №2704-VІІІ.

Так як за результатами проведеного контролю відносно позивача представником Уповноваженого виявлено порушення вимог наведеного Закону, останнім складено протокол, що узгоджується із вимогами приписів ч. 6 ст. 56 Закону №2704-VІІІ.

За наведених обставин, суддя доходить висновку про те, що відповідачем не порушено вимог законодавства при проведенні перевірки позивача на предмет застосування державної мови.

Щодо правомірності висновків представника Уповноваженого, які містяться в оскаржуваному акті та протоколі, суд зазначає.

Як встановлено судом, актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови від 24.02.2021р. зафіксовано допущені позивачем порушення вимог Закону №2704-VІІІ, що також відображено і у протоколі від 24.02.2021р., а саме:

1. Видання недержавною (російською) мовою актів, що регулюють діяльність КЗ "НВК "Школа гуманітарної праці", а саме:

- наказу від 12.03.2020р. №117 «О приостановке образовательного процесса и организации дистанционного обучения на период карантина в УВК «ШГТ» ХОС»;

- наказу від 26.03.2020р. №120 «О продлении карантина» в УВК «ШГТ» ХОС»;

- наказу від 23.04.2020р. №127 «О продлении карантина» в УВК «ШГТ» ХОС»;

- наказу від 08.05.2020р. №143 «О продлении карантина» в УВК «ШГТ» ХОС»;

- Плану роботи Комунального закладу на вересень 2020р., мовою оригіналу «План роботы Коммунального учреждения «Учебно-воспитательный комплекс «Школа гуманитарного труда» Херсонского областного совета на сентябрь 2020 года»;

- Плану роботи Комунального закладу на листопад 2020р., мовою оригіналу «План роботы Коммунального учреждения «Учебно-воспитательный комплекс «Школа гуманитарного труда» Херсонского областного совета на ноябрь 2020 года» (порушення ч. 5 ст. 13 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної").

2. Застосування недержавної мови в освітньому процесі, а саме директором Комунального закладу під час проведення свята 1-го дзвоника 2020/2021 навчального року (ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної").

Вказуючи на незаконність п. 1 висновків представника Уповноваженого, викладених у спірних правових актах індивідуальної дії, позивач зазначає, що висновок про викладення закладом документів недержавною мовою не підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд не погоджується із такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Згідно приписів ч. ч. 2, 3 ст. 56 Закону №2704-VІІІ, Уповноважений, його представник під час здійснення державного контролю за застосуванням державної мови має право:

- одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, необхідну для здійснення контролю за застосуванням державної мови;

- безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їх засіданнях з дотриманням вимог закону;

- одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об`єднань, політичних партій, інших юридичних осіб.

Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності, а також громадські об`єднання, політичні партії, інші юридичні особи на вимогу Уповноваженого, його представника впродовж 30 днів від дня надходження відповідного запиту надають копії документів, а також іншу інформацію, що стосується предмета контролю, крім інформації, яка визначена законом як інформація з обмеженим доступом.

Якщо відповідний суб`єкт, зазначений в абзаці першому цієї частини, без установлених законом підстав відмовив у наданні або не надав у визначений цим Законом строк відповідних копій документів чи інформації, Уповноважений, його представник повторно звертається до такого суб`єкта. У разі повторної відмови у наданні або повторного ненадання відповідних копій документів чи інформації Уповноважений застосовує стягнення відповідно до закону (ч. 3).

