Рішення № 101523074, 29.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2021 року о/об 10 год. 35 хв.Справа № 280/9496/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Запорізької обласної прокуратури (вул.Матросова, буд.29-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 02909973)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Запорізької обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.04.2020 по 31.08.2021 включно та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у серпні 2021 року відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру»; 2) зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 частини заробітної плати, а саме посадового окладу та надбавки за вислугу років визначеного за ч.3, ч.7 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» за період з 01.04.2020 по 31.08.2021 включно та матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань у серпні 2021 року всього у сумі 517749,47 грн. з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та зборів; 3) зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру проводити нарахування та виплату заробітної плати прокурору Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 у порядок та спосіб, що визначений ст.81 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції з 01.01.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016) до звільнення чи переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

У позовній заяві зазначено наступне. Починаючи з 01.07.2015 заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно ст.81 Закону України «Про прокуратуру». Проте, починаючи з липня 2015 року заробітна плата прокурорів місцевих прокуратур регулюється постановами Кабінету Міністрів України, тобто підзаконними нормативними правовими актами, що суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та нормам міжнародного права, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 за №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». Згідно п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Всупереч вказаному рішенню Конституційного суду України прокуратура Запорізької області, а в подальшому Запорізька обласна прокуратура (яка розпочала роботу з 11.09.2020 відповідно до наказу Генерального прокурора України від 08.09.2020 за №414), з 01.04.2020 продовжила виплачувати мені заробітну плату у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тобто посадовий оклад в сумі 5660,00 грн. та надбавку за вислугу років в сумі 2264,00 грн. (40% від посадового окладу) щомісячно. Бездіяльністю прокуратури Запорізької області (Запорізької обласної прокуратури) порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої ч.3, ч.7 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З квітня 2020 року по серпень 2021 року включно різниця між фактично нарахованими посадовим окладом, надбавкою за вислугою років, матеріальною допомогою для вирішення соціально побутових питань та посадовим окладом, надбавкою вислугою років і матеріальною допомогою для вирішення соціально побутових питань які повинні бути нараховано позивачу, становить 517749,47 грн.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Запорізької області з 07.07.2000 по 22.10.2021. У період часу, охопленого позовними вимогами, ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, з якої був звільнений з 22.10.2021 за результатами неуспішного проходження атестації на підставі пп.2 п.19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Відповідно до ст.89 Закону України 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора. Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Розмір загальної суми на утримання органів прокуратури передбачався в Законах України «Про Державний бюджет України» на 2015-2020 роки. Офісом Генерального прокурора проводились розрахунки сум на оплату праці у розрізі прокуратур усіх рівнів для затвердження їх у відповідних кошторисах видатків на кожен рік у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 за №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (надалі за текстом відзиву на позовну заяву - Постанова №505). Згідно зі ст.90 Закону України 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. Отже, обласна прокуратура фінансується головним розпорядником коштів відповідно до чинного законодавства, а саме Офісом Генерального прокурора. Структура та умови оплати праці з 14.06.2012 встановлювались відповідно до Постанови №505. За таких обставин, оскільки з часу набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» розміри окладів працівників органів прокуратури регулювалися постановами Кабінету Міністрів України та Законами України про Державний бюджет України, і видатки на реалізацію положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру» не передбачались, Запорізька обласна прокуратура не мала правових підстав для нарахування та виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України. Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 за №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021. Отже, у період з 01.04.2020 по 15.03.2021 окружні прокуратури створені не були. Поряд із тим, дія ст.81 Закону України «Про прокуратуру» поширюється виключно на прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур. Позивач до окружної прокуратури не був призначений у зв`язку з неуспішним проходженням атестації і до свого звільнення - 22.10.2021 обіймав посаду у місцевій прокуратурі Запорізької області. Таким чином, саме Закон України від 19.09.2019 за №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», а не Бюджетний кодекс України (норма якого визнана не конституційною) передбачає оплату праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 за №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка на сьогодні є чинною. Враховуючи наведене, у Запорізької обласної прокуратури відсутні правові підстави для здійснення нарахування та виплати позивачу заробітної плати у період з 01.04.2020 по 31.08.2021 у інший спосіб, ніж встановлений п.3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 за №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що виключає наявність бездіяльності відповідача щодо неналежного розрахунку та підстав для нарахування матеріальної шкоди. З приводу нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань слід зазначити, що відповідно до ст.83 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 нарахована та виплачена зазначена допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати, що підтверджується наказом керівника обласної прокуратури від 13.08.2021 за №1194к. Окрім того, наведений позивачем розрахунок розміру шкоди здійснено без врахування виплаченої позивачу заробітної плати відповідно до положень Постанови №505, а отже, у разі задоволення позовних вимог, при проведенні розрахунку розміру матеріальної шкоди, обов`язково мають бути вирахувані суми фактично нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати відповідно до положень Постанови №505. Отже, вимоги позивача є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Представник відповідача проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 11.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 08.11.2021 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.11.2021 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2021.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

За матеріалами справи, ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Запорізької області з 07.07.2000 по 22.10.2021.

У період часу, охопленого позовними вимогами, ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, з якої був звільнений з 22.10.2021 за результатами неуспішного проходження атестації на підставі пп.2 п.19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

У Рішенні Конституційного Суду України від 22.03.2020 за №6-р/2020 (Справа №1-223/2018(2840/18)) зазначено: «… Конституційний Суд України вирішив: 1.Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. 2.Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. …».

У ст.81 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» зазначено: «1.Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. 2.Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. 3.Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. 4.Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3. 5.Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі: 1) Генерального прокурора - 1,7 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 2) першого заступника Генерального прокурора - 1,5 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 3) заступника Генерального прокурора - 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 6) керівника обласної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 7) першого заступника керівника обласної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 8) заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 9) керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 11) керівника окружної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 12) першого заступника керівника окружної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 13) заступника керівника окружної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 14) керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора окружної прокуратури. 6.Посадовий оклад прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро України, що здійснює досудове розслідування. 7.Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України. 9.Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України».

Відповідно до п.4 ч.5 ст.7 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» єдність системи прокуратури України забезпечується: фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України.

Згідно з ч.1 ст.90 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Як зазначено у п.3 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 за №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. (…).

У ст.3 Закону України «Про оплату праці» зазначено: «Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці».

Позивачем не надано до суду доказів того, що фінансування прокуратури здійснювалось не згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Також, позивачем не доведено, що оплата його праці є меншою за мінімальну заробітну плату.

Суд вважає, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в розмірі, який зазначає позивач у позовній заяві.

У суду відсутні зауваження щодо наведеного у наданих до суду позивачем Розрахункових листах.

Судом прийнято до уваги, що п.3 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 за №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» не визнаний не конституційним.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

При цьому, позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (вул.Матросова, буд.29-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 02909973) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 29.11.2021.

Суддя О.О. Прасов