З наведених норм слідує, що представник Уповноваженого під час проведення контролю за застосуванням державної мови має право на витребування будь-яких документів та інформації що стосується предмета контролю, між тим витребування документів та інформації є правом перевіряючого, а не його обов`язком.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в ході проведення перевірки представник Уповноваженого дослідив інформацію, розміщену позивачем на його офіційному сайті http://sgt.ks.ua, яка перебувала у загальному доступі, в результаті чого встановив, що на веб-сайті розміщено скановані копії документів, які стосувалися організації діяльності Комунального закладу, та при цьому були складені недержавною мовою (а саме російською) (накази від 12.03.2020р. №117 «О приостановке образовательного процесса и организации дистанционного обучения на период карантина в УВК «ШГТ» ХОС»; від 26.03.2020р. №120 «О продлении карантина» в УВК «ШГТ» ХОС»; від 23.04.2020р. №127 «О продлении карантина» в УВК «ШГТ» ХОС»; від 08.05.2020р. №143 «О продлении карантина» в УВК «ШГТ» ХОС»; План роботы Коммунального учреждения «Учебно-воспитательный комплекс «Школа гуманитарного труда» Херсонского областного совета на сентябрь 2020 года»; План роботы Коммунального учреждения «Учебно-воспитательный комплекс «Школа гуманитарного труда» Херсонского областного совета на ноябрь 2020 года»).

Суд наголошує на тому, що за приписами ч. 5 ст. 13 Закону №2704-VІІІ, мовою локальних актів, що регулюють діяльність підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, є державна мова.

При цьому, під поняттям «локальні акти» варто розуміти документи, які складає та затверджує роботодавець у межах власної компетенції відповідно до законів й інших нормативно-правових актів, колективного договору, угод. Локальними актами є правила внутрішнього трудового розпорядку, положення (зокрема, про персональні дані, про оплату праці, про атестацію), інструкції з охорони праці, штатний розклад і графік відпусток.

Зі змісту означених вище документів (а. с. 201-205) слідує, що ці документи визначають порядок роботи Комунальної установи у період карантинних обмежень, при цьому містять підпис керівника Комунального закладу, виконані на спеціальному бланку, містять такі реквізити як повна назва закладу, яким видано документ, найменування документу, а також дату його прийняття і номер, що безумовно свідчить про те, що наведені в акті та протоколі документи є локальними актами в розумінні приписів ч. 5 ст. 13 Закону №2704-VІІІ, тому мають бути викладені державною мовою.

Суд не враховує посилання позивача на те, що доказами порушення вимог законодавства можуть бути лише письмові документи, з огляду на наступне.

Приписами ст. ст. 73-76 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. ч. 1, 3, ст. 99 КАС України).

Відтак, з огляду на те, що зафіксовані представником відповідача в акті та протоколі скановані копії документів, які були розміщені на офіційному веб-сайті позивача: містять інформацію щодо предмета доказування; одержані з офіційного веб-сайту позивача, що перебуває у відкритому доступі; Законом №2704-VІІІ не встановлено вичерпного переліку засобів доказування факту порушення суб`єктами перевірки вимог цього Закону; дають можливість встановити дійсні обставини справи; містять всі необхідні реквізити, притаманні для письмових документів, а отже відповідні копії документів є належними та допустимими електронними доказами у розумінні приписів ст. ст. 73-74, 99 КАС України.

Таким чином, суддя вважає, що висновок представника Уповноваженого про складення Комунальною установою локальних актів недержавною мовою, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 13 Закону №2704-VІІІ, підтверджується доказами, які згідно вимог КАС України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, у зв`язку із чим представником відповідача цілком законно та обґрунтовано зафіксовано відповідне порушення в оскаржуваному акті та протоколі.

Водночас, суд зауважує на тому, що надання позивачем до суду копій відповідних документів, викладених державною мовою, не свідчить про безпідставність оскаржуваного акту та протоколу, а лише вказує на усунення позивачем виявлених при перевірці порушень вимог ч. 5 ст. 13 Закону №2704-VІІІ, оскільки станом на момент проведення заходів державного контролю, відповідні локальні акти перебували у відкритому доступі будучи викладеними недержавною мовою.

Щодо порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Вказуючи на незаконність п. 2 висновків представника Уповноваженого, викладених у спірних правових актах індивідуальної дії, позивач зазначає, що директор Комунального закладу використовував недержавну мову при наданні інтерв`ю місцевому телеканалу, тобто не в ході освітнього процесу, як про це зазначає представник відповідача, що у свою чергу не може вважатися порушенням вимог ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної". При цьому, у позові вказується на те, що перевірка проводилась щодо Комунального закладу, проте під перевірку потрапили дії директора позивача, що останній вважає неправомірним.

Суд не погоджується із такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Варто зауважити на тому, що у спірному акті та протоколі вказується про застосування директором Комунального закладу недержавної мови в освітньому процесі під час виконання ним своїх обов`язків, а саме під час проведення свята 1-го дзвоника 2020/2021 навчального року. Тобто доводи позивача про те, що директора закладу визнано винним у застосуванні недержавної мови при наданні інтерв`ю місцевому телеканалу, не відповідають дійсності, тому відхиляються.

Між тим, приписами п. п. 16, 21 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про освіту» від 05.09.2017р. №2145-VIII визначено, що освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020р. №463-IX, освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.

Згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000р. №963, посада керівника закладу освіти належить до посад педагогічних працівників.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків зобов`язані керівники закладів освіти всіх форм власності; педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови (п. п. 13, 14 ч. 1 ст. 9 Закону №2704-VІІІ).

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова (ч. 1 ст. 21 Закону №2704-VІІІ).

Відповідно до п. 4.1 статуту Комунального закладу, учасником освітнього процесу є, зокрема, учні (вихованці), адміністрація закладу освіти, батьки або особи, які їх замінюють.

Відтак, директор позивача, як керівник закладу освіти та педагогічний працівник, виступаючи перед школярами під час проведення заходу, присвяченого Дню Знань, який безумовно є складовою освітнього процесу, фактично виконував свої службові обов`язки, тому був зобов`язаний застосовувати державну мову.

Посилання позивача на те, що державний контроль здійснювався щодо Комунального закладу, а не його директора, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки спростовуються приписами ст. 26 ЗУ «Про освіту», згідно яких керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Зі змісту акту вбачається, що застосування недержавної мови директором підтверджується відеозаписом свята, який розміщено на офіційному веб-сайті Комунального закладу. При цьому, так як позивачем не ставиться під сумнів достовірність інформації, викладеної на відеозаписі, суд не досліджуватиме означене питання в ході розгляду справи.

Таким чином, застосувавши недержавну мову при проведенні освітнього заходу, директор Комунального закладу порушив приписи ч. 1 ст. 21 Закону №2704-VІІІ, що правомірно зафіксовано представником Уповноваженого у спірному акті та протоколі.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на прийняття оскаржуваної постанови без врахування його права на участь у процесі прийняття такого рішення з посиланням на приписи ч. 4 ст. 57, так як по-перше, постанова представником Уповноваженого не приймалась, в той час як сформовано акт і протокол; по-друге, спірний протокол складався згідно приписів ч. 6 ст. 56 Закону №2704-VІІІ, якими не передбачено обов`язкової присутності суб`єкта контролю при складанні протоколу, а також не передбачено обов`язку Уповноваженого (його представника) отримувати від суб`єкта контролю пояснення.

Разом з тим, під час здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, листами відповідача (від 29.01.2021р. №146/4.2-01/21-У, від 04.02.2021р. №178/4.2-02/21-У) позивачу запропоновано надати відповідні пояснення, і позивач їх надав, що підтверджується його листом від 29.01.2021р. №5.4/16-21.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997р., набула чинності для України 11.09.1997р.) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст. 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява №27798/95 п. 88) зазначено, що ст. 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Суд не встановив протиправності спірного акту та протоколу, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати у даному випадку не відшкодовуються.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.11.2021р.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суддя

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради (код ЄДРПОУ 35870144, 73000, м. Херсон, вул. Українська, 19) до Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправним та скасування наказу (01001, м. Київ, пров. Музейний, 12), відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 114000000